Загальна характеристика роботи

Триняк віталій Юрійович

УДК 1:316.4

Триняк В.Ю.
Інформаційна безпека як соціокультурний феномен (соціально-філософський аналіз): автореф. дис... канд. філософ. наук : 09.00.03 / В.Ю. Триняк ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О.Гончара. — Д., 2009. — 19 с. — укp.

Інформаційна безпека

як соціокультурний феномен

(соціально-філософський аналіз)

Соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

Кандидата філософських наук

Дніпропетровськ – 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі філософії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Міністерство оборони України

Захист відбудеться “ 16 ” жовтня 2009 року о 15:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, площа Т.Г. Шевченка, 1, Палац студентів ДНУ, кімната 30.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розіслано “ 12 ” вересня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор філософських наук, професор В.Б. ОКОРОКОВ

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертації. У XXI столітті система забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав зіткнулася з низкою чинників, які негативно впливають на можливості держави ефективно забезпечувати захист її національних інтересів в інформаційній сфері. Серед зовнішніх чинників найбільш небезпечним є процес глобалізації, що супроводжується нав’язуванням країнам і народам інших цінностей та підривом їх традиційних цінностей за допомогою нових інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій.

Висока результативність використання інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, широкий спектр їх застосування і прихований характер дії виявилися причинами, з яких велика кількість країн веде розробки в галузі теорії та практики їх застосування як інформаційної зброї і, як наслідок, розробки теорії ведення інформаційних війн. Очевидним стає факт, що інформаційні технології відіграють надзвичайно важливу роль не тільки в забезпеченні національної безпеки, але й у розвитку особистості, суспільства і держави в сучасних умовах.

Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена наступними положеннями.

По-перше, інформаційна безпека займає одне з провідних місць у системі забезпечення життєво важливих інтересів усіх країн і, безумовно, України. Це передусім зумовлено нагальною потребою створення розвиненого інформаційного середовища українського суспільства, однак саме через таке середовище найчастіше здійснюються загрози національній безпеці.

По-друге, в сучасних умовах система забезпечення інформаційної безпеки України, яка склалася раніше, явно не відповідає новим принципам забезпечення інформаційної безпеки й не може ефективно протидіяти інформаційним загрозам. Тому в сучасний період розвитку України гостро постало питання визначення пріоритетів у сфері забезпечення інформаційної безпеки й зосередження зусиль на найбільш важливих ділянках потенційних і реальних загроз.

По-третє, проблема забезпечення інформаційної безпеки в сучасних умовах зумовлена особливою роллю інформації у функціонуванні всіх сфер суспільного життя, оскільки саме інформаційні фактори набувають усе більшого значення. Особливе місце займає інформація щодо забезпечення і здійснення зовнішньополітичної діяльності держави. Без створення умов формування достовірної, повної і своєчасної інформації для прийняття зовнішньополітичних рішень і запобігання незаконного використання актуальної інформації про зовнішньополітичну діяльність, тієї інформації, що забезпечує пріоритети України на зовнішньополітичній арені, Україна не зможе відігравати гідну роль у світовій спільноті. Тому існує необхідність подальшого поглибленого пізнання сутності інформаційної безпеки насамперед на філософському рівні.

По-четверте, в умовах розширення інформатизації українського суспільства, коли інформація стає товаром і ресурсом розвитку, та нарощування політичної, економічної, воєнної та духовної потужності держави, коли інформаційна сфера безпеки все більше й більше виступає системотворчим чинником усієї багаторівневої системи забезпечення безпеки особи, суспільства і держави, визначення й філософське обґрунтування пріоритетних напрямів суспільної та державної діяльності стосовно забезпечення інформаційної безпеки стає найважливішим теоретичним і практичним завданням.

По-п’яте, оскільки інформаційна безпека є невід’ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових сфер життя і діяльності особи, суспільства і держави в Україні і водночас вона являє собою самостійну галузь національної безпеки, покликану забезпечити не лише захист інформації, а й збереження самобутності вітчизняної культури, необхідним є наукове обґрунтування і розробка чітких і дієвих механізмів забезпечення інформаційної безпеки України та можливостей використання її теоретичних конструкцій у практичних цілях.

По-шосте, інтеграція України у світовий інформаційний простір як планетарного, так і регіонального масштабів супроводжується усе більшим зростанням відкритості українського суспільства. Процес раціонального сполучення вітчизняного інформаційного простору, що формується, і міжнародного простору, що постійно змінюється, вимагає наукового обґрунтування пріоритетів діяльності державних органів і суспільних організацій у вирішенні завдань інформаційної безпеки країни. Україна має гостру потребу в ефективній політиці забезпечення безпеки своїх національних інтересів в інформаційній сфері, яка повинна враховувати об’єктивні реалії сучасного інформаційного середовища і базуватися на науково-методологічній базі.

Важливо підкреслити, що проблемі забезпечення інформаційної безпеки України постійно приділяється особлива увага з боку вчених і практиків. Однак наукових праць, в яких безпосередньо досліджується інформаційна безпека України, явно недостатньо. На сьогодні переважна більшість наукових розробок стосовно проблеми інформаційної безпеки належить до технічних наук. У силу цього обрана тема покликана заповнити певну прогалину наукового знання в галузі інформаційної безпеки і його застосування на практиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Проблеми, які розглядаються в дисертації, тісно пов’язані з реалізацією положень Постанови Верховної Ради України “Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні” від 1 грудня 2005 р. № 3175-IV. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планами науково-дослідних робіт “Гуманізація” та “Гуманітаризація”, що здійснюються кафедрою філософії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба за завданням Міністерства оборони України. Результати дослідження відображені у проміжних і заключних звітах про науково-дослідну роботу.

Ступінь наукової розробленості проблеми.Проблема інформаційної безпеки є предметом дослідження багатьох вчених, спеціальних інститутів та центрів, що представляють різні наукові галузі знання, причому як гуманітарні, так і технічні. За останні роки у вітчизняній науці в цілому накопичено потенціал для поглибленого дослідження проблеми інформаційної безпеки. Разом з тим, суспільний інтерес до інформаційної проблематики найповніше відбивається в наукових працях іноземних вчених, де розкриваються теоретичні й методологічні основи трансформації західних суспільств у нову інформаційну стадію свого розвитку, розглядаються соціальні, технічні, політичні, економічні й інші передумови цього процесу, дається детальна характеристика пов’язаних з цим змін у всіх сферах життя й діяльності суспільства, обґрунтовуються можливі негативні впливи інформаційної революції на людину, соціальні групи та спільноти людей. У контексті цього є сенс виділити декілька груп наукових праць, у яких висвітлені ті чи інші аспекти досліджуваної проблеми.

Першу групу складають праці таких іноземних дослідників як Д. Белл, 3б. Бжезинський, Е. Дайсон, М. Кастельс, Й. Масуда, А. Мінка, Дж. Нейсбіт, Е. Паркер, Е. Тоффлер, X. Шпіннер та ін.

Другу групу джерел складають роботи вітчизняних і російських авторів, таких як Р. Абдєєв, В. Афанасьєв, Т. Береза, В. Глушков, Е. Єршова, В. Коган, І. Колиушко, А. Колодюк, В. Лекторський, В. Лисицький, Л. Мельник, М. Моісеєв, Е. Моргунов, Б. Парахонський, Г. Почепцов, В. Пусько, А. Ракітов та ін., в яких досліджується зростання ролі інформації в сучасному суспільстві. В їх працях розкривається характеристика інформатизації як об’єктивної закономірності розвитку суспільства, проблеми становлення інформаційної цивілізації та прогнози її розвитку, досліджуються технічні й гуманітарні фактори цього процесу.

Третю групу джерел складають праці, присвячені дослідженням методологічних, сутнісних та змістовних основ інформаційної безпеки. Серед таких праць особливе місце займають теоретичні розробки Е. Бєляєва, М. Бусленка, С. Гриняєва, О. Данильяна, О. Дзьобаня, Г. Ємельянова, В. Лопатіна, О. Позднякова, Л. Сергієнка, В. Циганкова, М. Чеснокова та інших дослідників.

У четверту групу входять наукові джерела, у яких розкриваються особливості забезпечення інформаційної безпеки. Серед них особливе місце займають праці О.Дзьобаня, А.Колодюка, В.Копилова, А.Кубишкіна, Є.Мануйлова, В.Ніцевича, А.Стрельцова, М.Якушева та ін.

Однак, незважаючи на те, що існує велика кількість наукових праць з проблем інформаційної безпеки, варто підкреслити той факт, що їхній зміст має, з одного боку, дискутабельний характер, а з іншого – сутність інформаційної безпеки та сенс її забезпечення надано у фрагментарному вигляді.

Таким чином, недостатня наукова розробленість проблеми, фрагментарний характер і її величезна теоретична та практична значущість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Об’єктом дослідження є сучасний соціум на етапі становлення інформаційного суспільства.

Предметом дослідженняє інформаційна безпека як соціокультурний феномен.

Мета й завдання дослідження.З огляду на ступінь розробленості проблеми, а також її поліаспектність, у даному дисертаційному дослідженні ставиться мета: визначити сутність інформаційної безпеки як соціокультурного феномена й розкрити та обґрунтувати пріоритетні напрямки державної політики у сфері інформаційної безпеки України.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

- здійснити соціально-філософський аналіз феномена інформаційної безпеки як соціокультурного явища в історичному й онтологічному аспектах;

- розкрити сутність і зміст інформаційної безпеки у системі зв’язків та відношень у сучасних умовах;

- проаналізувати та уточнити рівні загроз інформаційній безпеці України;

- виокремити наслідки використання інформаційних технологій та визначити їх вплив на рівень забезпечення інформаційної безпеки України;

- визначити місце й роль інформаційної етики в сукупності умов забезпечення національної безпеки;

- обґрунтувати основні підходи щодо оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення та теорії соціальної філософії, теорії інформації, національної безпеки, інформаційної безпеки, теорії управління стосовно предмета дисертації; принципи політики інформаційної безпеки, поняття політології, етики, інформатики, системно-функціональний, інституціональний, діяльнісний і логічний підходи; загальнонаукові методи пізнання – аналіз, синтез, абстрагування, аналогії, теоретичного узагальнення та ін.

Методологічною основою роботи є загальні принципи об’єктивності, пріоритету конкретної істини, які передбачають всебічне висвітлення та комплексний аналіз соціокультурних процесів на основі науково-критичного використання різноманітних джерел інформації.

Значну теоретико-методологічну роль у розширенні уявлення дисертанта про досліджувану проблему, відіграли матеріали періодичної преси, що відображають вплив інформації, нових інформаційних технологій на стан і процес забезпечення оборони й безпеки.

У дисертаційному дослідженні використано методологічні положення і висновки, що містяться в працях вітчизняних та закордонних вчених, політичних і державних діячів, матеріали наукових дискусій, конференцій з інформаційної проблематики, а також ідеї, положення філософської та політичної наук, що пов’язані з інформаційною безпекою.

Достовірність отриманих результатів та авторських умовиводів обґрунтовується з використанням сучасних засобів теоретико-методологічного аналізу і за допомогою верифікації пропонованих теоретичних положень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні на основі соціально-філософського аналізу авторської позиції стосовно рефлексії інформаційної безпеки як соціокультурного феномена на тлі суперечливих тенденцій глобалізаційного розвитку сучасного світового соціуму, в основу якого покладено уточнені концептуальні уявлення про сутність інформаційної безпеки. На підставі цього обґрунтовано основні напрямки забезпечення інформаційної безпеки України.

До найбільш значущих результатів і теоретичних висновків, що мають наукову новизну і виносяться на захист, належать такі:

- уточнено концептуальну схему розуміння інформаційної безпеки як цілісності, доопрацьовано смисл специфічних вихідних понять і виявлено зв’язки між ними, внаслідок чого забезпечення інформаційної безпеки розуміється як відкрита система зі специфічними структурними і функціональними елементами. Вона має власні внутрішні зв’язки і зв’язки з навколишнім середовищем, функціонує й розвивається під впливом численних факторів (як природних, так і соціальних);

- вперше доведено, що найважливішим елементом у забезпеченні цілеспрямованої координації зусиль усіх державних і суспільних сил країни стосовно забезпечення інформаційної безпеки виступає її система управління. Вона може включати елементи, інститути й органи державного управління, суспільні структури, які беруть участь у соціальному й державному управлінні. Необхідною умовою здійснення цілеспрямованих і ефективних керуючих впливів з метою забезпечення національної безпеки виступає наявність достовірної, об’єктивної, повної та своєчасної інформації. Одержання такої інформації суб’єктами національної безпеки можливе за рахунок функціонування інформаційного забезпечення національної безпеки;

- обґрунтовано, що внаслідок глобалізації, з розвитком і розширенням глобального інформаційного простору, інформаційна боротьба усе більше затверджується як основний вид боротьби за вплив, владу й інтереси. Ця боротьба має своєю основною метою досягнення інформаційної переваги для контролю й управління свідомістю населення країни, головним чином через засоби масової інформації. У цій ситуації на перший план виходять проблеми безпеки й особливо її інформаційні та інформаційно-психологічні складові. Чим більшими інформаційними можливостями володіє держава, тим імовірніше (за інших рівних умов) вона може досягти стратегічних переваг, що є особливо актуальним для визначення ролі й місця України в сучасному процесі глобалізації всього інформаційного простору;

- виявлено, що поширення інформаційних технологій на загальнокультурному рівні має двоїстий характер: з одного боку, внаслідок інтенсивного інформаційного обміну між представниками різних цивілізаційних систем відбувається взаємне збагачення існуючих культур, з іншого – спостерігається розмивання традиційних національних культур;

- уточнено особливості та нагальні завдання інформаційної етики як системи оцінювання негативних та позитивних впливів інформаційно-комп’ютерних технологій на людське буття;

- з’ясовано та обґрунтовано напрямки, рівні, та форми оцінювання стану інформаційної безпеки в сучасній Україні з урахуванням трансформаційних та глобалізаційних процесів.

Теоретична і практична значущість отриманих результатів дослідження визначається актуальністю, новизною й сукупністю положень, які конкретизують наукову новизну, й полягає в тому, що здійснений соціально-філософський аналіз інформаційної безпеки як соціокультурного феномена дозволяє ґрунтовніше зрозуміти сутність комплексної проблеми забезпечення національної безпеки, вплив дисфункційних процесів на сферу безпеки, а також вивести рефлексію досліджуваного феномена на якісно новий рівень.

Теоретичні висновки і практичні рекомендації випливають із цілісного бачення феномена інформаційної безпеки. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалювання нормативно-правової бази здійснення політики інформаційної безпеки України, а також для ефективної практичної реалізації програм забезпечення інформаційної безпеки в сучасних умовах.

Сформульовані рекомендації можуть також використовуватися в законотворчій діяльності з удосконалення правовідносин у сфері інформаційної безпеки.

Крім того, результати дослідження можуть знайти застосування у викладанні політології, філософії, соціології, інших соціально-гуманітарних наук у вищих навчальних закладах України; у системі підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, а також у науково-дослідній діяльності для активізації зусиль з подальшої теоретичної розробки проблеми.

Особистий внесок здобувача (8 авторських публікацій) полягає в постановці наукової проблеми, що дозволяє більш повно й всебічно охопити сутнісний аспект такого феномену, як інформаційна безпека та виявити особливості її проявів у сучасному суспільстві. У статтях, які видані у співавторстві, всі принципові ідеї, концептуальні положення, узагальнення та висновки стосовно предмета дослідження належать особисто здобувачу.

Апробація результатів дисертації.Основні положення дисертації апробовано у виступах на науково-методичних семінарах кафедри філософії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, на науково-практичних конференціях і читаннях, зокрема, на IX Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2007), 1-й Міжнародній науковій конференції “Соціально-гуманітарні аспекти педагогіки вищої школи” (Харків, 2008), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції “Психологічні аспекти національної безпеки” (Львів, 2008), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції – ХХ Харківські політологічні читання “Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи” (Харків, 2008), 5-й Ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2008), Міжнародній науково-теоретичній конференції – ХХІ Харківські політологічні читання “Суспільство і політичні інститути в умовах трансформації та реформ” (Харків, 2008).

Найважливіші положення й анотації дисертації українською, російською й англійською мовами опубліковано за допомогою мережі Інтернет у телеконференціях (alt.philosophy.debate, relcom.sci.philosophy).

Публікації. Основні ідеї та результати дослідження викладено у 5 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 тезах конференцій.

Структура дисертаційної роботи. Структура роботи зумовлена метою й логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів (6 підрозділів), висновків і переліку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 189 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту (8,3 друкованих аркушів). Список використаних джерел містить 250 найменувань.