Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Виробництво — матеріальна основа задоволення потреб

Читайте также:
  1. C2 Раскройте на трех примерах научный вывод о том, что социальные условия влияют на характер и форму удовлетворения первичных (биологических, витальных) потребностей.
  2. ECR (Efficient Customer Response) - Эффективное взаимодействие с потребителем
  3. II этап. Определение общей потребности в собственных финансовых ресурсах.
  4. II. По правовому основанию различались иски цивильного права и иски преторские.
  5. II. Потребность живых систем в энергии
  6. III Обоснование экономической эффективности
  7. Quidquid te mihi ex quacumque causa dare facere oportet... - Все, что ты мне должен по какому бы то ни было основанию...
  8. T - податки на виробництво й імпорт (за винятком субсидій).
  9. V. Ориентированная основа деятельности (ООД).
  10. V. Ориентированная основа деятельности (ООД).

Виробництво включає велику кількість галузей і підприємств, на яких створюють конкретні матеріальні блага чи послуги: машини, верстати, побутову техніку, продукти харчування, одяг, взуття тощо. Отже, виробництво — це процес створення різноманітних матеріальних благ та послуг, необхідних для задоволення людських потреб.

Люди створюють матеріальні блага у взаємодії з природою. Без цієї взаємодії виробництво неможливе. У людській діяльності споконвічно використовувалися природні матеріальні блага і сили природи — сонце, вітер, вода, вогонь. Вивчаючи властивості природних благ, люди своєю працею змінювали їх форми і таким чином пристосовували для задоволення потреб. V цьому пристосуванні природних благ для задоволення людських потреб, власне, полягає суспільне виробництво.

Суспільне виробництво поділяють на матеріальне і нематеріальне виробництво (рис. 1.2). До матеріальної сфери суспільного виробництва належать ті галузі виробництва, в яких виробляються матеріальні блага: вугілля, метал, нафта, машини, устаткування, сільськогосподарська продукція, електроенергія, продукти харчування тощо, і підприємства, що надають матеріальні послуги: вантажний транспорт, обслуговування і ремонт техніки, оптова торгівля і подібні.

До сфери нематеріального виробництва відносяться галузі, що виробляють нематеріальні послуги, до яких належать: роздрібна торгівля, пасажирський транспорт, зв'язок, що обслуговує населення, підприємства побутового обслуговування, заклади охорони здоров'я та заклади, що створюють духовні цінності — у галузі освіти, культури, мистецтва тощо. Структуру суспільного виробництва можна показати схематично.

Рис. 1.2. Структура суспільного виробництва

Особливе місце в нематеріальному виробництві належить духовному виробництву — праці художників, скульпторів, письменників, кінематографістів тощо. Результатом їх діяльності є матеріальні продукти, але їх відносять до нематеріального виробництва, бо їх основне призначення — задоволення духовних потреб.

Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг. Галузі цієї сфери не створюють матеріального продукту, але їх послуги необхідні для організації виробництва та для задоволення безпосередніх потреб людини. Вони можуть бути спожиті лише під час їх надання як корисний ефект живої праці.



Усі складові елементи суспільного виробництва взаємозалежні і взаємодіють (рис. 1.3). Вирішальна роль у цій взаємодії належить матеріальному виробництву, бо воно забезпечує суспільство матеріальними благами. Разом із тим слід зазначити, що в сучасних умовах нематеріальна сфера виробництва розвивається швидше від матеріальної. Про це свідчить зростання кількості працівників у сфері нематеріального виробництва. Одночасно посилюється її вплив на розвиток матеріального виробництва. Отже, всі структурні елементи суспільного виробництва взаємозалежні і взаємодіють.

Рис. 1.3. Процес виробництва — взаємодія виробничих факторів

Важливе значення для розвитку економіки має оптимальне співвідношення не тільки між основними сферами суспільного виробництва, а й між галузями кожної сфери. Зазначимо, що в другій половині XX ст. в розвинутих країнах кількість задіяних у сфері матеріального виробництва скорочувалась, а обсяг виробництва зростав. Причиною цього було широке впровадження науково-технічного прогресу. У 70-ті роки розвинуті країни почали переходити до нової моделі економічного зростання, яка базується на інтелектуальних наукомістких галузях, що використовують передові технології, висококваліфіковану робочу силу та досягнення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).



Такий напрям структурних зрушень в економіці виявився досить ефективним. Він полягає в прискореному розвитку високотехнологічних наукомістких виробництв як виробництво комп'ютерів, літаків, промислових роботів, інтегральних схем, засобів зв'язку, верстатів з програмним управлінням, високоякісної побутової техніки.

Структурна перебудова матеріального виробництва забезпечила зростання ефективності економіки, зниження матеріало- та енергомісткості, зростання наукомістких, інтелектуальних галузей виробництва.


Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 6; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Закон зростання потреб. Зміна структури потреб у сучасних умовах | Виробничі ресурси і їх структура. Фактори виробництва
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты