КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
За якими зовнішніми ознаками ідентифікується глибокий спокій у лісового насіння?
1. повного проростання насіння
2. повної відсутності проростання насіння
3. зниження схожості насіння за сприятливих зовнішніх умов
4. підвищення схожості насіння за несприятливих зовнішніх умов
5. зменшення діапазону умов, за яких насіння може проростати
6. розширення діапазону умов, за яких насіння може проростати
№ 2.221
Вкажіть у яких межах знаходиться оптимальна температура для холодної (I) та теплої (II) стратифікації лісового насіння?
| 1. від -5 до 00 С 2. від 1 до 50 С | 3. від 5 до 100 С 4. від 10 до 350 С |
№ 2.222
Насіння яких деревних рослин для весняного висіву потребує стратифікації упродовж 200-400 днів?
| 1. ялиці білої 2. дуба звичайного 3. вільхи чорної | 4. шипшини звичайної 5. ясена звичайного 6. ялини європейської |
№ 2.223
Насіння яких деревних рослин для весняного висіву потребує стратифікації упродовж 150-180 днів?
| 1. дуба звичайного 2. вільхи чорної 3. граба звичайного 4. клена татарського | 5. ліщини звичайної 6. липи серцелистої 7. сосни звичайної 8. ялини європейської |
№ 2.224
Становлення деревного розсадництва пов’язано з:
1. початком рубання лісу і заготівлі деревини
2. початком штучного розселення деревних рослин
3. в – початком плодоношення (насіннєношення) деревних рослин
4. початком робіт з озеленення і лісорозведення
5. початком збору плодів і насіння деревних рослин
6. початком заготівлі насіння посівного призначення
№ 2.225
Залежно від цільового призначення деревні розсадники поділяють на:
1. лісові, деревні, чагарникові, лісомеліоративні
2. лісові, лісомеліоративні, деревні, плодові
3. лісомеліоративні, декоративні, лісові, плодові
4. плодові, лісові, чагарникові, лісомеліоративні
№ 2.226
Розрізняють такі види лісокультурного садивного матеріалу:
| 1. саджанець 2. сіянець 3. насіння 4. зелений живець 5. кілок | 6. підщепа 7. самосів 8. здерев’янілий живець 9. листковий живець 10. прищепа |
№ 2.227
В структурі лісового розсадника можна виділити дві основні частини:
| 1. посівну 2. виробничу 3. маточну | 4. шкільну 5. господарську 6. допоміжну |
№ 2.228
Виробнича (продукуюча) частина розсадника може включати такі відділення:
| 1. господарське 2. шкільне 3. посівне | 4. адміністративне 5. реалізаційне 6. маточне |
№ 2.229
Поєднайте відповідні види садивного матеріалу з виробничими відділеннями, в яких вони вирощуються:
| Виробниче відділення розсадника: | Вид садивного матеріалу: |
| 1. посівне 2. шкільне 3. маточне | а. живці, насіння, відводки б. сіянці в. саджанці |
№ 2.230
Монокультура у виробничих відділеннях лісових розсадників призводить до:
1. зменшення собівартості садивного матеріалу
2. зменшення виходу садивного матеріалу
3. погіршення якості сіянців і саджанців
4. скорочення терміну вирощування садивного матеріалу
5. збільшення виходу сіянців та саджанців
6. зростання собівартості вирощування садивного матеріалу
№ 2.231
Науково-обгрунтовані сівозміни в лісових розсадниках дозволяють:
1. підтримувати та підвищувати родючість ґрунтами
2. відновлювати та покращувати структуру ґрунтами
3. продовжити термін вирощування садивного матеріалу
4. накопичувати і раціонально використовувати вологу
5. полегшити боротьбу з бур’янами, збудниками хвороб і шкідниками
№ 2.232
Послідовне, науково-обгрунтоване чергування культур і парів у часі та просторі та певне розміщення їх на площі, яке супроводжується відповідною для конкретних грунтово-кліматичних умов агротехнікою і спрямоване на раціональне використання площі за цільовим призначенням називають:
| 1. сівозміною 2. ротацією сівозміни 3. базисом сівозміни | 4. попередником сівозміни 5. лісозміною |
№ 2.233
Період упродовж якого всі культури (пари) проходять через кожне поле у певному, визначеному сівозміною порядку, називають:
| 1. нормальною сівозміною 2. базисом сівозміни | 3. ротацією сівозміни 4. попередником сівозміни |
№ 2.234
Розташуйте науково-обгрунтовані попередники для розсадників певних грунтово-кліматичних районів:
| Район діяльності розсадника: | Попередник в сівозміні: |
| 1. Полісся і північні райони Лісостепу 2. Лісостеп 3. Степ | а. пар зайнятий б. пар чорний в. пар сидеральний |
№ 2.235
Сукупність прийомів, спрямованих на вирішення головних завдань обробітку ґрунту в конкретних грунтово-кліматичних умовах називають:
| 1. обробітком ґрунту 2. прийомом обробітку ґрунту | 3. системою обробітку ґрунту 4. освоєнням ґрунту |
№ 2.236
Вкажіть найбільш доцільні науково-обґрунтовані системи основного обробітку ґрунту для розсадників в певних грунтово-кліматичних умовах:
Грунтово-кліматичні умови району діяльності розсадника:
1. В районах достатнього і надмірного зволоження з легким за механічним складом і малородючими ґрунтами (Полісся)
2. В районах із задовільним волого забезпеченням і достатньо родючими ґрунтами (Лісостеп)
3. В районах з недостатнім зволоженням і значним дефіцитом вологи
Система основного обробітку ґрунту:
a. зяблева
б. чорно парова
в. Ранньопарова
г. зайнято парова
д. сидеральнопарова
№ 2.237
Елементи мінерального живлення, які рослини поглинають у процесі їх живлення поділяють на:
| 1. прямі та непрямі 2. катіони та аніони | 3. макро- і мікроелементи 4. хлориди і нітрати |
№ 2.238
Розташуйте добрива за певними критеріями їх розподілу:
Критерії розподілу:
1. За вмістом поживних речовин
2. За дією в ґрунті
Добрива:
a. прості та змішані
б. Прямі та непрямі
в. Повні та неповні
г. одинарні та складні
№ 2.239
Розрізняють такі класи добрив:
| 1. мінеральні 2. органо-мінеральні 3. одинарні 4. прості 5. органічні | 6. азотні 7. бактеріальні (мікробіологічні) 8. меліоративні 9. компости |
№ 2.240
Поживна цінність мінеральних добрив визначається:
| 1. їх розчинністю у воді 2. вмістом в них діючої речовини | 3. їх реакцією (кислотністю) 4. їх об’ємною масою |
№ 2.241
Залежно від строків внесення розрізняють добриво:
| 1. післяпосівне 2. попереднє 3. меліоративне | 4. допосівне 5. кореневе 6. припосівне |
№ 2.242
Упорядкуйте класифікацію способів, видів посівів насіння в розсадниках за такими критеріями:
Критерії класифікації:
1. Способи висіву насіння
2. Види посіву
3. Ширина борозенок
4. Строки посіву
5. Розташування борозенок на площі посіву
Посіви:
a. рівномірно по площі та у посівні борозенки
б. вузькоборозенкові та широкоборозенкові
в. стрічкові та рядкові
г. грядкові та без грядкові
д. весняні, літні, осінні, зимові
№ 2.243
В постійних розсадниках найбільш поширені посіви:
| 1. грядкові 2. безгрядкові | 3. стрічкові 4. рядкові |
№ 2.244
Поєднайте за породами і вкажіть вірні норми висіву насіння і глибину їх загортання:
Порода:
1. Сосна звичайна
2. Модрина європейська
3. Дуб звичайний
4. Липа серцелиста
Норма висіву (г/п.м) і глибина загортання насіння, см:
a. 6-8 г/п.м; 2-3 см
б. 125 г/п.м; 6-10 см
в. 3,0-3,5 г/п.м; 0,5-1,5 см
г. 1,5-2,0 г/п.м; 0,5-1,5 см
№ 2.245
До переваг (І) і недоліків (ІІ) осінніх посівів у розсадниках належать:
1. насіння не потребує стратифікації та зберігання
2. посіви можливі тільки на парових полях
3. посіви потребують покриття і можуть вимерзати у малосніжні суворі зими
4. посіви дають більш ранні та дружні сходи, які встигають зміцніти до наступу засух
5. осінні посіви більш розтягнуті у термінах, ніж весняні
6. насіння може поїдатись гризунами
7. ранні сходи окремих порід (ялини, акації, шовковиці та ін.) можуть пошкоджуватись весняними заморозками
№ 2.246
Розташуйте в хронологічній послідовності технологічні операції з вирощування сіянців у відкритому ґрунті:
1. посів насіння
2. передпосівна культивація з боронуванням на глибину загортання насіння
3. ранньовесняна культивація з боронуванням (закриття вологи)
4. догляд за сіянцями (розпушення ґрунту, проріджування сходів, притінення сходів, підрізання коренів, зрошення рослин, підживлення, обприскування тощо)
5. догляд за посівами до появи сходів (після посівне боронування, мульчування, покриття посівів, зрошення посівів )
6. прикопування сіянців на тривале (короткочасне)зберігання
7. сортування сіянців
8. викопування і вибирання сіянців
№ 2.247
Глибина загортання насіння практично перевищує розмір середньої насінини у:
| 1. 1-2 рази 2. 8-10 разів | 3. 6-8 разів 4. 3-4 рази |
№ 2.248
Догляд за посівами в розсаднику проводять від:
1. появи сходів до викопування сіянців
2. висіву насіння до появи сходів
3. висіву насіння до викопування сіянців
4. появи сходів до завершення росту сіянців
№ 2.249
Заходи по догляду за посівами умовно об’єднують у дві групи:
1. догляд за посівами до появи сходів і догляд за сіянцями
2. догляд за посівами та після появи сходів
3. догляд за насінням і догляд за сіянцями
4. догляд за насінням і догляд за ґрунтом
№ 2.250
Вегетативне розмноження деревних рослин базується на здатності:
1. живих рослинних клітин зберігати свої ознаки та властивості
2. рослин утворювати нові генеративні органи
3. живих рослинних клітин і окремих вегетативних органів до регенерації нової рослини
4. вегетативних органів рослин утворювати нові вегетативні органи
№ 2.251
В сучасних умовах вегетативне розмноження деревних рослин в лісовому (І) і декоративному (ІІ) розсадництві застосовують для:
1. промислового розведення сортів-клонів цінних за швидкістю росту, продуктивністю і якістю деревини
2. промислового розведення форм, сортів цінних за декоративністю, урожайністю і якістю плодів
3. збереження цінних спадкових декоративних форм дерев і чагарників, які рідко зустрічаються у природі
4. одержання масової кількості однорічного садивного матеріалу для закладання спеціальних плантацій
№ 2.252
Виробництво садивного матеріалу в закритому ґрунті дозволяє:
1. скоротити строк вирощування стандартного садивного матеріалу
2. захистити рослин від несприятливих факторів зовнішнього середовища
3. зменшити собівартість вирощування садивного матеріалу
4. покращити природню освітленість рослин упродовж їх росту
5. підвищити якість насіння
6. продовжити період розвитку рослин за рахунок більш раннього висіву насіння
7. збільшити вихід сіянців з одиниці площі
№ 2.253
Тривалість вирощування саджанців різного цільового призначення становить:
| Цільове призначення саджанців: 1. Для лісокультурних цілей 2. Дерева для декоративних цілей 3. Для закладання плодових садів | Тривалість вирощування: а. роки і більше б. 1-2 роки в. 2-4 роки |
№ 2.254
Компактна коренева система великомірних декоративних саджанців (дерев) з терміном вирощування понад 4 роки формується шляхом:
1. підрізання кореневої системи сіянців перед садінням в шкілку
2. проведення догляду за ґрунтом в шкілках розсадника
3. формування штамбу і крони саджанців
4. пересаджування рослин з однієї шкілки в наступну
№ 2.255
Потовщення та формування штамбу декоративних саджанців проводять шляхом:
1. закладання і формування крони
2. пінцирування бокових пагонів на штамбі
3. вирізування пагонів потовщення на кільце
4. виділення дикої нарості
5. зрізання верхівкового пагону.
6. обшморгування листя у зоні штамбу
№ 2.256
До головних переваг (І) і недоліків(ІІ) виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою належать такі:
1. необхідність транспортування разом з садивним матеріалом ємності з субстратом
2. висока приживлюваність після посадки
3. нетравмована коренева система
4. можливість висаджування упродовж всього вегетаційного періоду
5. собівартість вирощування
6. більша вимогливість до умов висаджування
№ .2.257
Паперові стільникоподібні, шестигранні ємності (комірчини) використовують для виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою типу:
| 1. Нісула 2. Бріка | 3. Пайперпот 4. Брикет |
№ 2.258
Кращим садивним матеріалом для закладання маточних плантацій є:
| 1. укорінені та не укорінені живці 2. сіянці та насіннєві саджанці | 3. живці та щеплені саджанці 4. кроновані та некроновані саджанці |
№ 2.259
Інвентаризацію сіянців в розсаднику проводять наступними методами:
| 1. вибірковий 2. діагональних ходів 3. діагональних площадок 4. суцільним | 5. облікових площадок 6. облікових ходів 7. статистичним |
№ 2.260
Інвентаризацію садивного матеріалу в деревних розсадниках України проводять:
| 1. з 15 липня по 15 серпня 2. з 1 лютого по 1 березня | 3. з 15 вересня по 31 жовтня 4. з 1 грудня по 31 грудня |
№ 2.261
Кращим терміном для викопування садивного матеріалу є:
1. до завершення формування верхівкової бруньки
2. інтенсивного сокоруху
3. фізіологічного спокою
4. після завершення формування верхівкової бруньки
№ 2.262
Зберігання викопаного садивного матеріалу (тимчасове або тривале) відбувається за рахунок:
1. створення умов для оптимального живлення викопаних рослин
2. створення умов, що підтримують відносний фізіологічний спокій рослин
3. інтенсифікації фізіологічних процесів у період відносного спокою рослин
4. гальмування процесів фотосинтезу викопаних рослин
№ 2.263
Види взаємовпливу деревних рослин у лісових ценозах бувають:
| 1. біохімічний 2. біофізичний 3. біотрофний 4. генетичний | 5. фізіологічний 6. механічний 7. біогігротопний |
№2.264
Встановіть які із наведених категорій лісокультурних ділянок підлягають залісненню в другу чергу:
1. осушене болото
2. свіжий зруб
3. зруб віком 3 роки
4. галявина
5. пустир
6. згарище
7. незадовільно відновлений зруб з природним відновленням висотою до 1,5 м
№ 2.265
До лісовідновлення відноситься:
1. створення лісових культур на зрубах
2. створення лісових культур на пустирях
3. природне відновлення на зрубах
4. природне відновлення під наметом материнського деревостану
5. реконструкція малоцінних молодників
6. створення лісових культур на землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування
№ 2.266
При інвентаризації лісових культур на ділянці площею 4 га облік проводиться на:
| 1. 5% площі 2. 4% площі 3. 3% площі | 4. 2% площі 5. 1% площі 6. немає правильної відповіді |
№ 2.267
Лісокультурна реконструкція малоцінних насаджень може здійснюватись такими способами:
| 1. суцільним 2. площинками 3. коридорним | 4. кулісним 5. куртинами 6. проведенням рубок догляду |
№ 2.268
Підгінними породами для дуба звичайного є:
| 1. ясен звичайний 2. клен гостролистий 3. граб звичайний 4. липа дрібнолиста | 5. ялина звичайна 6. модрина сибірська 7. ільмові |
№ 2.269
На перезволожених ділянках створювати мікропідвищення слід:
1. весною в рік створення культур
2. весною за рік до створення культур
3. осінню
№ 2.270
Розташуйте у хронологічній послідовності технологічні операції при створенні лісових культур на староорних землях:
1. попередня підготовка ґрунту стрічками завширшки 2 м
2. оранка по горизонталях з перевертанням скиби вниз по схилу
3. розлущування восени на глибину до 60 см, для руйнування орної підошви
4. підвіз садивного матеріалу
5. передпосадкове розпушування
6. створення площадок
7. засипання і вирівнювання промоїн
8. садіння лісових культур
9. доповнення культур посадкою сіянців вручну
10. нарізування борозен, смуг
11. культивація ґрунту в міжряддях та догляд за культурами в рядах
12. прибирання порубкових залишків
13. суцільна оранка восени на глибину 35 см
№ 2.271
Розташуйте у хронологічній послідовності технологічні операції при створенні лісових культур на зрубах з кількістю пнів до 600 шт. на 1 га:
1. корчування і трелювання пнів
2. розпушування борозен, смуг
3. вичісування коренів у два сліди
4. підвіз садивного матеріалу
5. передпосадкове розпушування
6. створення площадок
7. оранка по горизонталях з перевертанням скиби вниз по схилу
8. садіння лісових культур
9. доповнення культур посадкою сіянців вручну
10. нарізування борозен, смуг
11. культивація ґрунту в міжряддях та догляд за культурами в рядах
12. прибирання порубкових залишків
13. суцільна оранка восени на глибину 35 см
14. засипання пневих ям і планування площі
№ 2.272
Сіянці при посадці слід загортати глибше (на глибину 3-4 см нижче кореневої шийки):
| 1. на легких ґрунтах 2. на важких ґрунтах | 3. посушливої весни (осені) 4. вологої весни (осені) |
№ 2.273
Згрупуйте лісові культури і фактор, за яким вони розподілені:
| Фактор розподілу: 1. за початковим складом 2. за принципом формування 3. за часом створення | Лісові культури розподіляються на: а. попередні та наступні б. суцільні та часткові в. чисті та змішані |
№ 2.274
Встановіть назви лісокультурних районів:
Порядковий номер району на схемі:
| 1. I 2. II 3. III 4. IV 5. V | 6. VІ 7. VII 8. VIII 9. IX 10. X |
Назва лісокультурного району:
| а. Східне Полісся б. Центральний Степ в. Західний лісостеп г. Правобережний лісостеп д. Південний Степ | е. Західне Полісся є. Гірські райони Криму ж. Східно-байрачний Степ з. Гірські райони Карпат і. Лівобережний лісостеп |
№ 2.275
Лісові культури яких порід дозволяється створювати посівом:
| 1. сосни звичайної 2. берези повислої 3. дуба звичайного | 4. липи дрібнолистої 5. горіха волоського 6. граба звичайного |
№ 2.276
Лісові культури яких порід недоцільно створювати посадкою саджанців:
| 1. сосни звичайної 2. ялини звичайної 3. дуба звичайного | 4. горіха волоського 5. клена гостролистого 6. липи дрібнолистої |
№ 2.777
Встановіть способи змішування в рядах по приведених схемах:
Спосіб змішування:
1. почергове чергування в рядах (деревно-чагарниковий)
2. групово-ланковий
3. почергове чергування в рядах (деревно-тіньовий)
4. шаховий
5. почергове чергування в рядах (ланковий)
Схема змішування:
| а. Г –Ч – С – Ч Г – Ч – Г – Ч Ч – С – Ч – С | в. Г – Г – Г – С – С – С С – С – С – Г – Г – Г |
| б. Г – С – Г – С С – Г – С – Г | г. Г – Г – Г – С – С – С Г – Г – Г – С – С – С С – С – С – Г – Г – Г С – С – С – Г – Г – Г |
| д. С – С – С – Г – Г – Г С – С – С – Г – Г – Г С – С – С – Г – Г – Г Г – Г – Г – С – С – С Г – Г – Г – С – С – С Г – Г – Г – С – С – С |
№ 2.278
Культури яких лісових порід доцільно створювати посадкою живців:
| 1. дуба звичайного 2. тополь (різних видів) 3. осики | 4. сосни звичайної 5. верб (білої і ламкої) 6. вільхи клейкої |
№ 2.279
Вкажіть, які лісосадивні машини (пристрої) можна застосовувати при садінні лісових культур на зрубах:
| 1. ССН-1 2. МЛУ-1 3. СШП-3/5 | 4. МПП-1 5. ПЛА-1 6. меч Колесова |
№ 2.280
Розташуйте у хронологічній послідовності технологічні операції при створенні лісових культур на схилах крутістю до 120:
1. попередня підготовка ґрунту смугами завширшки 2 м
2. оранка по горизонталях з перевертанням скиби вниз по схилу
3. розлущування восени на глибину до 60 см
4. підвіз садивного матеріалу
5. передпосадкове розпушування
6. створення площадок
7. засипання і вирівнювання промоїн
8. садіння лісових культур
9. доповнення культур посадкою сіянців вручну
10. нарізування борозен, смуг
11. проведення агротехнічних доглядів за культурами
12. прибирання порубкових залишків
13. суцільна оранка восени на глибину 35 см
№ 2.281
Розташуйте у хронологічній послідовності технологічні операції при створенні лісових культур на схилах крутістю від 200 до 350:
1. суцільна оранка восени на глибину 35 см
2. оранка по горизонталях з перевертанням скиби вниз по схилу
3. розлущування восени на глибину до 60 см
4. підвіз садивного матеріалу
5. передпосадкове розпушування
6. створення площадок
7. засипання і вирівнювання промоїн
8. садіння лісових культур
9. доповнення культур посадкою сіянців вручну
10. нарізування борозен, смуг
11. проведення агротехнічних доглядів за культурами
12. створення ступінчастих терас завширшки 2,5-3,5 м
№ 2.282
Вкажіть, які ґрунтообробні знаряддя можна застосовувати при основній підготовці ґрунту під лісові культури на зрубах:
| 1. ПЛН-3-35 2. ПКЛ-70 3. ПЛД-1,2 | 4. ПБН-100А 5. ПЛ-2-50 6. лопата |
№ 2.283
Вкажіть, які ґрунтообробні знаряддя можна застосовувати при догляді за ґрунтом у міжряддях лісових культурах на зрубах:
| 1. КЛ-2,6 2. КФП-1,5 3. КЛБ-1,7 | 4. КБЛ-1 5. КПГ-2,8 6. сапка |
№ 2.284
Лісові культури переводяться у вкриту лісовою рослинністю площу:
1. у рік створення при їх високій приживлюваності
2. через 5 років після створення
3. після змикання гілок в рядах і міжряддях
4. при досягненні у певно визначеному віці відповідної зімкнутості крон та висоти головної породи
№ 2.285
Доповненню підлягають незімкнуті лісові культури та захисні насадження з приживлюваністю:
1. 24% і менше
2. 85%
3. 90%, при рівномірному розміщенні відпаду
4. 90%, при нерівномірному розміщенні відпаду
№ 2.286
Інвентаризація лісових культур може проводитись:
1. закладанням облікових площадок
2. суцільним переліком висаджених рослин
3. обліком на пробних рядах
4. обліком на пробних кругових площадках
№ 2.287
Вкажіть сезони, в які можна створювати лісові культури:
| 1. весна 2. літо | 3. осінь 4. зима |
№ 2.288
Ділянки, призначені для лісорозведення, відповідно до земельного законодавства переводяться до:
1. земель запасу
2. земель лісового фонду
3. земель, вкритих лісовою рослинністю
4. земель, не вкритих лісовою рослинністю
№ 2.289
Згідно Правил відновлення лісів і лісорозведення інвентаризація проводиться у:
1. лісових культурах першого календарного року посадки
2. лісових культурах другого календарного року посадки
3. лісових культурах третього календарного року посадки
4. природного поновлення першого календарного року
5. природного поновлення другого календарного року
6. природного поновлення третього календарного року
№ 2.290
Згідно Правил відновлення лісів і лісорозведення на ділянках, де є відповідні для того умови перевага надається:
1. природному відновленню лісу
2. штучному відновленню лісу
3. комбінованому відновленню лісу
№ 2.291
Дата добавления: 2015-05-08; просмотров: 218; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |