Основні поняття про собівартість і тарифи на енергію

Виробництво енергії завжди пов'язано з експлуатаційними витратами, що визначають її собівартість. При розрахунку собівартості виділяються наступні статті витрат:

· сировина та основні матеріали;

· паливо та енергія для технологічних цілей;

· допоміжні матеріали;

· основна і додаткова зарплата виробничих робітників;

· соціальне страхування;

· підготовка та освоєння виробництва;

· витрати на зміст та експлуатацію устаткування;

· цехові витрати;

· загальнозаводські витрати;

· позавиробничі витрати.

Аналіз вищенаведених статей витрати показує, що основну частку усіх витрат складають витрати на паливо.

Існує поділ витрат на основні і накладні. Основними витратами є витрати, безпосередньо зв'язані з реалізацією технологічного процесу. Накладні витрати - це витрати на керування виробництвом і його обслуговування.

Собівартість енергії залежить від виду енергії, способу її виробництва, технологічних процесів. Наприклад, при виробництві електроенергії на ТЕЦ її собівартість істотно залежить від типу турбін, початкових і кінцевих параметрів пари, параметрів тепла, що відпускається, частки вироблення електроенергії в теплофікаційному режимі. Виробництво ж електроенергії на ГЕС значною мірою залежить від природних факторів. Собівартість електроенергії на ГЕС у 5-6 разів менше собівартості електроенергії ТЕС.

Крім виробництва енергія повинна бути доставлена безпосередньо до споживача. Тому її повна собівартість визначається сукупністю витрат на виробництво, передачу і розподіл.

Електрична і теплова енергія реалізуються споживачам по тарифах, що представляє собою різновид цін. Регулювання тарифів на енергію є важливою ланкою в загальній системі регулювання енерговикористання.

Існують два види тарифів на енергію - одноставочні й двоставочні.

При одноставочному тарифі плата за електроенергію здійснюється за цінами за 1 кВтгод пропорційно кількості спожитої енергії. За одноставочними тарифами звичайно виконується розрахунок з побутовими споживачами, електрифікованим транспортом, державними установами і малопотужними промисловими споживачами. Одноставочні тарифи диференціюються по категоріях споживачів.

Двоставочні тарифи складаються з основної ставки за 1 кВт потужності, що бере участь у максимальному навантаженні енергосистеми, і додаткової ставки за 1 кВтг спожитої енергії. Двоставочний тариф стимулює споживачів до зниження навантаження на максимум енергосистеми і зсуву її на інші години доби. Цей тариф створює найбільш сприятливі умови для врахування інтересів споживачів і виробників енергії.

Теплова енергія продається за одноставочним тарифом. Тариф диференціюється по енергосистемах і параметрах теплової енергії, що відпускається. При зниженні параметрів теплової енергії, що відпускається, зменшується її споживча цінність. Це веде до зниження тарифу.

На теплову енергію тарифи встановлюються з урахуванням повернення конденсату. За неповернений конденсат споживач повинен платити додатково (на 10-20% більше). Стимулювання споживачів до повернення конденсату є одним із шляхів вирішення завдань енергозбереження.

Стимулювання раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів може здійснюватися встановленням сезонних цін на природний газ і сезонних тарифів на електричну та теплову енергію. Тарифи диференціюють залежно від часу доби і днів тижня. Наприклад, з метою зниження пікових навантажень у денний час установлюються більш низькі нічні тарифи на електроенергію.

Контрольні запитання

1. Основи управління підвищенням ефективності виробництва і споживання енергії.

2. Консалтингові схеми в енергетиці як державний механізм раціонального використання енергії.

3. Енергетичний баланс. Основні ознаки й складові.

4. Загальні вимоги і послідовність енергетичного аудиту.

5. Генеральна стратегія проведення енергетичного аудиту.

6. Енергетичний менеджмент як інструмент ефективного управління виробництвом і споживанням енергії.

7. Головні обов’язки енергетичного менеджера.

8. Вимоги до підготовки енергетичного менеджера; напрями підготовки.

9. Енергозбереження як додаткове джерело енергоспоживання.

10. Енергозбереження як дійовий важіль підвищення економічної ефективності і безпеки енергетики.

11. Етапи впровадження енергетичного менеджменту на підприємстві.

12. З чого складаються собівартість і тарифи на енергію.