АБСОЛЮТНІ ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ПРИВЕДЕННЯ u , ДЛЯ ВІДПОВІДНИХ РОКІВ / РОЗРАХУНКОВОГО ПЕРІОДУ

З урахуванням чинника часу народногосподарський економіч­ний ефект від технічних нововведень дорівнює:

Е_Т = (Р_t – В_t) а_t,

де Р_t – В_t — вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у t-му році розрахункового періоду;

t_n, t_k — відповідно початковий і кінцевий роки розрахункового періоду.

Початковий рік розрахункового періоду — це рік початку фінан­сування розробки технічних новин, включаючи проведення науко­вих досліджень. Кінцевим роком розрахункового періоду заведено вважати момент завершення всього життєвого циклу технічного нововведення, що охоплює розробку, освоєння виробництвом і ви­користання в народному господарстві. Він може визначатись норма­тивними (очікуваними) строками оновлення продукції або засобів праці з урахуванням їхнього техніко-економічного старіння.

Загальні результати технічних нововведень визначаються як сума основних(Р_t°) і супровідних (Р_t^c) результатів:

P_T = P_t°+P_t^c.

Основні результати обчислюються за формулами:

• для засобів тривалого користування — Р_t° = Ц_t • V_t •W_t;

• для нових предметів праці —P_t^{o =} Ц_t • V_t/D_t

де Ц_t — ціна одиниці продукції (з урахуванням ефективності її застосування), що її виробляють за допомогою нових засобів праці або предметів праці в році t;

V_t — обсяг застосування нових засобів праці або предметів праці в році t;

W_t — продуктивність засобів праці в році t,

D_t — витрата предметів праці на одиницю продукції, що виго­товляється з використанням цих предметів у році t.

До супровідних результатів належать додаткові економічні ре­зультати в різних сферах народного господарства (наприклад, за­провадження нових видів транспортних засобів може зумовити додаткову економію на складах та перевалочних базах завдяки ско­роченню запасів вантажів, а використання нових засобів автомати­зації — зменшення обсягу незавершеного виробництва тощо), а також економічна оцінка соціальних і екологічних наслідків реа­лізації технічних нововведень. Вартісну оцінку останніх можна знайти, користуючись формулою

P_t^c = R_jt a_jt

де Р_t^c — вартісна оцінка соціальних і екологічних результатів використання технічних нововведень у році t;

R_jt — величина окремого результату (в натуральних вимірни­ках) з урахуванням масштабу його впровадження в році t;

А_jt — вартісна оцінка одиниці окремого результату в році t;

n — кількість показників, що враховуються за визначення впливу технічного нововведення на соціальну сферу й навколишнє сере­довище.

Сумарні витрати на реалізацію технічного нововведення за розрахунковий період включають витрати на виробництво та вико­ристання продукції, тобто

B_T = B_T^вир + B_T^вик.

При цьому витрати як на виробництво, так і на використання продукції (без урахування витрат на придбання самої продукції), обчислюються однаково:

B_T^{вир(вик)} = (C_t +K_t-Л_t)a_t,

де С_t — поточні витрати на виробництво (використання) про­дукції в році t без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію;

К_t— одночасні витрати на виробництво (використання) про­дукції у році t;

Л_t— залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибувають у році t.

До складу поточних включаються витрати, що враховуються згідно з чинним на підприємствах порядком калькулювання собівар­тості продукції, а до одночасних — капітальні вкладення та інші витрати одномоментного характеру. Зокрема, до них відносять витрати на: науково-дослідні, конструкторсько-технологічні і проектні роботи; освоєння виробництва і доробку дослідних зразків про­дукції; придбання устаткування, його транспортування, монтаж і налагодження; спорудження нових або реконструкцію діючих бу­дівель та інших елементів нерухомих основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури; поповнення оборотних коштів, котре зв'язане з реалізацією технічного нововведення; кошти, потрібні для запобігання негативним соціальним, екологічним та іншим наслідкам.

Наявність народногосподарського економічного ефекту від того чи того технічного нововведення не завжди свідчить про доцільність його використання. Таке може трапитись у разі, коли економічно вигідне для народного господарства в цілому нове технічне рішен­ня призводить до погіршання певних економічних показників діяль­ності окремих наукових організацій або підприємств, причетних до відтворювального циклу «наука—виробництво—експлуатація (споживання)».

Тому необхідно завжди визначати не лише загальну величину економічного ефекту, а й ту його частку, яку має одержати кожний з учасників процесу створення й реалізації технічного нововведен­ня, тобто обчислювати внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект.

За умов функціонування ринкових економічних відносин між контрагентами виробництва для оцінки внутрішньогосподарського (комерційного) економічного ефекту від створюваних технічних новин і використовуваних технічних нововведень можна застосову­вати показник прибутку, що залишається в розпорядженні підприє­мства (наукової організації), його обчислюють за формулою

П_t=Р_t-С_t-В_t,

де П_t - прибуток, що залишається в розпорядженні підприєм­ства (наукової організації) у році t;

Р_t — виручка від реалізації продукції науково-технічного або виробничо-технічного (споживчого) призначення в році t за ринкови­ми (іншими застосовуваними) цінами;

С_t— собівартість продукції в році t;

В_t— загальна сума виплат з балансового прибутку підприєм­ства (наукової організації) та податків у році t.

З метою більш глибокого економічного аналізу ефективності технічних новин (нововведень) варто обчислювати й оцінювати також інші похідні вимірники — коефіцієнт ефективності одночас­них витрат (внутрішню норму ефективності), строк їхньої окуп­ності тощо.

За сучасних умов розбудови соціальне орієнтованої економіки стає можливим і необхідним принципово новий підхід до визначен­ня ефективності технічних новин і нововведень. Його суть поля­гає у визнанні безумовної пріоритетності критеріїв соціальної ефективності й екологічної безпеки об'єктів технічних новин і но­вовведень щодо критерію економічної ефективності. Процедурний механізм порівнювання й вибору найліпшого з можливих варіантів технічних новин (нововведень) здійснюється у певній послідов­ності.

• По-перше, проводиться ранжирування цілей розробки, вироб­ництва й використання об'єктів технічних новин; до вищого рангу відносять соціальні цілі та вимоги екологічної безпеки, до нижчо­го — максимізацію економічної ефективності.

• По-друге, можливі варіанти технічних новин однакового фун­кціонального призначення проходять перевірку на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, що їх зафіксова­но в державних і міжнародних стандартах, а також у цільових нор­мативах соціального характеру, — якщо новини не відповідають таким цілям і вимогам, то вони мають бути відхилені незалежно від рівня їхньої економічної ефективності.

• По-третє, на кінцевій стадії процесу порівняння й вибору треба розглядати тільки соціальне й екологічно допустимі (і в цьо­му розумінні — ефективні) варіанти технічних новин чи нововве­день; найліпший з них визначається вже за економічним критерієм.