КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Напіввиведення радіоактивних речовин
Орган, що здатний до найбільшого ураження РР, має назву критичного. Для різних критичних органів розроблено нормативи, що визначають допустимий вміст у них кожного радіоактивного елемента. На основі цих даних розробляються документи, що регламентують допустимі концентрації радіоактивних речовин в атмосферному повітрі, воді для пиття, харчових продуктах, будівельних матеріалах тощо. Захист від внутрішнього опромінення в цілому полягає в обмеженні доступу радіоактивних речовин в організм людини. Норми радіаційної безпеки. Радіація — явище потенційно небезпечне, тому опромінення людини підлягає контролю і нормуванню. В нашій державі розроблено і введено в дію з січня 1998 року Державні гігієнічні нормативи "Норми радіаційної безпеки України" (НРБУ-97). Вони включають систему принципів, критеріїв, нормативів і правил, виконання яких є обов'язковою нормою в політиці держави щодо забезпечення радіаційного захисту людини та радіаційної безпеки. Ці норми є основним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів, які забезпечують прийнятні рівні опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі. Основні регламенти в НРБУ-97 зведені в чотири групи. Перша група — регламенти, за допомогою яких контролюють і підтримують на прийнятному рівні опромінення людей (персоналу і населення), а також радіаційно прийнятний стан навколишнього середовища і радіаційно-ядерних об'єктів. До цих регламентів входять: ліміти доз, допустимі та контрольні рівні. Друга група — регламенти, що обмежують опромінення від медичних джерел, тобто встановлюють рекомендовані рівні. Третя і четверта групи — регламенти щодо дози опромінення населення, відвернутої внаслідок втручання в умовах радіааційної аварії і техногенно підсилених джерел природного походження. До цих регламентів входять рівні втручання і рівні дій. Числові значення лімітів доз (ЛД) встановлюють на рівнях, що виключають виникнення детерміністичних ефектів опромінення і водночас гарантують низьку ймовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення та є прийнятими як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому. Норми радіаційної безпеки України встановлюють такі категорії осіб, які зазнають опромінення: категорія А (персонал) — особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих
випромінювань; категорія Б (персонал) — особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках, де є об'єкти з радіаційно-ядерними технологіями, можуть отримувати додаткові опромінення; категорія В — все населення. У табл. 4.9 наведено ліміти доз (ЛД) опромінення для осіб розглянутих категорій. Для жінок репродуктивного віку (до 45 років) та для вагітних жінок встановлені значення допустимих рівнів у 20 разів нижчі, ніж допустимих рівнів для осіб категорії А.
Таблиця 4.9. Ліміти доз опромінення, мЗв*рік1,
|