ПРОГРАМА КУРСУ

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

Кафедра політології

ПОЛІТОЛОГІЯ

Навчально-методичний комплекс

Для студентів факультету електроніки

Уклала:

Асистент Була С.П.

Львів – 2009

Рецензенти:

Доцент Вдовичин І.Я.

Доцент Шведа Ю.Р.

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

Всього 36 год.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Всього 18 год.

Використання методів навчання

У процесі проведення лекцій та семінарських занять застосовуються такі методи активного навчання:

· Індивідуально-контрольна співбесіда;

· Логічні вправи; тести контролю знань;

· Ситуаційні завдання; друковані роз даткові матеріали.

Вивчення курсу політології здійснюється, крім лекційних та семінарських занять, у таких формах самостійної роботи студентів:

· Самостійна робота з літературою по даному курсу, конспектування першоджерел;

· Підготовка рефератів та їх захист; складання словника;

· Розв’язання логічних вправ та тестів

ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1.

Політика як соціальне явище. Предмет і метод політичної науки.

1.Політика: суть, детермінанти. Основні підходи до визначення суті політики. Політика як відображення політичних інтересів. Загально-соціологічний, специфічно-соціологічний, конкретно-соціологічний рівні визначення феномену політики. Об”єкт і суб”єкт політики. Види політики: економічна, соціальна, демографічна, культурна, екологічна. Географічні, демографічні, економічні, соціальні, культурні та інші детермінанти політики. Внутрішня і зовнішня політика. Суть поняття “поле політики”.

2.Предмет політичної науки. Політологія як наука про політику. Об”єкт політології. Предмет політології. Нормативно-юридичний та емпірико-соціологічний підхід до вивчення політичних явищ та процесів. Універсалістсько-сумативний та аналітико-концептуальний підхід до визначення предмету політології. Порівняльна і ретроспективна політологія. Основні закони і категорії політології. Політика як наука і мистецтво.

Структура політології. Політична філософія, політична соціологія, політична антропологія, політична географія. Соціальні функції політології, її роль в розвитку Української держави. Місце політології в системі суспільних наук. Взаємозв’язок політології з філософією, соціологією, психологією, економічною теорією, теорією держави і права та іншими науками. Всесвітня історія, історія України, політична історія та політологія.

3.Методи політичної науки. Основні підходи до визначення загального методу політології. Теоретичне та емпіричне у вивченні політики. Міждисциплінарні методи: системний, біхевіористичний, кількісний, порівняльний. Аналіз методу прийняття рішень. Особливості вибору методу досліджень при аналізі різних політичних явищ і процесів.

Тема 2 .

Історія світової політичної думки від Стародавнього світу до Нового часу

1.Політична думка Стародавнього Сходу. Зародження політичного життя суспільства. Утворення перших східних держав як основа появи перших політичних теорій, вчень. Загальна характеристика устрою східних держав (Єгипет, Вавілон, Індія, Китай). Джерела вивчення політичних поглядів цього періоду. Зміст “Повчань” Птаххетепа. Спроба розробки та обґрунтування піраміди влади. Закони Вавілонського царя Хаммурапі. Східні теократичні монархії, деспотії – особливості політичних доктрин. Основні суспільно-політичні течії Стародавнього Китаю – Лао-Цзи, Конфуцій, Мо-Цзи. Прихильники школи юристів, характеристика їх поглядів. Джерела політичної думки Стародавньої Індії – Веди, Брахмани, Упанішади, Книга Ману, Артхашастра. Загальні принципи східних політичних доктрин.

2.Політична доктрина давньої Греції.Давньогрецькі міста-поліси як осередки політичного життя. Особливості державного устрою, форм правління в різних містах-полісах. Сократ про етичні принципи політичного життя. Загальна характеристика політичних поглядів Платона. Концепція ідеального державного устрою в діалозі “Держава”. Діалог “Закони”. Політико-правове вчення Арістотеля (трактати “Політика”, “Нікомахова етика”).

3.Римське право і політика. Основні напрямки політико-правової думки в Стародавньому Римі. Погляди Ціцерона на державу, владу в працях “Про державу”, “Про закони”, “Про обов”язки”. Розвиток політико-правових поглядів в діяльності римських юристів. Право як мистецтво добра і справедливості. Складові права: природне право, право народів, право громадян. Приватне і політичне право. Значення політичних поглядів античності для подальшого розвитку політичних вчень.

4.Політична думка Середньовіччя. Особливості ранніх релігійно-політичних доктрин. Загальна характеристика праці св.Августина “Про Божу державу”. Оправдання держави. Бог як вище благо і об”єкт любові громадян держави. Взаємовідносини влади церковної та світської. Томас Аквінський. Погляди на державу, право, закони. Загальна характеристика праць “Сума теології”, “Панування князів. Загальна характеристика роботи М.Падуанського “Захисник миру”. Політичні ідеї середньовічних єресей.

5.Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження і основних політичних доктрин. Гуманістичний, антропоцентричний, неоплатонічний та натуралістичний етапи розвитку політичної думки, їх характеристика. Гуманізм як передумова і основа Відродження

Н.Макіавеллі. “Князь”, “Історія Флоренції Взаємозв’язок устрою держави і природи людини, її психології, пристрастей. Способи реалізації влади. Закономірності політики і норми християнської моралі. Політика, влада і мораль. Макіавеллізм.

6.Теорії державного суверенітету, природного права, суспільного договору. Політичне вчення Ж.Бодена. “Шість книг про республіку”. Суверенітет як ознака державної влади. Вчення про державу, про постійність і абсолютність державної влади. Форми, види державних утворень: васальна держава, федерація, конфедерація. Г.Гроцій. “Про право війни і миру. Три книги”. Теорія природного права. Право природне і право волеустановлене. Людський розум як джерело природного права. Поняття справедливості. Походження держави. Суверенітет влади та його носії. Міжнародне право. Соціально-політичний (утопічний) роман. Проблема держави і права в “Утопії” Т.Мора та “Місто сонця” Т.Кампанелли.

7.Зародження лібералізму. Б.Спіноза. “Богословсько-політичний трактат”, “Етика”, “Політичний трактат”. Держава, право як органічні частини природи. Відносини між державою і підданими. Невідчужувані права громадянина. Межі могутності і права держави. Форми держави. Політичне вчення Дж.Локка. “Два трактати про правління”. Розвиток теорії суспільної угоди. Суть і завдання держави. Концепція розподілу влад. Законодавча, виконавча, судова, федеративна влада. Теорія природних прав людини. Концепція аристократичного лібералізму. Т.Гоббс. “Левіафан, або матерія, форма і влада держави церковної та громадянської”. Природний, додержавний стан як стан війни всіх проти всіх. Суть держави. Джерела влади. Форми держави. Політико-правові аспекти свободи людини.

8.Просвітництво: суть та причини виникнення. Ш.Л.Монтеск”є: “Перські листи”, “Розмірковування про причини величі та падіння римлян”, “Про дух законів”. Погляди на фізичні та моральні причини, фактори формування загального духу, законів нації. Вплив географічних факторів на політичне життя. Вплив моральних причин (принципи політичного устрою, релігійні вірування, моральні переконання, звичаї, традиції) на законодавство народів. Проблема раціональної організації суспільства. Поняття свободи як розумної організації держави й забезпечення режиму законності. Концепція розподілу влади. Інтерпретація теорії природного права в поглядах Д.Дідро. Суспільні угоди. Причини виникнення громадянського суспільства, держави. Народ як джерело державної влади. К.А.Гельвецій – “Про людину”, “Про розум”. Загальна характеристика соціально-політичних поглядів. П.А.Гольбах: “Природна політика”. Природа людини і природні закони. Інтереси власної користі як основна причина створення позитивних законів і держави. Форми правління. Ж.Ж.Руссо: “Про суспільний договір або Принципи політичного права”, “Розмірковування про походження та основи нерівності між людьми”. Розуміння природного стану людей. Суть і причини нерівностей між людьми. Політична нерівність. Поняття суспільної угоди. Народний суверенітет, його ознаки. Егалітаризм. Радикалізм.

Специфіка утворення США як незалежної держави. Аналіз “Декларації незалежності” 1776 року та Конституції США 1787 року. Політичні погляди “федералістів”. А.Гамільтон. Концепція гомруля (самоуправління) Б.Франкліна. Політичні погляди Т.Джеферсона (“Автобіографія”, “Замітки про штат Вірджінія”) та їх втілення в “Декларації незалежності” та “Білі про права”. Ідеї природного права в трактаті Т.Пейна “Здоровий глузд”. Форми правління і закон природи. Суспільство і уряд. Проблеми держави, влади, політики в праці Д.Адамса “В захист конституції урядової влади в США”. Ідея республіканської форми правління Д.Медісона.

Особливості розвитку соціально-політичних відносин в Німеччині кінця ХУІІІ – початку ХІХ століття. І.Кант: “Метафізичні початки вчення про право”, “До вічного миру”, “Ідея загальної історії у всесвітньогромадянському плані”. Методологія критичного раціоналізму. Поняття розумної природи людини. Мораль і право. Практичний розум як джерело моральних і правових законів. Категоричний імператив. Погляди на природне право, суспільний договір, народний суверенітет. Ідея правової держави. Розвиток ідей раннього лібералізму. Розуміння держави, її завдання та організація. Принципи міжнародних відносин. Ідея “вічного миру”.

Етико-соціальна філософія Й.Г.Фіхте. Народ як вища влада. Соціальні імперативи. Суспільні договори. Ідея “замкнутої торгової держави”. “Практична філософія” Ф.В.Й.Шеллінга. Свобода людини “як друга природа”. Періоди суспільно-політичної історії. Правовий устрій.

Г.В.Ф.Гегель. “Філософія права”. Філософські засади політичних поглядів. Осягнення держави і права як вияв ідеї держави і права. Право природне і позитивне. Право як ступінь розвитку свободи. Ступені розвитку ідеї права: абстрактне (формальне) право, мораль, моральність. Розмежування громадянського суспільства і держави. Форми правління. Розуміння принципу розподілу влади. Зовнішнє державне право (міжнародне право). Вплив політичного вчення Гегеля на розвиток політичної думки.

Тема 3

Плюралізм політичних концепцій політики ХІХ - ХХ ст.. Суспільно політичні доктрини сучасності.

1.Традиціоналізм, консерватизм. Причини появи традиціоналістичних, консервативних політичних концепцій, їх соціальна база. Загальна характеристика політичних поглядів Е.Берка, Ж. де Местра, Л.Г.Н. де Бональда. “Реставрація політичної науки” К.Л.Галлера про вічний суспільний порядок.

2.Політичний лібералізм як політична теорія і політична практика. Політична доктрина лібералізму, її загальні риси та принципи. Б.Констан: “Курс конституційної політики”. Політична свобода та свобода особиста. Держава і особа. Свобода і народний суверенітет. Форми правління.Проблема розподілу і рівноваги влад. І.Бентам. Теорія утилітаризму. Індивідуалізм. Теорія “надкласової монархії” Л.Штейна. Економічне обгрунтування лібералізму. Фізіократи. А.Сміт, Дж.С.Міль.

3.Позитивізмяк філософська основа лібералізму. О.Конт- “Система позитивної політики”. Еволюція пануючих типів світогляду і соціально-політичного життя. Ідея солідаризму. “План реорганізації соціального життя”. Соціократія. Зміст формули “Порядок і прогрес”. Г.Спенсер – “Система синтетичної філософії”. Основи еволюційної соціології. Розуміння держави. Типи держави.Корпоративний аналіз політики в праці А.Токвіля “Демократія в Америці”. Юридичний позитивізм. Д.Остін, К.Бергбом.Загальна характеристика соціально-політичних поглядів Сен-Сімона, Ш.Фур”є, Р.Оуена

4.Анархізм. М.Штірнер – “Єдиний і його власність”. П.Прудон – “Філософія злиденності” (“Війна і мир”), “Бідність як економічний принцип”. Відмова від держави, заперечення необхідності права. Анархія як третя форма суспільства. М.Бакунін – “Державність і анархія”. Особливості етико-політичних поглядів П.Кропоткіна.

5.Анархо-сандикалізм. Ж.Сорель, Г.Лагар, Е.Пуже. Боротьба політична і економічна. Політичні партії – профспілки. Синдикати як центри управління господарським життям. Ідея економічного федералізму і децентралізації.

6.Марксизм і політика. К.Маркс, Ф.Енгельс про співвідношення політики і економіки, класовий зміст політики. Ідея диктатури пролетаріату і відмирання держави. Держава і революція. В.І.Ленін про пролетарську партію, її стратегію і тактику. Політичні погляди А.Грамші і П.Тольятті. Негативний досвід практичного втілення марксистської концепції політики, її неадекватність сучасним умовам. Австромарксизм. О.Бауер, К.Реннер, М.Адлер.

7.Доктрина солідаризму.Е.Дюркгейм, Л.Дюгі.

8.Елітарні концепції політики. Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс. Філософія нерівності М.Безцеєва.

9.Неолібералізм. Інституціоналізм як філософська основа неолібералізму. М.Орлі, Ж.Ренар, Г.Гурвіч, С.Романо.Політичні погляди М.Вебера.

10.Суспільно-політичні доктрини сучасності:

Загальна характеристика західної політології: головні школи та напрямки розвитку. “Нова” західна політологія. Біхевіоризм. Інструменталізм, структуралізм, функціоналізм, нормативізм. Геополітика.

Тема 4

Основні етапи розвитку політичної думки в Україні.

1.Політична думка Київської Русі. Ідеї об’єднання удільних князівств, самостійності і незалежності Русі, зміцнення княжої політичної влади. Володимир Мономах про юридичні, релігійні і морально-етичні підвалини князівської влади. Політичні концепції про "Богоугодного володаря”та верховенства світської влади. характеристика діяльності Ярослава Мудрого. "Руська правда", "Устав кн. Ярослава про церковні суди".

2.Політична думка в Україні за литовсько-польської і польсько-козацької доби (ХІУ – перша половина ХУІІ століття).Політична думка перехідного періоду (ХІУ – перша половина ХУІ ст.). Політичні погляди представників двох течій української Реформації – реформаторсько-єретичної і братської. Суспільно-політичні погляди І.Вишенського. Політичний аспект Реформації в Україні.

Українська політична думка періоду визвольної війни. Політична характеристика козацько-гетьманської держави, її міжнародної діяльності. Політичні погляди Б.Хмельницького. “Гадяцький трактат” І.Виговського. Києво-Могилянська колегія як центр українського Відродження.

3.Українська політична думка періоду занепаду козацько-гетьманської держави (ХУІІІ ст).Загальна характеристика соціально-політичного становища України. Сутність політичних поглядів та діяльності І.Мазепи. Місце і роль Бендерської конституції, “Виводу прав України” П.Орлика в розвитку української політичної думки ХУІІІ століття. Українське просвітництво. Політичні погляди С.Яворського, Ф.Прокоповича, про правосуддя як головний регулятор політичних відносин. Розвиток ідеї обмеження влади монарха.

4.Українська політична думка ХІХ століття.Кирило-Мефодіївське товариство і проблеми державно-політичного устрою. М.Костомаров, М.Гулак, В.Білозерський про ідею слов”янської республіканської федерації. Україна як головний поборник свободи, рівності і братерства, виразник слов”янських ідеалів.

Українська суспільно-політична думка в Західній Україні. Політична спадщина громадівства (В.Антонович, М.Драгоманов). Автономно-федералістська концепція М.Драгоманова. С.Подолинський про федералізм як принцип організації щасливого життя в Україні. І.Франко про історичний характер держави і політичної влади. Інтерпретація концепції “народної держави”. Політичні погляди Ю.Бачинського.

5.Плюралізм політичних концепцій в українській політичній думці ХХ століття.Політичні концепції національного радикалізму. М.Міхновський, Д.Донцов, М.Сціборський. Еволюція політичної платформи ОУН. М.Грушевський про ідеал українського народу. “Національна самооборона” та “національна смерть”. Концепція автохтонного походження українського народу. Політичні погляди В.Липинського (“Листи до братів-хліборобів”). Обгрунтування монархічного устрою української держави (С.Томашівський, В.Кучабський). Погляди В.Винниченка щодо державних форм національного відродження. М.Хвильовий про шляхи розвитку української держави.

Українська національна ідея та етапи її формування. Політична думка України 60-80-х років ХХ ст.

Тема 5

Політична система. Держава в політичній системі суспільства.

1.Політична система як сукупність владних інститутів. Поняття суспільної системи. Поняття “політичний інститут”. Види політичних інститутів. Функції політичних інститутів.

2.Генезис і варіанти інтерпретації політичної системи. Теорія політичної системи Д. Істона і Г. Алмонда. Структура політичної системи. Типологія політичної системи. Функції політичної системи. Закономірності розвитку. Місце громадської думки в політичній системі. Порівняльний аналіз функціонування політичних систем. Особливості формування політичної системи в Україні.

3.Історичні умови виникнення держави. Ознаки держави. Основні концепції держави. Унітарна, федеративна та конфедеративна держави. Державні інститути та органи. Класифікація органів державної влади. Місце армії та інших силових органів в державі та їх функції. Функції держави. Сутність соціальної держави. Громадянин, його права і обов’язки. Проблема етатизації та деетатизації суспільного життя. Становлення самостійної держави в Україні.

4.Визначення, суть та основні ознаки правової держави. Виникнення та розвиток ідеї правової держави. Принципи правової держави. Верховенство закону у всіх сферах суспільного життя. Поняття і сутність громадянського суспільства. Розвиток ідей громадянського суспільства в історії політичної думки. Історична практика формування громадянського суспільства.