Система "Канбан" - це система циркулювання металевих карток (трикутної, квадратної чи круглої форми) - замовлень на виготовлення продукції.

Система оперативного управління "точно в термін".

У вітчизняній і зарубіжній практиці широко застосовуються різні системи оперативного управління виробництва з "ручним" управлінням, автоматизовані, із застосуванням ПЕВМ. їх основна функція - координація діяльності виробничих підрозділів в часі, для того, щоб продукція виготовлялася в заданій кількості і в заданий час. Проте це не завжди вдається, що приводить до неефективного використовування ресурсів. Щоб забезпечити безперервність виробничого процесу, доводиться створювати заділ, що дозволяє певний час продовжувати виробництво, витрачаючи цей заділ. Проте постійна підтримка великого запасу на проміжних складах має істотні недоліки - збільшуються оборотні кошти на додаткові запаси, складські площі і ін.

Крім того, вказаним системам властивий ще один серйозний недолік: всі традиційні системи календарного планування є "штовхаючими" системами, оскільки виготовлені на попередніх ділянках виробу "виштовхуються" на подальші незалежно від того, є в них потреба чи ні. В той же час існує інший підхід до рішення даної проблеми, що забезпечує оперативне регулювання кількості проведеної продукції на кожній стадії виробництва,-система "точно в термін".

Система "Канбан" містить революційний підхід, бо деталі "витягуються" на кожну подальшу стадію з попередньої у міру необхідності.

Система "Канбан" - це система циркулювання металевих карток (трикутної, квадратної чи круглої форми) - замовлень на виготовлення продукції.

Система циркуляції цих карток нагадує розширення кола на воді від кинутого камінця. Цим "камінцем" є інформація про запит споживача. Споживач (покупець готової продукції або подальші в технологічному ланцюжку виробнича дільниця, цех) диктують номенклатурний план виробництва. Переважно використовують два типи таких карток: картка відбору і картка виробничого замовлення.

Спочатку всі виробничі підрозділи інформують один одного про планове замовлення, а потім про фактичне виконання деталей і вузлів на кожну подальшу операцію. Картка замовлення визначає, скільки і яких деталей має бути виготовлено для поповнення фактично взятих виробів з урахуванням ближчої зміни програми виробництва. За допомогою картки відбору попередню виробничу ланку інформують про те, скільки і яких виробів його споживач фактично отримав для своїх потреб. На картку "Канбан" наносять усю необхідну інформацію: номер комплектувальної деталі, номер картки, номер контейнера, місце виготовлення деталі, місце її використання, категорію картки (виробнича або транспортувальна).

На картці відбору (рис.8.4) зазначають, що попередньою технологічною стадією, де виготовлена ця деталь, є виготовлення поковки, і транспортний візок із подальшої дільниці (механічне оброблення М-6) повинен прибути на дільницю В-2 ковальського цеху і забрати звідти поковку-заготовку ведучої шестерні. Як показано в нижньому рядку картки, кожен контейнер вміщує 20 поковок. Це - контейнер типу В, а четверта картка - із 8 аналогічних. Номер виробу є умовним його позначенням.

Рис. 8.4. Картка відбору "Канбан"

На картці замовлення (рис.8.5.) показано, що на стадії механічного оброблення, наприклад, на дільниці КВ-8, необхідно виготовити колінчастий вал для двигуна типу 50ВС-150. Виготовлений колінчастий вал для двигуна має бути переміщений на склад Р-18.

Рис. 8.5. Картка замовлення "Канбан"

Існують й інші вили карток "Канбан". Так, для отримання комплектувальних виробів або матеріалів від постачальника використовують "картку постачальника" або "картку субпідрядника". Така картка містить інструкції про доставку комплектувальних виробів і є різновидом картки відбору.

Для опису партії виробів, які надходять, наприклад, із ливарного, ковальського чи пресового цехів, використовують сигнальні картки "Канбан". Сигнальні картки прикріплюють до контейнера з партією виробів. Якщо деталі з контейнера вибрані до рівня, який позначено прикріпленою карткою, то починає діяти замовлення на її поповнення. Існує два типи сигнальних карток: трикутна і прямокутна. Трикутну картку використовують як замовлення на відповідну кількість деталей, а прямокутна є карткою-вимогою на відпуск матеріалів.

На рис. 8.6 наведена класифікація основних видів карток "Канбан"

Рис. 8.6. Основні види карток "Канбан"

* "Канбан-експрес". Ці картки застосовують у тому разі, колії відчувається нестача якоїсь деталі, тобто її вводять у дію тільки за надзвичайних обставин і вилучають з обігу одразу ж після виконання замовлення.

* Картка "Канбан" надзвичайного стану (НС). Картки НС запускають в обіг тимчасово в таких екстрених випадках, коли необхідно доукомплектовувати відбраковані вузли, при поломці верстатів, необхідності тимчасово збільшити обсяги виробництва. Картки вилучають з обігу одразу ж після доставки необхідних деталей.

* Картки наряд-замовлення. Тоді як усі розглянуті раніше картки "Канбан" використовують для замовлення на поставку виробів, "Канбан" у вигляді наряду-замовлення оформляють як розпорядження на виконання даних робіт і виконання кожного замовлення.

* Наскрізні картки "Канбан". Якщо дві або більше операцій пов'язані між собою настільки, що їх можна розглядати як єдину технологічну стадію, то необхідність обмінюватися картками "Канбан" між ними зникає. У подібних випадках для цих процесів застосовують єдину картку "Канбан", яку називають наскрізною.

* Загальна картка "Канбан". Картку відбору можна також викорис-товувати і як картку виконання замовлення, коли дві дільниці розміщені поряд і за обидві відповідає один і той самий майстер.

* Транспортний засіб як частина системи "Канбан". Система "Канбан" може бути доволі ефективною, коли її використовують разом із транспортними засобами. Хоча здебільшого картку "Канбан" належить прикріплювати до деталей, вузлів і агрегатів, але в даному разі транспортний засіб відіграє ту саму роль, що й картка.

* Бірка. Для доставки деталей на лінію складання часто використовують підвісний конвеєр, де деталі підвішують на кронштейнах. Бірку прикріплюють на кронштейні перед відправкою деталей. її використовують як картку "Канбан". Вона уточнює, які деталі і вузли, скільки й коли необхідні.

Для реалізації принципу "точно в зазначений час" за допомогою карток "Канбан" необхідно дотримуватися таких правил:

Правило 1.

Подальший технологічний етап має "витягувати" необхідно вироби з попереднього етапу в необхідній кількості, у відповідному місці і в суворо встановлений час. Це правило має такі доповнення:

* будь-яке переміщення виробів без карток "Канбан" заборонено;

* будь-який відбір, шо перевищує кількість карток "Канбан", заборонено;

* кількість карток "Канбан" має завжди суворо відповідати кількості продукції.

Правило 2.

На кожній виробничій дільниці виготовляють таку кількість виробів, яку "витягує" подальша дільниця. Правило має такі доповнення:

* виробництво виробів у більшій кількості, ніж зазначено в картках "Канбан" зaбopoнeнo,,;

* різні деталі треба виготовляти на виробничих дільницях у тій послідовності, в якій були подані картки "Канбан".

Правило 3.

Бракована продукція ніколи не повинна надходити на подальші виробничі дільниці.

Правило 4.

Кількість карток "Канбан" має бути мінімальна.

Правило 5.

Картки "Канбан" треба використовувати для пристосування виробництва до невеликих коливань попиту.

Дотримуючись цих правил, за допомогою карток "Канбан" можна здійснити "точне налагодження" виробництва, яке має варту уваги властивість пристосовуватися до несподіваних змін попиту або потреб виробництва.