Спеціальні служби в новітній історії України.

1. Україна – об’єкт уваги спецслужб іноземних держав у період Першої світової війни.

2. Контррозвідувальні підрозділи Департаменту Державної варти МВС Української Держави.

3. Оперативно-розшукова діяльність контррозвідки Української Держави.

4. Організація та діяльність військової розвідки Української Держави.

5. Організація та діяльність органів безпеки УНР доби Директорії.

6. Спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ Директорії УНР.

7. Діяльність Відділів внутрішньої та закордонної інформації Політичного Департаменту МВС.

8. Організація та діяльність військових розвідки та контрозвідки УНР доби Директорії.

9. «Інформаційне бюро» Розвідочної управи Генерального штабу Армії УНР.

10. Організація спеціальних органів Західно-Української Народної республіки.

11. Становлення військових спецслужб ЗУНР.

12. Державна та Залізнодорожна жандармерії ЗУНР.

13. Військова розвідка Української Галицької Армії.

14. Особливості діяльності національних спецслужб в умовах еміграції.

15. Керівники національних спецслужб України в 1917–1920 рр. (на вибір – Л. Кондратович, Г. Кульчицький, І. Кістяківський, М. Білинський, М. Чоботарів, М. Юнаків, П. Ліпко, О. Шаповал, О. Кузьмінський, І. Козак).

16. Діяльність контррозвідок Денікіна та Врангеля в Україні.

17. Діяльність ВЧК в Україні в 1918 р.

18. Створення Всеукраїнської надзвичайної комісії.

19. Червоний терор в Україні.

20. Революційно-повстанська армія України (махновська) і ВУНК.

21. Боротьба ВУНК проти українського національного руху.

22. Місія Ф. Дзержинського в Україну в 1920 р.

23. Створення ДПУ УСРР.

24. Діяльність ДПУ УСРР щодо ліквідації «внутрішньої контрреволюції».

25. Справа «Спілки визволення України». Справа «Українського національного центру».

26. Вбивство С. Петлюри.

27. Участь органів держбезпеки в колективізації сільського господарства.

28. Репресивна діяльність органів ДПУ під час голодомору в УСРР (1932–1933 рр.).

29. ДПУ і церква в умовах утвердження радянського тоталітаризму.

30. Справи «Української військової організації» та «Польської організації військової».

31. Діяльність радянської спецслужби проти української еміграції.

32. Радянська спецслужба в Західній Україні в 1939–1940 рр.

33. Діяльність оперативно-чекістських груп НКВС у західних областях України.

34. Агентурна діяльність П. Судоплатова проти українського національного руху.

35. Теракт проти Є. Коновальця, його наслідки.

36. Керівники органів державної безпеки в УСРР-УРСР у 1918–1953 рр. (на вибір – І. Шварц, М. Лаціс, В. Манцев, В. Балицький, А. Кобулов, І. Сєров, П. Мешик та ін.).

37. Діяльність радянської спецслужби в Україні в роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр.

38. Німецькі спецслужби і Організація українських націоналістів на рубежі 1930-1940-х рр.

39. Розвідувальна діяльність Німеччини на території України напередодні війни з СРСР.

40. Державна таємна поліція (Гестапо), поліція безпеки (Сіпо) і служба безпеки (СД) в окупованій Україні, їх структура та функції.

41. Айнзацгрупи — спеціальні загони поліції, їх завдання на території України.

42. Протистояння Гестапо і СД з СБ ОУН.

43. Діяльність радянських розвідників-диверсантів на окупованій території України.

44. Організація агентурної роботи у місцевостях, визволених від німців.

45. Діяльність каральних органів під час масових депортацій народів Криму.

46. Боротьба радянської спецслужби з українським національно-визвольним рухом.

47. Роль НКДБ в організації масових депортацій західно-українського населення.

48. Створення фіктивної підпільної мережі ОУН.

44. Боротьба органів держбезпеки проти української Греко-католицької церкви.

49. Створення МДБ УРСР.

50. Боротьба органів держбезпеки з національно-визвольним рухом у Західній Україні.

51. Форми та методи діяльності МДБ УРСР у боротьбі з ОУН і УПА.

52. Спеціальні провокативно-розвідувальні групи та каральні підрозділи НКДБ-МДБ.

53. «Чекістсько-військові операції» проти формувань УПА.

54. Створення Служби безпеки Організації українських націоналістів (бандерівців).

55. Особливості діяльності СБ ОУН (б) в умовах підпілля.

56. Основні напрями оперативно-розшукової діяльності Служби безпеки в 1941-1942 рр.

57. Референтура Служби безпеки ОУН (б), організаційна структура та функції.

58. Оперативно-бойова діяльність служби безпеки.

59. Діяльність СБ ОУН (б) у лавах УПА.

60. Створення та діяльність відділів розвідки і безпеки в складі Головної Команди УПА.

61. Контррозвідувальна агентура УПА.

62. Військово-польова жандармерія УПА, її організаційна структура та основні завдання.

63. Діяльність СБ ОУН (б) на західноукраїнських землях після Другої світової війни.

64. Керівники Служби безпеки ОУН.

65. Створення КДБ при Раді міністрів УРСР.

66. Початок наступу на дисидентів в УРСР.

67. Боротьба КДБ проти української еміграції.

68. Організація замахів на С. Бандеру. Убивства Льва Ребета, Степана Бандери.

69. Наступ КДБ на «шістдесятників».

70. Створення та діяльність «ідеологічного» управління, посилення боротьби з «ідеологічними диверсіями».

71. Втручання КДБ у справи культури, освіти, науки, релігії, спорту.

72. Боротьба радянської спецслужби з дисидентством у 1970–першій половині 1980-х рр.

73. КДБ УРСР у період «перебудови».

74. Боротьба КДБ з українським національним рухом.

75. Публічне викриття злочинів радянської спецслужби, здійснених у минулі роки.

76. Діяльність КДБ проти української еміграції.

77. КДБ та історична наука.

78. КДБ УРСР і Чорнобильська катастрофа.

79. КДБ УРСР у період спроби державного перевороту в СРСР 19–21 серпня 1991 р.

80. Керівники органів державної безпеки в УСРР-УРСР у 1954–1991 рр. (на вибір – Т. Строкач, В. Нікітченко, В. Федорчук, С. Муха, М. Голушко, Є. Марчук).