Якість – всесвітнє поле конкуренції на порозі ХХІ століття

Завершуючи розгляд сучасної концепції менеджменту якості слід усвідомити, що шлях до успіху в кожної компанії безумовно свій, але так чи інакше він проходить через якість. Досвід провідних компаній світу та успішних вітчизняних підприємств свідчить про те, що не існує найкращих концепцій управління та методів їх застосування на практиці, але кожний із сучасних підходів до управління організацією орієнтовано на розробку та впровадження стратегії якості як однієї з комплексних стратегій організації, що поєднує в собі всі аспекти її діяльності. Саме до складу таких підходів і належить концепція TQM, моделі якої застосовуються різними компаніями. TQM — не стандарт, а сукупність поглядів на менеджмент компанії, які знаходяться в постійному розвитку та орієнтуються на пошук підходів до забезпечення якості діяльності організації в цілому.

Ідеї всеосяжного менеджменту якості закладено в основу міжнародних стандартів ISO 9000:2000, щоб допомогти організаціям усіх видів і розмірів упровадити й забезпечити функціонування ефективних систем менеджменту якості. Даний факт підтверджує саме життєздатність цієї концепції, її актуальність і перспективність за сучасних умов функціонування. Досвід успіш­ного впровадження ідей TQM у практику діяльності світових лідерів у різних галузях промисловості — іще одне свідоцтво того, що концепція та принципи TQM розвиваються як реакція на нові реалії ринкової економіки на просторі глобальної конкуренції. Такі світові лідери як «Ксерокс», «Моторола», «Тойота», «Сименс», «Кока-кола», працюють саме в даному напрямку і мають значні здобутки. Вітчизняні виробники, також активно працюють над застосуванням ідей менеджменту якості у своїй діяльності, але на цьому шляху існує низка суттєвих проблем:

1. Окрім чітко сформульованих вимог у стандартах ISO 9000:2000, керівництво компаній не має більше ніяких розробок спрямованих на реалізацію принципів TQM;

2. Неадекватність закладених в основу філософії TQM культурних традицій реаліям сучасного національного бізнесу;

3. Невиконання правила Джурана, коли відповідальність за якість на 85 % покладена на керівництво і лише на 15% - на виконавців. За дослідженнями ВЛапідуса для російських компаній дане співвідношення 50:50. Для українських можна припустити дотримання такого ж співвідношення [7; 165].

4. В процесі розвитку підходів до управління якістю вітчизняні виробники не пройшли ряд етапів. Це є особливо важливим з точки зору застосування у повсякденній діяльності статистичних методів управління якістю як на оперативному, так і на стратегічному рівнях управління компаніями.

Отже, поступове вирішення даних проблем допоможе підприємствам піднятись на новий якісний рівень функціонування. Задачі, які повинні вирішувати вітчизняні виробники можливо окреслити наступним чином:

ü Своєчасно випускати якісну продукцію, що користується попитом;

ü Підтримувати стабільний рівень якості виготовлення продукції і постійно його покращувати;

ü Реалізувати ідею зниження і виключення зайвих витрат при постійному підвищенні якості;

ü Суттєво підвищити продуктивність процесів виробництва.

Продовжуючи вести мову про філософію TQM слід у першу чергу розуміти такий суттєво важливий момент, що TQM — це не тільки ефективний спосіб управління бізнесом. Упровадження ідей TQM є можливим лише за умов серйозних змін корпоративної культури сучасних організацій. Стан корпоративної культури та система менеджменту якості підприємства повинні бути адекватними один одному. Отже, розглядаючи питання щодо засвоєння принципів TQM сучасними компаніями, слід ураховувати три ключові моменти:

1)ставлення вищого керівництва до проблем якості та його спро­можність проводити зміни, орієнтуючись на лідерські здібності;

2)орієнтація на залучення персоналу компанії на всіх рівнях уп­равління до побудови системи менеджменту якості через удосконален­ня мотивації та побудови безперервної системи навчання співробітників;

3)орієнтація на командні методи роботи.

Слід наголосити на тому, що без зміни наведених соціальних складових неможливо провести будь-які зміни в організації, до складу яких можна віднести і підхід до управління організацією, який розглядається в даній темі.

Засвоєнню принципів TQM сприяє орієнтація компаній на використання моделей оцінки, які закладено в основу національних премій із якості, що виконують дві функції:

1) стимулювання до досягнення лідерства на ринку через засвоєння й реалізацію концепції TQM;

2) використання самооцінки для розроблення цілеспрямованих дій у напрямі поліпшення системи менеджменту організації.

Перша функція реалізується через участь підприємств у національних конкурсах із якості, де визнання лідерів проводиться з використанням моделей національних премій із якості. Друга функція є не менш важливою, оскільки через неї здійснюється діагностична роль моделей самооцінки підприємств з використанням національних премій якості, коли компанія не претендує на перемогу в національному конкурсі, а орієнтується виключно на виявлення слабких місць із метою поліпшення діяльності.

Найбільш відомими і авторитетними національними преміями з якості у світі є: японської премії Е. Демінга; американської нагороди в області якості ім. М. Болдриджа; Європейської нагороди за якість [7; 13; 197].

1. Премію Е. Демінга було започатковано в 1951 році, і вона передбачала нагороду компаній за їхні індивідуальні досягнення у сфері застосування принципів управління якістю в масштабах усієї компанії. Вона є найпрестижнішою у світі.

2. Премію М. Болдриджа було започатковано в 1987 році. Вона надається таким категоріям компаній:

ü виробничим компаніям;

ü компаніям сфери обслуговування;

ü фірмам малого бізнесу незалежно від сфери діяльності з чисельністю робітників не більше 500 осіб;

ü освітнім закладам;

ü закладам охорони здоров’я.

3. Із 1991 року Європейський фонд управління якістю (ЄФУЯ) та Європейська організація з якості присуджують Європейську премію з якості, яка увібрала в себе найкращу практику вже наявних премій. Це єдина нагорода за якість, що визнається Європейською комісією.

Уся система оцінок поділяється на дві групи: критерії сприяння (можливості) та критерії результатів, а потім у межах кожного виділяють критерії за напрямами діяльності. Модель оцінки підприємства за критеріями Європейської премії з якості наведено на рис. 8.12.

В Україні національну нагороду з якості введено в 1996 році за ініціативою Української асоціації якості (УАЯ) та Української спілки промисловців та підприємців за підтримки ЄФУЯ та ЄОЯ. В основу оцінки покладено Європейську модель. 2001 року постановою Кабінету Міністрів України засновано Всеукраїнський конкурс із якості для стимулювання підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, сприяння впровадженню ідеології TQM на підприємствах.

Рис. 8.12.Модель оцінки Європейської премії з якості

На основі моделі, представленої на рис.8.12, підприємствами може проводитись самооцінювання результатів діяльності. Методика самооцінювання підприємств займає важливе місце в усіх основних моделях національних премій із якості. На її основі можна робити висновки щодо ефективності діяльності фірми, ступеня задоволення нею потреб споживачів, а також намітити шляхи для поліпшення діяльності.

В основу методики самооцінки покладено систему оцінок, що відповідає моделі Європейської премії з якості згідно з Європейською моделлю ділової досконалості (див. рис. 8.12). З’ясовуючи сутність і призначення методик самооцінки підприємств, слід мати на увазі, що існує два підходи до оцінки:

1) аналогічний тому, що застосовується в національних конкурсах із якості, коли результати оцінки обов’язково пов’язані з підрахуванням балів;

2) призначений для виявлення слабких та сильних сторін діяльності компанії щодо поставлених завдань, планування необхідних поліпшень, а також використання отриманих оцінок у процесах оперативного та стратегічного планування. У такому підході головне — це діагностика стану компанії, а методика самооцінки виступає одним із інструментів аналізу.

На завершення слід зазначити, що сучасна концепція менеджменту якості базується на філософії TQM та ідеях, викладених у стандартах ISO 9000:2000, згідно з якими процесний підхід домінує в системі управління організацією. Теоретичне обґрунтування даної концепції, що існує на сьогоднішній день поряд із національними преміями з якості, дозволяє сформулювати механізм застосування TQM у всіх сферах економіки, сприяючи поліпшенню економічних показників діяльності багатьох компаній. Однак неможливо не враховувати індивідуальні особливості кожної компанії, умови зовнішнього середовища, що швидко змінюється, появу нових ідей тощо. Тому стандартних схем щодо успішного функціонування компаній не існує. Існують лише різні засоби, методи, інструменти, підходи, частково розглянуті вище, які можуть допомогти компанії в досягненні встановлених цілей, зокрема, збереженні й підвищенні рівня своєї конкурентоспроможності.

Контрольні питання

1. Якими є сучасні принципи менеджменту якості?

2. Чому «петлю якості» інколи називають «спіраллю»?

3. Які виділяють функції управління якістю? Що собою являє схема управління якістю в організації за циклом Демінга.

4. Яка принципова відмінність між інструментами контролю та інструментами управління якістю?

5. Охарактеризуйте поняття, принципи та умови реалізації концепції загального управління якістю (ТQM).

6. Які особливості мають найвідоміші моделі оцінювання підприємств за критеріями премій якості: США, Японії, країн Європи, України?

7. Яке призначення та структуру мають стандарти ISO 9000, QS 9000, GMP?

8. Який порядок розроблення та впровадження СУЯ в діяльність підприємства? Яку структуру має система управління якістю підприємства?

9. Яким чином здійснюється сертифікація систем якості на відповідність стандартам ISO 9000? Які існують види сертифікації і які органи можуть здійснювати цю процедуру?

10. Наведіть поняття та види аудиту якості.