DOWNTO вираз 2 DO oneратор

Змінна, ім'я якої стоїть після слова FOR, називається керуючою або параметром циклу. Якщо в циклі треба виконати кілька операторів, то їх слід об'єднати в один складений оператор так, як і в циклі WHILE. Виконання оператора FOR почина­ється з обчислення виразів. Цикл-ДЛЯ забезпечує виконання оператора, який стоїть після сло­ва DO (виконувати), для кожного значення параметра, почи­наючи від початкового значення, яке дорівнює значенню виразу 1, до кінцевого значення, яке дорівнює значенню ви­разу 2, включно. Значення параметра, початкове і кін­цеве значення не повинні змінюватися всередині циклу (в операторі). Крім того, вони повинні бути одного й того самого скалярного типу. Причому тип може бути тільки такий, для якого визначена стандартна функція succ (pred). Тому використовувати управляючу змінну дійсного типу не можна. Якщо використовується специфікація ТО (до), то значення параметра «збільшується» від початкового до кінцевого значення, якщо ж DOWNTO (down to – вниз до) — то «зменшується». Таким чином, цикл виду

FOR v:=A1 TO A2 DO S

Дe A1, A2 — вирази, S — оператор, простий чи складений, рівносильний такій послідовності операторів:

v:=A1; S; v:=succ(v); S;…; v:=A2; S

Цикл виду

FOR v:=A1 DOWNTO A2 DO S рівносильний послідовності

v:=A1; S; v:=pred(v); S;…; v:=A2; S

Якщо до початку виконання циклу значення виразу 2 в операторі FOR...ТО «менше» значення виразу 1, а в операторі FOR... DOWNTO «більше» значення вира­зу 1, то оператор (тіло циклу) не виконується жодного разу.

Після завершення виконання циклу-ДЛЯ значення па­раметра не визначено.

Найчастіше значеннями параметра циклу є цілі числа. Проте вони можуть належати й до iнших впорядкованих типів. Наприклад, за командою

FOR letter:= 'A' TO 'Z’ DO оператор

cимвольна змінна letter послідовно буде набувати значень від 'Л’ до 'Z’ включно, при яких і виконуватиметься oneратор, що утворює тіло циклу.

Приклади

1. Записати програму виведений в зворотному порядку малих букв латинського алфавіту і їх кодів.

PROGRAM pr4(output);

CONST maxletter=3;

VAR letter: char;

І: integer;

BEGIN

wгіtеІп (‘Таблиця кодів малих букв’);

i:=1;

FOR letter:=’z’ DOWNTO ‘a’ DO

BEGIN

write (letter, ’:’ ,ord (letter):4,’ ‘:2);

IF і MOD maxletter=0 THEN writeln;

i:=i+1

END

END.

Кожен рядок таблиці (крім останнього), міститиме коди трьох букв.

2. Скласти програму знаходження максимального з n дійсних чи­сел. Число n i самі числа поступають на пристрій вводу. Програма може бути записана так:

PROGRAM n_max;

{Знаходження максимального з n чисел }

VAR n,i: integer;

number, max:real;

BEGIN

readin (n);

read (max); {читається перше число}

FOR і:=2 TO n DO

BEGIN

read (number);

IF number>max THEN max:=number

END;

Writeln;

writeln(‘Максимальне число дорівнює’,mах)

END.

Оператор переходу. Оператори в програмі виконуються, як правило, в порядку їх запису. Змінити цей порядок мож­на за допомогою оператора переходу, який має вигляд

GOTO мітка

Мітка — це ціле число, взяте без знака, яке містить не більше чотирьох цифр. Мітки відокремлюються від опера­торів двокрапкою. Будь-яка мітка, яка використовується в програмі, повинна бути описана в розділі опису міток.

Цей розділ починається службовим словом LABEL (мітка) І розміщується перед розділами визначення констант і опису змінних. За допомогою оператора переходу ввійти в середину складеного оператора або в середину процеду­ри не можна.

Оператор переходу рекомендується використовувати тільки у особливих випадках, коли доводиться порушувати природну структуру програми. Зауважимо, що без опера­тора переходу можна обійтися, оскільки розглянутих вище операторів цілком досить для написання будь-якої програми.

Приклад. Скласти програму введення п невід'ємних чисел і обчис­лення їх середнього арифметичного. Якщо зустрінеться від'ємне число, то виконання програми припинити.