Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення

Читайте также:
  1. Аналіз використання трудових ресурсів
  2. Аналіз витрат на оплату праці
  3. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та їх використання
  4. Аналіз кон’юнктури товарних ринків відповідно до експортної (імпортної) спеціалізації Австрії
  5. Аналіз матеріальних витрат
  6. Аналіз показників використання засобів праці
  7. Аналіз показників використання праці і заробітної плати
  8. Аналіз показників готової продукції
  9. Аналіз показників матеріально-технічного забезпечення і використання предметів праці

СУТЬ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ

НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

.

Постановка проблеми.Сьогодні в Україні бюджет і проблеми надійного управління ним належить до найактуальніших як в

етного управління, реального планування на середньо- і довготер-

міновий періоди.

 

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення

проблеми.Зазначимо, що над проблемами реформування державного бю-

джету, їхньої дохідної та видаткової частин працює доволі широке коло укра-

їнських вчених, зокрема О.В. Барановський, О.Д. Василик, Л.І Василенко,

С.Ю. Колодій, Б.І. Кравченко, М.В. Кульчицький, І.О. Луніна, В.М. Опарін,

К.В. Павлюк, Ю.М. Пасічник, І.В. Розпутенко, І.В. Сало, С.В. Слухай,

Л.Л. Тарангулов, В.М. Федоров, І.Я. Чугунов, С.І. Юрій та інші.

 

Виклад основного матеріалу.Бюджет загалом, уекономічному й

соціальному, так і в політичному контексті. В умовах ринкової економіки

бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання со-

ціально-економічних процесів. На сьогодні фінансовий потенціал реального і

фінансового секторів економіки, а також доходи простих громадян та держа-

ви досить обмежені. На жаль, нинішня бюджетна політика в Україні багато в

чому продовжує ґрунтуватись на старих засадах адміністративно-командної

системи. Це проявляється сучасному трактуванні і призначенні, має порівняно недавнє історичне походження. У західних країнах під бюджетом розуміють законодавчий акт, що легалізує розпис у відсутності сучасних бюджетних технологій, ме-

тодів бюдж

доходів і видатків у формі фінансового документа, і лише вища законодавча

влада уповноважена надати бюджету будь-який рівень чинності закону через

процес ухвалення рішень за демократичними процедурами.

Бюджет за своїм змістом є складною категорією і в теорії державних

фінансів розглядається у трьох аспектах: по-перше, як правовий акт, згідно з

яким виконавчі органи влади розпоряджаються фондами грошових ресурсів;

по-друге, як план видатків і доходів відповідного органу влади; по-третє, як

економічна категорія, оскільки державний бюджет відображає грошові відно-

сини з приводу утворення, розподілу і використання централізованих і децен-



тралізованих фондів грошових коштів.

Бюджет відображає масштаби діяльності держави й водночас обмежує

її. Якщо, з одного боку, це кошти, які надходять у повне розпорядження дер-

жави і визначають її фінансовий потенціал, то з іншого, в цьому документі

зосереджені грошові фонди суспільного користування, які перебувають не

так у власності, як у розпорядженні органів державної влади [2].

Бюджет – це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпоря-

дженні органів виконавчої влади певного рівня й використовується для вико-

нання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Головне

призначення бюджету – регулювати розподіл і перерозподіл валового внут-

рішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адмі-

ністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунту-

ючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінан-

сової політики [3].

 

У бюджеті переплітається великий спектр різнорівневих інтересів та

суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в

руках державної влади, і об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій,



політичних переконань, уявлень про справедливість. Кожна гривня бюджет-

них коштів має працювати на забезпечення, потребує сталого економічного

зростання та добробуту населення. Відповідно, кожна гривня має бути під

постійним контролем, що має забезпечувати цільове використання бюджет-

них коштів та належну їх віддачу.

 

В офіційних документах, зокрема в Бюджетному кодексі України

дається таке визначення: "Бюджет – план формування та використання фі-

нансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються ор-

ганами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самов-

рядування протягом бюджетного періоду". Наприклад, відомі вчені в галузі

фінансів професори О.Д. Василик та В.М. Федосов зазначають: "Державний

бюджет України – централізований фонд фінансових ресурсів держави, який

використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених

Конституцією України" [5]. "Державний бюджет виражає фінансові відноси-

ни, пов'язані з ціноутворенням та використанням фонду грошових ресурсів

держави" [1].

 

Бюджет як фінансовий план державних витрат і джерел їхнього пок-

риття відіграє важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості

й пріоритети розвитку, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій.

Це ефективний регулятор економіки, що відображає обсяги необхідних дер-

жаві фінансових ресурсів, визначає конкретні напрями використання коштів,

спрямовує фінансову діяльність держави [4].

 

Особливістю бюджету як фінансового плану є те, що він має силу за-

кону. Законодавчий характер бюджету забезпечує належні умови для контро-

лю за використання бюджетних коштів і посилення його впливу на ефектив-

ність суспільного виробництва. Користуючись бюджетом, держава забезпе-

чує населенню матеріальний достаток, комфортне та безпечне існування.

 

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні еко-

номічні відносини. Учасниками цих відносин є держава, суб'єкти господарю-

вання всіх форм власності та населення:

● держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх функцій;

● суб'єкти господарювання усіх форм власності та напрямів діяльності як пос-

тачають грошові ресурси державі, так і можуть отримувати їх від неї залежно

від місця і ролі у системі економічних відносин;

● населення, яке може бути як платником податків, так і одержувачем грошо-

вих коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо) [2].

 

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особли-

вих форм – доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне приз-

начення, і які відбивають фінансову діяльність держави. Їхня структуризація

може мати офіційний науковий характер. Офіційна бюджетна класифікація

являє собою систематизоване згрупування доходів і видатків та фінансування

бюджету, які затверджують відповідні уповноважені органи. В її основу кла-

дуть ті ознаки, що мають визначну роль у бюджетному процесі. Наукова кла-

сифікація дає змогу оцінити склад та структуру доходів і видатків передусім

за економічним змістом. У класифікації видатків основним є їхнє суспільне

призначення, а в класифікації доходів – методи мобілізації.

Але весь бюджетний процес в нашій державі має певні вади. На пе-

редній план у бюджетному процесі виходять питання поведінки його

суб'єктів у світлі ідей демократії і їхнього впливу на остаточні рішення у га-

лузі бюджету. Прикладом може слугувати прийняття Податкового кодексу в

Україні, прийняття якого має понад п'ятирічну історію. А головна причина

такого зволікання – неузгодженість інтересів угруповань, неналежний вплив

громадськості на ухвалення рішень з питань доходів бюджету спричинені не-

достатнім рівнем поінформованості, як на рівні виборців, так і політиків. То-

му важливим завданням фінансової науки є розроблення заходів щодо удос-

коналення рівня інформаційного забезпечення учасників бюджетного проце-

су. Головне тут – розроблення методів аналізу впливу рішень з питань бю-

джету на економічні інтереси його суб'єктів [3].

 

Одним з найактуальніших питань, що стосується бюджету та бюджет-

них відносин, є розподіл бюджетних коштів між загальнодержавними та міс-

цевими рівнями. Нині за традицією, успадкованою від минулих часів, збері-

гається порівняно високий рівень централізації бюджетних ресурсів, тоді як

місцеві бюджети не отримують кошти в повному обсязі.

Проблеми, що виникають у бюджетній системі України, не є чимось

привнесеним ззовні, вони характерні саме для України з її особливою мен-

тальністю. Цим пояснюється хронічне несприйняття будь-яких шаблонів або

теорій. Напрацювання будь-яких наукових концепцій щодо векторів соціаль-

но-економічного розвитку обов'язково повинні мати історичне підґрунтя.

Втрачене протягом століть відчуття власної держави в сучасних умовах про-

являються в нерозумінні значення мови корінного населення, захопленні чу-

жинськими цінностями, які генетично нам не властиві [2].

 

Роль бюджету у регулюванні соціальних процесів у державі в остаточ-

ному підсумку зводиться до того, як і кому слугуватимуть результати фінан-

сової стабілізації – реальному поглибленню майнової диференціації населен-

ня чи більшою мірою формування рівномірного розподілу доходів, станов-

ленню середнього класу, який є запорукою стабільності у державі загалом.

Отже, визначаючи напрямки розвитку бюджетної політики і бюджетної сис-

теми, обов'язково потрібно враховувати національні риси.

Економічні інтереси кожного індивідуума не завжди збігаються з інте-

ресами більшості, а саме тут приховується небезпека прорахунків і неефек-

тивних рішень. Тому можна зробити висновок, що демократичні засади у бю-

джетному процесі – це такий організаційний устрій, у якому владні структу-

ри ухвалюють рішення в умовах боротьби за голоси виборців. Бюджетна по-

літика законодавчої і виконавчої влади – один із найважливіших чинників

їхньої популярності у виборців. В умовах демократії на бюджет можуть

впливати виборці, які у більшості випадків виявляють нестримність у своїх

потребах, будучи фінансово не компетентними, і тут можна наразитися на ве-

лику небезпеку, що виборці можуть надати перевагу економічно неефектив-

ній програмі, запропонованій з популістських міркувань [3].

 

У нашій державі щороку майже 20 % державного бюджету витра-

чається на фінансування програми "Соціальний захист та соціальне забезпе-

чення в Україні", проте чинна система соціального захисту, і насамперед

пільг та субсидій, не забезпечує належного рівня підтримки найнезахищених

верств населення, незважаючи на зростання питомої ваги видатків бюджету

на зазначені потреби. Хронічна нестача коштів на фінансування програм со-

ціального захисту і соціального забезпечення пояснюється, передусім, тим,

що чинна в Україні система пільг є фінансово необґрунтованою, тобто вона

не зорієнтована на захист від бідності.

Крім відсутності належних обсягів фінансових ресурсів, ще однією з

причин невиконання цільових програм соціальної підтримки населення є

вади в методології їх розроблення. Відтак, наявні програми і реальний поря-

док їх фінансування поки що не виконують функцій раціоналізації та підви-

щення ефективності державних видатків.

 

Видатки Державного бюджету у 2009 р. становили 267,4 млрд грн, то-

ді коли у 2008 р. – 253,2 млрд грн, а в 2007 р. – 174,6 млрд грн. З них фінан-

сування на соціально-економічні заходи у 2008 та 2009 рр. було приблизно

однаковим – 57,4 %, тоді коли у 2007 р. на ці заходи було передбачено лише

30,6 %, порівняно з економічною діяльністю (16,3 %) та загальнодержавними

заходами (9,7 %). Ця сума набагато більша, але у зв'язку з інфляцією, підви-

щенням цін на продукти, житло ці кошти мало чим поліпшили життя простих

громадян нашої держави (рис.1).

 

 

Рис.1 Обсяг видатків державного бюджету

Наслідком реалізації в Україні економічної доктрини, яка спирається

на принципи низької вартості, дешевизни сировини, товарів, робочої сили, є

формування соціальної структури, що докорінно відрізняється від європейсь-

кої: замість домінування середнього класу і дуже помірного рівня розшару-

вання – поляризоване суспільство з високою часткою бідного населення, що

є вагомим чинником соціальної нестабільності українського суспільства й

уповільнення його соціально-економічного розвитку.

Також важливим є усвідомлення того, що бюджет є складником фі-

нансової системи, тому має бути відповідна координація. Так, проблеми бю-

джетної політики і бюджетної системи неможливо ефективно вирішувати, не

подолавши податкових, банківських, інвестиційних, митних проблем.

Для України дотримання встановлених правил є досить істотною

проблемою. Доволі важко спрогнозувати вектори розвитку бюджетного про-

цесу в нашій країні в умовах значної кількості змінних, параметри яких ма-

ють широкий діапазон коливань. Щодо України прогнози, що ґрунтуються на

суто математичних методах, не справджуються. Потрібно в " ручному режи-

мі враховувати такі складники, як політичне протистояння, відсутність роз-

винених демократичних інститутів, суб'єктивний чинник під час ухвалення

рішень, недостовірність даних під час базових розрахунків [2].

Висновки.Від виваженого вибору напрямів розвитку бюджетної сис-

теми та бюджетної політики значною мірою залежить загальний соціально-

економічний розвиток держави. Бюджетна система та бюджетна політика має

розвиватись гармонійно і в цьому аспекті важливе значення належить доско-

налій законодавчій базі.

У ринковій економіці бюджет відіграє роль особливого регулятора со-

ціально-економічних процесів у державі. Визначаючи напрямки розвитку

бюджету, обов'язково потрібно враховувати національні риси нашої держави.

Ефективність бюджетного процесу на загальнодержавному та місцевих рів-

нях залежить від усіх гілок влади, активної громадянської позиції політичних

партій, інших громадських об'єднань, фахівців різного профілю.

В умовах України актуальними є чітка організація бюджетного проце-

су, дотримання встановлених Бюджетним кодексом термінів. Сучасна бю-

джетна система України проходить етап реформування і найближчим часом

повинна задовольняти вимоги зовнішніх і внутрішніх чинників.


Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 18; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Психоанализ: теория и метод. Концепция защитных механизмов. | Блок-схемалар
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.054 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты