Тема 6 Страхування від нещасного випадку на виробництві та

Професійних захворювань

1. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань: завдання, принципи та особливості.

2. Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань: структура, завдання та повноваження.

3. Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.

4. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги у разі виникнення нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.

Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань: завдання, принципи та особливості

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюються соціальний захист, охоро­на життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяль­ності.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підляга­ють:

- особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту);

- учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

- особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяль­ності на виробництві цих установ або на інших підприєм­ствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на вироб­ництві або професійного захворювання жінки під час її вагіт­ності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюєть­ся до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахо­ваною та до 16 років або до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, їй надається допомога з ФСС НВВ.

На добровільних засадах можуть бути застраховані:

- священики, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

- громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усу­нення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, за­побігання нещасним випадкам на виробництві, професій­ним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на ви­робництві від нещасних випадків або професійних захворю­вань;

— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахо­ваним і членам їхніх сімей.

Основними принципами страхування від нещасного випад­ку є:

— паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

— своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

— обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які за­безпечують себе роботою самостійно та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності;

— надання державних гарантій реалізації застрахованими гро­мадянами своїх прав;

— обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

— формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

— диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та профе­сійної захворюваності на кожному підприємстві;

— економічна зацікавленість суб'єктів страхування в по­ліпшенні умов безпеки праці;

— цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.