ВИНОСКИ

11.1 Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.

11.2 Виноски позначаються надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.

Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.

11.3 Знак виноски проставляється безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого подається пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски вміщується під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюється від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Текст виноски розпочинається з абзацного відступу і друкується з мінімальним міжрядковим інтервалом шрифтом кегль 12.

Зразок

Цитата в тексті: „Він базується на використанні інтуїтивного прогнозування за методом Дельфи¹⁾”.

Відповідне подання виноски:

_____________________

¹⁾ У стародавньому місті Дельфи жриці змагались у пророкуванні майбутнього. Метод, названий на честь цього міста, передбачав повну відсутність прямих контактів між експертами і початково використовувався для „прорікання” часу настання події.

12 Формули та рівняння

12.1 Формули та рівняння розташовуються безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння має бути 1 вільний рядок (1 натиск клавіші Enter).

Посилання на порядкові номери формул або рівнянь у навчальному тексті пояснювальної записки наводяться в дужках.

Зразок

Цитата в тексті: „Результати розрахунків за формулою (1.2) наведено в таблиці 3.2”.

12.2 Формули і рівняння (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділів пояснювальної записки. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначається на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

12.3 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій їх наведено у формулі чи рівнянні.

Пояснення кожного символу та числового коефіцієнта слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення розпочинається з абзацу словом „де” без двокрапки. Друге та інші пояснення – з абзацу (додаток Ж).

12.4 Розрахунки наводяться після пояснення символів числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння.

12.5 Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Якщо формула чи рівняння переноситься на знаку операції множення, використовується знак „х”.

12.6 Формули, не розділені текстом і розміщені одна за одною, відокремлюються комою.

Зразок

13 СПИСОК Літератури

13.1 Список літератури, на яку є посилання в основній частині роботи, подається в кінці пояснювальної записки, з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

13.2 Посилання в тексті зазначаються двома квадратними дужками, наприклад, „…у роботах [1-7]…”.

13.2 Бібліографічні описи в списку літератури подаються у порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Описи нумеруються арабськими цифрами, з абзацу. Порядкові номери описів у списку літератури є посиланнями в тексті (номерні посилання).

13.3 Бібліографічні описи використаної літератури у списку літератури оформлюються відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, зокрема, ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT); ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.

13.4 Бібліографічні описи складаються з обов'язкових і факультативних елементів. В описі використаної літератури можуть бути тільки обов'язкові (додаток И) або обов'язкові та факультативні елементи (п.13.5).

Примітка. Відповідно до нового стандарту для розрізнення приписної та граматичної пунктуації застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписного знака. Виняток – крапка та кома – проміжки залишають тільки після них. Знаки крапка з комою та три крапки до винятку не відносяться.

13.5 Приклади оформлення бібліографічного опису

Книги

Однотомні видання