Особливості розвитку сучасних міжнародних відносин

Зрозуміти сутність сучасних міжнародних відносин можливо лише при умові врахування особливостей розвитку сучасного світу, в якому відбувається:

1.Формування єдиного, взаємопов'язаного і взаємозалежного цілісного світу, що потребує й формування відповідної міжнародної політики. Можна сказати, що міжнародні відносини в сучасних умовах все більше визначаються загальнолюдськими інтересами.(глобалізація – виникнення світової всезагальної соціокультурної системи – формування світового ринку‚ політики‚ комунікацій‚ всесвітньої культурної стандартизації‚ спортивної діяльності‚ туризму тощо)

2.На світовий розвиток великий вплив справляють глобальні проблеми сучасності. Їх вирішення можливо тільки зусиллями всіх країн світу. В цьому напрямі потрібна така міжнародна політика, яка б виходила з необхідності об'єднання зусиль усього людства заради врятування цивілізації.

3.На міжнародні відносини істотний вплив справив розвал СРСР, світової соціалістичної співдружності, ліквідування Ради економічної взаємодопомоги і Варшавського договору. Це призвело до утворення самостійних держав на, території СРСР і Південно - Східної Європи, які стали самостійними суб'єктами міжнародних відносин.

4.Відбувається також гуманізація міжнародної політики, що пояснюється універсалізацією цінностей, на які орієнтуються учасники міжнародних відносин.

5.Спостерігається і тенденція все більшої інституціалізації, що знаходить прояв у створенні спеціальних органів, організацій для широкої міжнародної співдружності.

6.Найважливішою проблемою сучасного світу є збереження і укріплення миру, особливо на європейському континенті, де були розв'язані дві світові війни ХХ століття.

Велика роль в сучасному багатоманітному, динамічному і суперечливому світі належить міжнародним організаціям, які є суб'єктами міжнародних відносин. Вони створюються для досягнення певних цілей, мають систему постійно діючих органів, функціонують згідно з міжнародним правом. Вони створюються двома або більше державами, представники яких регулярно зустрічаються в рамках цих організацій для погодження своїх інтересів і визначення політичної лінії з тих чи інших питань міжнародного життя. Членство в таких організаціях є добровільним.

Перші міжнародні організації виникли в середині XIX століття, діяли не постійно і були організаціями політичного характеру. Перша міжнародна постійно діюча організація - Ліга Націй виникла в 1919 р. з метою підтримання миру та безпеки.

Після II Світової війни міжнародні організації набули широкого розвитку. Це були організації загальносвітового значення, міждержавні і регіональні організації. Процес розвитку міжнародних політичних організацій тісно пов'язаний зі співвідношенням політичних сил на міжнародній арені. Тому міжнародні політичні організації стали саме тими структурами, в яких сконцентровано інтереси різних політичних сил, які мають на меті активний вплив на проблеми економічного, територіального та військового характеру.

Найбільш універсальною міжнародною політичною організацією є Організація Об'єднаних Націй (ООН). Вона - самостійний суб'єкт міжнародного права, створена літом 1945 р. з ініціативи ведучих держав Антигітлерівської коаліції (СССР,США, Великобританія). Був розроблений Статут ООН, який з поміж перших держав підписала Україна.

Цілі ООН і принципи її діяльності відображено в преамбулі та статтях 1 – 2 Статуту,

А саме: підтримання міцного міжнародного миру та безпеки, розвиток дружніх відносин між націями, розвиток міжнародного економічного, соціального, культурного співробітництва, погодження дій держав у досягненні цих спільних цілей. Членами ООН є суверенні держави, що утворили її, а також прийняті до неї згодом. Зараз членами ООН є біля 200 держав.

Генеральна Асамблея ООН працює у режимі сесій.

Рада Безпеки несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки. До неї входять 15 членів - 5 постійних (Росія, США, Великобританія, Франція, Китай) і 10‚ що кожні 2 роки переобираються. Рада Безпеки має право використовувати збройні сили держав - членів ООН.

Штаб - квартира ООН - Нью— Йорк. Організаційні мови Організації - англійська, французька, іспанська, російська, китайська.

Крім органів 00Н функціонують спеціалізовані установи. Це самостійні міжнародні організації, зв'язані з ООН угодами, їх діяльність пов'язана із вирішенням глобальних проблем. До спеціалізованих організацій належать: Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітній поштовий союз, Організація з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). У рамках цієї організації проводяться конференції, симпозіуми, наради, ведеться інформаційна, статистична, видавнича діяльність, здійснюється співробітництво з понад 400 міжнародними організаціями.

Велику роль виконує Міжнародне агентство по атомній енергетиці (МАГATE), воно контролює стан АЕС у світі.

Поряд з ООН важливу роль відіграють й інші політичні організації міждержавного і регіонального значення. З групових міжнародних організацій великий вплив на перебіг подій в світі здійснює Організація Північноатлантичного договору (НАТО), створена з ініціативи CШA в 1949 р. з метою об'єднання зусиль для колективної оборони країн, що ввійшли до неї. Зараз у її складі 18 держав, в тому числі США, Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Канада, Італія, Норвегія, Туреччина, Греція та ін. Вищі органи НАТО - сесії Ради та комітет військового планування. Штаб - квартира - Брюссель.

З регіональних організацій найбільш впливовими є Організація африканської єдності,Асоціація південно-східних азіатських націй (АСЕАН), Ліга арабських країн, Британська співдружність та ін.

Суб'єктами міжнародних відносин виступають і недержавні організації. Серед них транснаціональні корпорації, їх вплив на міжнародній арені визначається, по - перше, їх величезними економічними можливостями, по - друге, глобальним характером їх діяльності. До недержавних об'єднань і організацій, які виступають суб'єктами міжнародних стосунків, належать Римський клуб (асоціація вчених і суспільних діячів з різних країн світу, яка займається глобальними проблемами природних ресурсів, екології, світового економічного порядку), Комісія У. Пальме (незалежна міжнародна асоціація вчених і політичних діячів з питань незалежності світового співтовариства). У міжнародних відносинах певну роль відіграють окремі особи, релігійні, ідеологічні та інші об'єднання, що діють в багатьох країнах або у світовому масштабі.

Таким чином, міжнародні організації відіграють велику роль поряд з державами світу в розвитку глобального політичного процесу, формуванні нових міжнародних форм співробітництва.

Глобалізація – фр.global – світовий, всесвітній – виникнення світової всезагальної соціокультурної системи, диференційованої на окремі локальні підсистеми. Ознаки: формування світового ринку, політики, комунікації, всесвітньої культурної стандартизації, всесвітньої спортивної діяльності, туризму, поява світових проблем: екологічної, проблем війни і миру, світового розвитку, прав людини, освіти, бідності, хвороб тощо.