Мал. 7. Визначення відстані по далекомірній шкалі ПАБ-2

12. При вимірюванні відстані за допомогою далекомірної рейки (мал. 8) ко-

Мал. 8. Далекомірна рейка і визначення відстані по ній

Додатки

ристуються бусоллю або стереотрубою як далекоміром з постійним кутом і змінною базою.

Рейку роблять складеною з трьох колін, шарнірно з’єднаних між собою; кожне коліно виготовляється з сухого дерев’яного бруска завдовжки 1м і з поперечним перетином 8 X 2 см. Загальна довжина розкладеної рейки близько 2,7 м, що дає можливість виміряти відстані до 500 м.

Розміщення поділок на рейці проводять таким чином: Відміряють на рівній місцевості мірною стрічкою дальність, яка дорівнює 200 м. На одному кінці виміряної лінії встановлюють бусоль або стереотрубу, а на іншому забивають в землю два кілочки, на які вкладають горизонтальну рейку під прямим кутом до оптичної осі приладу; Вертикальну лінію перехрестя сітки приладу наводять в початкову поперечну лінію, проведену на одному кінці рейки. Добре видиму в прилад указку (наприклад, олівець) пересувають на рейці, тримаючи прямовисно, до тих пір, поки вона не підійде до лінії сітки, сусідньої з перехрестям (відповідній куту 0-05), і прокреслюють на рейці вздовж указки межу.

Відзначений на рейці відрізок, що відповідає куту 0-05 і відстані на місцевості 200 м, ділять пополам і стометрові відрізки відкладають по всій довжині рейки. Крайній стометровий відрізок ділять на десять поділок ціною 10м. Потім рейку розфарбовують, як показано на мал. 8, а.

Далекомірна рейка виготовляється для кожного приладу, індивідуально.

Для вимірювання відстані між двома точками за допомогою далекомірної рейки на одній з точок встановлюють прилад, а на іншій – рейку. Потім вертикальну лінію, перехрестя приладу при горизонтально розташованій рейці (горизонтальну лінію при вертикально розташованій рейці) наводять в одну з меж великих поділок рейки, які відповідають 100 м, з таким розрахунком, щоб сусідня з перехрестям поділка сітки, відповідна 0-05, припала на ділянку рейки, розділену на поділки ціною 10 м (мал. 8, б). Відлічивши, скільки поділок рейки (великих і малих) містяться в куті 0–05, обчислюють (дальність, яка буде дорівнювати сумі добутків числа поділок на їх ціну (частина малих поділок оцінюється на око).

Приклад. Відрізок аb на рейці, відповідаючий 0-05 кутомірної сітки (мал. 8,б), складається з однієї великої поділки ціною 100 м і 7,5 малих – ціною 10 м. Шукана дальність рівна 1 x 100 + 7,5 х 10 = 175 м.

13. Для вимірювання відстаней за допомогою допоміжної бази необхідно мати 50-м шнур з відмітками (вузлами) через кожні 10 м. Крім того, необхідно мати таблицю для визначення відстаней, яка подається нижче.

Вимірювання відстані виконується таким чином:

– на одній з точок місцевості, між якими вимірюють дальність

(на прив'язуваній або орієнтирній крапці), встановлюють бусоль (стереотрубу), на іншій розгортають базу, натягуючи виміряний шнур під прямим кутом (під кутом 15-00) до лінії, що з’єднує ці дві точки, і відзначають кінці бази вертикальними тичками; довжину допоміжної бази має дорівнювати цілому числу десятків метрів (10, 20, 30 м і т. д.) з таким розрахунком, щоб вона не була меншою 1/10

Додатки

вимірюваної відстані;

– вимірюють бусоллю (стереотрубою) горизонтальний кут Р, під яким видно базу;

Користуючись таблицею значень виміряного кута Р при відомій довжині допоміжної бази Б, знаходять величину вимірюваної відстані, в метрах.

Приклад. Базу завдовжки 50 м видно під кутом 1-06. Вимірювана відстань, дорівнює 449 м.

Якщо відповідно до умов місцевості або обстановки розбити допоміжну базу на орієнтирній точці або винести на неї прилад неможливо (наприклад, орієнтирна точка розташована за річкою або знаходиться в розташуванні супротивника), то допоміжну базу розгортають на прив’язуваній крапці під прямим кутом до лінії що з’єднує прив’язувану й орієнтирну точки. Потім, встановивши бусоль на іншому кінці бази, вимірюють величину, кута між напрямами на орієнтирну і прив’язувану точки і обчислюють кут Р, під яким видно базу з орієнтирної точки