РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ. Тема: «Розробка заходів по створенню безпечних умов праці на очисних спорудах акумуляторного заводу»

Тема: «Розробка заходів по створенню безпечних умов праці на очисних спорудах акумуляторного заводу»

Основними заходами на виробництві ВАТ «Іста-центр», які направлені на забезпечення нормальних умов праці та захисту працівників від виробничого травматизму:

- розміщення розливних машин у ливарних автоматах виключають можливість попадання вологи та розбризкування свинцю;

- на транспортних з'єднаннях трубопроводів в сірчаній кислоті та електроліту передбачено захисне обладнання;

- ланцюги постійного струму формувальних групах забезпеченні приладами контролю опору ізоляції;

- механізація та автоматизація технологічних операцій з важкими та шкідливими умовами праці, конструкції устаткування передбачують максимальне суміщення операцій в однієї лінії (установки виготовлення струмовідводів, лінії намазування та підсушки, установки приготування свинцевого порошку, лінія промивання та сушки електродів, збірка батарей);

- розміщення обладнання виконано згідно з вимог «Норм технологічного проектування підприємства по виробництву свинцево-кислотних акумуляторів» та забезпечує нормальні проходи та проїзди;

- ділянки з видаленням тепла, свинцевого пилу, водню та аерозолів сірчаної кислоти видаленні в ізольовані приміщення;

- устаткування з виділенням шкідливих речовин обладнано покриттям з місцевої витяжної вентиляції та ефективної очистки.

Також проектом передбаченні заходи по охороні праці:

- вологе прибирання підлоги приміщень, де виділяється пил свинцю та його сполуки;

- регулярне змивання підлоги на ділянках, де застосовується сірчана кислота;

- підлоги ділянок, які потребують вологе прибирання мають нахил у бік змивних приладів (каналів);

- для працівників з шкідливими речовинами (свинцевий пил, аерозоль сірчаної кислоти) передбачається носіння спецодягу, є також камера для обезпилювання спецодягу;

- на всіх ділянках передбачаються обладнання рукомийників зі 10 % розчином оцтової кислоти, а на ділянці пасто намазування – баки з содовим розчином.

Також до числа основних заходів по техніці безпеки та охороні праці відносять:

- дистанційне управління на спостереження за роботою насосів;

- забезпечення повної герметичності систем;

- обладнання резервної ємкості на випадок можливого аварійного зливу кислоти з робочих ємкостей;

- світова та звукова сигналізація о роботі елементів систем;

- приточно-витяжна вентиляція;

- пристрій фонтанчиків для промивання очей водою.

Для охорони навколишнього середовища передбачено:

- уловлювання дренажів газів кислот за допомогою лужного нейтралізатору;

- пристрій піддонів під навісами та захист підлоги від проливання кислот;

- виключення збору в атмосферу кислотних дренажів при змиво-наливних операціях;

- пристрій піддонів у місцях змиво-наливних операціях із ж/д цистерн.

4.1 Заходи по забезпеченню пожежної безпеки

Можливими причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку».

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

На підприємстві ВАТ «Іста-центр» пожежній безпеці складу передбачені наступні заходи:

- виробничі приміщення забезпечені первинними засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем згідно з діючими засобами пожежогасіння;

- заземлення та захист від статичної електрики усього обладнання та складу й трубопроводів;

- захист складів від блискавки.

Перелік заходів які забезпечують вибухопожежну безпеку ділянок й приміщень детально представленні у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Заходи по забезпеченню вибухопожежної безпеки виробничих приміщень та ділянок

Таким чином, дотримання техніки безпеки, впровадження вище перелічувальних необхідних протипожежних заходів на виробництві і виробничих об’єктах забезпечує нормальні та безпечні умови праці на даному виробництві.

4.2 Заходи по зниженню виробничого шуму та вібрації на робочих місцях

Шум та вібрація – це найпоширеніші негативні явища яки виникають в процесі роботи на виробництві. На жаль, проблема підвищеного рівню шуму на виробництві не завжди приділяється необхідної уваги, тому що ефект, викликаний шумом, не є летальним. Крім того, як і для багатьох шкідливих речовин на виробництві, шкода від впливу шумів не є очевидною. Робітники, у яких розвивається втрата слуху, можуть не підозрювати про це доти, поки проблема не здобуває характер необоротного фізичного недоліку.

Інтенсивний шум на виробництві сприяє зниженню уваги й збільшенню числа помилок при виконанні роботи, сильно впливає на швидкість реакції, збір інформації й аналітичні процеси, через шум знижується продуктивність праці й погіршується якість роботи. Шум утрудняє своєчасну реакцію працюючих на попереджувальні сигнали внутріцехового транспорту (автонавантажувачів, мостових кранів і т.п.), що сприяє виникненню нещасних випадків на виробництві.

Основними джерелами виробничого шуму є:

- працюючі верстати й механізми, ручні механізовані інструменти, електричні машини, компресори, ковальсько-пресове, підйомно-транспортне, допоміжне устаткування (вентиляційні установки, кондиціонери) і т.п.

Основні заходи щодо боротьби із шумом – це технічні заходи, які проводяться у трьох головних напрямках:

- усунення причин виникнення шуму або зниження його в джерелі;

- ослаблення шуму на шляхах передачі;

- безпосередній захист працюючих.

Найбільш ефективним засобом зниження шуму є заміна гучних технологічних операцій на малошумні або повністю безшумні. Однак цей шлях боротьби не завжди можливий, тому велике значення має зниження його в джерелі. Зниження шуму в джерелі досягається шляхом удосконалювання конструкції або схеми тієї частини устаткування, що робить шум, використання в конструкції матеріалів зі зниженими акустичними властивостями, устаткування на джерелі шуму додаткового звукоізолюючого пристрою або огородження, розташованого по можливості ближче до джерела.

Одним з найбільш простих технічних засобів боротьби із шумом на шляхах передачі є звукоізолюючий кожух, що може закривати окремий гучний вузол машини.

Значний ефект зниження шуму від устаткування дає застосування акустичних екранів, що відгороджують гучний механізм від робочого місця або зони обслуговування машини.

Застосування звуковбирних облицювань для обробки стелі й стін гучних приміщень приводить до зміни спектра шуму у бік більш низьких частот, що навіть при відносно невеликому зниженню рівня істотно поліпшуються умови праці, але за допомогою технічних засобів не завжди вдається вирішити проблему зниження рівня шуму, велика увага повинна приділятися застосуванню засобів індивідуального захисту (антифони (навушники), заглушки, шоломи й каски (при рівнях 120 дб і вище), спеціальні костюми та ін.).

В умовах підвищеного шуму, при відсутності спеціальних засобів індивідуального захисту, можливо також використовувати підручні засоби, так, наприклад, звичайна вата знижує шум на 6 дб, вата з жиром - до 18 дб, віск - до 24 дб. [18]

Ефективність засобів індивідуального захисту може бути забезпечена їхнім правильним підбором залежно від рівнів і спектра шуму, а також контролем за умовами їхньої експлуатації.

Для зниження шуму від працюючого обладнання на виробництві ВАТ «Іста-центр» передбаченні наступні заходи:

- установка вентиляційного обладнання на віброоснованіях та під'єднання вентиляторів до повітряноводів через гнучкі ставні;

- обладнання масивних фундаментів під обладнання;

- підбір скоростей руху повітря у повітряно-розподільних пристроях з урахуванням забезпечення оптимальних акустичних якостей проектних систем;

- виконання конструкцій корпусу які огороджують достатньою звукоізолюючою здібністю;

- установка глушителів шуму на вентобладнанні;

- розміщення отоплювально-вентиляціонного та шумливого технологічного обладнання у спеціальних звукоізольованих кожухах або у приміщеннях (кабінах), що огороджують конструкції які мають достатню звукоізолюючу та звукопоглинаючу здібність.

Прийняті заходи дозволять здійснити зниження рівня шуму до нормативно-допустимого рівня.

Шкідлива дія вібрації, насамперед, викликає зниження коефіцієнта корисної дії машин і передчасне зношування деталей, що може привести до поломок, аварій і катастрофам.

Людина відчуває вібрацію при контакті з коливними предметами: інструментами, устаткуванням та ін. При тривалій дії вібрації на організм людини виникають захворювання двох типів: загальні й місцеві (локальні). Загальні захворювання можуть виявитися через 4-12 місяців у тих випадках, якщо робота супроводжується постійною вібрацією робочих місць. Локальні форми захворювань виникають при дії вібрації на окремі ділянки тіла (руки, ноги й ін.).

При коливаннях із частотою нижче 20 Гц і щодо більших амплітудах вібрації відбувається розлад вестибулярного апарата людини, з'являються симптоми «морської хвороби». При коливаннях робочих місць із частотами близькими до власних частот внутрішніх органів (6-9 Гц) можуть відбуватися їхні механічні ушкодження або навіть розрив.

Загальні вимоги по захисту від вібрації містить у собі технічні й медико-профілактичні заходи.

Технічними засобами захисту є:

- зниження вібрації в джерелі її виникнення шляхом більш точного балансування обертових частин і зміною резонансної частоти системи;

- віброгасіння, шляхом встановлення механізмів на самостійні фундаменти й застосування динамічних віброгасників, збільшенням маси (інерції) фундаментів або їхньої твердості;

- віброізоляція, що перешкоджає передачі вібрації від джерела (механізму) до об’єкту за допомогою віброізоляторів (дерево, гума, повсть, пружини, ресори);

- вібропоглинання (вібродемпфіровання) шляхом покриття вібруючих деталей віброізолюючим матеріалом.

Широке поширення одержали вібродемпфіруючи покриття, які підрозділяються на тверді й м'які. Перші ефективні в області низьких частот, другі – області високих.

Найбільш ефективні покриття із грузлих-пружних матеріалів, є тверда пластмаса, руберойд й ін. У якості твердих застосовуються металеві покриття на основі алюмінію, міді, свинцю, олова й ін. М'якими вібродемпфіруючими покриттями є м'які пластмаси, гуми, пінопласт і ін.

У боротьбі з вібрацією при роботі з ручним інструментом важливе значення має також зручність робочої пози. Необхідні організації режиму праці й відпочинку, гімнастичні вправи (1-2 рази в зміну), корисні теплові ванни, масаж кінцівок, ультрафіолетове опромінення, проведення медичних оглядів.

Рекомендується, щоб загальний час контакту з вібруючими машинами, вібрація яких відповідає припустимим рівням, не перевищувала 2/3 тривалості робочої зміни, а безперервна тривалість впливу вібрації, включаючи мікропаузи, не більше 20 хвилин.

Засоби індивідуального віброзахисту підрозділяються на засоби захисту для рук, ніг і тіла оператора. Як засоби захисту для рук застосовуються рукавиці й рукавички, вкладиші й прокладки. Віброзахисне спецвзуття виготовляється у вигляді чобіт, напівчобіт, черевиків. Захист від вібрації забезпечується спеціальною конструкцією унизу взуття з матеріалу, що є пружнім та демпфірує. Засоби захисту для тіла оператора за формою виконання підрозділяється на нагрудники, пояси, спеціальні костюми з матеріалів, які також є пружними та демпфірують.

4.3 Розробка заходів у разі виникнення аварійної ситуації

Підприємство ВАТ «Іста-центр» відносять до потенційно небезпечних, тому що воно є джерелом потенційно можливого завдання збитків життєво важливим інтересам населення.

Вражаючі фактори, що виникають під час аварії, здатні у випадку досягнення певних значень завдати шкоди здоров'ю людей, навколишньому середовищу, матеріальним цінностям.

При проектуванні підприємства була зроблена оцінка аварійних ситуацій і їхніх наслідків для навколишнього природного середовища, що включає аналіз сценаріїв розвитку аварійних ситуацій, імовірності їхнього виникнення й проводиться на підставі ретельного аналізу діяльності підприємства відповідно до нормативних документів, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, які мали місце на аналогічних об'єктах.

Можливими аварійними ситуаціями на виробництві свинцево-кислотних акумуляторів, утилізації відпрацьованих акумуляторів, відходів і лома свинцю можуть бути:

1. Порушення режимів експлуатації технологічного устаткування;

2. Порушення цілісності устаткування, трубопроводів, захисних конструкцій (розрив, руйнування);

3. Викид забруднюючих речовин;

4. Виникнення локальної пожежі у випадку порушення протипожежних заходів (паління, використання відкритого вогню, несправність електропроводки та ін.);

5. Сукупність перерахованих вище видів аварійних ситуацій.

У зв'язку з вищевикладеним, на підприємстві передбачається система заходів безпеки, яка спрямована на запобігання аварій, попередження їхнього розвитку, обмеження масштабів і наслідків аварій які включають технічні й організаційні заходи, у тому числі:

- автоматичне керування основними технологічними процесами;

- підвищенні вимоги до якості устаткування яке використовується;

- постійне спостереження й періодичний контроль за станом устаткування в процесі експлуатації;

- система сигналізації й оповіщення при відхиленні параметрів технологічного процесу від нормативних;

- автоматизована пожежна сигналізація з установкою димових, теплових систем оповіщення в приміщеннях пункту огляду з подачею сигналів тривоги;

- захист від прямих ударів блискавок, вторинних її проявів і замету високого потенціалу через наземні й підземні комунікації й конструкції;

- захисне занулення й заземлення устаткування;

- використання електропроводки для устаткування й висвітлення з урахуванням категорії приміщень з пожежної безпеки;

- суворе дотримання технологічної дисципліни й вимог техніки безпеки;

- розробка системи протиаварійних заходів у випадку стихійних лих;

- пристрій постійно працюючої системи приточно-витяжной вентиляції роздільної для приміщень;

- використання системи блокування й сигналізації, що забезпечує вимикання технологічного устаткування.

Аналіз прийнятих технологічних процесів і регламентів виробництва, якісних характеристик технологічного устаткування й вихідної сировини дозволяє зробити висновок про те, що на підприємстві всі можливі впливи джерел небезпеки на робочу зону й навколишнє середовище перебувають під контролем і втримуються у встановлених межах за рахунок відповідних технічних способів і перерахованих вище заходів.

Розроблений комплекс противоаварійних заходів (які включають технологічні, будівельно-конструктивні, санітарно-технічні, планувальні й організаційні) дозволяє зробити висновок, що експлуатація виробництва по випуску акумуляторних батарей, утилізації відпрацьованих АКБ, лома й відходів свинцю виключає можливість створення аварійних ситуацій і аварій, що наносять збиток геологічному середовищу, ґрунту, водній, соціальній і техногенному середовищам.

Отже, розвиток аварійної ситуації й перехід стану підприємства зі стадії аварійної ситуації в стадію аварії, що тягне за собою негайну загрозу життю персоналу й навколишньому середовищу, практично виключений.

4.4 Профілактика захворювання працівників, що контактують зі свинцем

Ефективним засобом боротьби з несприятливими наслідками впливу свинцю на населення й працівників є здоровий спосіб життя. Паління, алкоголь, неправильне харчування, сприяють посиленню дії свинцю.

Раціональне харчування, обов'язкове вживання їжі перед початком робочої зміни з вживанням великої кількості пектинів, що містяться у фруктах, достатньої кількості білка, кальцію, заліза, заняття фізкультурою й спортом, дотримання правил особистої гігієни на роботі, сприяють збереженню здоров'я.

У профілактиці профзахворювань працівників, що контактують зі свинцем, на підприємстві важлива роль приділяється обов'язковому використанню індивідуальних захисних засобів. При роботі з свинцевмісними матеріалами або деталями необхідно мати захисний одяг (робочій костюм, захисне взуття, фартух, респіратори, захисні рукавички та інший спецодяг). Спецодяг працівників, що мають постійний контакт зі свинцем, проходить щоденне обезпилювання, механічне прання не рідше 1 раз на тиждень. Захисний одяг завжди повинний бути в гарному стані.

Комплексі оздоровчі заходи щодо профілактики професійних захворювань важливе місце займає правильна організація харчування. Численні наукові дослідження показують, що серед різних компонентів їжі, що сприяють прискоренню й збільшенню виведення з організму важких металів, зниженню нагромадження його в органах і тканинах, а також роблять позитивний вплив на обмінні процеси, значна роль належить пектиновим речовинам. Джерелами пектинів є овочі й фрукти, натуральні соки, а також пектинові препарати. У профілактичні раціони працівників, що контактують зі свинцем, повинні включатися зазначені продукти в кількостях, що забезпечують необхідний вміст пектинових речовин. Рекомендується додаткове приймання вітаміну С у дозі не менш 200 мг у день і комплексу вітамінів В, а також спеціальні раціони харчування які збагаченні білками й амінокислотами.

У профілактиці профзахворювань для зведення до мінімуму кількості свинцю і його неорганічних з'єднань, які потрапляють в організм, велике значення має суворе дотримання працівниками особистої гігієни. Правила особистої гігієни працівників, що контактують зі свинцем, включають:

- у робочих приміщеннях і на робочому місці заборонено палити, приймати їжу й зберігати харчові продукти, напої, тютюнові вироби;

- перед їжею й палінням ретельно помити обличчя, прополоскати рот і вимити руки із застосуванням мийних засобів і обов'язковим ополіскуванням 1%-ним розчином оцтової кислоти;

- коротко стригти нігті щоб уникнути скупчення під ними свинцевого пилу;

- щодня вранці, по закінченні роботи й увечері чистити зуби;

- заборонено відвідування їдальні в спецодязі;

- обов'язкове миття в душі після роботи й регулярне миття гарячою водою з мийними засобами.

- необхідність роздільного зберігання чистого й спеціального одягу в окремих вентильованих шафках.

Для запобігання збільшення надходження свинцю і його з'єднань у повітря робочої зони від обладнання роблять періодичний огляд і ремонт відповідно до графіку планово-попереджувальних робіт. Свинцевмісна сировина в цеху повинна перебувати в кількості змінної норми. Виробничі відходи наприкінці зміни повинні вивозитися. Нагромадження в цеху сировини й відходів неприпустимо.

На робочому місці повинні дотримуватися чистоти й порядку, що зменшує небезпеку при поводженні зі свинцем. Необхідно, щоб добре функціонувала існуюча система припливо-витяжної вентиляції.

Для зменшення нагромадження свинцевого пилу в цехах щодня роблять прибирання приміщень, щомісяця роблять прибирання пилу з ферм перекриттів, зовнішньої поверхні повітряноводів й витяжних парасолів, плафонів, світильників. Відповідно до графіку планово-попереджувальних робіт роблять чищення обладнання від свинцевмістного пилу.

Працівники, що контактують зі свинцем, повинні дотримуватись правил поводження зі свинцем.

- Уникати безпосереднього потрапляння свинцю на шкіру й одяг.

- Уникати появи пилу при обробці й переробці свинцю.

- Сухий свинцевий пил на підлозі, на установках, на трубопроводах необхідно не підмітати, а відсмоктувати.

У таких зонах як, цех пастонамазування, формування, обробка пластин підлога повинна бути постійно волога.

Лікувально-профілактичні заходи на підприємстві включають проведення попередніх і періодичних індивідуальних оглядів, які проводяться за участю терапевта й невропатолога. Всі працюючі, які контактують зі свинцем, повинні проходити щорічне медичне обстеження.

На підставі проведених досліджень і отриманих матеріалів в області отруєнь токсичними речовинами, у медичній практиці зміцнилася думка про необхідність проведення биомоніторинга, тобто визначення вмісту свинцю в крові працюючих. У цей час розроблена принципова схема проведення біологічного моніторингу. Ця схема ґрунтується на наступних моментах:

- Періодичний контроль вмісту свинцю в крові працюючих залежно від концентрацій свинцю, що виявляють у повітрі робочої зони.

- Використання додаткових критеріїв несприятливого впливу свинцю на організм людини; контроль таких показників, як вміст дельта-амінолевулінової кислоти й креатиніну в сечі, деяких показників крові (гемоглобіну, ретікулоциту, эрпітроциту, з базофильною зернистістю).

За результатами проведених обстежень складається схема подальшого спостереження за працюючими у контакті з свинцем і видаються рекомендації:

• чи можливо продовження роботи на колишньому місці,

• чи необхідне усунення з професії на певний час,

• чи повинна бути заборонена подальша робота.

Пропонуються конкретні організаційно технічні й санітарно-гігієнічні заходи щодо зниження концентрації свинцю в повітрі, лікувально-профілактичне харчування, призначаються додаткові заходи по виведенню свинцю з організму, термінове медичне обстеження й лікування в профілактичному центрі або інші заходи.

Такий новий підхід до регламентації свинцю дозволить більш чинним шляхом, чим раніше контролювати його вміст як у повітрі підприємства, так і стан здоров'я працівників.

Важливим інструментом реалізації биомониторингу свинцю, є застосування портативних приладів, що дозволяють швидко й безпечно визначати на місці вміст металу в крові працівників, не проводячи забору крові з вени. Такими приладами може бути оснащена медчастина підприємства, екологічна служба, адміністрація, зацікавлені у своєчасному виявленні ознак впливу свинцю на працівників і допоможе запобіганню розвитку професійних захворювань.

4.5 Техніка безпеки при експлуатації електрофільтрів

При експлуатації електрофільтрів обслуговуючий персонал повинен керуватися виробничою інструкцією з техніки безпеки, складеної з урахуванням специфічних особливостей виробництва, де буде встановлений електрофільтр, вимогами: «Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок», «Правилами експлуатації установок очищення газу».

До обслуговування електрофільтрів допускаються працівники, ще вивчили його пристрій і пройшли інструктаж відповідно до ДСТ. Перевірка знань за правилами техніки безпеки персоналу, що обслуговує електрофільтри, повинна виконуватися періодично, але не рідше одного раза на за рік. Результати перевірки повинні реєструватися в журналі інструктажу установленою формою.

У персоналу, що обслуговує електрофільтри, повинні бути наступні захисні засоби: спецодяг і захисні засоби по техніці безпеки (переносні огородження, переносні заземлення, сходи, драбини, переноси лампи на 12 В с трансформаторами, гумові рукавички і коврики, ізолюючі штанги й ін.):

- попереджувальні плакати;

- засоби для гасіння пожежі;

- аптечка з необхідним набором медикаментів і перев'язних засобів.При експлуатації електрофільтрів забороняється:

1. Включати електрофільтри під напругою при незамкнених відкритих заглушках, незакритих люках обслуговування, при несправній системі заземлення електрофільтру.

2. Включати механізми струшування під час перебування людейусередині електрофільтра, крім випадків, обговорених в наряді поособливій указівці відповідального обличчя.

3. Ремонтувати механізми струшування без огородження рухливихчастин, чи з погано закріпленими огородженнями.

4. Ставати на бар'єри площадок, кожуха, підшипники.

5. Користуватися несправним інструментом і випадковими предметами
при роботі на висоті, будь-яка робота на висоті дозволяється тількипри наявності міцного монтажного обладнання чи стійких сход ідрабин.

6. Знаходитися на обслуговуючих площадках електрофільтрів стороннім оособам без супроводу обслуговуючого персоналу.

При роботі усередині електрофільтру необхідно користуватися касками, спецодягом, окулярами, респіраторами чи протигазами. При проведенні робіт на висоті необхідно користуватися запобіжними поясами.

При користуванні знижувальними трансформаторами для приєднання переносних ламп і електроінструмента, корпуси трансформаторів повинні бути надійно заземлені, трансформатори повинні знаходитися зовні електрофільтру.

При проведенні електрозварювальних робіт усередині електрофільтру зварник повинний бути забезпечений:

- гумовим ковриком чи якою-небудь іншою ізолюючою прокладкою,на якій він повинний знаходитися під час зварювання і яка повиннаохороняти його від зіткнення з поверхнею деталей, що зварюються;

- гумовим шоломом, що захищає потиличну частину голови;

- калошами і сухим спецодягом;

- електротримачем, конструкція якого допускає заміну електрода тільки при виключеному струмі.

При проведенні зварювальних робіт усередині електрофільтру необхідно, щоб біля люка безупинно стояв спостерігач, готовий у разі потреби виключити зварювальний агрегат і надати першу допомогу зварнику.

Забороняється робити одночасно роботи на різних висотах у електрофільтрі і бункерах корпуса. Категорично забороняється користуватися усередині електрофільтру електроінструментом чи переносними лампами напругою більш 12 В.

Роботи на електрофільтрах необхідно робити при: протиранні ізоляторів; огляді і ремонті кабельних муфт та роботах усередині електрофільтру, огляді і ремонті механізмів струшування осаджувальних і коронуючих електродів. Не дозволяється робити які-небудь роботи на лініях заземлення під час роботи електрофільтру [17].

. 2.7. Приклад 7