Тема 17. Міжнародні фінанси

1. Чи варто підтримувати ініціативи уряду щодо розширення обсягів кредитування міжнародними організаціями? Наскільки ефективним виявилося використання кредитів МВФ, Світового банку та інших міжнародних організацій. В чому на Ваш погляд полягають причини зростання держаного боргу?

2. Причини та механізми вивозу капіталів за кордон. Чи можливе повернення цих коштів для інвестування власної економіки? Чому дія Указу Президента про амністію капіталу не сприяла тотальній легалізації економіки?

3. Позитивні і негативні наслідки лібералізації зовнішньої торгівлі і їх вплив на фінансове становище України. Перспективи і можливості інтеграції у Європейський Союз.

Визначте вірні (в) чи невірні (н) наведені твердження:

1. Усі фінансові відносини є грошовими, але не всі грошові відносини є фінансовими.

2. Фінанси — це сукупність грошових відносин, що виникають у процесі створення валового внутрішнього продукту.

3. Фінанси виконують функцію загального еквівалента — товару, який визначає вартість інших товарів, робіт і послуг.

4. Історичний розвиток фінансів відбувається виключно в економічному напрямі та залежить лише від рівня економічного розвитку держави,

5. Централізовані та децентралізовані фонди грошових коштів утворюються на основі розподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу.

6. Матеріальними носіями фінансових відносин є фінансові ресурси.

7. Розподільна функція фінансів здійснюється через фінансову систему під час розподілу та перерозподілу ВВП та НД.

8. Контрольна функція фінансів реалізується через контроль за розподілом валового внутрішнього продукту на централізовані фонди грошових коштів.

9. За рахунок податків держава утворює фонд грошових коштів, за допомогою якого розширює державний попит і споживання.

10. Фінанси відрізняються від грошей за змістом і функціями, які вони здійснюють.

11. Фінанси є історичною категорією, сутність якої суттєво змінюється зі зміною загальних умов суспільного устрою.

12. Історично фінанси відіграють роль загального еквівалента і визначають витрати праці виробників.

13. Матеріальною основою існування та функціонування грошей є фінанси.

14. Фінанси - це відносини, що не виходять за межі розподільного процесу.

15. Розвиток суспільних відносин зумовив витіснення натуральних відносин грошовими.

16. Формування і використання грошових фондів держави є специфічне суспільне призначення фінансів.

17. Фінанси та рівень їх розвитку не залежать від характеру відносин розподілу національного доходу держави.

18. В умовах натуральних відносин фінанси як система грошових відносин уже набули загального характеру. 'і

19. Будь-яка держава завжди має широке коло джерел формування фондів, необхідних для реалізації її функцій.

20. Функціонування фінансів сприяє створенню і збільшенню кредитних ресурсів.

21. Відповідно до концентрації капіталу потреба втручання держави в економіку зменшується.

22. Фінансова політика не впливає на процес реалізації сукупного суспільного продукту.

23. Фінансова політика спрямована на формування максимально можливого обсягу фінансових ресурсів.

24. Держава здійснює безпосереднє управління всіма фінансовими ресурсами країни.

25. Закони у сфері фінансів приймає Міністерство фінансів України.

26. Фінансовий механізм - це засіб реалізації фінансової політики.

27. Фінансова стратегія включає дії держави щодо стратегічного розвитку її фінансової системи.

28. Державне казначейство належить до системи органів державної законодавчої влади.

29. Рахункова палата України - постійно діючий вищий орган державного фінансово-економічного контролю.

30. Державне казначейство України складає проект Державного бюджету України.

31. Дотації – це кошти, що безповоротно надаються з Державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевого бюджету вищого рівня до місцевого бюджету нижчого рівня для збалансування їх доходів і витрат.

32. Профіцитний стан бюджетного фонду – це стан, при якому доходи бюджету перевищують видатки.

33. Платежі на користь держави та прямі податки – відносяться до вторинного розподілу.

34. Місцеві фінанси забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах та їх внутрішньо територіальний розподіл.

35. Платник податку і носій податку не завжди виступають однією особою.

36. Надання в безповоротному порядку коштів з бюджету господарюючим суб’єктам для повного або часткового покриття їх витрат – це бюджетний процес.

37. За рівнем державної централізації моделями фінансових відносин є: модель ринкової економіки, модель адміністративної економіки, модель з використанням тіньових схем вилучення впливової частки фінансових коштів.

38. Принципом бюджетної системи, який передбачає розподіл видатків між бюджетами з урахуванням максимального наближення суспільних послуг до їх безпосереднього споживача, є принцип субсидіарності.

39. Податок з обороту та податок з продажу відносяться до прямих податків.

40. Перенесена на готову продукцію вартість основних засобів та їх знос в процесі експлуатації, являють собою собівартість продукції.

41. Субвенції – це кошти, які надаються місцевим бюджетам з бюджетів вищого рівня на фінансування цільових витрат за умов наявності дольового фінансування і підлягають поверненню у разі їх нецільового використання.

42. Принципом бюджетної системи, який передбачає формування бюджету на реальних макроекономічних показниках розвитку держави, є принцип справедливості і неупередженості.

43. Фонди і резерви підприємства, з яких проводяться певні витрати, формуються з чистого прибутку.

44. Податкова ставка – це частка окремого податку чи загальної суми податків, сплачених платником, у його доходах.

45. Визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики держави, затвердження загальнодержавної програми розвитку покладено на Верховну Раду.

46. Фінансова система – це сукупність різних сфер фінансових відносин, в процесі реалізації яких формуються і використовуються різноманітні грошові фонди.

47. Принципом бюджетної системи, який передбачає необхідність реалізації запланованих цілей при найменших бюджетних витратах з максимальними результатами, є принцип повноти.

48. Причинами виникнення бюджетного дефіциту є: надмірні соціальні програми, суттєві обороти тіньового капіталу, необгрунтована емісія грошей, спад виробництва.

49. В моделі ринкової економіки розподіл ВВП починається на стадії утворення первинних доходів шляхом вилучення на користь суспільства частини створеної вартості.

50. Питома вага податків в структурі ВВП являє собою податкове навантаження.

51. Податок на додану вартість має номінальний і реальний об’єкт оподаткування.

52. Законодавчо встановлено, що Верховна Рада повинна прийняти Закон про Державний бюджет до 31 грудня.

53. Вилучення коштів – це процес передачі фінансових ресурсів від бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою його збалансування.

54. Принципом організації фінансів підприємств, який забезпечує покриття витрат на просте відтворення величиною одержаних доходів, є принцип прибутковості.

55. Фінансові посередники акумулюють тимчасово вільні кошти та розміщують їх на фінансовому ринку.

56. Принципом бюджетної системи, який передбачає розподіл коштів суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами на недискримінаційній основі з урахуванням завдань соціально-економічного розвитку, є принцип справедливості і неупередженості.

57. Елементами системи оподаткування є: податки, принципи оподаткування, форми оподаткування, методи оподаткування.

58. Фінансовими посередниками у фінансовій системі виступають: комерційні банки, страхові та фінансові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди, ощадні установи і пайові фонди.

59. Власними джерелами фінансових ресурсів на підприємстві є: внески членів трудового колективу; кошти, отримані на фінансовому ринку; бюджетні асигнування.

60. Функція розробки основних макроекономічних показників, на основі яких ґрунтуються розрахунки доходної і видаткової частин бюджету, покладена на Міністерство економіки.

61. Суть концепції збалансованості бюджету у фазах економічного циклу полягає у тому, що держава, незважаючи на соціально-економічне становище, забезпечує збалансований за доходами і видатками бюджет.

62. Схема руху грошових потоків підприємства має такий вигляд: фінансові ресурси – витрати – доходи – фінансові результати.

63. Фінансовий контроль, що здійснюється державою як форма спостереження за фінансовою діяльністю фізичних і юридичних осіб, називається внутрішній.

64. До децентралізованих фінансів відносяться фінанси підприємств і фінанси населення.

65. Податки, що встановлюються в цінах товарів і послуг і розмір яких для окремого платника не залежить від його доходів, називаються загальнодержавні.

66. Субсидії – це грошові кошти, що виділяються на строго визначені цілі – соціальні програми.

67. Податки виконують розподільну і контрольну функції.

68. Функція найвищого контролю за всією фінансовою діяльністю держави покладена на Рахункову палату.

69. Суть концепції функціонального призначення фінансів полягає у тому, що в період економічного спаду уряд свідомо знижує податки і збільшує державні видатки, а в період стійкого економічного зростання – підвищує податки і знижує видатки.

70. Власними джерелами фінансових ресурсів є: амортизаційні відрахування; прибуток від реалізації; позареалізаційні доходи; кошти резервного фонду.

71. Розмір об’єкта оподаткування, в межах якого податок не справляється, називається податкова квота.

72. Освоєння нових видів продукції виступає напрямом використання фонду нагромадження на підприємстві.

73. Видатки бюджету, які використовуються для здійснення інноваційної та інвестиційної діяльності, називаються поточними.

74. Державний бюджет та державний кредит відносяться до ланок фінансової системи.

75. Суть концепції щорічно збалансованого бюджету полягає у правильному визначенні державою пріоритетів і зосередженні ресурсів на цих стратегічно важливих напрямках.

76. Фінанси некомерційних організацій відносяться до сфери державних фінансів.

77. Вилучення коштів – це передача коштів з бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня.

78. Фінансування витрат на утримання невиробничої сфери виступає напрямом використання фонду споживання на підприємстві.

79. Оподаткування, яке характеризується тим, що ставки податку знижуються по мірі росту розміру дохода чи майна називається регресивне.

80. Бюджетний механізм – це план утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складових одиниць, який містить розпис грошових доходів і витрат держави та забезпечує можливість виконання відповідними органами влади покладених на них функцій.

81. Складовими частинами податкової системи є: плата, відрахування, податки та неподаткові платежі.

82. Суб`єктами фінансових відносин виступають: держава, все населення та підприємці.

83. Основними факторами, які впливають на величину прибутку є: обсяги реалізації, ціна, собівартість.

84. Розподіл, що відбувається в сфері матеріального виробництва, де створюється вартість, називається вторинним.

85. Процес передачі фінансових ресурсів від бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою його збалансування, це бюджетне регулювання.

86. Некомерційна діяльність засновується на таких принципах: прибутковість, самофінансування, самоокупність, фінансова відповідальність, господарська і юридична обособленість.

87. Дефіцитний стан бюджетного фонду – це стан, при якому доходи бюджету перевищують видатки.

88. Бюджетний процес – це організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.

89. Фінансові ресурси – це грошові відносини, пов’язані з обміном, розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту, а в певних умовах і національного багатства.

90. Найбільшу питому вагу в сумі податкових надходжень в доходах бюджету України займає податок з доходів фізичних осіб.

91. Відмінність державного кредиту від банківського полягає в причинах виникнення, характері руху фінансових потоків і принципі оформлення.

92. Фінансовий ринок – це організаційно-правова структура, в межах якої здійснюються операції з купівлі-продажу фінансових ресурсів.

93. Основною метою фінансової політики виступає сприяння впровадженню матеріало- та ресурсозберігаючих технологій.

94. Видами соціального страхування є змішане страхування життя, страхування дітей, весільне страхування тощо.

95. Фінансовий механізм – це сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об’єкта управління з метою оцінки обгрунтованості та ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання.

96. Формами організації страхування виступають особове, майнове, соціальне страхування, страхування відповідальності і ризиків.

97. До компетенції Організації Об’єднаних Націй відносять економічні, соціальні, гуманітарні проблеми, права людини, охорону навколишнього середовища.

98. Сукупність створених населенням цільових грошових фондів являє собою фінансові ресурси населення.

99. В процесі відносин, що стосуються державного кредиту, держава може виступати: гарантом, позичальником або кредитором.

100. Діяльність Міжнародного валютного фонду охоплює такі основні напрями, як кредитування, регулювання міжнародних валютних відносин, постійний нагляд за світовою економікою.

101. За галузеваю класифікацією страхування поділяється на страхування життя, здоров’я, працездатності, пенсійного забезпечення.

102. Призначенням фінансових нормативів і резервів є визначення можливостей держави щодо фінансового забезпечення розвитку економіки і соціальної сфери.

103. Зниження курсу національної валюти відносно закордонних валют або міжнародних розрахункових одиниць називається ревальвація.

104. Центральним принципом страхування є принцип наявності майнового інтересу.

105. Для оцінки успішності проведення фінансової політики в державі використовують такі показники, як рівень дефіциту бюджету і стабільність національної грошової одиниці.

106. Найбільш численною ланкою фінансів населення виступають фінанси населення, зайнятого в державному і недержавному секторі економіки на умовах найму.

107. Фінанси населення – це сукупність грошових відносин, що виникають з приводу формування і використання населенням цільових грошових фондів для забезпечення своєї життєдіяльності.

108. Організаційно оформленим, постійно діючим ринком, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, виступає фондова біржа.

109. Державний кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та її кредиторами з приводу надання фінансової допомоги.

110. Об’єктом фінансового планування виступає фінансова діяльність держави, господарських структур і окремих громадян.

111. Інвестиційний сертифікат –це цінний папір, який випускається фінансовими посередниками для мобілізації коштів з метою їх наступного інвестування в цінні папери.

112. Відмінність державного кредиту від банківського полягає в принципі оформлення, принципі поворотності, принципі платності і забезпеченості кредиту.

113. Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виступають: державні структури, міжнародні організації, фізичні та юридичні особи та їх об’єднання.

114. Видами страхування, що характеризують деталізацію об’єктів страхування, виступають добровільне і обов’язкове страхування.

115. Підвищення курсу національної валюти відносно закордонних валют або міжнародних розрахункових одиниць називається девальвація.

116. Система управління фінансами виступає одним із складових елементів фінансового механізму.

117. Анулювання боргу – це перенесення строків виплати заборгованості за державними позиками.

118. Страховий ринок – це сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга та формується попит і пропозиція на неї.

119. Виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків має назву страхове відшкодування.

120. Фондова біржа виступає центром концентрації і координації руху грошових потоків на кредитному ринку.

121. Суб’єктом фінансових відносин в фінансах населення виступає все населення, об’єднане в сім’ї з метою ведення спільного господарства.

122. В залежності від місця розміщення державних позик вони поділяються на позики з правом і без права довготермінового погашення.

123. Для здійснення капітальних витрат населення формує страхові фонди грошових коштів.

124. Діяльність Міжнародного банку реконструкції та розвитку має за мету сприяння розвитку економіки країн шляхом надання довгострокових кредитів та гарантування приватних інвестицій.

125. Комерційний банк виступає центром концентрації і координації руху грошових потоків на ринку цінних паперів.

126. Стан, при якому вся власність, яка знаходиться за межами країни заарештовується і продається для погашення зовнішнього боргу, називається дефолт.

127. Як фінансова категорія державний кредит виконує фіскальну і регулюючу функції.

128. Казначейський вексель – це форма боргового зобов’язання держави, яка випускається, як правило, строком до 1 року під покриття бюджетного дефіциту з виплатою доходу у вигляді дисконту.

129. Страховий платіж – це перерахування коштів страхувальни­ком страховику.

130. Реальні обсяги споживання населенням товарів і послуг визначаються такими факторами, як рівень цін і наявні доходи.

131. Обслуговування державного боргу здійснює Національний банк.

132. До похідних цінних паперів відносяться: депозитні сертифікати, казначейські векселі і комерційні папери.

133. Фінансовий контроль – це сукупність форм і методів створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб’єктів підприємницької діяльності і населення.

134. До непрацездатного населення належать: інваліди, неповнолітні діти і пенсіонери.

135. Ф’ючерс – це стандартний документ, який закріплює право (але не зобов’язання) його власника на придбання або продаж цінного паперу у призначений термін за фіксованою ціною.

136. Програма розвитку фінансової системи формується на етапі реалізації практичних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

137. Основним завданням Організації Об’єднаних Націй є підтримання миру.

138. Для подальшого інвестування населення формує резервні фонди грошових коштів.

139. Депозитний сертифікат – виступає формою боргового зобов’язання комерційного банку.

140. Для визначення суми грошових і натуральних доходів населення за всіма джерелами їх надходження використовується показник реальних доходів.

141. Призначенням фінансового планування і прогнозування є визначення необхідних розмірів формування видатків, постійно діючих та непередбачених витрат фінансових ресурсів.

142. Вартісна оцінка заподіяних застрахованому втрат називається страховий збиток.

143. Для підтримки рівня поточного споживання населення формує накопичувальні фонди грошових коштів.

144. Роботу по управлінню фінансами очолюють Верховна Рада і Кабінет Міністрів.

145. Суб'єктами страхування можуть виступати: страховик, страхувальник, застрахований і отримувач відшкодування.

146. За характером виплати доходу державні позики поділяються на заставні і без заставні.

147. За правом емісії державні позики поділяються на процентні, виграшні, дисконтні.

148. Фінанси населення відносяться до централізованих фінансів.

149. Опціон – це стандартний документ, який закріплює зобов’язання його власника на придбання або продаж цінного паперу у призначений термін за фіксованою ціною.

150. Фондова біржа виконує такі функції: посередницька, індикативна, регулятивна.

151. Спрямування коштів безпосередньо від власників заощаджень до позичальників здійснюється за допомогою операцій з цінними паперами.

152. Грошові ринки обслуговують процес розширеного відтворення.

153. Ринки капіталів мають обслуговувати сфери обігу.

154. Одна з відмінностей між грошовими ринками та ринками капіталів полягає в видах фінансових інструментів, що використовуються з метою проведення покладених на них операцій.

155. Первинне розміщення цінних паперів здійснюється переважно через фондову біржу.

156. Привілейована акція не дає права голосу, її власник не бере участі в керуванні компанією.

157. Акціонерне товариство може випускати акції для покриття збитків, пов'язаних із його господарською діяльністю.

158. Фондова біржа сприяє придбанню на визначених умовах і на певний термін вільних коштів.

159. Емітент має право в односторонньому порядку, без згоди інвестора відкликати цінний папір.

Дискусійні питання та питання, що потребують власної оцінки

1. Як впливає на економіку країни наявність державного боргу. Чи є таке явище загрозливим для економіки країни?

2. Як на вашу думку впливає на фінансову ситуацію в Україні вступ у ВТО?

3. Дайте оцінку ефективності структури органів управління фінансовою системою України та пропозиції щодо її удосконалення.

4. Що на сьогодні необхідно змінити в системі фінансового розподілу для підвищення добробуту населення.?

5. Основні причини виникнення державного боргу в Україні та заходи щодо його зменшення.

6. Який тип фінансової політики реалізується на сучасному етапі в України. Які ознаки вказують на це?

7. Позитивні та негативні явища у фінансовій політиці України, причини їх виникнення та можливі варіанти щодо їх недопущення та подолання.

8. Що на вашу думку зараз стримує розвиток виробничої сфери?

9. Охарактеризуйте сучасний стан розвитку фінансового ринку в Україні

10. Причини появи тіньового сектора економіки та напрямки подолання такого явища

11. Дайте оцінку існуючого в Україні співвідношення прямих та непрямих податків. Як це впливає на розвиток економіки.

12. Охарактеризуйте наслідки збільшення фінансової самостійності регіонів (зростання ролі місцевих фінансів).

13. Як на вашу думку вплине на доходи населення та економіку в цілому сучасна соціальна політика Уряду України?

14. Як на вашу думку підвищити вплив фінансів населення на економіку країни?

15. Які на вашу думку існують недоліки у передбаченій Бюджетним кодексом процедурі прийняття бюджету?

16. Обгрунтуйте вашу пропозицію стосовно того, яку концепцію побудови бюджету необхідно застосовувати в Україні на сучасному етапі.

17. Охарактеризуйте вплив ПДВ на доходи населення, інфляційні процеси та стан економіки.

18. Які наслідки для суб’єктів фінансових відносин має ревальвація (девальвація) гривні, яку проводить НБУ?

19. Дайте оцінку стану розвитку страхового ринку в Україні та назвіть причини такого стану.

20. Які дії ви вважаєте за необхідно здійснити, якщо бажаєте збільшити прибутковість власного підприємства?

21. Як ви оцінюєте сучасну систему фінансового розподілу та перерозподілу ВВП. Назвіть наслідки такого розподілу.

22. Економіка знаходиться у кризовому стані: спад виробництва, високий рівень безробіття та низькі доходи населення. Які дії стосовно бюджетної політики держави повинет прийняти Уряд?

23. Дайте оцінку ефективності бюджетної політики Уряду України.

24. Охарактеризуйте джерела покриття в Україні бюджетного дефіциту і дайте оцінку ефективності їх застосування.

25. Опишіть які наслідки для економіки країни в цілому та для населення зокрема матиме збільшення державою соціальних виплат населенню за різними сценаріями розвитку.

26. Дайте характеристику позитивних та негативних сторін прямих та непрямих податків

27. Визначте можливі варіанти прискорення формування ринку цінних паперів в Україні та його ролі в регулюванні ринкових відносин.

28. Наукові основи побудови податкової системи держави. Чи враховані податкові концепції видатних економістів у процесі побудови податкової системи України на сучасному етапі?

29. Аналіз різних тверджень щодор функцій фінансів і позицій функціонування фінансових відносин в умовах ринкової економіки.

30. Участь україни у міжнародних організаціях та міжнародних фінансових інститутах: проблеми взаємодії та перспективи розвитку.

31. Оцінка можливих підходів до вирішення питання про підвищення ролі й значення бюджетних відносин у зміцненні економічної самостійності адміністративно-територіальних формувань.

32. Оцінка позитивних та не гатив них сторін наявності тіньового сектора економіки для всіх суб’єктів фінансових відносин.

33. Державний кредит. Проблеми внутрішнього та зовнішнього боргів.