Заробітна плата.

На ринку вартість робочої сили проявляється в вигляді заробітної плати. Заробітна плата - це ціна (грошовий вираз вартості), що виплачується за використання праці. Вона як економічна категорія розвинутих товарно-ринкових відносин виражає вартість товару робоча сила і оплату за працю, за витрати й результати її, що визнані ринком.

Як і всяка ціна товару заробітна плата має здатність відхилятися від вартості товару “робоча сила”. Вона буде опускатися нижче вартості в тому випадку коли існує надмірна пропозиція робочої сили (безробіття) і отримує тенденцію до зростання, в випадку дефіциту робочої сили.

Сутність заробітної плати розкривається у її функціях. В теорії виокремлюють три її основні функції:

І. Відтворювальна функція. Заробітна плата повинна бути достатньою для розширеного відтворення робочої сили відповідної професії.

ІІ. Стимулююча функція. Заробітна плата має набути таких форм і систем, які сприяють найбільш повне використання здібностей, знань, досвіду власника робочої сили.

ІІІ. Регулююча функція. Заробітна плата повинна стимулювати розподіл праці між галузями і сферами виробництва, відповідно до інтересів найбільш ефективного розвитку національної економіки.

В плані купівельної спроможності отримуваної заробітної плати розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – сума грошових знаків, які отримує власник робочої сили за виконану роботу. Реальна заробітна плата – кількість товарів та послуг, які можна придбати на номінальну заробітну плату.

Форми і системи заробітної плати.

Форма заробітної плати – спосіб зв’язку між власністю на робочу силу (отже, і величиною її вартості) і результативністю її функціонування. Існує дві основні форми заробітної плати: почасова і відрядна. Почасова заробітна плата – спосіб оплати робочої сили при якому величини заробітної плати визначається кількістю відпрацьованих годин. Відрядна заробітна плата – оплата робочої сили в залежності від кількості виробленої продукції.

Система заробітної плати – комплекс умов, який може застосовуватись в будь-якій з форм заробітної плати з метою підвищення ефективності зв’язку між оплатою робочої сили і результативністю її використання.

В сучасних умовах використовуються такі системи: тарифна, преміальна та колективна. Тарифна система заробітної плати використовує для відображення складності та кваліфікованості праці певні тарифні розряди і ставки, які спрямовані на стимулювання найманих працівників до підвищення якості роботи та кількісного її виміру. Преміальні системи (відрядно-преміальна та відрядно-прогресивна ) заробітної плати пов’язують тарифні ставки з застосуванням різних премій і стимулів. Колективні системи заробітної плати передбачають виплату частину заробітної плати з преміального фонду, створюваного шляхом відрахувань від загальної вартості продукції при досягненні попередньо узгоджених між адміністрацією і профспілками показників діяльності підприємства. Найбільш поширеними формами колективної заробітної плати є система „участі у прибутках”. Реалізується в формі виплати премій з прибутку, отриманого підприємством, або в формі видачі акцій підприємства, на які виплачуються дивіденди (в разі прибуткової діяльності підприємства).