КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
І. Мовний компонент
Мета і завдання вивчення української мови полягає в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), засвоєнні доступного кола знань з мови, у мовленнєвому розвитку молодших школярів – умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу мовної освіти в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці.
Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки предметом вивчення, а найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування інших шкільних предметів.
Головні завдання початкового етапу навчання мови:
- вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;
- гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності — слухання, говоріння, читання і письма;
- формування комунікативних умінь;
- ознайомлення з найважливішими функціональними складовими мовної системи;
- загальний розвиток особистості — інтелектуальний, моральний, вольовий, естетичний.
Відповідно до мети і завдань освітньої галузі у структурі державного стандарту виділяються такі основні змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна.
| Зміст освіти | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| Мовленнєва лінія | |
| Види мовленнєвої діяльності: | |
| Аудіювання (слухання і розуміння тексту) | Уміти уважно слухати і розуміти текст, запам’ятовувати з одного прослуховування його фактичний зміст, послідовність подій, основну думку висловлювання |
| Говоріння: побудова монологічних висловлювань, створення діалогів, етикетні норми спілкування | Уміти переказувати прослухані чи прочитані твори, створювати монологічні висловлювання комунікативного спрямування, будувати діалог з урахуванням ситуації спілкування, толерантно ставитися до думок інших, дотримуватися норм етикету в спілкуванні, знати особливості українського національного етикету |
| Читання: формування, розвиток правильного, виразного, свідомого читання текстів, що належать до різних типів і стилів мовлення | Уміти читати вголос з дотриманням найважливіших орфоепічних норм української літературної мови; інтонувати речення, різні за метою висловлювання (правильно відтворювати інтонацію прохання, побажання, вимоги, наказу, заклику тощо у спонукальних реченнях) |
| Письмо: формування графічних навичок письма, техніки письма, навичок правопису, культури оформлення письмової роботи; побудова письмових переказів і творів | Володіти графічними вміннями: каліграфічно правильно списувати, писати з пам’яті та перевіряти написане; писати під диктування текст, доступний за орфографічною та правописною складністю; письмово переказувати текст, передаючи послідовно основний зміст прочитаного; складати письмові невеликі за обсягом (7-8 речень) твори на визначену вчителем чи самостійно обрану тему; висловлювати на письмі власну думку про певну подію, прочитаний твір тощо; удосконалювати написане; уміти правильно оформляти письмову роботу |
| Мовна лінія | |
| Текст, його будова; тема і основна думка тексту, заголовок, абзац. Навчальні тексти художнього, наукового і ділового стилів (практичне ознайомлення). Основні типи текстів: розповідь, опис, міркування (практичне ознайомлення) | Уміти визначати тему і мету (основну думку) тексту, добирати до тексту заголовок, розрізняти типи текстів, ділити їх за змістом на частини, фіксувати в усних висловлюваннях і письмових текстах незнайомі слова, вислови і з'ясовувати їх значення |
| Речення, види простих речень за метою висловлювання. Головні (підмет і присудок) і другорядні члени речення. Однорідні члени речення. Уявлення про складне речення (найпростіші види) | Уміти знаходити межі речень у тексті, розрізняти види речень за метою висловлювання та інтонацією, правильно їх інтонувати, виділяти в простому реченні підмет і присудок (у найпростіших випадках), розпізнавати і вживати однорідні члени в простому реченні, будувати складні речення за зразком, наводити власні приклади різних типів речень |
| Слово, його лексичне значення. Багатозначні слова. Найуживаніші синоніми, антоніми, омоніми. Уявлення про фразеологізми. Навчальні словники різних типів | Уміти пояснювати пряме значення вживаних у мовленні слів і переносне (у найпростіших випадках), розпізнавати в текстах синоніми, антоніми та найуживаніші омоніми, уміти пояснити значення найуживаніших фразеологізмів, користуватися словниками (тлумачним, орфографічним, словником синонімів та ін.) |
| Будова слова. Основа і закінчення, корінь, префікс, суфікс. Спільнокореневі слова. Словотвір | Уміти знаходити в словах значущі частини: основу і закінчення, корінь, префікс, суфікс (у нескладних випадках), розпізнавати і добирати спільнокореневі слова |
| Частини мови. Іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники. Найуживаніші прислівники, прийменники, сполучники. Загальні відомості: про рід, число, відмінки іменників; змінювання прикметників за родами, числами, відмінками; час, особу, число дієслова; змінювання особових займенників за відмінками | Уміти розпізнавати іменники, прикметники, дієслова, прислівники, особові займенники і числівники, наводити приклади, правильно вживати змінні слова вивчених частин мови в належних формах |
| Звуки і букви. Голосні і приголосні звуки. Український алфавіт. Склад. Наголос, наголошені і ненаголошені голосні. Приголосні, тверді і м'які, дзвінкі і глухі. Найуживаніші правила вимови голосних і приголосних звуків. Вимова і правопис дієслівних форм на -ться, -шся. | Уміти розрізняти звуки і букви, голосні і приголосні, тверді і м'які звуки. Знати український алфавіт. Розташовувати і знаходити слова у словнику за алфавітом. Додержуватися найважливіших правил вимови та позначення на письмі ненаголошених [е], [и], дзвінких приголосних, звуків [дж], [дз], [дз´], [ґ]; буквосполучень -ться, -шся у дієслівних формах |
| Правопис. Найуживаніші орфографічні правила про: Вживання великої букви а) на початку речення; б) у власних назвах (прості випадки); перенос частин слів з рядка в рядок; правописні явища у коренях і префіксах і суфіксах; роздільне написання прийменників з іменниками; вимова і правопис слів, що не перевіряються правилами; вживання апострофа; написання не з дієсловами; вживання розділових знаків у кінці речення; використання коми при однорідних членах без сполучників та зі сполучниками а, але | Уміти каліграфічно і грамотно писати з текст під диктування з вивченими орфограмами і пунктограмами |
| Орфографічний словник (практичне ознайомлення) | Уміти самостійно користуватися орфографічним словником для з’ясування правильності написання слова, його окремих форм |
| Соціокультурна лінія | |
| Тематичні групи слів – назв предметів і реалій матеріальної та духовної культури українського народу | Розуміти значення слів, що стосуються предметів побуту, народних звичаїв та усталених історично; уміти пояснити їх значення, в окремих випадках — походження (наприклад, макітра — мак терти); уміти використову-вати тематичні групи слів народознавчого змісту в мовленні |
| Усталені вирази, українські народні прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки, потішки, пісні, казки, легенди тощо як відображення народного досвіду, українського характеру | Знати українські приказки, прислів’я, фразеологічні звороти, загадки, казки, пісні; уміти доречно використовувати їх у мовленні (усному й писемному) з метою його увиразнення |
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 134; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |