Хіба ж ту долю нам збагнуть?

Конспект уроку зі світової літератури в 9 кл.

Вчитель: Дуденко Н.Й., Каховська ЗОШ №1,

Вища категорія, « Старший вчитель», педстаж 31 р.

Тема: Д.Г. Байрон. Поема « Мазепа». Її історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи.

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст поеми Дж. Байрона

„ Мазепа”, з”ясувати ознаки історизму та романтизму у творі; розкрити риси романтичного героя в образі Мазепи; розвивати навички самостійної роботи, виразного читання, логічного мислення; виховувати зацікавленість до історичного минулого своєї країни, вміння працювати в групах.

Обладнання: портрет Байрона, портрети Мазепи;репродукції картин, мультимедійна презентація уроку; тексти поеми Дж. Байрона.,

Запис твору Ф. Ліста „ Мазепа”.

Тип уроку: урок- дослідження

Епіграф уроку:

Хіба ж ту долю нам збагнуть?

Дж.Байрон „ Мазепа”

Хід уроку:

І. Оголошення теми й мети уроку.(слайди №1-2)

· Сьогодня ми продовжуємо роботу над вивченням творчості відомого англійського поета-романтика Дж. Байрона. Ми будемо досліджувати поему „ Мазепа”, її історичну та романтичну основу

· З”я суємо риси романтичного героя в образі Мазепи.

· Знайдемо відповідь на наше проблемне питання: Чому Байрон називав Мазепу титаном? Які спільні риси в Мазепи та Прометея?

· Готуючись до уроку, ви працювали в групах, досліджували різні питання.

Ваша підготовка та участь в уроці будуть оцінені керівниками груп , також особисто вами за листом оцінювання , який знаходиться на кожному столі.

· Починаємо роботу.

У 1818 році Дж. Байрон, перебуваючи в Італії, написав поему

„ Мазепа”

Український гетьман Іван Степанович Мазепа-одна з найзагадковіших постатей в українській історії. Надзвичайна зацікавленість ним з боку істориків, письменників пояснюється неординарністю, складністю і величчю його як особистості.

Хто ж він такий – Іван Мазепа?

Історики-( презентація проекту І групи- „ Історична постать гетьмана Мазепи” –коротка біографія Мазепи, слайди №3-7)

Гронування « Хто ж він такий- Іван Мазепа?» (Слайд №8)

Вчитель: Постать Мазепи завжди цікавила письменників. В очах одних він був героєм, борцем за свободу свого народу, а у інших , як у О.С.Пушкіна в поемі „ Полтава” –зрадником. Слово нашим літературознавцям.

Літературознавці- Образ Мазепи в світовій літературі

1. Постать Мазепи, цього неординарного українця, цікавила багатьох митців.( аналіз таблиці) Одним з перших образ Мазепи увічнив у слові французький просвітитель , енциклопедист, письменник Вольтер у своїй „ Історії Карла ХІІ” у 1731р.Відомо, що описуючи пригоди молодого Мазепи, автор скористався мемуарами польського шляхтича Яна Пасека- заклятого ворога Мазепи, який мав письменницький хист і вигадав досить цікаву легенду про молодого Мазепу і про його перебування при дворі польського короля Яна Казиміра. Вольтер писав: „ В молоді роки у нього був роман з дружиною одного польського шляхтича. Чоловік його коханої , дізнавшись про це, звелів прив”язати Мазепу до спини дикого коня і відпустити його на волю. Кінь був з України, він побіг туди назад, приволікши з собою Мазепу, напівмертвого від утоми й голоду. Йому дали притулок місцеві селяни...”Вольтер писав про Мазепу: „Це був чоловік хоробрий, запобігливий, невтомний робітник, не дивлячись на свою старість. ...він приніс королю надію підтримки своїм розумом... без його допомоги вся армія загинула б з голоду та бід..при цих обставинах цар запропонував Мазепі повернутись до нього, але той залишився вірним своєму новому союзнику...”.”Вольтерівський Мазепа хоробрий, розумний, невтомний, енергійний, людина слова, тверезо мислить. Його люблять, ним захоплюються. Саме з цього твору Байрон запозичив цю легенду як основу

свого твору

.

2.Найгрунтовніша книга про Мазепу-„ Мазепа. Життя й пориви великого гетьмана.” Автори Ілько Борщак і Рене Мартель. Ілько Борщак – наш земляк , він народився в Херсоні, навчався в Одеському університеті, жив і помер у Франції. Книгу видано у 1933р, а перевидано у 1991р. В ній стверджується, що Мазепа мав смертного ворога- Яна Пасека, який і вигадав легенду про помсту Мазепі польського шляхтича за стосунки з його дружиною.

Автори переконливо доводять, що такого не було, що це плід фантазії Песека. Проте історію цю підхопили митці світу як загадкову, неординарну.

3.Відомий французький письменник В.Гюго теж звернувся до даного

сюжету в своїй поемі „ Мазепа”. Основна увага зосереджується на стані героя. Автор показує силу волі, мужність молодого Мазепи. Поема- гімн силі духу Людини, що здолала все.

„ Падеш ... ось край... ще раз зібрав ти свої сили. Встаєш, ти- володар!”

„ Та що ж ! Цей труп живий, що нині гине,

Колись іще буде народом України

Звеличений, як князь...

Колись кирею вдягне прадідних гетьманів

У сяєві зіниць;

А як у ній з”явиться - степові народи

Пішлють йому на зустріч фанфар хороводи

І падатимуть ниць!

У Гюго Мазепа величний, фізично сильний, самотній у своїх переживаннях, гордий, волелюбна натура.

4.Польський романтик І половини ХІХ ст.. . поет і драматург Юліус Словацький належав до так званої „ української групи поетів”, народився на Україні в м. Кремінці. Захоплювався Пушкіним, Байроном. За участь в національно-визвольному русі змушений був емігрувати, жив у Франції. Італії , Швеції. Помер в Парижі. Але похований у Краківському замку поряд з могилою А.Міцкевича. Він написав трагедію „ Мазепа”, сюжет якої був навіяний поемою Байрона. Але інтрига в тому, що автор показав, що до Мазепи поставились несправедливо, він не винен, оскільки захищав короля.

Когда постигнешь све т, поймеш ты, что порою

Невольно жертвовать приходится собою,

Спасая честь особ для сердца дорогих”

Та й сам король це визнає:

„ Я согрешил , мой паж поплатится за это”

Отож, є підстави вірити, що Мазепу покарали несправедливо.

Ми бачимо Мазепу у Словацького ( таблиця)

-благородна душа

- людина тверезо мисляча

- вліє керувати своїми емоціями

-здатен на співчуття

-лицарськи мужній

5. Поетичну мазепіану поповнила і поема В Сосюри „ Мазепа”, яка була закінчена у 1960 р.. Сосюра синтезує всі літературні спроби змалювати гетьмана. Він в нього виступає в кількох амплуа: королівський паж, поет, Дон- Жуан. Є в його поемі і епізод про те, як М. прив”язали до спини дикого коня.. Звичайно, цей сюжет перегукується з відомим романтичним сюжетом.

З наказу пана слуги пана

( Була недовгою борня)

Ремнями прив”язали Йвана

Гуртом до дикого коня

Й бичами вдарили!... Од брами

З них кожен наче одлетів...

І кінь шалений копитами

У дике поле загримів...

„ Прощай, прощай, моя кохана !”-

Шепнув несчасний і зомлів.

Висновок. Як ми бачимо , постать українського гетьмана М., легенда про нього справді цікавила представників багатьох культур- поетів, письменників, драматургів.

Вчитель: Звичайно, не міг не захопитися такою сильною, неординарною особистістю , як Іван Мазепа і Дж. Байрон . Саме такі натури ставали героями його творів. А зараз ми пропонуємо ще раз поринути в поетичне слово безсмертного Байрона.

ІІІ група. (художнє читання поеми в скороченому варіанті)

.

.

1. В жахливий день біля Полтави

Від шведів щастя утекло,

Навкруг порубане, криваве,

Все військо Карлове лягло.

Такий від долі жереб впав;

І Карло день і ніч тікав

Через поля, річки, діброви

В чужих і власних каплях крові.

(діалог короля і Мазепи)

Поранений Карл хвалить Мазепу та його коня Буцефалоса за спритність, відважність та просить розповісти де той навчився такій спритній їзді.

Мазепа переноситься думками в минуле

Красунь- юнак я був тоді...

Тепер, коли вже сімдесятий

Мені минув, не гріх сказати,

Що в дні юнацтва золоті,

Бувало , кожного вельможу

З мужів чи хлопців переможу

У всій приватній марноті.

Я ж був веселий і стрункий...

Мазепа розповідає про своє кохання до Терези,дружини заможного шляхтича, про свої глибокі почуття

Кохав я і коханим був...

Та ви ще слабість цю солодку

Не відчували -так я чув...

Ми потай бачились...Той час,

Як ми зустрілись перший раз,

Був повен туги і чекання.

Я всю віддав би Україну,

Щоб пережить таку хвилину

І знову тільки пажем буть-

Отим щасливим паничем...

І нас обох одної ночі

Схопила зграя шпигунів...

Від гніву граф оскаженів,

А я голіруч- як на сміх!

Скорився долі ...і юрба

Мене у двір поволокла.

Яка Терезина судьба,

Не скажу вам- не знаю й сам,

Отак нас доля розлучила.!

„ Коня сюди!”- Коня ввели,

Це справді був шляхетний кінь-

На Україні виріс він.

Прудкі , мов ті думки, були

І нього ноги... Дикий звір...

Мене десяток гайдуків

Йому до спини прикрутив

Тугим ремінням- і пустив...

Свисток, батіг ...і кінь побіг...

Герой Байрона - юний Мазепа - пережив багато фізичних і моральних мук, він був на межі, вже майже втратив надію на порятунок.

Моє безсиле тіло

Що зв”язане на нім весіло,

Для диких сил було, мов пух.

І кожен мїй болючий рух

Звільнити ноги, спину , руки,

Напухлі від страшної муки,

Будили жах його і гнів...

Вже ось до лісу ми добрались...

Це був безкраїй, дикий праліс...

Крізь листя вітром кінь летів,

Лишав далеко за собою

Кущі, дерева і вовків,

Що ззаду гналися юрбою..

Почув я плюскіт біля себе,

Вгорі ж мигтіло зірне небо..

Це був не сон: мій дикий кінь

Перепливав ріку глибоку...

Десь кінське ржання розляглось

Із хащі темної соснини,-

Табун коней до нас летів

Чотирикутником великим.

Коли мій кінь побачив їх,

То наче збувся він безсилля,

Напружив жили кволих ніг

І почвалав... Ще тільки хвиля-

Він хрипло, глухо заїржав,

Здригнувся і на землю впав...

Отак лежали ми прикуті-

Вмираючий на мертвім трупі.

Як мало сподівався я,

Що бідна голова моя

Побачить блиск нового дня.

Вже сонце сіло ....Все ще я

Лежав прив”язаний до трупа

Вже задубілого коня..

Легенька дрож і забуття...

Вже іскор у мізку нема -

Важке зітхання...гострий біль...

Ще стогін- і нарешті тьма.

Прокинувсь...Де я?

Людське схилилося лице

Ласкаво, ніжно наді мною?

Дівчатко з довгою косою,

Струнке, вродливе і ставне-

Сиділо в хаті під стіною

І пасло поглядом мене.

Когось гукнула...Вона вернулася з батьками..

.

Вони знайшли мене в долині,

Внесли мов трупа в ближній дім

І врятували... А потім

Я став гетьманом в їх країні

Безумний, що в гніві палкому

Помстивсь так люто на мені...

Він путь проклав мені до трону..

Хіба ж ту долю нам збагнуть?

Закінчив гетьман свою розповідь.....

І сон стулив йому вже очі.

Та ви дивуєтесь чому

Король не дякував йому

За повість?

Він причину знав:

Король уже годину спав.

· Вчитель:В чому ж особливість цієї поеми? Слово нашим дослідникам творчості Байрона.

ІІ група .Дослідники творчості Байрона. В поемі Байрона на тлі історичних подій , втечі Карла і Мазепи після Полтавської битви, передана розповідь Мазепи про його лет на коні –помсту польського шляхтича. Це прекрасний, геніально складений віршований твір. Композиційно він поділяється на 20 невеликих частин, кожна з яких – закінчений епізод, пов”язаний з іншими епізодами. Особливість цього твору-це монолог- сповідь старого Мазепи, спомин про молоді роки за часів його служби у польського короля, розповідь в розповіді або розповідь з обрамленням. Автор використовує саме такий прийом, це допомагає повірити читачу в достовірність подій.

Яким же постає Мазепа в байронівській поемі ?Чому автор так зацікавився ним, чому це романтичний твір?

Учні групи:

1. „ Мазепа”- це ліро- епічна поема .Поява так званих мішаних жанрів була характерна для романтизму.

2. Зацікавила поета сама легенда, що була таємничою, ефектною, небуденною.

3. Романтиків завжди цікавили неординарні особистості , масштабні постаті. Мазепа – саме такий.

4. Експресивні вираження переживань, чіткі логічні позиції, антитеза-(насильство- беззахисність, тиран-жертва, завойовник-завойований)- все це вказує на приналежність до романтизму.

5. І, мабуть, найголовніше. Образ вершника Мазепи став символом :

- неспокійної душі;

- нескореної сили;

- постійної небезпеки;

- уособлення вільної людини;

- це символ свободи, нації.

Всі ці ознаки доводять ,що поема є романтичним твором.

· Вчитель: Давайте згадаємо, якими риси притаманні романтичному байронічному герою? (відповідь)

Чи можна віднести образ Мазепи до романтичного байронічного героя?

Яким же ми побачили Мазепу у Байрона?

Пропоную вам попрацювати в групах з цитатним матеріалом (додатки) та колективно заповнимо нашу схему.

Образ Мазепи (схема)