КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розгалужених алканів за міжнародною номенклатуроюCnH2n, n≥1 · Алкани – це ВВ, в молекулах яких всі атоми Карбону знаходяться в стані SP3 гібридизації і зв’язані один з одним тільки σ- зв’язками. σ σ С σ σ Кожний атом Карбону в молекулі алкану зв’язаний простими зв’язками з чотирма атомами («С» або «Н») і не може приєднувати інші атоми. Тому алкани і називають насиченими вуглеводнями.
Будова алканів Всі атоми С в молекулах алканів знаходяться в стані SP3гібридизації, кут між зв’язками С Складає 109028/, тому молекули нормальних алканів С С з великим числом атомів Карбону мають зигзагоподібну будову (зигзаг):
Довжина зв’язку -- С – С -- в насичених ВВ дорівнює 0,154 нм (1нм = 10-9м).
Гомологічний ряд алканів
Ізомерія і номенклатура алканів Можлива лише ізомерія ланцюга. Перші три члена гомологічного ряду алканів (СН4, С2Н6, С3Н8) ізомерів не мають.
Відповідно до міжнародної номенклатури ізомери з розгалуженим ланцюгом вуглецевих атомів слід розглядати як похідні алканів з самим найдовшим нерозгалуженим ланцюгом. Правила утворення назв розгалужених алканів за міжнародною номенклатурою ( І Ю П А К ) 1) Знайти самий найдовший (головний) нерозгалужений ланцюг вуглецевих атомів. 2) Пронумерувати атоми С головного ланцюга. 3) Номер атома С, у якого є замісник (алкільний радикал), повинен бути найменшим. 4) Вказати положення замісника (номер атома Карбона, біля якого знаходиться замісник (алкільний радикал)). 5) Назвати алкільний радикал. 6) Назвати алкан, що відповідає даному ланцюгу.
СН3 – СН2 – СН2 – СН – СН2 СН3 3 метилгексан
В молекулах з декількома однаковими замісниками необхідно вказати положення кожного замісника. Число однакових замісників позначають грецькими числівниками: Ди – (два); три – (три); тетра – (чотири); пента – (п’ять) і т.д.
СН3 1 2 3 4 5 Н3С – СН2 – С – СН2 - СН3 3,3 Диметилпентан
СН3
1 2 3 4 5 6 7 8 СН3 – СН2 – СН – СН – СН2 – СН - СН2 – СН3
С2Н5 С2Н5 С2Н5 3,4,6 триетил-октан
Різні замісники називають в алфавітному порядку. 1 2 34 56 7 8 СН3 – СН2 – СН – СН2 – СН – СН2 – СН2 – СН3
СН2 СН3
СН3 5метил3етил-октан
Фізичні властивості алканів
СН4 … С4Н10 С5Н12 … С15Н32 С16Н34 … Гази без запаху Рідини (мають запах) Тверді речовини (без запаху)
t0 кипіння і t0 плавлення збільшуються. Алкани – безбарвні речовини, легші за воду, погано розчиняються у воді.
Хімічні властивості алканів Тривіальна назва алканів – «парафіни» - означає «не имеющие сродства». Алкани хімічно мало активні. Низька реакційна здатність алканів обумовлена дуже малою полярністю зв'язків С – С та С – Н в їх молекулах внаслідок майже однакової електронегативності атомів Карбона і Гідрогена. Для алканів найбільш характерними є реакції заміщення. В цих реакціях гемолітичний розрив ковалентних зв'язків, тобто вони відбуваються по вільно-радикальному (ланцюговому) механізму.
І. Реакції заміщення (розрив зв’язку С- Н)
1). Г а л о г е н у в а н н я (заміщення атома гідрогена на атом галогена – F, Cl, Bnз утворенням галоген алкана RHal). Алкани дуже активно реагують з фтором. Хлорування протікає під дією світла і являється фотохімічною ланцюговою реакцією. Молекули нижчих алканів можна хлорувати повністю.
+Сl2, hυ +Сl2 +Сl2 +Сl2 СН4 СН3Сl СН2Сl2 СНСl3 ССl4 метан -НСl Хлор- -НСl Дихлор- -НСl Трихлор- -НСl Тетрахлор- етан етан етан етан
2). Н і т р у в а н н я (заміщення атома гідрогена нітрогрупою з утворенням нітроалканів R – NО2). Нітруючий реагент – нітратна кислота НNО3 (НО - NО2) Н Н
Н – С – Н + НО - NО2 Н – С - NО2 + Н2О
Н Н Нитрометан
Номенклатуранітро- та галоген алканів СН3 1 2 3 4 4 3 2 1 5 4 3 2 1 СН3 – СН – СН2 – СН3 СН3 – СН – СН – СН3 СН3 – СН – СН2 – СН – СН3
NО2NО2 Сl СН3 2 – Нітробутан 2 метил 3 нітробутан 2 метил 4 хлорпентал
Замісники перераховуються в алфавітному порядку.
3). С у л ь ф у р у в а н н я (заміщення атома гідрогена сульфогрупою SО3Н з утворенням алкан сульфокислот RSО3Н). Сульфуруючий реагент – сірчана (сульфатна) кислота Н2SО4 (НО-SО3Н). Сульфурування відбувається при дії дуже концентрованої Н2SО4 при незначному нагріванні: Н Н t0 Н – С – Н + НО - SО3НН – С - SО3Н + Н2О
Н Н Сульфометан
СН3 СН3 t0 4 3 2 1 СН3 – СН2 – С – СН3 + НО - SО3Н СН3 – СН2 – С – СН3 + Н2О
2 метилбутан 2 сульфокислота (2 метил – 2 сульфобутан)
Номенклатура сульфоподібних алканів
До назви відповідного алкану необхідно добавити префікс «сульфо-» або закінчення «сульфокислота» із вказівкою положення сульфогрупи: СН3 3 2 1 СН3 – СН2 – СН - SО3Н СН3 – СН2 – СН2 - SО3Н Бутан – 2 - сульфокислота 1 сульфопропан
ІІ. Реакції окиснення За звичайних умов алкани стійкі до дії окисників (КМnО4, К2Сr2О7). 1). Окиснення киснем повітря при високій температурі (г о р і н н я): А) повне окиснення (надлишок О2): -4 t0 +4 СН4 + 2О2 СО2 + 2Н2О Б) неповне окиснення (недостача О2): -4 t0 +2 2СН4 + 3О2 2СО + 4Н2О T0 0 СН4 + О2 С + 2Н2О
2). Окиснення киснем повітря при невисоких температурах в присутності каталізаторів (неповне каталітичне окиснення):
|