Пневмонія

Сучасна класифікація пневмоній: 1) не госпітальна (домашня); 2) госпітальна (виникає через 48 год після госпіталізації хворого); 3) аспіраційна; 4) у осіб з імунодефіцитом.

Пневмонія - це запалення легень з втягуванням у запальний процес усіх складових частин легеневої тканини: бронхів, бронхіол, альвеол, сполучної тканини та ін. Класифікують пневмонії за етіологією (бактеріальна, вірусна, грибкова), клінічним перебігом (гостра, хронічна, атипова), клініко-морфологічною характеристикою (часткова, часточкова, інтерстиційна).

Гостра пневмонія починається раптово і проявляється підвищенням температури тіла до 38-39° С, головним болем і болем у грудній клітці, що посилюється під час кашлю. Кашель спочатку сухий, потім вологий. Аускультативно виявляються хрипи і крепітація. В крові нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, еозинофілія, тромбоцитопенія. Патанато-мічно в ділянці запального інфільтрату альвеоли заповнені ексудатом.

Часткова (крупозна) пневмонія у наш час рідко уражає всю частку і обмежується одним-двома сегментами, тому її часто називають сегментарною пневмонією. Рентгенологічно розрізняють 3 стадії часткової пневмонії: припливу, опечінкування і розрішення.

Мал..26. Крупозна пневмонія в стадії опечінкування та розсмоктування.

У стадії припливу, що триває близько 1-2 діб, відбувається приплив крові в легеневі судини. У зоні ураження спостерігається посилення легеневого малюнка, корінь легені дещо розширений, без чіткої структури, а у разі субплеврального розташування патологічного процесу виявляється стовщення прилеглої плеври. Стадія опечінкування, що триває 3-9 діб, характеризується вираженим запаленням з ексудацією багатої на фібрин плазми крові до альвеол, можливий тромбоз малих судин і некроз легеневої паренхіми. Рентгенологічно виявляється гомогенна тінь середньоїінтенсивності з опуклими межами. З боку міжчасткової межі тінь має рівний чіткий контур, тому що запалення не поширюється на сусідні частки. При локалізації пневмонії у верхній або середній частці нижня межа може бути опуклою із-за збільшення об'єму та ваги частки і її "провисання", або через розвиток супутнього міжчасткового плевриту. Зберігається зображення повітряних смужок розгалужень бронхів (симптом "повітряної бронхографії"), що полегшує диференційну діагностику з ателектазом та раком легень. У стадії розрішення, що триває зазвичай 7-10 днів, відбувається розрідження і протеоліз фібрину. Рентгенологічно зменшується інтенсивність гомогенного затемнення, починаючи від верхніх та присередніх відділів частки (мал. 76). Збагачений легеневий малюнок, розширений та неструктурований корінь легені, потовщена міжчасткова плевра може спостерігатись ще протягом місяця після одужання.

Вогнищева пневмонія - це запалення окремих легеневих часточок та їх груп, рідше ацинусів. Найчастіше пневмонічні вогнища розташовуються у нижніх частках, можливо в обох легенях. Рентгенологічно спостерігаються численні вогнищеві тіні середньої інтенсивності з нечіткими контурами, малих або великих розмірів (дрібно- або велико-вогнищев пневмонія), які нерідко зливаються між собою, формуючи цілі ділянки інфільтрації значних відділів сегмента або частки (вогнищево-зливна пневмонія). На рівні вогнищевих тіней легеневий малюнок розмитий, корінь легені інфільтрований. Характерною для вогнищевих пневмоній є швидка мінливість рентгенологічної картини : протягом 4-6 діб симптоми наростають, а через 10-12 діб вогнища повністю розсмоктуються.

Бронхопневпоніями називають такі вогнищеві пневмонії, що розвиваються з бронхітів, коли запальний процес з бронхів переходить на легеневу паренхіму і вогнищеві тіні розташовуються за ходом бронху.

Мал..27. Бронхопневмонія.

Інтерстиційну пневмонію викликають різноманітні віруси. Уражаються ендотелій капілярів та інтерстиційна тканина, що оточує судини, бронхи, ацинуси. Клінічно проявляється інтоксикацією (головний біль, нежить, кашель, гарячковий стан), задухою, ціанозом. Фізикальні зміни не виражені: перкусія ніяких змін не виявляє, аускультативно вислуховуються несталі дрібнопухирчасті і сухі хрипи. Рентгенологічно у легенях з одного або обох боків спостерігаються вогнищеві тіні різної величини з різними контурами, посилення і деформація легеневого малюнка, структурність кореня зменшується. Внаслідок приєднання бактеріальної інфекції в паренхімі виникають інфільтративні зміни за типом дрібно-вогнищевої пневмонії. Така змішана інетрстиційно-паренхіматозна пневмонія має затяжний перебіг - до 2-х місяців.

Мал..28. Інтерстиційна пневмонія.

За допомогою комп'ютерної томографії раніше виявляються зміни легеневої тканини при гострій пневмонії, точніше можна визначити локалізацію та поширеність процесу.

Ускладненням гострої пневмонії є гостра абсцедуюча пневмонія (гострий абсцес) - гнійне запалення легеневої тканини та її розпад з утворенням порожнини, що виникає зазвичай через 2-3 тижні від початку гострої пневмонії. У перебігу гострого абсцесу розрізняють 3 стадії: 1) гнійної інфільтрації та формування гнійної порожнини, коли рентгенологічно зростає інтенсивність тіні гострої пневмонії, а її контури заокруглюються; 2) спорожніння (дренування) гнійної порожнини через бронх, коли рентгенологічно виявляється кільцеподібна тінь абсцесу з товстою стінкою та горизонтальним рівнем рідини; 3) розсмоктування та рубцювання, коли товщина стінки абсцесу зменшується, порожнина абсцесу набуває видовженої, пізніше щілиноподібної форми і через 2-3 місяці заміщується рубцем.

Мал..29. Абсцедуюча пневмонія.

Хронічна (затяжна) пневмонія - це затяжне запалення легенів спричинене недостатнім лікуванням гострої пневмонії. Хронічним процес вважають через 3 місяці після початку хвороби. Патоморфологічно спостерігаються функціональні та органічні зміни у бронхах (хронічний бронхіт з поступовим утворенням бронхоектазів), паренхімі та стромі легеневої тканини, обтурація дрібних судин, розвиток пневмосклерозу. На рентгенограмах виявляють різке посилення і деформацію легеневого малюнка, часто з чарунковими просвітленнями, що нагадують "стільниковий" малюнок; помітні окремі вогнищеві затемнення різного розміру з нечіткими контурами. При втягуванні у процес плеври, відзначається її ущільнення і зміщення. Неоднорідність затемнення може бути зумовлена наявністю у бронхоектазах секрету, малих порожнин деструкції з горизонтальними рівнями рідини. Бронхографія виявляє нерівномірні розширення і звуження бронхів, незаповнення контрастною речовиною малих бронхіальних гілок. В період ремісії спостерігається об'ємне зменшення частки або сегмента, зберігається посилення і деформація легеневого малюнка.