Податки: суть, види та функції.

Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством.

Функції податків

1. Фіскальна функція — є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення — наповнення дохідної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції — її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

2. Регулююча функція — виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їхні перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.

3. Розподільча функція — своєрідне відображення фіскальної функції — наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).

4. Стимулююча функція — створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.

5. Контрольна функція — забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.

6. Накопичувальна функція - узагальнення усіх функцій.

Види податків

1) За формою оподаткування:

- прямі

- непрямі

2) За об'єктом:

- на доходи

- на споживання

- на майно

3) За рівнем державних структур, що встановлюють податок:

- загальнодержавні

- місцеві

4) Залежно від напрямку використання:

- загальні

- цільові

Система міжнародних економічних відносин та її особливості на сучасному етапі.

Міжнародні економічні відносини—це система відносин,що виникають між суб”єктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання споживчих благ(товарів,послуг,ідей) в умовах обмеженості ресурсів і міжнародного поділу праці.

Сучасні МЕВ є системою економічних зв”язків, які характеризуються:

а) виходом за межі національних господарств.

б) взаємодією фізичних і юридичних осіб, держав і міжнародних організацій.

в) визначеністю форм.

г) різними рівнями глибини існування, функціонування, здійснення.

Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета-, мікрорівні, де

макрорівень—це рівень державних і міждержавних міжнародних процесів;

метарівень—це міжнародні зв”язки галузевого і регіонального значення;

мікрорівень—це міжнародні зв”язки між фірмами різних країн.

Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між суб”єктами МЕВ, за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік:

1.Міжнародні економічні контакти—це найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв”язки, що мають епізодичний характер і регулюються разовими угодами.

2.Міжнародна економічна взаємодія—це добре відпрацьовані стійкі економічні зв”язки між суб”єктами МЕВ , які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, заключених на доволі тривалий час.

3.Міжнародне економічне співробітництво—це міцні й тривалі зв”язки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах.

4.Міжнародна економічна інтеграція—це вищий рівень розвитку МЕВ, який характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Суб”єкти МЕВ—це учасники міжнародних економічних явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів.

Суб”єктів МЕВ поділяють за критеріями рівнів:

Мікрорівень –це фірми, підприємства, окремі особи, фермерські господарства.

Метарівень –це галузі економіки, котрі займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

Макрорівень –це зв”язки між державами, між групами держав, між державами та міжнародними організаціями.