Структура первинних енергетичних ресурсів

Структуру первинних енергетичних ресурсів у виробництві електричної енергії і тепла електростанціями об’єднаної енергетичної системи України подано в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. - Структура використання енергетичних ресурсів в енергетиці України, країн Європи та СНД

^* Для 2001 р. наведено дані використання ядерного палива та інших енергоресурсів (усіх, окрім вугілля, нафти та газу).

Як видно з табл. 2.2, до 1997 р. кількість спаленого органічного палива зменшувалася: вугілля з 24,3 до 18 млн т у. п., газу – з 23,1 до 21,8 млн т у. п. і мазуту – з 4,6 до 2,7 млн т у. п.; натомість збільшувалося використання ядерної енергії (з 33,5 до 43,3 млн т у. п.). Після 2000 р. структура використання енергоресурсів в Україні змінилася і щодо нафти та газу значно відрізняється від країн Європи та СНД.

До кінця ХХ ст. основними видами енергетичних ресурсів електростанцій України були вугілля і ядерне паливо, а основним виробником електроенергії – атомні електростанції.

Виробництво енергії в Україні багато в чому залежить від імпорту енергоресурсів. Частка власних ПЕР становить у паливно-енергетичному балансі країни не більше 50 %. Забезпеченість власним вугіллям оцінюється на рівні 92 %, нафтою – 18 %, природним газом – 22 %. Ядерне паливо (Твели) цілком імпортують з Росії. Є дві основні причини такої залежності: високі енергоємності виробництва валового внутрішнього продукту (ВВП) і брак реальної політики енергозаощадження в усіх галузях народного господарства. Високий рівень енергоємності ВВП України зумовлений недосконалістю структури її економіки, фізичним і моральним зносом застосовуваних технологій, браком економічних стимулів ефективного використання енергоресурсів.

Як наслідок з 1990 по 2000 р. енергоємність ВВП збільшилася
в середньому на 40 %, зокрема, паливоємність – на 35 %, електроємність – на 50 %. Пов’язано це переважно з тим, що, незважаючи на скорочення обсягів виробництва, практично не змінилася витрата енергії і палива на загальні потреби підприємств, особливо в житловій і комунально-побутовій сфері (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. - Електробаланс в Україні, млрд кВт×год

Рівень енергонезалежності України від поставок органічного палива подібен до розвинутих країн ЄС (60,7% - 2004 рік, 54,8 – 2005рік), але характеризується відсутністю диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, насамперед, нафти, природного газу та ядерного палива.

У структурі споживання ПЕР в Україні за минулі роки найбільший обсяг припадає на газ - 41% (в країнах світу 21%); обсяг споживання нафти в Україні складав 19%, вугілля – 19%, ядерного палива – 17%, гідроресурсів та інших відновлювальних джерел – 4 %. Це наглядно ілюструє таблиця 2.4.

Таблиця 2.4.-Структура споживання енергії в Україні та інших країнах.

Відсутність політики диверсифікації та орієнтація на переважне використання природного газу, збільшує енергозалежність України і, як наслідок, суттєво впливає на її енергетичну безпеку.

Вирішити проблему задоволення потреби України в паливі заплановано за рахунок скорочення використання природного газу і збільшення частки твердого палива у виробництві електричної і теплової енергії. Це дозволить знизити залежність економіки України від дорогого імпортного газу. Однак перерозподіл видів ПЕР у бік кам’яного вугілля загострює і без того не просту екологічну обстановку, передусім у великих промислових центрах.

Водночас природно - кліматичні умови України дають можливість досить ефективно використовувати нетрадиційні первинні джерела енергії: метан вугільних родовищ, біогаз побіжних відходів, енергію вітру, соняч­ну і геотермальну енергію.