Термометри опору

Двопровідникова схема підключення чутливого елемента термометра опору (термопари)

Конструкція термометра опору ґрунтується на давачі, електричний опір чутливого елемента (сенсора) якого залежить від температури. Може виконуватись з металевого чи напівпровідникового матеріалу. В останньому випадку його називають термістором.

Матеріали, що використовуються для виготовлення чутливих елементів (первинних перетворювачів) технічних термометрів опору, повинні відповідати вимогам стабільності та лінійності градуювальної характеристики, відтворності, хімічної стійкості, жароміцності та ін. Для виготовлення чутливих елементів термометрів опору застосовуються мідь, платина і нікель. Окрім металів застосовують також напівпровідники: германій, оксиди міді, марганцю, кобальту, титану та їх суміші. Вони мають великі від’ємні температурні коефіцієнти опору, тому з них можна виготовляти малогабаритні чутливі елементи термоперетворювачів опору.

Термоперетворювачі опору випускаються для вимірювання температур у діапазоні від -260 °C до 1100 °C у таких виконаннях: занурювані і поверхневі, стаціонарні і переносні, негерметичні і герметичні; звичайні, пилозахищені, водозахищені, вібростійкі, вибухобезпечні, захищені від агресивних середовищ та інших зовнішніх впливів, середньої і великої інерційності.

Існує 3 схеми включення давача в вимірювальний ланцюг: 2-, 3- і 4-провідникова.

До переваг термометрів опору необхідно віднести високу точність і стабільність характеристики перетворення, можливість вимірювати кріогенні температури.

До недоліків необхідно віднести великі розміри чутливого елемента, що не дозволяють вимірювати температуру в точці об'єкта чи вимірюваного середовища (діаметр оболонки чутливого елемента 6...20 мм, довжина 50...180 мм) та необхідність додаткового джерела живлення.

Детальніше: Термометри опору