Республіка – форма правління, при якій вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, що обирається населенням країни на певний строк

Конфедерація об’єднання суверенних держав, яке створюється для виконання певних завдань

Імперія– складна, примусово утворена держава, яка складається з метрополії та її колоній і утримується за допомогою державного примусу з боку метрополії

Верховенство влади означає, що на території даної держави діють виключно закони цієї держави, виконуються приписи і веління тільки цієї держави.

Самостійність влади означає, що владні структури діють без втручання інших іноземних чи наддержавних факторів.

Повнота( універсальність)влади –означає розповсюдженість державної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадські об’єднання країни.

Неподільність влади характеризується тим, що структури держави не допускають до управління державними справами інших іноземних або недержавних структур.

Незалежність і рівноправність в міжнародних відносинах являється внутрішнім і зовнішнім показником ступеня суверенітету кожної держави. Суверенітет може бути повним, або обмеженим в залежності від того,як дотримуються принципів верховенства, самостійності, неподільності її влади і спроможності незалежно і рівноправно вступати у зовнішні відносини з іншими державами без втручання іншого іноземного чи наддержавного фактору.

Суть ідеї розподілу влади полягає в тому, що кожна із трьох влад у відповідності до своєї природи, характеру функцій і призначенням повинна виконувати лише свої повноваження, ні в якому разі не підміняючи одна одну. Важливо не тільки забезпечити чіткий розподіл компетенцій між різними державними органами, але й створити механізм їх взаємодії, систему взаємних стримувань і противаг. Тільки в єдності всі вони разом творять єдину державну владу.

Одним із важливих принципів організації державної влади, атрибутом правової держави є розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.