МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідна робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, а також набуття практичних вмінь та навичок самостійного аналізу окремих міжнародних нормативно-правового актів та актів національного законодавства, юридичної практики тощо з використанням опанованого понятійно-категоріального та методологічного апарату теорії держави і права.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідна робота студентів є однією з важливих форм навчального процесу при підготовці юристів-правознавців. Виконання завдань самостійної та індивідуальної науково-дослідної роботи створює можливість глибшого опанування студентами основних теоретичних положень, понять та категорій, що становлять основний зміст навчальної дисципліни «Міжнародне право», а також дозволяє студентам самостійно поглиблювати та відпрацьовувати володіння основними методами наукового дослідження, розвивати самостійне теоретичне правове мислення.

Навчально-дослідна робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ обсягом 1-1,5 сторінки формату А4, основна частина обсягом 9-10 сторінок та висновки 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг навчально-дослідної роботи не повинен перевищувати 23-24 сторінок формату А4, не враховуючи списку літератури.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, ступінь її наукової розробленості у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, визначаються питання, які вимагають вирішення. Також в цій частині роботи вказується об’єкт, предмет, мета, завдання і методологічна основа дослідження, характеризуються джерела одержання інформації.

Основна частина контрольної роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної тематики, досліджуються і аналізуються основні проблеми та обґрунтовуються тенденцій розвитку і шляхів їх вирішення. Матеріал викладається відповідно до затвердженого плану навчально-дослідної роботи. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.

У висновках підводяться підсумки дослідження, здійснюються теоретичні узагальнення. Зазвичай, увага акцентується на пропонованих шляхах вирішення основних проблем, що встановленні в результаті дослідження.

В кінці навчально-дослідної роботи необхідно вказати список використаних у роботі джерел.

Спеціальні джерела і нормативний матеріал студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.

Особливу увагу слід приділити підбору нормативно-правових актів, які стосуються теми, монографій, наукових статей та інших джерел.

Надавати перевагу необхідно новітніми джерелами та останніми редакціями нормативних актів. Це дасть можливість уникнути використання застарілих норм і положень. Проте, залежно від мети та завдань дослідження, можуть широко використовуватись і інші наукові, публіцистичні, статистичні джерела, аналізуватися нормативно-правові акти та їх редакції, що втратили чинність.

Заохочується та рекомендується використання зарубіжних наукових, публіцистичних та інших джерел, викладених іноземною мовою чи у перекладі.

Наукові джерела потрібно використовувати творчо. Пряме запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється.

Список джерел, що використовувалися в навчально-дослідній роботі, повинен включати:

- нормативно-правові акти (Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти, закони України, підзаконні акти);

- наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);

- статті в періодичні виданнях (журналах, газетах, збірниках);

- електронні ресурси Інтернету (дані з офіційних сайтів органів державної влади, міжнародних організацій тощо);

- інші джерела.

Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно діючих стандартів бібліографічного опису.

Якщо в роботі використані посилання на застарілі (нечинні чи змінені) нормативно-правові акти, то така робота не може бути оцінена позитивно і підлягає переробці.

Вибір теми навчально-дослідної роботи проводиться індивідуально за узгодженням з викладачем, що здійснюватиме контроль за ходом виконання та результатами дослідження.

Результати індивідуальної навчально-дослідної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 10 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовному модулі відповідної дисципліни.

Навчально-дослідні роботи, рівень виконання яких оцінений як незадовільний, підлягають доопрацюванню відповідно до зауважень викладача.

Результати самостійної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 5 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовному модулі відповідної дисципліни.