ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ

РОБОТИ

Оформлення дипломної роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення”.

Текст дипломної роботи набирають на комп’ютері із додержанням таких вимог:

- шрифт текстового редактора Word Times New Roman, розмір 14 мм;

- міжрядковий інтервал 1,5 (29-30 рядків на сторінці);

- друк здійснюється на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм).

Поля, які слід залишити на кожній сторінці:

- зліва поле не менше 25 мм;

- справа – не менше 10 мм;

- зверху і знизу – не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності Щільність тексту магістерської роботи повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання магістерської роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4, їх включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи і розміщують, як правило, у додатках.

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин дипломної роботи: “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “АНОТАЦІЯ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожен розділ магістерської роботи слід починати з нової сторінки.

Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і вноситься до змісту як “Перелік умовних позначень”. Позначення друкуються у дві колонки: у лівій за абеткою наводяться скорочення, у правій – детальне розшифрування.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, завданні, анотації та змісту, номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Нумерація сторінок здійснюється зі “Вступу”.

Анотація, зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова ‘”РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, друкують назву розділу великими літерами з нового рядка.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу також повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу) Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу, який починається з великою букви. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту малими буквами (крім першої) з абзацного відступу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у бакалаврській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках магістерської роботи включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого перевищують формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими і в кінці яких ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, відокремлених крапкою. Якщо в магістерській роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування).

У бакалаврській роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків. Фотознімки розміром меншимза формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За необхідності, ілюстрації доповнюють поясненнями і коментарями.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Якщо в дипломній роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. І.2”. По тексту слово “таблиця” пишуть скорочено, наприклад “... у табл. 1.2” або “див. табл. 1.2.”.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Заголовки граф повинні починатися .з великих літер, підзаголовки -з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку бакалаврській роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки.

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапки пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках; наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно у межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1,2. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітки” ставлять крапку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі із зазначенням одиниці виміру після коми. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Після формули ставиться (,) , якщо далі іде розшифровка позначень формули і (.), якщо викладається новий текст. Всі формули нумеруються у відповідності із розділом. В тексті недоцільно давати загально відомі формули, такі як: фондовіддача, фондомісткість, виробіток продукції і тому подібне.

Посилання на літературні джереластудент повинен давати при написанні бакалаврської роботи.Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише у тих випадках, коли в них міститься матеріал, що не включено до останнього видання.

Якщо використовують матеріали з монографій, наукових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання в бакалаврській роботі.

Посилання у тексті бакалаврської роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: "... у працях [1-7]...", або цитата у тексті: “… щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярдів тон різноманітних твердих промислових відходів..." [6, с.9].

Список використаних джерел.До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі конкретних положень. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету. Усі джерела у переліку можуть бути розміщені за одним із двох підходів:

- в алфавітному порядку;

- у порядку згадування в тексті.

Приклад оформлення представлено у додатку Ж.