Характерна риса лабораторного спостереження...

а) проводиться регулярно протягом певного періоду; б) проводиться в умовах, що визначаються дослідником; в) не передбачає чіткого плану дій спостерігача, а лише визначення загальних рис ситуації.

10. Моделі цінностей, норм, переконань, зразків поведінки, які характерні для тієї чи іншої спільноти,–

а) загальнолюдська культура; б) контркультура; в) субкультура;

г) суперкультура.

ІІ рівень складності

1. У чому полягає відмінність у розумінні сім’ї:

а) як малої соціальної групи; б) як соціального інституту?

2. Який зміст вкладений у поняття:

а) нуклеарна сім’я; б) розширена сім’я?

3. Дайте визначення поняття „вибірка”.

4. Назвіть різновиди опитування у соціології.

ІІІ рівень складності

1. Дайте характеристику основних етапів соціологічного дослідження.

7 ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ(ЗАЛІКУ)

1. Місце соціології в системі гуманітарних наук.

2. Об’єкт, предмет та функції соціології.

3. Структура соціології як науки. Мікро- і макросоціологія.

4. Теоретична й прикладна соціологія: сутність, загальне й особливе.

5. Місце емпіричних досліджень у структурі соціології.

6. Основні етапи розвитку та школи соціології.

7. Внесок К. Маркса в розвиток соціології.

8. Соціологія XX століття.

9. Сучасна західна соціологія: основні теоретичні концепції.

10. Суспільство як об’єкт соціологічного аналізу.

11. Поняття й ознаки суспільства.

12. Соціальна динаміка: теоретичні схеми історичного процесу.

13. Соціальна структура суспільства. Основні типи соціальних груп.

14. Соціальна нерівність: сутність і причини існування.

15. Концепція соціальної стратифікації.

16. Суспільне життя. Біологічні, демографічні, економічні та

соціокультурні ознаки суспільного життя.

17. Трансформація соціально-класової структури України.

18. Соціальний інститут: сутність і основні функції.

19. Історичні типи суспільства.

20. Проблема особистості в соціології.

21. Соціальний статус і соціальна роль особистості.

22. Соціалізація особистості.

23. Детермінанти соціалізації особистості.

24. Девіантна поведінка: сутність, причини та різновиди.

25. Види соціальних норм. Соціальний контроль.

26. Сім’я як соціальний інститут. Основні функції сучасної сім’ї.

27. Типологія сімейних структур.

28. Сучасні тенденції розвитку сім’ї.

29. Методи отримання даних у конкретно-соціологічних

дослідженнях.

30. Метод соціологічного опитування і його різновиди.

31. Анкетування: специфіка організації та техніка проведення.

32. Суспільна думка як об’єкт соціологічного аналізу.

32. Основні методи вивчення суспільної думки.

33. Соціальна зрілість та її головні критерії.

34. Соціологія праці як галузь соціологічної думки.

35. Соціальна сутність трудового процесу.

36. Роль праці в регуляції соціальних відносин.

37. Мотиви праці та особливості їх соціологічного аналізу.

38. Основні теоретичні підходи до вивчення трудової діяльності людей.

39. Особливості сучасних виборчих відносин: соціологічний вимір.

40. Молодь як соціальна спільнота.

41. Специфіка молодіжної свідомості та поведінки.

42. Неформальні об’єднання молоді в Україні.

43. Соціальні конфлікти: їх сутність та роль у суспільному розвитку.

44. Теоретичне обгрунтування причин та наслідків соціальних конфліктів.

45. Класифікація конфліктів у соціологічній науці.

46. Структура і закономірності перебігу соціальних відносин.

47. Основні типи поведінки людей у конфліктних ситуаціях.

48. Форми і способи подолання соціальних конфліктів.

49. Релігія як соціальний інститут.

50. Соціальні, психологічні та гносеологічні корені релігії.

51. Поняття сакралізації та секуляризації суспільства.

52. Функції релігії. Критерії релігійності населення.

53. Місце і роль релігії в трансформації українського суспільства.

54. Предмет та основні категорії етносоціології.

55. Проблеми національних відносин і націоналізму.

56. Питання етнічних відносин в Україні.

8 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Основою для визначення оцінки на екзамені є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями – оцінку “ВІДМІННО” заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий із додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило, оцінка “відмінно” ставиться студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;

- оцінку “ДОБРЕ” заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінка “добре” виставляється студентам, які показали систематичні знання з навчальної дисципліни та здібність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності;

- оцінку “ЗАДОВІЛЬНО” заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності, який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінка “задовільно” ставиться студентам, які допустили похибки у відповіді на екзамені, але володіють необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом викладача;

- оцінка “НЕЗАДОВІЛЬНО” ставиться студенту, який виявив вади в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінка “незадовільно” ставиться студентам, які не можуть продовжувати навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з відповідної дисципліни.

Критерії оцінювання знань студентів розроблені на підставі “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. за №161, а також “Тимчасового положення про атестацію студентів”, затвердженого вченою радою інституту 19 листопада 1996 р. (протокол №3).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли: Пер. с фр. – М., 1993.

2. Варзар І. Політична етнологія як наука: історія, теорія, методологія, праксеологія. – К., 1994.

3. Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

4. Гідденс Е. Соціологія. – К.: Основи, 1999. – 726 с.

5. Гофман А.Б. 7 лекций по истории социологии. – М.: Книжный дом, 1999. – 204 с.

6. Дюркгейм Є. О разделении общественного труда. Метод социологии. –М., 1990.

7. Елсуков А.Н. Краткий курс теоретической социологии. – Минск: Тетра Систем, 1999. – 125 с.

8. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). – К., 1993.

9. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта: Учеб. пособие. – М.: Аспект-Пресс, 1995.

10. Краткий словарь по социологии / Авт.-сост. П.Д. Павленок. – М.: Инфра, 2001. – 272 с.

11. Лукашевич М.П. Соціологія праці. – К.: Либідь, 2004. – 437с.

12. Лукашевич Н.П., Туленков Н.В. Социология. – К., 2002. – 271с.

13. Основы социологии: курс лекций / Под ред. Е.Н. Мануйлова, В. А. Соболева. –X., 1994.

14. Основы социологии: курс лекций / Под ред. А.Г. Зфендиева. – М., 1993.

15. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія. – К., 2000.

16. Перебенесюк В., Бехешкіна І. Соціальні конфлікти і молодь. –К.: Наук. думка, 1994.

17. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.

18. Попова І.М. Соціологія: Пропедевтичний курс. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Тандем, 1996. – 271с.

19. Радаев В.В. Экономическая социология. – М.: Аспект- Пресс, 2000. – 368 с.

20. Соціологія. За ред. проф. В.Г. Городяненка. – К.: Академія, 1999. –

648 с.

21. Соціологія: Курс лекцій / В.М. Піча, О.М. Семашко, Н.Й. Черниш та ін.; За ред. В.М. Пічі. – К., 1996.

22. Соціологія. Навчальний словник-довідник для студентів. – К.: Каравела, Львів: «Новий світ», 2000. – 474 с.

23. Смелзер Н. Социология. – М.: Феникс, 1994. – 688 с.

24. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М.: Политиздат, 1992. – 543 с.

25. Тофлер А.Третя хвиля. – К.: Всесвіт, 2000. – 480 с.

26. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2004. – 544 с.

27. Шаповал М. Соціологія українського відродження. – К.: Україна, 1994. – 45 с.

27. Якуба Е.А. Соціологія: Навчальний посібник для студентів. – Харків: Константа, 1995. – 192 с.