Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Побудова польового телефонного апарату ТА-57.




Читайте также:
  1. Апаратура захисту і управління авіаційних генераторів
  2. Апаратура управління та захисту електричних мереж, металізація та заземлення
  3. Апаратура.
  4. Вибір апаратури керування освітлювальним устаткуванням
  5. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
  6. ГлосаріЙ основного понятійного апарату з Менеджменту
  7. Державні органи як первинні елементи державного апарату
  8. Зміст і побудова інструкцій
  9. Зміст та побудова інструкцій
  10. Культура телефонного общения

Телефонний апарат складається із наступних основних блоків:

- ящик з кришкою;

- верхня панель;

- апаратний блок;

- мікротелефонна трубка;

- джерело живлення.

Корпус з відкидною кришкою служить для розташування всіх інших елементів телефонного апарата. Корпус та кришка виготовлені із удароміцної пластмаси та обладнана замком. У бокових стінах корпуса є пази для виводу шнура мікротелефонної трубки та лінійних дротів. На кришці апарата є два заглиблення, які фіксують положення мікротелефонної трубки при укладенні її на кришку. Для перенесення апарата служить плечовий ремінь.

У заглибленні для укладки мікротелефонної трубки є два отвори, через які виступають головки кнопок “ЦБ” і “У”. Кнопка “ЦБ” призначена для посилки виклику при знятті трубки при роботі апарата в режимі “ЦБ”. Кнопка “У” вмикає додатковий підсилювач при поганій чутності.

На верхній панелі розташовані:

- кришка камери елемента живлення;

- гнізда для укладки мікротелефонної трубки і шнура при розташуванні їх всередині телефонного апарата при перенесені;

- затиски Л1, Л2, К для підключення лінії зв’язку;

- гніздо для підключення рознімання мікротелефонної трубки.

В апаратному блоці знаходяться:

- індуктор для посилки виклику;

- дзвінок для прийому виклику;

- підсилювач та інші елементи схеми телефонного апарата;

- перемикач режиму роботи “МБ - ЦБ”.

У мікротелефонній трубці розташовуються:

-диференціальний мікрофон спеціальної конструкції, за допомогою якого вдається значно знизити рівень сторонніх шумів;

- телефонній капсуль;

- розмовний клапан, який служить для включення радіостанції на передачу при використанні телефонного апарату для дистанційного управління;

- мікрофонній підсилювач для попереднього підсилення сигналу від мікрофону;

Мікротелефонна трубка підключається до телефонного апарата за допомогою багатожильного шнура з розніманням.

Порядок перевірки працездатності телефонного апарата і підключення його до лінії.

Перевірка працездатності телефонного апарата включає:

– перевірку розмовних ланцюгів

– перевірку викликаних ланцюгів.

Для перевірки розмовних ланцюгів необхідно натиснути на розмовний клапан і подути в мікрофон, у телефонах повинен прослуховуватись шум.



Для перевірки викликаних ланцюгів необхідно затиски Л1 і Л2перевіреного апарата з’єднати із затисками Л1 і Л2 іншого, налагодженого апарату та перевірити проходження виклику в обидві сторони. При повертанні ручки індуктора одного із апаратів в іншому повинен дзвонити дзвінок.

При відсутності другого телефонного апарата можна зробити перевірку працездатності індуктора іншим способом:

При відключеному телефонному апараті ручка індуктора повинна повертатись вільно, без помітного опору, це свідчить про відсутність замикання в ланцюзі індуктора;

При замкнутих між собою клемах Л1 і Л2 ручку індуктора вдається повернути з великим зусиллям, що свідчить про відсутність обривів у ланцюзі індуктора.

Телефонний апарат може бути включений в лінію наступними способами:

кінцевий режим режим контролю ліній аварійний режим.

 

 

Л1 К Л2 Л1 К Л2 Л1 К Л2


2.2 Побудова польового телефонного комутатору П-193М.

Склад комплекту комутатора:

- блок комутатора з мікротелефонною трубкою та індуктором;

- з’єднувальне обладнання (лінійний щиток для підключення абонентських ліній, з’єднувальний кабель);



- сумка для укладки і перенесення комутатора;

- сумка для укладки і перенесення з’єднувального обладнання;

- комплект ЗІП.

Органи управління комутатора:

На передній панелі комутатора розташовані

- кнопка для запису викликаних абонентів;

- зворотний важіль для повернення питально-викликаних кнопок в початкове положення;

- 10 опитувально-викликних кнопок. При натисненні опитувально-викликних кнопок абонент підключається до апарата телефоніста;

- 10 відбійно-викликаних клапанів. При надходженні сигналу виклику або відбою клапан відкривається;

- рухома шторка для закріплення відбійно-викликаних клапанів не в робочому стані;

- 10 з’єднувальних гнізд для з’єднання абонентів між собою для розмови;

- 10 фальшгнізд для розкладки шнурів;

- 10 з’єднувальних шнурів для з’єднання абонентів і ведення переговорів;

- 10 пар лінійних затисків для підключення абонентських ліній;

- 2 затиски “С” для з’єднання двох комутаторів при спільній роботі або для підключення зовнішнього апарата телефоніста;

- затиск “Земля” для підключення заземлення;

- колодка для підключення мікротелефонної трубки;

- 30-ти контактний роз’їм для підключення з’єднувального кабелю від лінійного щитка;

- камера батареї живлення;

- місце для укладки мікротелефонної трубки при транспортуванні.

Для вводу абонентських ліній або з’єднувального кабелю від лінійного щитка на бокових стінках верхньої кришки є два вирізи, прикриті поверхневими клапанами.

Лінійний щиток складається із трьох основних частин:

- фундаменту; - кришки; - робочої частини.

Лінійний щиток може розташовуватися в горизонтальному або вертикальному положенні. Для закріплення щитка на фундаменті є два отвори. В передній частині щитка є виріз з гумовим ущільнювачем для вводу з’єднувального кабелю та абонентських ліній.



На робочій частині лінійного щитка по краях розташовані у два ряди клеми для підключення абонентських ліній, а між ними 30-ти контактне рознімання з гніздами і засувом для підключення з’єднувального кабелю.

При вертикальному положенні щитка утримується у відкритому стані за допомогою відкидного натиску.

Порядок перевірки працездатності та підготовки комутатора до роботи

Перед перевіркою комутатора необхідно:

- вставити в батарейний відсік батарею, суворо дотримуючись полярності для запобігання виходу із ладу транзисторів підсилювача робочого місця комутатора.

- підключити телефонний апарат ТА-57 до лінійних затисків комплекту №1;

- надіслати виклик з телефонного апарата на комутатор.

При налагодженні викликаного ланцюга дверці клапана абонентського комплекту № 1 повинні відчинитись.

Після цього проводиться перевірка розмовних ланцюгів, для чого необхідно натиснути опитувально-викликну кнопку і перевірити проходження розмови в обидві сторони.

Для перевірки налагодженості шнура комплекту № 1 необхідно вставити його штепсель у гніздо (наприклад комплекту № 2), натиснути опитувально-викликну кнопку № 2 і надіслати виклик з робочого місця комутатора.

Отримання сигналу виклику на дзвінок апарата, який підключений в комплект № 1 вказує на налагодженість шнура комплекту № 1.

Шляхом підключення телефонного апарата послідовно до лінійних затисків інших робочих місць і виконання вище перелічених операцій провести перевірку усіх робочих місць комутатора.

2.3. Способи прокладення легких польових кабелів.

Через населенні пункти прокладати кабель не слід. При неможливості обходу населеного пункту ліній зв’язку необхідно прокладати по вулицях з найменшою інтенсивністю переміщення, підвішуючи і закріплюючи кабель на висоті 5,5 м або заглиблюючи його в землю. На відкритій місцевості при неможливості заглиблення кабелю лінії зв’язку прокладаються на поверхні ґрунту із використанням складок місцевості, кабель укладається на землю вільно, без натягу і закріплюється до місцевих предметів або кілками через кожні 150-200 м.Слід уникати прокладення ліній поблизу залізничних та шосейних доріг. Якщо за умовами обстановки кабельна лінія повинна прокладатись уздовж доріг, то відстань від дороги до лінії повинна бути не менш 150 м. При підвішені кабелю можуть використовуватись опори постійних повітряних ліній зв’язку. В цьому випадку кабель повинен підвішуватись на висоті не менш 3 м і не менш, чим 1,5 м нижче нижнього дроту постійної повітряної лінії.

Підвішувати кабель на опорах високовольтних магістралей і освітлювальних мереж забороняється.

На болотній місцевості та в сирих місцях кабель повинен підвішуватись на жердинах, місцевих предметах або прокладатися на грудках.

Для запобігання сповзання у воду його необхідно закріплювати кілками або рогатками.

В лісі достатньо забезпечується маскування прокладених ліній зв’язку. Кабель прокладається по поверхні ґрунту по просіках, галявинах та рідколіссі або підвішується без натягу на деревах на висоті біля 3-х метрів.

У траншеях та ходах сполучення кабель укладається по їх крутостях і закріплюється кілками, в місцях схрещення траншей та ходів сполучення закривається дошками.

Траса прокладання кабелю повинна бути по можливості прямолінійною, забезпечувати зручність розгортання та експлуатаційного обслуговування кабельної лінії.

При розкладені кабелю на трасі зустрічаються різні перешкоди і перепони у виді, високовольтних ліній, рік, озер, каналів, у цих випадках необхідно виконувати певні правила:

· створюючи переходи через ґрунтові дороги, кабель необхідно прокладати в землі, у відкриваючих каналах глибиною 20-40 см.

· переходи ліній зв’язку через дороги з твердим покриттям обладнуються із використанням в першу чергу відповідних труб та мостів.

· при їх відсутності може бути зроблений повітряний перехід на висоті не менше 5,5 м над полотном дороги.

· при будові переходів ліній зв’язку через залізничні дороги також, в першу чергу, використовуються водовідвідні труби, крім того, можна обладнати перехід ліній зв’язку під рейками, закопуючи кабель на дороги і по двох сторонах в канавку глибиною не менше 20 см, по сторонах дороги кабель закріплюється кілками на відстані 5-10 м від дороги. Протягувати кабель між стиками рейок забороняється. Повітряні переходи дозволяється робити тільки через не електрифіковані залізничні дороги. Висота підвіски кабелю повинна бути не менше 7,5 м.

· переходи польових кабельних ліній через яри та балки можуть бути як повітряні так і по дну перешкоди. Переходи через яри шириною більше 80 м робляться по скатах та дну яра.

· при перехрещенні траси ліній зв’язку з високовольтними лініями кабель необхідно прокладати по землі. Пересікати високовольтні лінії та електрифіковані залізничні дороги для запобігання електричних наводок необхідно під прямим кутом.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 14; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.029 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты