Директор Коледжу Л.П. Хмелевська

ВСТУП

Становлення і розвиток ринкової системи господа-рювання в Україні потребують принципово нових підходів до організації управління підприємницькою діяльністю на всіх рівнях.

Практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно ускладнюється чи навіть стає неможливою без поперед-ньо розробленого бізнес-плану. Цей письмовий документ є не лише дійовим важелем управління підпри-ємством, а й засобом необхідного зовнішнього фінансування для започаткування нового або діючого бізнесу.

В умовах ринкової системи господарювання жодне підприємство не може працювати прибуткове без ретельно розробленого плану. Досвід організації підприємства свідчить, що планування діяльності підприємства набуває все більшого значення в умовах швидких змін у середовищі функціонування підприємства. Чим більш динамічним та невизначеним стає середовище діяльності, тим більше порядку має бути на самому підприємстві, тим більше уваги слід приділяти розробці стратегій та оперативних дій для їх реалізації. Відсутність чіткого плану є незаперечним свідченням незадовільного управління підпри-ємстввом. Успіх підприємницького проекту, незалежно від його масштабів, сфери діяльності, форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання надійних орієнтирів і реального плану господарювання. *

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (чи буде це створення нового бізнесу, чи вдосконалення діяльності вже наявного) ставить багато різноманітних питань: хто виступає як конкретні споживачі, яким є ринок продукту підприємства, які кошти потрібні для реалізації проекту, чи виправдає себе проект в економічному розрізі. Таким чином, бізнес-план представ як спрямована модель діяльності підприємства, яка використовує всі напрацювання традиційного планування спрямованих до категорій ринкової економіки : бізнесу, конкурентній боротьбі, діяльності маркетингових підрозділів, комерційного ризику, стратегії фінансування, досягнення беззбитковості та необхід-ного рівня рентабельності, якісному обслуговуванню спожива-ча. Для отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план.

Отже, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план це активний інструмент управління підпри-ємством, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства, це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен чітко подавати потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, застосовні практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися й обминути потенційні труднощі й небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей.

Важливою задачею є проблема притягнення інвестицій, у тому числі й закордонних, у діючі та підприємства, що розвива-ються. Для цього необхідно аргументувати й обґрун-тувати оформлення проектів (пропозицій), що потребують інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-план.

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інстру-ментом, який використовується у всіх сферах підпри-ємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники збираються досягти свої цілі і задачі, у першу чергу підвищення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі зростати, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку.

Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, в нього вносяться зміни, пов'язані як із перетво-реннями, що відбуваються усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.

У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має ціллю вивчення конкретного напрямку діяльності фірми (продукту або послуг) на визначеному ринку й у сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:

• конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг) - створення нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);

• всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності організації, ціллю якого є її сильні і слабкі сто-рони, специфіка і відмінності від інших аналогічних фірм;

• вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних задач.

Бізнес-план є одним із складових документів, що визна-чають стратегію розвитку фірми. Водночас він базується на загальній концепції розвитку фірми, більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обґрунтування конкретним заходам. Бізнес-план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації котрої звичайно обмежений одним або декількома роками ( часто кореспондуючими з термінами середньо - і довгострокових кредитів), що
дозволяє дати достатньо чітку економічну оцінку наміченим заходам.

Бізнес-план дозволяє вирішувати цілий ряд задач, але основними з них є такі:

- обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;
- розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу обсягів продажів, прибутків на капітал;

- визначення наміченого джерела фінансування реалізації обраної стратегії, тобто засоби концентрування фінансових ресурсів;

- добір робітників , що спроможні реалізувати даний план.

Кожна задача може бути вирішена тільки у взаємозв'язку з іншими. Основний центр бізнес-план - концентрування фінанси-вих ресурсів. Саме бізнес-план - важливий засіб для збільшення капіталу компанії. Процес упорядкування бізнес-плану дозволяє старанно проаналізувати почату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес пропозиції при переговорах із майбутніми партнерами; він відіграє важливу роль при запрошенні на роботу основного персоналу фірми.

Таким чином, бізнес-план є не тільки внутрішнім документом фірми, але і може бути використаний для притягнення інвесторів. Перед тим як ризикнути деяким капіта-лом, інвестори повинні бути упевнені в старанності проробки проекту й інформовані про його ефективність. Передбачається, що бізнес-план добре підготовлений і викладений для сприйняття потенційних інвесторів.

РЕЗЮМЕ

Обсяг даного розділу не повинен перевищувати декель-кох сторінок.

Текст повинний бути зрозумілий і не спеціалісту - гранична простота і мінімум спеціальних термінів.

Робота над цим розділом надзвичайно важлива, оскільки якщо він не зробить сприятливого твору на інвесторів і кредиторів, те далі бізнес-план вони просто не стануть дивитися.

У цілому резюме повинно дати відповіді майбутнім інвесторам або кредиторам фірми (у тому числі і її акціонерах) на 2 питання: "Що вони одержать при успішній реалізації даного плану? " і "Який ризик утрати ними грошей?".

Цей розділ повинний розроблятися в самому кінці упоряд-кування бізнес-плану, коли досягнута повна ясність по всіх інших питаннях.

У розділі "Можливості фірми (резюме)" визначаються в пріоритетному порядку всі напрямки діяльності фірми, цільові ринки по кожному напрямку і місце фірми на цих ринках. По кожному напрямку встановлюються цілі, до яких фірма ринеться, стратегії їх досягнень, що включають перелік необхідних заходів. По кожній стратегії визначаються відповідальні особи.

У цьому ж розділі поміщається інформація, що дає уявлення про фірму, а також усі необхідні дані, що характер-ризують її комерційну діяльність.

1. Галузь, фірма та її продукція (послуги)

У структурі цього підрозділу бізнес-плану виділяють такі основні складові:

1. Поточна ситуація тенденції галузі

2 . Опис продукту (послуги) фірми

Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, що до неї належить фірма або в котрій вона має намір розпочати свою діяльність.

Тому цей підрозділ бізнес-плану починається, як правило, зі стислого аналізу стану справ у галузі.

Для цього необхідно:

a) навести загальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденції її розвитку;

b) стисло охарактеризувати нові для галузі продукти та ринки;

c) визначити нові чинники, які можуть у перспективі позитивно або негативно вплинути на розвиток галузі.

Джерелами інформації про галузь є різноманітні публікації, статистичні дані, результати аналітичних досліджень.

Орієнтовний перелік ключових запитань, відповіді на які мають бути розкриті:

a) Хто є основними представниками галузі, які компанії посідають ключові позиції на ринку.

b) Які фактори визначають успіх діяльності в галузі.

c) Які масштаби виробництва в галузі нині. Яка динаміка обсягів продажу в галузі за останні роки.

d) Які прогнози щодо перспектив розвитку галузі.

e) Які чинники пов’язані з новими тенденціями розвитку техніки і технології, екологічними факторами тощо , впливатимуть на розвиток галузі.

2. Дослідження ринку

(ОПИС ПРОДУКТУ ФІРМИ)

У цьому розділі бізнес-плану описуються всі товари і послуги, що робить фірма.

Написанню даного розділу передує значна попередня робота з вибору товарів або послуг, що повинні стати основою бізнесу фірми.

1. У розділі необхідно дати опис всіх існуючих і нових товарів і послуг, запропонованих фірмою, відповівши на такі питання:

2. Які товари (послуги) пропонуються фірмою? Опишіть їх.

3. Наочне зображення товару (фотографія або малюнок).

4. Назва товару.

5. Які потреби (дійсні і потенційні) покликані задовольняти запропоновані товари, послуги?

6. Наскільки змінюється попит на дані товари (послуги)?

7. Чи дорогі ці товари (послуги)?

8. Наскільки дані товари (послуги) відповідають вимогам
законодавства?

9. На яких ринках та в якій уяві вони продаються?

10. Чому споживачі віддають перевагу даним товарам (послугам) фірми? Що складає їхня основна перевага? У чому їхні вади?

11. Якими патентами або авторськими посвідченнями захищені особливості запропонованих товарів (послуг) або технології їхнього виробництва й уявлення?

12. Які ціни, по яким продаються товари (послуги)? Які витрати на їхнє виробництво? Який прибуток принесе продаж одиниці кожного товару (послуги)?

13. Які основні техніко-економічні показники товарів (послуг)?

14. Чи має даний товар фірмову марку?

15. Як організоване післяпродажне обслуговування даних товарів, якщо це технічні вироби?

З. Ринки збуту товарів (послуг)

3.1 Визначення попиту і можливостей ринку

Цей розділ спрямований на вивчення ринків і дозво-ляє підприємцю чітко уявити хто буде купувати його товар і де його ніша на ринку. У цій частині розділу варто обґрунтувати попит на товар (послуги). Часто корисно починати аналіз ринку з уявлення загальної картини, що склалася в галузі.

Як нерідко буває при упорядкуванні бізнес-плану, якість відповідної інформації залежить від витраченої на її збір енергії. До числа гарних джерел подібних даних ставляться торгові асоціації, література по торгівлі, галузеві дослідження, думки експертів.

Ступінь детальності і докази, що варто призвести, залежать від частки ринку, що потрібно завоювати для досягнення успіху.

Після визначення загальних параметрів ринку варто встановити об'єкти ринку, їхньої характеристики і значення. Можна описати ринок із погляду бажаних атрибутів виробу, демографії, географії, особливостей психології.

Аналогічною уявою в плані будуть послідовно розглядатися і всі інші об'єкти ринку. На додаток до опису в плані варто дати оцінку порівняльної придатності кожного з об'єктів. Які ринки мають першорядне значен-ня? Чому? Чи буде це відносне значення змінюватися з часом.

Спочатку підприємцю необхідно знайти відповідь на такі питання:

1. На яких ринках діє або буде діяти фірма? Які типи ринків використовуються фірмою?

2. Які основні сегменти цих ринків по кожному виду товару (послуги)? Чи проранжирувати ринки (сегменти ринку), на яких діє або буде діяти фірма, по комерційній ефективності й інших ринкових показниках?

3. Що впливає на попит на товари (послуги) фірми в кожному з цих сегментів?

4. Які перспективи зміни потреб покупців у кожному із сегментів ринків?

5. Як передбачається реагувати на ці зміни?

6. Якою уявою відбувається вивчення потреб і попиту?

7. Яка загальна й імпортна ємності кожного національного ринку і використовуваного сегмента по всіх товарах (послугам) фірми?

8. Які прогнози розвитку ємності сегментів на кожному з ринків?

9. Яка реакція ринку на нові товари (послуги)?

10. Чи проводяться тестування ринку і спробні продажі?

Після відповіді на ці питання в даному розділі бізнес-плану необхідно уявити:

• Оцінку потенційної ємності ринку.

• Оцінку потенційного обсягу продажу.

• Оцінку реального обсягу продажу

3.2. Конкуренція на ринках збуту

Майже напевно на діяльність фірми будуть впливати зовнішні чинники, що здатне контролювати лише в незначній мірі або взагалі не здатне робити це. Найбільше значним із них є конкуренція.

1. Ступінь конкуренції. Метою в даному випадку є розгляд того, що може скласти справжню конкуренцію і відповідну реакцію на неї. Можливо, удадуться конкретні фірми, продукцію або послуги, що складуть конкуренцію. У таких випадках доцільно зазначити профіль кожного конкурента, його сильні і слабкі сторони і можливий вплив, що усе це може вплинути на становлення бізнесу,
старі) виробництва перебувають у стані стабільності і розвиваються поступово, є множина динамічних ринків, що знаходяться в стані швидкої і безупинної зміни. Часом можна пророчити такі зміни в структурі ринку. Занепокоєність із приводу майбутньої конкуренції особливо важлива при розробці нового продукту або послуги, коли велика можливість появи "наслідувачів" у новій галузі.

2. Майбутні джерела конкуренції. Тут потрібно провести реалістичну оцінку сильних і слабких сторін конкуруючих товарів (послуг) і назвати випускаючі їх фірми, визначити джерела ін фор-мації, що вказують на те які товари є найбільше конкурентно-спроможними, порівняти конкуруючі товари (послуги) по базисній ціні, характеристикам, обслуговуванню, гарантійним зобов'язанням і іншим істотним ознакам. Цю інформа-цію доцільно уявити у виді таблиці. Варто коротко обґрунтувати наявні гідності і вади конкуруючих товарів (послуг). Бажано відобразити, які знання про дії конкурентів можуть допомогти вашій фірмі створити нові або поліпшені товари (послуги).

Варто показати гідності і вади конкуруючих фірм, визначити сферу кожного конкурента на ринку, показати, хто має максимальну і мінімальну ціну, чия продукція найбільше якісна. Бажано провести рангування конкурентних позицій фірми, що дозволить більш точно визначити її положення і виявити можливості для потенційних поліпшень. Для кожно-го з цільових ринків треба порівняти позиції фірми з позиціями конкурентів. Ранг фірми і головних конкурентів указується по 5- або 10- бальній системі. Для кожного з цільових ринків треба порівняти транспортні витрати з витратами в конкурентів, якість продуктів і упаковування, зіставити можливості зниження цін, а також мати уявлення про рекламну кампанію й імідж фірм.

4.Маркетинг–план

Розділ присвячений маркетингу, є однією з найважливіших частин маркетинг-плану, оскільки в ньому безпосередньо розповідається про характер прогнозуємого (плануємого) бізнесу і засобах, завдяки яким можна розраховувати на успіх.

Підприємець повинен підготувати такий план маркетингу, що спроможний будити думку. Він повинний не просто уявити концепцію, але "продати" бізнес як привабливу можливість для інвестицій, як кредитний ризик із привабливими перспективами

Крім того, розділ повинен бути написаний у такій манері, що б була б зрозуміла широкому колу людей - від менеджерів до членів ради директорів.

Історія свідчить, що маркетинг є одним із важливих умов на шляху фірми до успіху. Багато фірм, що мали привабливий, дійсно потрібний споживачу товар, зазнали невдачі через неправильний маркетинг або узагалі відсутності такого. Тому при оцінці бізнес - плану величезна увага буде виділено цьому розділу. Якщо не визначена реальна потреба в товарах або послугах, то ніякий талант, ніякі капітали не допоможуть фірмі домогтися успіху в даній

У залежності від конкретної ситуації, що укладається на ринку з погляду стана попиту, розрізняють декілька типів маркетингу:

Конверсійний маркетинг Пов'язаний із наявністю негативного попиту, тобто із ситуацією, коли більшість споживачів відхиляють даний товар або послуги. Задача в цьому випадку складається в розробці такого плану маркетингу, який би сприяв зародженню попиту на відповідні товари (послуги).

Стимулюючий маркетинг Пов'язаний із наявністю товарів, на котрі немає попиту через повну байдужність або не зацікавленості покупців. План маркетингу повинний визначити причини байдужності і намітити шляху по його подоланню.

Маркетинг, що розвиває Пов'язаний із попитом, що формується, на нові товари. Використовується в ситуаціях, коли є потенційний попит. Задача маркетингу складається в перетворенні потенційного попиту в реальний.

Підтримуючий маркетинг Використовується при відповід-ності рівня попиту рівню пропозиції. У цьому випадку необхідно проводити продуману політику цін, цілеспрямовано здійснювати рекламну роботу і т.п.

Демаркетинг Застосовується при надмірному перевищенні попиту над пропозицією. Щоб у споживачів не створилося негативного уявлення про можливості фірми задовольнити запити покупців, проводиться підвищення цін, згортання рекламної діяльності і т.п. Одночасно приймаються заходи для збільшення випуску продукції яка користується надмірно високим попитом.

Протидіючий маркетинг Використовується для зни-ження попиту, що із погляду товариства розцінюється як ірраціональний (тобто на спиртні напої, тютюнові вироби і т.п.) Деякі види бізнесу потребують маркетингу, а тому ясного і переконливого плану маркетингу. Для інших маркетинг менше важливий і немає необхідності в настільки ретельній проробці присвяченого йому розділу.

Взагалі, маркетинг застосовується при таких умовах:

=> Насиченні ринку товарами, тобто при перевищенні пропозиції над попитом (ринок покупця);

=> Гострої конкуренції, посиленні боротьби за покупця;

=> Вільних ринкових відносин, тобто можливості безадміністра-тивних обмежень вибирати ринки збуту і постачання, установлювати ціни, звістки комерційну політику і т.д.;

=> Повної самостійності підприємств у виборі цілей фірми,
управлінських структур, окладів, у розподілі засобів по статтях бюджету і т.д.

Проте при будь-якому бізнесі потрібно підтримка обсягу продажу на рівні, спроможному забезпечити його виживання. Тому розумна програма маркетингу грає критично важливу роль і вивчається дуже скрупульозно. От основні проблеми, що повинні бути розглянуті в цьому розділі:

4.1. Стратегія маркетингу

4.1.1. Стратегія маркетингу

Визначивши відповідний ринок і його можливості, необхідно зупинитися на тому, як планований бізнес будет використовувати ці можливості. Повинна бути подана стратегія маркетингу, що пояснює як бізнес організує проведення своїх планів у життя для досягнення бажаного обсягу продажів. Для цього необхідно приділити увагу кожному з найважливіших інструментів маркетингу, наявних у розпорядженні компанії.

4.1.2.Стратегія збуту

Необхідно визначити як бізнес має намір довести свої товари і послуги до споживача. Чи використає власні служби збуту або ж будуть використані ділери, дистрибьюторы, посередники?

У деяких випадках організація мережі по продажі і поширенню товару є порівняно нескладною справою і потрібно освітити лише основні моменти. У інших же дати більш докладний опис.

При власній службі збуту варто зазначити, потрібно чи спеціальне підготування для її робітників. Наприклад, для продажу технічної продукції персонал повинний мати відповідні знання.

4.1.3. Стратегія ціноутворення

Одним із найважливіших елементів плану маркетингу є ціноутворення. Ціна пов'язана з такими чинниками маркетин-гу, як характеристика й уява товару і фірми й ін. Ціна на то-вар повинна мати безпосередню зв'язок із його якістю.

При аналізі використовуваних на фірмі засобів ціноутво-рення доцільно виходити з таких положень. Можлива ціна товару може визначатися, виходячи з:

• собівартості продукції;

• ціни конкурентів на аналогічний товар або товари-замін-ники;

• унікальних гідностей товару;

• ціни, обумовленої попитом на товар.

На основі собівартості звичайно оцінюється мінімально можлива ціна товару (послуги), що відповідає найменшим витратам.

На основі аналізу цін конкурентів визначається середній рівень цін.

Максимально можлива ціна встановлюється для товарів, що відрізняються високою якістю або унікальними гідностями.

Необхідно також роздивитися політику знижок і зміни цін, а також вплив цінової стратегії в цілому на валовий прибуток.

Якщо розроблений детальний прейскурант і він може допомогти
рецензенту розібратися в суті, варто призвести його в скороченому виді. Можливо помістити його цілком у додатку.

4.1.4.Реклама, зв'язки з громадськістю, просування товару

Багато починаючі або розвиваючі фірми, що знаходяться на ранній стадії, не мають значні засоби для реклами, якщо взагалі їх мають. Підприємці, наприклад, можуть установлювати контакти з місцевими засобами інформації, що часто пишуть про новий бізнес в окрузі. У такий спосіб можна одержати безкоштовну рекламу.

При наявності служби зв'язків із громадськістю (public relations) її задачами є:

• систематичне створення сприятливого відношення до фірми
широких мас населення;

• здійснення торгових презентацій;

• проведення інституціональної реклами;

• надання консультаційних послуг.

4.2. Передбачувані обсяги виробництва і продажу

Натуральні і вартісні показники , які характеризують обсяги виробництва і реалізації послуг і розраховуються в даному підрозділі бізнес-плану є основою для здійснення розрахунків по всіх інших розділах бізнес -плану.

Вихідні дані для розрахунку передбачуваних обсягів виробництва реалізації послуг. Вихідними даними для цього розрахунку є :

• чисельність робітників в бригаді.

• асортимент послуг (вид виробу) - сукня жіноча.

• кількість робочих днів на рік береться з таблиці балансу робочого часу одного робітника (таблиця 3).

• потужність бригади за зміну визначається за наступною формулою:

П = (Ч*8):Н_ГОД, (1)

де П - потужність бригади за зміну, штук;

Ч - чисельність працюючих в бригаді, чоловік;

8 годин - тривалість змін;

Нгод - витрати часу на виготовлення одного виду.

Згідно з балансом робочого часу бригада відпрацює за рік

254-24=228 днів.

Таким чином обсяг виробництва і реалізації послуг у натуральному вимірі за рік

складає П * 228 = ……….штук.

Для того, щоб визначити цей показник у грошовому вимірі необхідно знати не тільки кількість виробів, а і середню вартість послуги, яка визначається за формулою:

В _ср = В _м + В _{уск. елем.} (2)

де В _ср - середня вартість послуги, гривні;

В_м - мінімальна вартість виготовлення виробу (залежить від розряду ательє і групи матеріалів), гривні.

Розрахунки рекомендується здійснювати у формі таблиці (таб. 1 )

Таблиця 1. Розрахунок середньої вартість ускладнюючих елементів

В теперішній час в період ринкових відносин використовують вільні випускні ціни. Для того, щоб їх визначити до уваги беруться середня вартість послуги та величина коефіцієнта подорожания. Величина коефіцієнта подорожания є величиною змінною і залежить від рівня цін та попиту на даний вид послуг. Умовно беремо коефіцієнт …… .

Отже вільна відпускна ціна виготовлення жіночої сукні становить …… гривні. Крім вільної відпускної ціни, замовник сплачує податок на додану вартість, який складає 20%. Таким чином вільна відпускна ціна з урахуванням ПДВ складає …….. гривень.

Таблиця 2. Розрахунок обсягу виробництва і реалізації послуг на 2004рік у грошовому вимірі

План виробництва

Цей розділ готується тільки тими підприємцями, що готуються зайнятися виробництвом товарів. При написанні варто відповісти на такі питання:

1. Де будуть виготовлятися товари - на діючому або знову
утворюваному підприємстві?

2. Наскільки вдало выбрано місце розташування фірми, виходячи з близькості до ринку, постачальникам, доступності робочої сили, транспорту і т.д. ?

3. Які виробничі потужності будуть потрібні і як вони будуть вводитися рік від року?

4. Які основні засоби будуть потрібні для організації виробництва? Яка динаміка їхньої зміни на перспективу

5. Які можливі затруднения при організації виробництва?

6. Де, у кого і на яких умовах закупається сировина?

7. Схема виробничих потоків.

8. Чи передбачена охорона навколишнього середовища?

9. Які будуть витрати виробництва? Динаміка їхньої зміни.

6. Організаційний план

6.1 Розрахунок чисельності робочих

Чисельність робочих (основних і допоміжних) розраховується на базі трудомісткості робіт та корисного фонду робочого часу, який вказаний в балансі робочого часу одного середньооблікового робітника на плануємий рік (таб. 2 )

Таблиця 3. Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на 2004 року

Облікова чисельність робітників бригади розраховується за формулою:

Ч _об - (Ч _яв * 100) : (100 - (%„ – Н _в), (3)

де Ч _об - облікова кількість робітників, чоловік;

Ч _яв - явочна чисельність робітників, чоловік;

% _н - відсоток запланованих цілоденних неявок, %

Н _в - відсоток неявок з одночасною відпусткою усіх робітників бригади, %

Чисельність службовців керівного складу і допоміжних робітників узгоджується з прийнятою схемою управління підприємством , згідно з якою складається штатний розклад службовців і керівного складу.

Оплата праці - грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу чи надані послуги.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової. До основної заробітної плати включають прямий фонд плюс доплати, які входять до основного фонду заробітної плати. До річного фонду включаються, крім основної зарплати, ще й різноманітні доплати.

Прямий фонд розраховується на підставі річного обсягу реалізації послуг без ПДВ і нормативу оплати праці у відсотку.

Обсяг реалізації послуг визначений у таблиці 2 і складає гривні. Норматив оплати праці у відсотках визначається на підприємстві і в даному випадку він складає ….. % (11%-25%)

В цьому підрозділі слід охарактеризувати форму оплати праці, яка буде застосовуватись. Розрахунок прямого фонду заробітної плати здійс-нюємо у вигляді таблиці (таб. 4)

Таблиця 4. Розрахунок прямого фонду заробітної плати робітників

Таблиця 5.Розрахунок річного фонду заробітної плати робітників

Таблиця 6. Зведені показники плану по праці

Річний фонд з/п службовців і допоміжних робітників розраховується на базі схем посадових окладів і штатних розкладів

6.2 Організаційна структура управління

В цьому підрозділі необхідно дати відповіді на наступні запитання: •

a) як розподіляються обов'язки між членами команди менеджерів фірми;

b) як побудовано організаційну схему управління фірмою.

7. Фінансовий план

Цей розділ необхідно присвятити плануванню фінан-сового забезпечення діяльності фірми з метою найбільш ефектнішого
використання наявних коштів.

Відбиваються плановані і фактичні розміри показників за звітний період. Тривалість планово-звітних періодів у залежності від конкретних умов може змінюватися в межах: місяць, квартал, півроку, рік.

7.1 Розрахунок собівартості

Ціль планування собівартості - економічне обґрунтування та розраху-нок витрат які мають місце в процесі виробництва та реалізації послуг. Розрахунок витрат на виробництво та реалізацію послуг допомагає визначити розмір відпускної ціни, розмір плануємих прибутків та розмір рівня рентабельності послуг.

При розрахунку собівартості складають калькуляцію витрат на виробництво.

На комплексні статті калькуляції складаються окремі кошториси . Наприклад , кошторис цехових та загальногосподарських витрат.

При розрахунку кошторису кожний економічний елемент, який має місце у кошторисі розраховується за допомогою нормативів. Ці нормативи є середньозваженими статистичними даними, які характеризують відсоток даного елементу витрат від обсягу виробництва послуг.

При розрахунках собівартості необхідно знати вартість матеріалів, необхідних для виконання робіт по наданню послуг.

Розрахунок вартості сировини та матеріалів здійснюється на основі відомого нормативу витрат сировини і матеріалів, встановленого на діючому підприємстві.

Таблиця 7. Калькуляція собівартості виготовлення жіночої сукні

7.2 Розрахунок прибутку та рентабельності

В цьому розділі фінансового плану необхідно надати характеристику показникам прибутку і рентабельності і здійснити їх розрахунок.

Прибуток від реалізації послуг плануємим підприємством розрахо-вується як різниця між річним обсягом реалізації послуг без ПДВ та загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію послуг.

Таблиця 8. Розрахунок розподілу прибутку

Всі найважливіші показники, що розраховані в попередніх розділах бізнес-плану об’єднуються в наступну таблицю.

Таблиця 9. Зведені показники виробничо-господарської діяльності бригади

Додаткові дані для розрахунку курсової роботи

Міністерство освіти і науки України

Коледж

Київського національного університету

технологій і дизайну

„Затверджую”

Директор Коледжу Л.П. Хмелевська

_________________________________

„____ „ __________________ 2015 рік

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи

з дисципліни „Економіка та маркетинг”

для студентів спеціальності

Київ