ДОГЛЯД ЗА СОБОЮ 2 страница

Завжди залишайтеся на позитивній ноті, спілкуючись з представником компанії, який проводить інтерв'ю. Ніколи самі не робіть висновки про те, що може допомогти, а що може завадити вам зайняти вакантне місце: нехай ці висновки зроблять інші. Ніколи не "допомагайте" прийняти негативне рішення щодо вашої кандидатури, без кінця вибачаючись за все (вибачитися можна і треба лише за запізнення на співбесіду).

Розповідаємо про себе

Небагато кандидатів усвідомлюють, що особа, яка проводить співбесіду, не просто шукає людину, здатну виконувати певну роботу. Частіше за все метою інтерв'ю є пошук людини, з якою

можна робити спільну справу і на яку можна покластися. Ваші документи можуть бути вражаючими і, можливо, ви матимете цілий стос рекомендацій, та величезне значення при вирішенні вашої долі буде мати враження, яке ви справили на представника фірми.

Визнаним фактом є те, що пропозиція обійняти посаду частіше дається тим кандидатам, які сподобалися представнику фірми, ніж тим, які справді більше відповідають поставленим вимогам, підходять для виконання конкретної роботи. Тому для кандидата надзвичайно важливим, якщо не головним, завданням є зробити все можливе для того, щоб сподобатися співробітнику, який проводить співбесіду. При цьому зовсім не обов'язково, щоб ця особа подобалася вам особисто (якщо тільки у майбутньому вона не буде вашим прямим начальником).

Саме наявність/відсутність особливого розуміння, взаємного контакту між кандидатом і представником фірми і є тим основним фактором, що частіше за все лежить в основі позитивного/негативного рішення щодо надання роботи конкретній особі. При цьому кваліфікація кандидата, рівень професійної підготовленості чи робочий досвід, безумовно, залишаючись важливими показниками, можуть не мати вирішального значення.

Розповідаючи про себе під час співбесіди, пам'ятайте поради спеціалістів, які займаються проблемами психології ділових стосунків:

· Намагаючись створити найкраще враження і сподобатися особі, що проводить інтерв'ю, не піддавайтеся бажанню "покращити" факти на свою користь, наприклад, завищивши цифру річної заробітної плати на попередньому місці роботи, або ж важливість посади, яку ви обіймали раніше. Досвідчений наймач може швидко відчути невідповідність, нещирість наданої інформації, до того ж більшість фактів можна досить легко перевірити.

· Не перехвалюйте себе та свої особисті досягнення: у разі позитивного рішення ви будете працювати у складі команди. Ваші професійні та особисті якості повинні сприяти досягненню успіхів фірми у цілому.

· Через призму корисності для загальної справи фірми продемонструйте і своє бажання підвищувати рівень своєї майстерності у майбутньому. Це не тільки створить враження, що ви постійно удосконалюєте свої уміння та навички, але стане також свідченням того, що ви бажаєте приносити максимальну користь компанії-наймачу.

· Кандидати, які протягом співбесіди демонструють як бажання і готовність вирішувати проблеми, що можуть виникати у ході робочого процесу, так і впевненість у своїх силах, отримують більше пропозицій зайняти існуючі вакансії, ніж особи, які основну силу та енергію витрачають на обговорення проблем.

· У ході інтерв'ю вас, можливо, запитають про ваші сподівання, розрахунки щодо заробітної платні. Хорошою стратегією буде не називати конкретної цифри, а визначити можливі рамки. При цьому варто зазначити, що найнижчий рівень буде прийнятним для вас, якщо вам нададуть інші корпоративні пільги. Однак обговорюючи питання вашого заробітку, не забувайте, що вигідніше враження справляє кандидат, який більше інтересу виявляє до завдань, що стоятимуть перед ним у разі позитивного рішення. (Багато спеціалістів з психології ділових стосунків рекомендують пам'ятати правило: "Хто першим піднімає тему заробітної плати, той програє". Завдання кандидата — підвести представника фірми до цієї теми, щоб саме він почав її обговорення).

· Представник фірми, який проводить співбесіду, не проявлятиме інтересу до ваших бажань, аж поки ви не зацікавите його тим, що саме ви можете дати для компанії, яким може бути ваш персональний внесок у загальну справу.

· Якщо особа, яка проводить інтерв'ю, не надала вам можливості розповісти про ваші певні вміння чи особливу професійну підготовленість, докладіть максимум зусиль для того, щоб взяти ініціативу у власні руки та у підходящий момент перевести розмову на важливу для вас тему, У цьому випадку ваше завдання полягає у тому, щоб сфокусувати увагу представника компанії на тих ваших навичках та вміннях, що мають значення при обійманні даної конкретної посади*

Відповідаємо на запитання

Ставлячи вам запитання, представник фірми очікує від вас не тільки відповідей, а й зворотних запитань. Як правило, першою ставить запитання особа, яка проводить співбесіду.

Нижче наведені основні правила, про які варто пам'ятати, відповідаючи на запитання під час ділового інтерв'ю:

· Те, як ви відповідаєте на поставлене питання (манера вашої відповіді), так само важливо, як і те, що ви говорите (суть відповіді). Багато спеціалістів з питань ділового етикету та психології ділових стосунків вважають, що манера відповіді кандидата на запитання має навіть більше значення, ніж зміст сказаного.

Співбесіда втратить усякий сенс, якщо представнику фірми, який її проводить, буде важко (або неможливо) зрозуміти, що ви говорите. Тому намагайтеся говорити чітко і спокійно. Якщо ви знервовані, вдихніть глибоко кілька разів та сфокусуйтеся на суті питання, що вам поставили.

He поспішайте дати відповідь, а почавши відповідати, не торохкотіть — не вимовляйте слова поквапливо, ковтаючи. (Приділяючи увагу тому, як ви говорите, все ж таки обов'язково думайте, що саме ви говорите.)

· Не будьте улесливим («Це надзвичайно хороше запитання, якщо я можу це сказати, пане директору»), а також не будьте неповажливим («О-о! На цьому запитанні можна зламати голову»). Реагуйте на питання серйозно та у природній манері.

· Не давайте надто коротких, а тому, можливо, не дуже ввічливих, відповідей. Наприклад, вас запитують, як ви підвищували свій професійний рівень після закінчення навчального закладу, а ви у грубуватій короткій манері відповідаєте, що ці факти викладені у вашому резюме. Можливо, особа, яка проводить співбесіду, має намір прийняти вас на роботу і тому бажає дізнатися від вас, як ви продовжуєте вдосконалювати свої професійні вміння та навички, щоб ще раз для себе підтвердити правильність рішення, що буде прийняте. Відповідь же такого роду безумовно може похитнути впевненість представника компанії.

Взагалі ж кандидати, які у ході співбесіди відповідають на запитання лише словами «так» чи «ні», як правило отримують негативну відповідь частіше, ніж ті кандидати, відповіді яких складаються з двох або більше речень.

· Відповідайте на поставлене питання, а не на запитання, на яке ви хотіли б відповісти (для цього завжди дуже уважно слухайте те, що вам кажуть). Не соромтеся попросити уточнити запитання, якщо ви не повністю зрозуміли його суть. Ви можете ввічливо попростити перефразувати питання, сформулювати його по-іншому. У будь-якому разі це краще, ніж дати непідходящу, неадекватну відповідь. Ваше прохання також продемонструє наявність у вас ініціативи.

· Давайте відповіді по суті запитання, намагаючись, щоб вони були при цьому достатньо короткими. Ваші відповіді обов'язково мають бути виваженими та інформативно наповненими. Не робіть несуттєвих зауважень та заяв. При цьому краще запитати особу, яка проводить співбесіду, чи бажає вона отримати більш детальну інформацію, ніж почати викладати довгу промову, що, можливо, буде перервана співрозмовником.

· Якщо ви не знаєте відповіді на поставлене запитання (можливо, воно стосується вузьких, специфічних аспектів), зразу ж скажіть про це, не намагайтеся якимось чином впевнити представника фірми, що ви володієте інформацією.

· Не бійтеся використати у розмові ваше почуття гумору, але уникайте жартів, які ніяким чином не пов'язані з даною конкретною ситуацією (проходження ділового інтерв'ю).

Ставимо питання

Більшість осіб, які проводять ділові інтерв'ю, чекають моменту, коли вони можуть запитати кандидата, чи він бажає поставити питання/чи має він питання. На цій стадії співбесіди представник фірми має можливість відійти від заздалегідь визначеного плану, якого він дотримувався до цього дня десятки, сотні разів.

Не розчаровуйте співрозмовника заявою про те, що ви не маєте запитань. При цьому ставте питання, які, виходячи з конкретної ситуації, мають значення, а також ті, що ви підготували заздалегідь. Намагайтеся уникати порожніх запитань, які ставляться, тільки щоб не мовчати. (Ваше попереднє знайомство з характером діяльності компанії, безумовно, допоможе вам сформулювати підходящі, суттєві запитання).

Ви повинні завжди мати певні запитання до особи, яка проводить співбесіду. Навіть, якщо ви відчуваєте, що вже дістали повну, вичерпну інформацію, яка може вас цікавити" запитайте щось подібне: "Що для Вас є найбільш привабливим у роботі у цій компанії?" або "Які найбільші завдання стоять зараз перед вашою фірмою?" Не ставте питання, відповіді на які можна легко знайти через Інтернет або у річному звіті компанії: якщо ви поставите подібні запитання, особа, яка проводить інтерв'ю, може зробити висновок, що ви заздалегідь не ознайомилися з характером та напрямами діяльності компанії (у вас відсутня домашня підготовка).

Ставлячи питання, уникайте прояву в них сумніву, а ще гірше — недовіри до сказаного представником фірми раніше. Ваше завдання — не проведення розслідування, а отримання необхідної для вас інформації найбільш ефективним та ввічливим способом, щоб не викликати незадоволення чи роздратування з боку представника фірми.

ЗАВЕРШЕННЯ СПІВБЕСІДИ

Посмішка, потискання рук та прямий погляд в очі особі, яка проводила інтерв'ю, так само важливі при завершенні співбесіди, як і на її початку. Не вагайтеся запитати представника фірми, що буде наступним етапом (якщо тільки вам це не пояснили раніше). Скажіть, що ви будете дзвонити йому для того, щоб дізнатися про подальший розвиток подій, і, за можливості, визначте час вашого дзвінка. (Запевнення представника фірми у вашій незмінній зацікавленості у конкретній посаді — правильний і далекоглядний крок). Дуже важливо, щоб ви попрощалися з особою, яка проводила інтерв'ю, залишивши позитивне враження про себе, тому ніколи не завершуйте співбесіду вираженням тривоги, розповіддю про власні проблеми або ж проявом невпевненості у власних силах, у вашій відповідності даній посаді.

Як би не завершилася співбесіда, ніколи не забувайте подякувати представнику компанії за надану можливість пройти ділове інтерв'ю. Ввічливість не вимагає великих зусиль. І хто знає? Можливо, ваші шляхи ще перетнуться у майбутньому.

3.3. СПІВБЕСІДА ЗАКІНЧИЛАСЯ, КРАПКА НЕ ПОСТАВЛЕНА: ДІЇ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ДІЛОВОГО ІНТЕРВ'Ю

Завжди зразу ж після проходження ділового інтерв'ю відправляйте лист особі, яка його проводила. Він має бути невеликим і простого змісту: привітання та звертання до конкретної особи; подяка за надану вам можливість пройти співбесіду; можливо, зауваження, коментар щодо певного моменту в ході співбесіди; заключна частина — висловлення поваги, підпис.

Якщо інтерв'ю проводили кілька представників компанії, необхідно написати кожному із них. При цьому обов'язково певною мірою змінюйте викладене у кожному листі на той випадок, коли ці особи випадково чи свідомо порівняють отримані від вас послання.

Для свого листа виберіть письмове приладдя та папір вищого ґатунку (добре використати чорнильну ручку з чорними або синіми чорнилами та білий або кремовий папір). Купіть усе необхідне заздалегідь для того, щоб мати можливість відправити лист, як тільки ви повернетесь додому, коли усі подробиці співбесіди будуть іще свіжими у вашій пам'яті. Якщо ви не певні у правильності написання титулу, посади або ж імені особи, з якою ви зустрічалися, передзвоніть до компанії та з'ясуйте це питання. Після всіх затрачених зусиль не варто псувати усю справу неувагою до дрібних (але надзвичайно важливих) деталей.

Найкраще написати ваш лист від руки. Навіть якщо почерк у вас не найкращий, лист, написаний вами від руки, справить більше враження, ніж переданий електронною поштою або відправлений на веб-сайт компанії. Особа, яка проводила інтерв'ю, безперечно, запам'ятає цей факт і відзначить вас як людину, яка витратила час саме на написання листа. Можливо, за наявності кількох рівних кандидатів ваші гарні манери допоможуть зробити вибір на вашу користь.

Якщо ви зверталися у фірму за роботою, використовуючи електронну пошту, і таким самим чином проходили співбесіду, лист-подяку також відправте електронною поштою. У тому разі, коли ви проходили співбесіду по телефону, лист-подяка має бути написаний від руки.

Обов'язково, як ви це обіцяли при прощанні, передзвоніть в установу/організацію/на фірму, де ви проходили співбесіду, та дізнайтеся про результати. Якою б не була ситуація на момент дзвінка (ви отримали іншу пропозицію, ви передумали міняти місце роботи і т. ін.), залишайтеся вихованою людиною і дотримуйтесь свого слова.

У тому випадку, коли вам пообіцяли передзвонити і повідомити про результати співбесіди, але ви не отримали ніякої інформації протягом перших кількох днів, не розчаровуйтесь і не втрачайте надії. Як правило, усі працюючі — зайняті люди, але вони виконують свої обіцянки. Якщо ж ви не маєте можливості більше чекати, самі передзвоніть до установи/фірми, де проходили інтерв'ю, або ж надішліть відповідний e-mail. Якщо ж особа, яка пообіцяла з вами зв'язатися, постійно не відповідає на ваші дзвінки, можливо, вам пощастило, що ви не працюєте з нею.

ВИ ОТРИМАЛИ НЕГАТИВНУ ВІДПОВІДЬ

Якщо після співбесіди ви отримали негативну відповідь, не падайте духом і не втрачайте надії. Пам'ятайте, що крім фірми, до якої ви звернулися, існує ще багато інших організацій, установ та фірм. До того ж, ви не єдина людина, яка проходила через усі (часом важкі та неприємні) етапи пошуку роботи.

Спеціалісти з психологи ділових стосунків дають поради, як краще пережити час пошуку роботи:

· Не відмовляйтеся від іншої можливої роботи, якою б незначною вона не була. Краще мати половину хліба, ніж нічого не мати!

· Контактуйте з усіма, хто може допомогти вам у пошуках роботи (друзі, знайомі, колишні колеги).

· Відвідуйте різноманітні курси / продовжуйте вчитися.

· Розглядайте період пошуку роботи як своєрідну роботу. Майте розпорядок дня (вивчення інформації про наявні вакансії, дзвінки до різних установ та фірм і т. ін.) і незмінно його дотримуйтесь.

· Не «пережовуйте» невдале минуле до безкінечності, живіть сьогоднішнім днем та працюйте на майбутнє.

· Залишайтеся оптимістом і не припиняйте пошуків.

ВИ ОТРИМАЛИ ЗАПРОШЕННЯ НА РОБОТУ

Надзвичайно важливим є не лише отримати роботу, а й вдало розпочати свою діяльність на новому місці. Поради спеціалістів допоможуть вам у цьому:

· Зразу ж починайте встановлювати свою систему зв'язків та контактів з колегами.

· Вчіться тонкощам своєї справи. Не бійтеся ставити питання.

· Знайте та розумійте, що і чому ви робите: вивчіть свої обов'язки та усвідомте необхідність виконуваної вами щоденної роботи.

· Продовжуйте підвищувати свою кваліфікацію.

ТЕМА 4. ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ

4.1. ВІТАННЯ ТА РЕКОМЕНДУВАННЯ

Вітання та рекомендування у сфері ділового спілкування мають особливе значення. Те, як ми вітаємо людей, значною мірою визначає, як вони сприймають нас самих. Перше враження, яке складається за надзвичайно короткий час — від 15 до 60 секунд, може стати останнім і не зміниться вже ні за яких обставин (або ж у результаті величезних зусиль). Перше враження може накласти відбиток на все подальше спілкування. Ось чому знання правил вітання та рекомендування є нагальною необхідністю.

Найважливіше, що треба пам'ятати про рекомендування — ніколи не забувати зробити його, тобто ніколи не забувати познайомити людей. Особа, яку не представили, залишається, з точки зору спілкування, невидимою. Якщо не знайомі між собою люди не відрекомендовані, вони не можуть активно, повноцінно брати участь у розмові, сконцентрувати свою увагу на обговорюваних питаннях, тому що намагаються визначити для себе, ким є інші присутні, або ж чекають на перерву у розмові, щоб представитися самим. Як тільки рекомендування відбулося, усі зразу ж почувають себе значно комфортніше. Сам процес допомагає почати встановлення стосунків між присутніми, а також знайти теми для подальшої розмови.

ПРЕДСТАВЛЕННЯ

Варто пам'ятати, що мета рекомендування — допомогти незнайомцям пізнати не лише імена один одного, але і їх соціальні ролі та професійний статус.

Є кілька основних правил, яких необхідно дотримуватися при рекомендуванні:

· Першою називають особу, яка обіймає вищу посаду або є більш важливою, тобто особі, яка обіймає вищу посаду або є більш важливою, представляють особу, яка обіймає нижчу посаду або її роль у конкретній ситуації менш важлива. Це правило у ділових ситуаціях працює незалежно від статі осіб.

Наприклад:

«Пане директору, дозвольте представити Вам пана Хоменка, нового співробітника відділу планування» (представляємо підлеглого начальнику).

«Пане Сидоренку, я хотів би представити мого колегу пана Савченка» (представляємо співробітника клієнту фірми),

«Пане міністре, дозвольте представити вам пані Нечипоренко»

(представляємо неофіційну/приватну особу офіційній/ посадовій особі).

У тому випадку, коли вам не відомий соціальний чи професійний статус осіб, або ж коли усі присутні мають рівний статус, виберіть того, кому ви хочете приділити більше уваги та пошани, і назвіть цю особу першою, тобто представте йому / їй інших присутніх.

Якщо ж статус усіх однаковий, і ви не можете вирішити, кому приділити більше уваги та пошани, можна звернутися до традиційних правил етикету і представити молодшу за віком особу старшій за віком:

«Пане Ревенку (за 50 років), я хотів би представити Вам пана Зайченка (за 30 років)» або чоловіка жінці:

«Пані Наливайченко, дозвольте вам представити пана Германа».

У змішаних соціально-ділових ситуаціях, як, наприклад, свято фірми, на якому присутні подружжя співробітників і особливі друзі, працюють норми ділового етикету. Питання про більшу/меншу значущість тієї чи іншої особи (начальник чи дружина?) при представленні вирішується залежно від існуючих взаємовідносин та конкретної ситуації.

У принципі рекомендується на будь-яких заходах, організованих вашою компанією/фірмою, незалежно від місця його проведення, представляти подружжя (чоловіка чи жінку) начальнику, адже він/вона очевидно визнає статус і значущість вашого керівника. Якщо ж ви зустрілися з начальником випадково за межами офісу чи в гостях у третьої особи, ви представляєте дружину/чоловіка першою/першим.

· Називайте ім'я кожної особи чітко і зрозуміло. Не завжди обов'язково повторювати процес у кожну сторону («Пане Романюку, познайомтеся, будь ласка, з паном Гавриленком». «Пане Гавриленку, познайомтеся, будь ласка, з паном Романюком»), особливо, коли необхідно представити більше, ніж дві особи. Щоправда, у деяких ситуаціях — важливий статус присутніх, серйозна ділова зустріч тощо — рекомендується такий двосторонній підхід. Він надає можливість повністю з'ясувати імена інших осіб, а також полегшує надання додаткової інформації про кожну особу.

При рекомендуванні завжди краще називати прізвище людини, ніж її ім'я. При цьому слід вказувати титул, посаду (міністр, професор), а коли їх немає, не забувати слова «пан» та «пані».

· Представляючи людей, за можливості слід додавати коротку ділову та коректну інформацію про кожного:

«Пані Соловей, дозвольте представити Вам нашого нового колегу з фінансового відділу пана Оберемка. Він нещодавно прийшов у нашу фірму з компанії АБВ. Сергій Петрович, пані Соловей — старший спеціаліст відділу планування нашої фірми».

Надаючи інформацію про людину, яку ви представляєте, уникайте фраз типу: «Це Сергій Семенов, про якого я тобі/Вам говорив учора». Очевидно, що, почувши такі слова, Сергій почуватиме себе некомфортно, думаючи, що ж саме було сказано про нього вчора. Краще вибрати таке формулювання: «Сергій Семенов — це людина, про яку я Вам/тобі говорив учора. Це він тільки повернувся із відрядження до Молдови».

Частою помилкою при представленні є затягування самого процесу. Ваше бажання і завдання — надати достатню інформацію для початку розмови. Одного чи двох речень буде досить — ви завжди зможете додати щось пізніше.

ВІДПОВІДЬ НА ПРЕДСТАВЛЕННЯ

Як правило, у половині випадків представлятимете не ви, а вас. У подібних ситуаціях (бути представленим) так само важливо знати правила поведінки:

· Встаньте (якщо сидите). Коли людину представляють, вона повинна піднятися з місця, незалежно від своєї статі. У тому випадку, коли ситуація не дозволяє зробити це (стілець стоїть дуже близько до столу; мало місця і т. ін.), скажіть, що ви хотіли б піднятися, але не маєте такої можливості, або ж підніміться настільки, наскільки це можливо за даних умов.

Якщо ви не встанете під час представлення вас іншій особі, ви таким чином визнаєте свій нерівний (нижчий) статус щодо людини, якій вас представляють.

· Наблизьтесь до людини, якій вас представляють, подивіться їй в очі, посміхніться або ж наберіть приємного виразу обличчя.

Не відволікайтеся на те, що відбувається у даний момент десь в іншому куті кімнати/приміщення. Сконцентруйте свою увагу на особі, з якою вас знайомлять.

· Потисніть руку. Рукостискання підтверджує встановлений зв'язок і є знаком поваги та готовності довіряти.

· Привітайтеся з людиною і повторіть її ім'я. Ви можете сказати щось таке:

«Радий познайомитися, пане Нечипоруку».

«Дуже приємно, пане Нечипоруку».

«Доброго дня, пане Нечипоруку».

· Після завершення розмови попрощайтеся. Навіть якщо ви говорили недовго, варто завершити зустріч ввічливим зауваженням, додавши до «До побачення» щось подібне:

«Я отримав задоволення від нашої зустрічі».

«Побачимося на найближчий нараді».

ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ ПРИ ПРЕДСТАВЛЕННІ

На жаль, не всі представлення проходять так, як рекомендують норми етикету. Якщо виникають труднощі при рекомендуванні, найкраще з'ясувати, що іде не так, виправити ситуацію, а після того забути, що сталося.

· Якщо ви раптом забули ім'я людини, яку збираєтесь познайомити з кимось, зразу визнайте це. Не замовкайте на півслові, залишаючи всіх присутніх у ніяковому мовчанні. Нічого особливо страшного не сталося. Рано чи пізно кожен із нас забуває чиєсь ім'я. Не намагайтеся "вгадати" забуте, буде ще гірше, якщо ви назвете людину не її іменем.

Ви можете сказати щось таке:

«Вибачте, але я забув ваше ім'я».

«Усе вилетіло з голови. Я не пам'ятаю вашого імені».

«Як таке могло статися Я точно знаю ваше ім'я».

Ви можете спробувати виправити ситуацію, сказавши:

«Чи ви зустрічалися з моїм колегою, Андрієм Васюком?»

Тоді особа, чиє ім'я ви забули, може представити себе вашому колезі, або ж ваш колега може сказати: «А ваше ім'я...?»

· Якщо ви забули або не змогли зрозуміти імені людини, яку вам представили, не треба сподіватися, що його пізніше повторить той, хто вас познайомив і у такий спосіб допоможе вам (може статися, що «посередник» буде змушений одразу ж піти, той, хто вас познайомив і у такий спосіб допоможе вам (може статися, що «посередник» буде змушений одразу ж піти, лишивши вас з новим знайомцем, імені якого ви так і не знаєте). Варто, не соромлячись, попросити людину повторити своє ім'я. Це буде краще, ніж називати її неправильно.

· Якщо вас забули відрекомендувати, не вагаючись, зробіть це самі, чітко та досить швидко назвавши себе:

«Моє ім'я (мене звуть) ... (Я) думаю, що ми раніше не зустрічалися».

Для подібної ситуації варто також мати спеціальну фразу, яка допомогла б вам представити себе. Така фраза знадобиться вам і у тому випадку, коли з вами не буде людини, яка змогла б познайомити вас з присутніми.

Заздалегідь продумайте та відпрацюйте фрази, які допоможуть вам краще представитися. Представлення має бути чітким, позитивним, цікавим, добре поданим, а також надавати головну інформацію про вас і допомагати розпочати розмову. Наприклад:

«Доброго дня. Моє ім'я Світлана Заичук. Я консультант фірми АБВ».

«Доброго дня, пане Гавриш. Я Павло Даниленко, представник нашої компанії в Чернівцях».

• Якщо хтось вимовляє ваше ім'я неправильно або ж має неправильну інформацію про вас, ввічливо виправте людину, не ставлячи її при цьому у незручне становище. Наприклад, ви можете сказати:

«Насправді моє ім'я вимовляється: Вер-хо-го-ро-ден-ко».

або

«Моя офіційна посада — заступник керівника фінансового відділу».

Це особливо важливо у ситуації, коли ви маєте намір зустрітися з новим знайомцем знову або ж коли інформація про вас може впливати на подальші стосунки.

РУКОСТИСКАННЯ

Найбільш поширеною формою вітання у діловому світі є потиск рук — традиційний символ довіри. У далекому минулому простягнута рука демонструвала відсутність зброї та дружні наміри.

Сьогодні потиск рук — важливий знак поваги, найбільш значущий аспект у протоколі ділового вітання. Це коректна форма вітання колег, ділових партнерів та клієнтів. Вагомою складовою першого враження про людину є саме оцінка «якості» її рукостискання.

У ділових стосунках (у західній культурі) руки тиснуть як чоловіки, так і жінки.

Як потискати руки

Звичайно, усім відомо, як потискати руки. Та все ж таки деякі люди роблять це мляво і безвільно, деякі ж, навпаки, стискують вашу руку так сильно, ніби хочуть, побачити сльози у ваших очах. Як ви потискаєте руку? Нижче наведено три кроки, які треба робити для адекватного професійного рукостискання:

1. Назвіть своє ім'я та простягніть руку. У більшості ситуацій особа, яка обіймає вищу посаду, має першою простягнути руку. Якщо вона цього не зробила, активною стороною повинні бути ви.

2. Тримайте свою руку під невеликим кутом, з великим пальцем, піднятим угору. Місце з'єднання великого та вказівного пальця на вашій руці має доторкнутися відповідного місця на руці іншої особи. Опустіть обережно ваш великий палець зверху на руку знайомця та обхопіть іншими пальцями його долоню.

3. Твердо, але не дуже сильно, потисніть руку (не дуже довго: 2 — максимум 3 рази). Потім відпустіть руку.

Протягуючи руку для потискання, будьте певні у тому, що ви при цьому передаєте іншій людині відповідний, адекватний сигнал.

Якщо долоня вашої руки буде повернута вниз (до підлоги), ви своїм жестом, навіть не маючи такого наміру, продемонструєте бажання мати контроль над ситуацією і, ширше, домінувати у стосунках з даною особою.

Повернувши долоню вверх, ви тим самим проявите свою готовність віддати контроль над ситуацією та, ширше, ініціативу у стосунках іншій людині (рис. 1, 2). (Майте на увазі, що у деяких країнах такий жест — долоня повернута вгору — може розцінюватися як залякування партнера зі спілкування.)

Протягуючи руку для потискання, ви маєте продемонструвати визнання рівності сторін (вас та іншої людини) у спілкуванні. Для цього тримайте вашу руку таким чином, щоб долоня не була повернута ні до підлоги, ні вверх.

Коли потискати руки

Знати, коли потискати руки, так само важливо, як і вміти адекватно, професійно це робити.

Визначте, коли у ділових ситуаціях необхідно потискати руки:

• Коли ви знайомитеся з кимось/вас знайомлять із кимось.

• Коли ви прощаєтеся з кимось.

• Коли хтось не з вашої організації (клієнт, відвідувач, покупець і т. ін.) завітає до вашого офісу.

• Коли ви зустрічаєте людину, з якою довго не бачились, наприклад, колегу з представництва вашої фірми в іншому місті.

• Коли ви приходите на ділову зустріч і вас представляють іншим присутнім.

• Коли ділова зустріч закінчилась.

• Коли ви зустрічаєте колегу/ділового партнера/клієнта компанії за межами офісу.

• Коли ви відчуваєте, що рукостискання необхідне та очікуване у конкретній ситуації.

У принципі, в усіх названих ситуаціях прийнятим і ввічливим є потискання руки.

Проблеми при потисканні рук

1. Рукостискання занадто міцне. Розслабте свою руку, щоб вона могла "вислизнути із обійм твердої руки". Такі дії можуть досить ефективно захистити вас від непотрібних больових відчуттів. Тримаючи руку під невеликим кутом, ви також можете певною мірою послабити силу занадто міцного рукостискання.

2. Рукостискання дуже слабке і мляве. У подібному випадку намагайтеся максимально наблизити точку з'єднання великого та вказівного пальців вашої руки до відповідної точки на руці іншої особи. У такий спосіб ви зможете певною мірою уникнути млявості рукостискання.

3. Інша особа не простягнула своєї руки, щоб потиснути вашу. Просто опустіть свою руку без ніяких коментарів. Ви зробили усе правильно, ваша поведінка була адекватною. Якщо хтось не потиснув простягнуту вами руку, це проблеми його/її виховання та ділової культури, а не ваші.