Крокова напруга

При падінні електричного дроту на землю, замиканні струмопровідних частин на заземлений корпус електричний струм розтікається в землі від точки замикання по півсфері, і у міру віддалення від точки замикання потенціал зменшується.

Крокова напруга– це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання електричного струму, які знаходяться на відстані одного кроку.

Відстань кроку береться такою, що дорівнює 0,8 м. Унаслідок появи різниці потенціалів людина опиняється під дією напруги кроку, яка може досягти небезпечних значень і завдати людині тяжкої електротравми. Через тіло людини за петлею «нога-нога» піде електричний струм. Це може викликати падіння, і тоді ураження може значно посилитися.

Величина крокової напруги залежить від таких факторів:

- ширини кроку;

- відстані людини від точки замикання струму на землю;

- стану та властивостей взуття;

- величини питомого опору ґрунту.

При виявленні замикання струму на землю забороняється наближатися до точки замикання ближче 4 м у приміщенні і 8 м – на відкритій місцевості. Вважається, що на відстані 20 м небезпека ураження відсутня.

Якщо необхідно потрапити в зону розтікання струму, наприклад, щоб урятувати постраждалого, треба користуватися діелектричними калошами, ботами, рукавицями, а пересуватися треба якомога найдрібнійшими кроками або стрибками на одній чи двох ногах.

Статична електрика та захист від неї

Статична електрика (СТЕЛ)– це процес утворення, зберігання та розділення електричних зарядів на поверхні та в об’ємі діелектричних матеріалів або ізольованих провідників. Підвищений рівень СТЕЛ належить до групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Під час контакту двох матеріалів на їх поверхнях унаслідок різниці роботи виходу електронів утворюється подвійний шар з розподілом позитивних та негативних зарядів. Якщо ці поверхні розділити, то виникає різниця потенціалів, збільшується напруженість електричного поля між цими поверхнями. У разі, коли напруженість електричного поля, яке виникло, перевищує електричну міцність середовища, виникає розряд СТЕЛ.

Здатність речовин до електризації визначається величиною їх питомого електричного опору Rпит. Умовно вважається, що електризуються такі речовини і матеріали, Rпит яких перевищує 105 Ом·м.

Електризацією супроводжуються такі технологічні операції, як:

- подрібнення;

- помел;

- перемішування;

- пневмотранспортування;

- пневмосушіння;

- пересипання;

- злив-налив рідин і т.ін.

Величина зарядів, які накопичуються на поверхнях, залежить від природи речовин, швидкості руху і розділу поверхонь, від зовнішніх умов. Відомі випадки, коли різниця потенціалів сягала декількох кіловольт! Струм, який виникає під час розряду СТЕЛ, складає всього 10-6 – 10-8 А і тому для людини безпечний, але розряд виникає завжди раптово, несподівано і тому людина лякається, може зробити мимовільні рухи, а в умовах виробництва це може призвести до виникнення аварійних ситуацій і до травмування працівника. Головна небезпека СТЕЛ – це розряд СТЕЛ.Особливо небезпечний розряд СТЕЛ у тих виробництвах, де є горючі суміші, тому що енергії такого розряду вистачає, щоб запалити цю суміш.

Тому за ступенем електростатичної небезпеки виробничі об’єкти поділяють на три класи.

Клас Е1 -об’єкти, де відсутня можливість розрядів, здатних запалювати середовище з мінімальною енергією запалювання більше 10-4 Дж.

Клас Е2- об’єкти, де відсутня можливість розрядів, здатних запалювати середовище з мінімальною енергією запалювання більше 10-1 Дж.

Клас Е3- об’єкти, де можливе виникнення розрядів, здатних запалювати середовище з мінімальною енергією запалювання менше 10-1 Дж. Можливі також розряди на поверхні діелектриків та їх пробій.

У наведеному ряді електростатична небезпека зростає.

У відповідності до «Правил захисту від статичної електрики» при переробці матеріалів, здатних електризуватися, у приміщеннях вибухопожежонебезпечних виробництв необхідно вживати певних заходів захисту від СТЕЛ.

Зниженню електризації сприяє:

- обмеження руху речовин і матеріалів, здатних електризуватися;

- заборона на злив-налив рідин вільно падаючим струменем;

- використання антиелектростатичних покриттів (графіт, сажа);

- зволожування повітря (при вологості вище 65% заряди СТЕЛ не накопичуються;

- застосування нейтралізаторів повітря;

- використання екранувальних пристроїв.

Засоби захисту від СТЕЛ поділяють на колективні та індивідуальні. До колективних відносять:

- заземлення технологічного обладнання;

- зволоження повітря;

- заміну матеріалів, які електризуються на такі, що неелектризуються;

- використання антиелектростатичних покриттів (графіт, сажа);

- застосування нейтралізаторів повітря;

- іонізацію повітря.

До індивідуальних засобів і заходів відносять:

- заборону на спецодяг із синтетики, вовни і шовку;

- спецодяг із бавовни або льону;

- струмопровідне взуття;

- застосування антистатичних браслетів.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖОВИБУХОБЕЗПЕЧНОСТІ ВИРОБНИЦТВ