Практичне заняття № 1

а) суб’єкт;

б) об’єкт;

в) ризик та непевність;

г) об’єкт, суб’єкт, явище та інформація;

д) ризик, об’єкт, суб’єкт, явище, інформація;

1.10. Класифікація та систематизація явищ, процесів тощо, що здатні завдавати шкоди називається:

а) ідентифікація небезпек;

б) номенклатура небезпек;

в) класиномія небезпек;

г) квантифікація небезпек;

д) таксономія небезпек.

1.11. Класифікація та систематизація явищ, процесів тощо, що здатні завдавати шкоди називається:

а) класиномія небезпек;

б) ідентифікація небезпек;

в) квантифікація небезпек;

г) номенклатура небезпек;

д) не має вірної відповіді.

1.12. Виявлення типу небезпеки та встановлення її характеристик називається:

а) таксономія небезпек;

б) ідентифікація небезпек;

в) квантифікація небезпек;

г) типіфікація небезпек;

д) номенклатура небезпек.

1.13. Введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки називається:

а) квантифікація небезпек;

б) таксономія небезпек;

в) номенклатура небезпек;

г) інтегралізація небезпек;

д) ідентифікація небезпек.

1.14. Перелік назв, термінів, явищ, що здатні завдавати шкоди систематизованих за певними ознаками називається:

а) таксономія небезпек;

б) систематизація небезпек;

в) ідентифікація небезпек;

г) квантифікація небезпек;

д) номенклатура небезпек.

1.15. Здебільше небезпека має прихований характер і може перетворюватись в реальну небезпеку за наявності таких умов:

а) небезпека реально існує;

б) людина перебуває в зоні дії небезпеки;

в) людина надмірно ризикує;

г) людина не має ефективних засобів захисту, не використовує їх або ці засоби не ефективні.

1.16. За ознаками реалізації принципи забезпечення безпеки умовно поділяють на:

а) технічні, соціальні, економічні, юридичні;

б) технічні, управлінські, орієнтуючі, організаційні;

в) планування, стимулювання, ліцензування, стандартизації.

1.17. Яким законом стверджується – властивості системи як цілого не мають бути простою сумою властивостей її частин або елементів?

а) Законом константності (В.І. Вернадського);

б) Законом оптимальності;

в) Законом емерджентності;

г) Законом ускладнення організації.

ЗМ.2. Небезпеки життєвого середовища

Лекція 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Мета – вивчення закономірностей виникнення та характер дії природних процесів та явищ.

Завдання– визначити особливості впливу природних небезпек та їх наслідки та проаналізувати методи прогнозування їх виникнення.

Очікувані результати – після вивчення теми у студентів повинне сформуватися чітке уявлення про причини та характер виникнення стихійних лих і рівень їх небезпеки, наслідки від уражаючих факторів природних небезпек, розуміння важливості профілактичних заходів для мінімізації та попередження руйнівних наслідків, систему захисних дії, при виникненні тектонічних, гідросфер них небезпечних явищ.

План лекційного заняття:

Ø Основні поняття і терміни: природні небезпеки, тектонічні стихійні лиха, топологічні стихійні лиха, метеорологічні стихійні лиха, інфекційні захворювання людей.

Ø Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.

Ø Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.

Ø Небезпечні гідрологічні процеси і явища.

Ø Пожежі у природних екосистемах.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.

2. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 172–249.

3. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 72–142.

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 169 – 222.

2. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ «Еліта – Стар», 1999. – 304 с.

3. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.222-239

Практичне заняття № 2.

Природні загрози та характер їхніх проявів ідії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Мета – навчитися визначати рівень впливу погодних умов на працездат­ність людини та ознайомитися із заходами та засобами попереджен­ня метеотропних реакцій.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття

Ø Вивчити основні поняття та визначення.

Ø Визначте види, причини виникнення природних небезпек та наслідки стихійних лих.

Ø При вивченні землетрусів зверніть увагу на одиниці виміру сили землетрусу та вітру.

Ø Знати класифікацію вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Ø Мате уявлення про рівновагу в природному середовищі. Зверніть увагу на три стадії взаємодії людини з природою.

Ø Володіти поняттям сталого розвитку і мати уявлення про проблеми його реалізації в Україні.

Ø Розглядаючи тему практичного заняття, звернути увагу на загальні відомості про залежність самопочуття та працездатність людини від погодно-метеорологічних факторів.

Основні контрольні запитання

1.Загальні причини виникнення природних небезпек.

2.Появу яких стихійних лих можна прогнозувати?

3.Характеристика літосферних стихійних лих.

4.Причини виверження вулканів та землетрусів.

5.Атмосферні стихійні лиха.

6.Гідросферні стихійні лиха.

7.Біологічні небезпеки, пандемії, епідемії, масові отруєння людей.

8.Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії.

9.Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.

Ø Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред. В.П.Матейчика. – К. : НТУ, 2013 – 114с.

Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.

2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009.

Завдання для практичного заняття:

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.За умовою завдання (варіанту) визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

Результатом виконання роботи має бути:

Ø Розрахунок значення середньої добової температури, вологості, швидкості вітру, атмосферного тиску;

Ø Розрахунок значення між добової зміни атмосферного тиску і температури;

Ø Розрахунок складових індексів патогенності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного тиску і зміни температури;

Ø Розрахунок на підставі складових індексів патогенності загального індексу патогенності погоди;

Ø Оцінка патогенної дії на підставі значень загального індексу патогенності;

Ø Визначення ступеня подразнювальної дії погоди;

Ø Розрахунок коефіцієнта жорсткості погоди та виконати оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Наведіть приклади ситуацій, що створюють екологічну небезпеку.

2. Назвіть основні заходи, спрямовані на забезпечення екологічної безпеки.

3. Відмітьте в таблиці ті небезпеки куди вони відносяться за локалізацією

4. Визначити можливість виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру в регіонах України.

5. Визначити заходи з запобігання природних надзвичайних ситуацій в Україні.

Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин,

об’єкти економіки»

2.1. В природному середовищі існують підступні види рівноважних станів:

а) фізичний, термодинамічний, механічний;

б) природний, природничий, екологічний;

в) електричний, магнітний, електромагнітний.

2.2. Що з перерахованого нижче входить до складу атмосфери Землі?

а) тропосфера;

б) ноосфера;

в) стратосфера;

г) біосфера;

д) літосфера;

е) екзосфера;

ж) гідросфера.

2.3. Шар озону, який захищає Землю від згубного ультрафіолетового випромінювання, знаходиться у:

а) тропосфері;

б) стратосфері;

в) мезосфері;

г) екзосфері.

2.4. Чи можна точно визначити час виникнення землетрусу?

а) так, при спостереженні за поведінкою деяких тварин;

б) так, при спостереженні за підняттям рівня ґрунтових вод;

в) так, за даними сучасного сейсмологічного обладнання;

г) ні.

2.5. Силу землетрусу вимірюють за шкалою:

а) Фаренгейта;

б) Цельсія;

в) Реомюра;

г) Ріхтера.

2.6. За шкалою Бофорта силу вітру вимірюють у балах. Ця шкала:

а) 9-бальна;

б) 10-бальна;

в) 11-бальна;

г) 12-бальна.

2.7. Природні небезпеки, пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі – це:

а) тектонічні небезпеки;

б) топологічні небезпеки;

в) метеорологічні небезпеки.

2.8. Парниковий ефект зумовлено:

а) наявністю вуглекислого газу (СО₂) в атмосфері та збільшенням його

б) концентрації;

в) порушенням озонового шару;

г) кислотними опадами.

2.9. Озоновий шар захищає поверхню Землі від згубного випромінювання:

а) інфрачервоного;

б) інфразвукового;

в) ультразвукового;

г) ультрафіолетового;

д) космічного.

2.10. До метеорологічних катастроф відносяться:

а) бурі;

б) смерчі;

в) снігові лавини;

г) селі;

д) морози;

е) посухи.

Лекція №3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах

Мета – вивчення причин виникнення техногенних небезпек та їх наслідків

Завдання –визначити види техногенних небезпек. Проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.

Очікувані результати –після вивчення теми студенти повинні усвідомити, що тільки цілеспрямованими, активними, організованими діями можна запобігти ураженню і загибелі людей при техногенних аваріях. Уміння визначати профілактичні заходи попередження НС, обґрунтовувати ймовірність прояву небезпечних факторів у разі виникнення НС – необхідні якості фахівця,керівника відповідного підрозділу виробництва, установи.

План лекційного заняття:

Ø Основні поняття і терміни: негативні фактори, фізичні фактори небезпеки, аварії, катастрофи, електромагнітні поля та випромінювання, електричні фактори, електротравми, іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека, хімічні фактори небезпеки, біологічні фактори небезпеки, гранично допустима концентрація (ГДК).

Ø Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.

Ø Аварії та катастрофи, їх причини та наслідки. Характеристика аварій І та ІІ категорій.

Ø Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.

Ø Фізичні фактори небезпек: віброакустичні шкідливі чинники,шум,вібрація, електромагнітні поля та випромінювання, іонізуюче випромінювання.

Ø Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

Ø Хімічні фактори, їх класифікація. Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючих речовин.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 100 – 181.

2. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяль­ності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 126–170.

3. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 136–141.

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 153 – 192.

2. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ «Еліта – Стар», 1999. – С. 195 – 221, 242 – 290.

3. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.169-192