Обставини що підлягають встановленню при розслідуванні заподіяння тілесних ушкоджень

Одним з найважливіших чинників, які забезпечують успішне розслідування кримінальних проваджень про заподіяння тілесних ушкоджень, є їх негайне порушення, що прямо залежить від своєчасного виявлення ознак вчиненого злочину. Найчастіше дані злочини виявляються протягом доби після їх вчинення. Цьому сприяє, перш за все, публічність цього виду злочинів, а також необхідність звернення потерпілих до лікувальних закладів за медичною допомогою, які повідомляють правоохоронні органи про всі випадки поранень та тілесних ушкоджень, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із вчиненням злочину.

Отримана з медичних установ інформація про час заподіяння тілесних ушкоджень; місце, звідки був доставлений потерпілий; особу, яка його доставила чи повідомила в швидку допомогу; особу, якій заподіяні тілесні ушкодження, її стан, діагноз та інші дані дають можливість правильно кваліфікувати злочин та вирішити питання про початок досудового розслідування.

Найбільш поширеними приводами до початку кримінального провадження по даній категорії злочинів є заяви потерпілих, їх родичів, знайомих або свідків події, а також повідомлення, що надійшли з лікувальних установ.

При вирішенні питання про початок досудового розслідування важливе значення має характер наслідків, які настали внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень, що є підставою для кваліфікації злочину. Тому серед існуючих проблем при порушенні кримінальної справи за ст.ст. 121-123, 128 КК України є тривале лікування потерпілого, у зв’язку з чим судово-медичним експертам неможливо встановити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, а також відсутність можливості допиту потерпілого у зв’язку з його лікуванням та тяжким станом, у результаті чого в деяких випадках ускладнюється проведення першочергових слідчих (розшукових) дій.

На момент вирішення питання про початок досудового розслідування слідчий повинен мати у своєму розпорядженні наступні матеріали: а) зареєстроване повідомлення про вчинений злочин; б) детальні відомості про те, при яких обставинах було вчинено злочин; в) покази та повні анкетні дані про потерпілого; г) покази осіб, причетних до вчиненого злочину; д) покази очевидців учиненого злочину; ж) протокол огляду місця події; з) довідка з медичної установи з діагнозом потерпілої особи; е) довідка судово-медичного експерта або акт судово-медичного освідування зі встановленим ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому.

При вирішенні питання про початок досудового розслідування повинна враховуватись повнота зібраних матеріалів і наявність у них ознак вчиненого злочину. Перш за все необхідно з’ясувати діагноз потерпілого та ступінь тяжкості заподіяних йому тілесних ушкоджень. Для цього необхідно зробити запит до медичної установи або направити потерпілого на медичне освідування. Коли потерпілий знаходиться без свідомості або в сильному алкогольному сп’янінні і не може відповідати на запитання, є сенс опитати працівників швидкої медичної допомоги, які надавали йому допомогу, або осіб, які повідомили про вчинений злочин та з’ясувати обставини вчиненого злочину.

Також необхідно перевірити чи не були тілесні ушкодження заподіяні в стані необхідної оборони або при перевищенні її меж. Для цього необхідно з’ясувати: чи мав місце факт нападу потерпілим на підозрюваного; його мета та мотив; кількість нападаючих; наявність та відсутність зброї, спеціальних навичок рукопашного бою; інші обставини, що можуть впливати на реальне співвідношення сил нападаючих та особи, яка захищалася.

Є доцільність у проведенні негайного огляду місця події, що дозволяє шляхом вивчення обстановки та слідів злочину визначити спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, кількість осіб, які брали в ньому участь, мотив злочину, обставини, що можуть сприяти швидкому розкриттю злочину.

Важливим джерелом інформації є покази свідків-очевидців, учасників події, будь-яких інших осіб, які володіють інформацією, що може бути корисною при розслідуванні події. У більшості випадків свідків виявляють у середовищі існування потерпілого: родичі, знайомі, сусіди, колеги по роботі, або шляхом поквартирного чи подвірного опитування громадян на предмет наявної інформації про подію. У ході опитування слід з’ясувати відомості про: осіб, з якими контактував потерпілий до вчинення відносно нього злочину; осіб, які були присутні при вчиненні злочину та після нього, їх поведінку; особу, яка заподіяла тілесні ушкодження, її поведінку та дії після вчинення злочину; осіб, які надавали потерпілому допомогу; обставини події, спосіб та механізм заподіяння тілесних ушкоджень.