Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


І. Мовний компонент




Мета і завдання вивчення української мови полягає в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), засвоєнні доступного кола знань з мови, у мовленнєвому розвитку молодших школярів – умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу мовної освіти в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці.

Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки предметом вивчення, а найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування інших шкільних предметів.

Головні завдання початкового етапу навчання мови:

- вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;

- гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності — слухання, говоріння, читання і письма;

- формування комунікативних умінь;

- ознайомлення з найважливішими функціональними складовими мовної системи;

- загальний розвиток особистості — інтелектуальний, моральний, вольовий, естетичний.

Відповідно до мети і завдань освітньої галузі у структурі державного стандарту виділяються такі основні змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна.

 

Зміст освіти Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Мовленнєва лінія
Види мовленнєвої діяльності:  
Аудіювання (слухання і розуміння тексту) Уміти уважно слухати і розуміти текст, запам’ятовувати з одного прослуховування його фактичний зміст, послідовність подій, основну думку висловлювання
Говоріння: побудова монологічних висловлювань, створення діалогів, етикетні норми спілкування Уміти переказувати прослухані чи прочитані твори, створювати монологічні висловлювання комунікативного спрямування, будувати діалог з урахуванням ситуації спілкування, толерантно ставитися до думок інших, дотримуватися норм етикету в спілкуванні, знати особливості українського національного етикету
Читання: формування, розвиток правильного, виразного, свідомого читання текстів, що належать до різних типів і стилів мовлення Уміти читати вголос з дотриманням найважливіших орфоепічних норм української літературної мови; інтонувати речення, різні за метою висловлювання (правильно відтворювати інтона­цію прохання, побажання, вимоги, наказу, заклику тощо у спонукаль­них реченнях)
Письмо: формування графічних навичок письма, техніки письма, навичок правопису, культури оформлення письмової роботи; побудова письмових переказів і творів Володіти графічними вміннями: каліграфічно правильно списува­ти, писати з пам’яті та перевіряти написане; писати під диктування текст, доступний за орфографіч­ною та правописною складністю; письмово переказувати текст, передаючи послідовно основний зміст прочитаного; складати письмові невеликі за обсягом (7-8 речень) твори на визначену вчителем чи самостійно обрану тему; висловлювати на письмі власну думку про певну подію, прочитаний твір тощо; удосконалювати написане; уміти правильно оформляти письмову роботу
Мовна лінія
Текст, його будова; тема і основна думка тексту, заголовок, абзац. Навчальні тексти художнього, наукового і ділового стилів (практичне ознайомлення). Основні типи текстів: розповідь, опис, міркування (практичне ознайомлення) Уміти визначати тему і мету (основну думку) тексту, добирати до тексту заголовок, розрізняти типи текстів, ділити їх за змістом на частини, фіксувати в усних висловлюваннях і письмових текстах незнайомі слова, вислови і з'ясовувати їх значення
Речення, види простих речень за метою висловлювання. Головні (підмет і присудок) і другорядні члени речення. Однорідні члени речення. Уявлення про складне речення (найпростіші види) Уміти знаходити межі речень у тексті, розрізняти види речень за метою висловлювання та інтонацією, правильно їх інтонувати, виділяти в простому реченні підмет і присудок (у найпростіших випадках), розпізнавати і вживати однорідні члени в простому реченні, будувати складні речення за зразком, наводити власні приклади різних типів речень
Слово, його лексичне значення. Багатозначні слова. Найуживаніші синоніми, антоніми, омоніми. Уявлення про фразеологізми. Навчальні словники різних типів Уміти пояснювати пряме значення вживаних у мовленні слів і переносне (у найпростіших випадках), розпізнавати в текстах синоніми, антоніми та найуживаніші омоніми, уміти пояснити значення найуживаніших фразеологізмів, користуватися словниками (тлумачним, орфографічним, словником синонімів та ін.)
Будова слова. Основа і закінчення, корінь, префікс, суфікс. Спільнокореневі слова. Словотвір Уміти знаходити в словах значущі частини: основу і закінчення, корінь, префікс, суфікс (у нескладних випадках), розпізнавати і добирати спільнокореневі слова
Частини мови. Іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники. Найуживаніші прислівники, прийменники, сполучники. Загальні відомості: про рід, число, відмінки іменників; змінювання прикметників за родами, числами, відмінками; час, особу, число дієслова; змінювання особових займенників за відмінками Уміти розпізнавати іменники, прикметники, дієслова, прислівники, особові займенники і числівники, наводити приклади, правильно вживати змінні слова вивчених частин мови в належних формах
Звуки і букви. Голосні і приголосні звуки. Український алфавіт. Склад. Наголос, наголошені і ненаголошені голосні. Приголосні, тверді і м'які, дзвінкі і глухі. Найуживаніші правила вимови голосних і приголосних звуків. Вимова і правопис дієслівних форм на -ться, -шся. Уміти розрізняти звуки і букви, голосні і приголосні, тверді і м'які звуки. Знати український алфавіт. Розташовувати і знаходити слова у словнику за алфавітом. Додержуватися найважливіших правил вимови та позначення на письмі ненаголошених [е], [и], дзвінких приголосних, звуків [дж], [дз], [дз´], [ґ]; буквосполучень -ться, -шся у дієслівних формах
Правопис. Найуживаніші орфографічні правила про: Вживання великої букви а) на початку речення; б) у власних назвах (прості випадки); перенос частин слів з рядка в рядок; правописні явища у коренях і префіксах і суфіксах; роздільне написання прийменників з іменниками; вимова і правопис слів, що не перевіряються правилами; вживання апострофа; написання не з дієсловами; вживання розділових знаків у кінці речення; використання коми при однорідних членах без сполучників та зі сполучниками а, але Уміти каліграфічно і грамотно писати з текст під диктування з вивченими орфограмами і пунктограмами
Орфографічний словник (практичне ознайомлення) Уміти самостійно користуватися орфографічним словником для з’ясування правильності написання слова, його окремих форм
Соціокультурна лінія
Тематичні групи слів – назв предметів і реалій матеріальної та духовної культури українського народу Розуміти значення слів, що стосуються предметів побуту, народних звичаїв та усталених історично; уміти пояснити їх значення, в окремих випадках — походження (наприклад, макітрамак терти); уміти використову-вати тематичні групи слів народознавчого змісту в мовленні
Усталені вирази, українські народні прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки, потішки, пісні, казки, легенди тощо як відображення народного досвіду, українського характеру Знати українські приказки, прислів’я, фразеологічні звороти, загадки, казки, пісні; уміти доречно використовувати їх у мовленні (усному й писемному) з метою його увиразнення

Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 78; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты