Елементи тексту

6.3.1 Загальні положення

6.3.1.1 Елементами тексту є: формули і рівняння; таблиці; ілюстрації; скорочення; числа і знаки; одиниці фізичних величин; приклади; примітки; посилання.

6.3.2 Формули і рівняння

6.3.2.1 Формули розташовують по тексту або окремими рядками.

По тексту розміщують нескладні формули, окремими рядками – основні формули, що застосовуються у роботі при розрахунках та дослідженнях. В одному рядку можна розташовувати тільки одну формулу. Формули розташовують симетрично тексту; вище і нижче кожної формули залишають один вільний рядок. Інтервали між формулами, які слідують одна за одною, повинні бути такими, як у тексті.

6.3.2.2 Переносити продовження формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знаки на початку наступного рядка повторюють. При переносі на операції множення застосовують знак (х). Формули, які йдуть одна за одною, розділяють комою. У кінці формули, яка є закінченням речення, ставиться крапка.

6.3.2.3 Позначення величин, які входять до формул, повинні відповідати встановленим стандартам.

6.3.2.4 Пояснення позначень величин і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою з нового рядка з абзаца зі слова "де" без двокрапки у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі; після формули ставиться кома. Інтервал між формулою та поясненням і між поясненням та подальшим текстом повинен бути таким, як у тексті.

Якщо необхідно навести числове значення величини, то його записують після розшифровки.

Приклад

, (1.4)

де E - кінетична енергія, Дж;

m - маса матеріальної точки, що дорівнює 0,5 кг;

V - швидкість руху, що дорівнює 30 м/с.

6.3.2.5 Вміщувати позначення одиниць фізичних величин поряд з формулою, що виражає залежність між величинами у літерній формі, не допускається:

правильно: V = s/t неправильно: V = s/t, м/с.

6.3.2.6 Літерне позначення одиниць, які входять до добутку, відділяють точкою на середній лінії, як знаком множення.

Приклад. Н·м; А·м².

6.3.2.7 Формули можуть бути пронумеровані. Нумерувати слід тількі основні розрахункові формули і формули, на які необхідно зробити посилання. Нумерація формул повинна бути у межах розділу.

Номер формули указують у круглих дужках справа від неї у кінці рядка.

Приклад

U = I·R (1.5)

При переносі формули на наступний рядок (сторінку) номер зазначають на рівні останнього рядка.

6.3.2.8 Матриці, математичні моделі та рівняння, у тому числі хімічних реакцій, необхідно виконувати за тими ж правилами, що і формули.

6.3.3 Таблиці

6.3.3.1 Для зручності викладу і читання тексту цифрові та інші показники рекомендується оформляти у вигляді таблиці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті.

6.3.3.2 Таблиці мають бути пронумеровані. Їх нумерують у межах розділу.

Номер записують після слова „ Таблиця ”; запис виконують над таблицею з лівого боку.

6.3.3.3 Таблиця може мати найменування, яке повинно відображати зміст таблиці та бути коротким. Його записують після номера через риску малими літерами з першої великої.

6.3.3.4 Таблицю оформлюють, як указано на рисунку 6.2.

Розміри вибирають довільно, залежно від вміщуваного матеріалу. Таблицю, як правило, обмежують лініями. Горизонтальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею, рис. В.1.

Головка таблиці має бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці. За необхідності допускається під головкою таблиці вміщувати рядок для нумерації граф арабськими цифрами, рис. В.2.

Висота рядків таблиці має бути не менше 8 мм.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

6.3.3.5 Зверху та знизу таблиці рекомендується залишати один вільний рядок.

6.3.3.6 Таблицю, залежно від її розміру, можна вміщувати: після тексту, у якому вона згадується; на окремій наступній сторінці; у додатку до тексту документа.

Допускається розташовувати таблицю вздовж довгого боку аркуша.

6.3.3.7 Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на частини, вміщуючи одну частину під іншою, або переносять на наступну сторінку. У кожній частині повторюють її головку і боковик або заміняють рядком з номерами граф, які зазначені у першій частині таблиці. При цьому слово „Таблиця”, її номер і найменування розміщують тількі над першою частиною таблиці, а над іншимі частинами з лівого боку указують: “Продовження таблиці __” , а над останньою частиною – „Закінчення таблиці __”.

Таблиця ______ - _________________________

номер найменування таблиці

__________________________________________

продовження найменування таблиці

Головка таблиці     Рядки (горизонтальні ряди)				Заголовки граф Підзаголовки граф
Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Рисунок 6.2

Якщо при поділу таблиці на частини таблиця переривається знизу, то у першій частині таблиці нижню обмежувальну горизонтальну лінію допускається не проводити, рис. 6.3. Якщо таблиця переривається справа, то у першій частині таблиці допускається не проводити праву обмежувальну вертикальну лінію.

6.3.3.8 Таблиці з незначною кількістю граф допускається поділяти на частини і вміщувати одну частину поряд з іншою, розділяючи їх потовщеною лінією, при цьому головку таблиці повторюють, рис. 6.4.

Таблиця ___ – Параметри шайб…

У міліметрах

Закінчення таблиці ___

У міліметрах

Рисунок 6.3

Таблиця ___

Рисунок 6.4

6.3.3.9 Якщо необхідно пояснити окремі дані, що наведені у таблиці, то ці дані слід позначати надрядковим знаком виноски.

Виноски до таблиці оформлюють відповідно до п. 6.3.9.4.

Якщо у таблиці є виноски та примітки, то в кінці таблиці наводять спочатку виноски, а потім примітки.

6.3.3.10 Правила запису в таблицях наведені у додатку В.

6.3.4 Ілюстрації

6.3.4.1 Для пояснення тексту, що викладається, допускається його ілюструвати діаграмами, схемами, кресленнями, фотознімками тощо. Ілюстрації, вміщувані у тексті, іменують рисунками. На усі рисунки повинні бути посилання у тексті.

6.3.4.2 Виконання креслень і схем, які є ілюстраціями, має відповідати вимогам стандартів ЄСКД, діаграм – вимогам, наведеним у додатку Г.

6.3.4.3 Рисунок, як правило, слід вміщувати після першої згадки про нього у тексті. Рисунок розташовують симетрично тексту. Зверху та знизу рисунка рекомендується залишати по одному вільному рядку. Якщо ри-сунків у розділі декілька, дозволяється розташовувати їх по порядку номерів у кінці розділу або оформляти у вигляді додатків.

6.3.4.4 Рисунки повинні мати порядкові номери і можуть мати

найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Нумерація рисунків повинна бути у межах розділу.

Найменування повинно відображати зміст рисунка та бути коротким. Його розміщують симетрично рисунку після номера через риску і виконують малими літерами з першої великої. Слово „Рисунок” слід писати повністю.

Підрисунковий текст розміщують вище найменування рисунка, як указано у прикладі, рис. 6.5.

Приклад

1 - регулятор; 2 - блок напруги

Рисунок 6.5 – Схема вентилятора

6.3.4.6 Якщо рисунок розміщується на декількох сторінках, то на першій сторінці розміщують запис „Рисунок___” та його найменування (при наявності), на наступних – “Продовження рисунка __”, а на останній –

„Закінчення рисунка___”. Підрисунковий текст розміщують на тій сторінці, де це необхідно.

6.3.4.7 Якщо після посилання на рисунок іде розгляд матеріалу, що ілюструється, то у розповіді слово "рисунок" пишуть без номера, наприклад:"Як видно з рисунка …".