Назвіть окремі ухвали суду, їх постановлення та значення.

Стаття 211. Окремі ухвали суду

1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

2. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 350. Окрема ухвала суду касаційної інстанції

1. Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд також може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої або апеляційної інстанції, які не є підставою для скасування їх рішення чи ухвали.

Окрема ухвала суду — це процесуальний засіб судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Суд, виявивши при розгляді справи порушення закону і встановивши причини і умови, які сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов (ч. І ст. 211 ЦПК). Характерно, що окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов до закінчення її розгляду (п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції")..

Окрема ухвала суду виноситься в нарадчій кімнаті та викладається у вигляді окремого процесуального документа, який має бути підписаний суддею або усім складом суду. Якщо справа розглядається колегіальним складом суду, суддя, який не згоден з окремою ухвалою, має право викласти письмово свою окрему думку.

До того ж. окрема ухвала повинна відповідати вимогам щодо змісту ухвал суду (ст. 210 ЦПК), зокрема мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Отже, окрема ухвала суду має бути обґрунтованою і мотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню матеріального або процесуального закону чи сприяли вчиненню таких порушень. Обставини, які належать до таких причин і умов, підлягають всебічному, повному та об'єктивному дослідженню в судовому засіданні.

В окремій ухвалі суд повинен зазначити, в чому конкретно полягають встановлені порушення матеріального або процесуального закону, які саме права громадян порушено або зазначити причини й умови, що сприяли такому порушенню. Водночас суд не може постановити окрему ухвалу, яка за своїм змістом ставить під сумнів законність та обґрунтованість прийнятого в цій самій справі судового рішення.

До правових підстав постановлення окремої ухвали відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК належать: 1) виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону; 2) встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

На необхідність належного реагування на негативні явища звертав увагу Верховний Суд України. Наприклад, виявивши під час розгляду справи про скасування усиновлення або визнання його недійсним факти вчинення службовими особами дій, у яких вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 169 КК, суди мають реагувати на це окремими ухвалами (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

Між тим, у судовій практиці зустрічаються випадки, коли окремі ухвали постановлялися щодо позитивних явищ ("заохочувальні окремі ухвали"), зокрема з урахуванням пильності, самовідданості певних осіб при охороні громадського порядку та при захисті інтересів фізичних та юридичних осіб, а також держави.

Відмінністю окремої ухвали від інших судових рішень є те, що в одній справі може бути постановлено декілька таких ухвал, незалежно від характеру і значення інших судових актів, винесених у тій самій справі, щодо одних і тих самих учасників процесу, тоді як судове рішення може бути постановлене тільки одне. Наприклад, окрема ухвала може бути постановлена судом щодо сторони або третьої особи незалежно від результату розгляду справи (заявленої вимоги) судом, з приводу помилок, допущених судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, при скасуванні рішення суду в апеляційному порядку тощо.

ЦПК не зобов'язує проголошувати окрему ухвалу, проте суд повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про її постановлення. Так, копія окремої ухвали, оригінал якої залишається у справі, направляється відповідній посадовій особі або організації, які зобов'язані повідомити про вжиті заходи протягом місяця з дня одержання копії ухвали.

Якщо суд першої інстанції не реагував на факти порушення матеріального або процесуального закону, на причини й умови, що сприяли такому порушенню і зумовлюють вжиття відповідних заходів, окрема ухвала може бути постановлена апеляційним судом (ст. 320 ЦПК) і судом касаційної інстанції (ст. 350 ЦПК) у випадках і порядку, встановлених ст. 211 ЦПК.

Окремі ухвали можна кваліфікувати за суб'єктом, який їх постановив (маючи на увазі компетенцію судів різних інстанції), та за змістом, враховуючи негативні та позитивні явища, на які окрема ухвала спрямована.