КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Практичне заняття №7
Дорожньо-транспортний травматизм, перша медичнадопомога потерпілим
Мета роботи– сформувати необхідні вміння і навички для організації допомоги у ДТП та оволодіти прийомами організації та надання першої медичної допомоги постраждалим при транспортних аваріях та катастрофах.
Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття:
Ø Визначте причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.
Ø Знайте класифікацію транспортних аварій і катастроф.
Ø Розглядаючи тему, особливу увагу звернути на організаційні заходи допомоги у ДТП.
Ø Назвіть і охарактеризуйте основні види автомобільні травми, які розвиваються при ДТП.
Ø При вивченні питання про надання першої медичної допомоги при ДТП зверніть увагу на алгоритм проведення: реанімаційних заходів, штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця; проведення тимчасового зупинення зовнішньої кровотечі; накладання пов’язок при пошкодженнях голови, верхніх і нижніх кінцівок, тулуба; проведення іммобілізації пошкоджених частин тіла: голови, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки, хребта.
Основні контрольні запитання:
Ø Визначення основних понять і термінів: безпека руху, дорожньо-транспортні пригоди, транспортний травматизм, автомобільна травма, транспортний травматизм, автомобільна травма, реанімація, шок, знеболювання, пов'язка, іммобілізація, транспортна іммобілізація.
Ø Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.
Ø ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.
Ø Організаційні заходи допомоги у ДТП.
Ø Надання першої медичної допомоги при ДТП.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Ø Матеріали лекції.
Ø Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.
Ø Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик – за ред. В.П.Матейчика. – К. НТУ, 2013 – 114 с.
Ø Гусєв Г.Ф., Сусло С.Т. Безпека життєдіяльності: Перша медична допомога у екстремальних ситуаціях. Навчальний посібник, К: НТУ, 2008 – С. 73-95.
Ø Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т.Сусло, Г.Ф.Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.57-63.
Завдання для практичного заняття:
1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2. Провести аналіз наслідків ДТП за наступним алгоритмом:
Ø Визначити причину травмування.
Ø Визначити місця пошкоджень.
Ø Назвати характер травми.
3.Скласти алгоритм першої медичної допомоги потерпілому
Робота №1. Аналіз варіантів ДТП та їх наслідків відповідно до запропонованих ситуаційних задач.
Варіант 1. Варіант 2.
 |
Варіант 3. Варіант 4.
Варіант 5. Варіант 6.
 |  |
Варіант 7. Варіант 8.
Варіант 9.
 |
Завдання для самостійної роботи студентів.
1. Створити навчальний алгоритм однієї з небезпек, пов’язаних із ДТП та структурно-логічну схему її вивчення.
2. Скласти алгоритм евакуації водія з автомобіля під час ДТП.
Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим»
7.1. Які дії того, хто проводить зовнішній масаж серця?
а) розташуватися вздовж тіла постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдихання;
б) розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдування;
в) розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити швидке енергійне вдихання;
г) розігнутися, залишаючись з того ж боку від постраждалого, долоню однієї руки покласти на нижню половину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю, а пальці підняти;
д) долоню другої руки покласти зверху першої поперек або вздовж і натискати на грудину, допомагаючи нахилом свого тулуба;
е) руки при натисненні на грудину повинні бути зігнені в ліктьових суглоба;
руки при натисненні на грудину повинні бути випростані в ліктьових суглобах;
ж) натискати на грудину слід повільно і обережно;
з) натискати на грудину слід різкими поштовхами, так щоб зміщати грудину на 4 - 5 см.
7.2. Якими повинні бути тривалість натискання та інтервал між окремими натисканнями при проведенні зовнішнього масажу серця?
а) тривалість -1 секунда, інтервал -1 секунда;
б) тривалість - 0,5 секунди, інтервал - 0,5 секунди;
в) тривалість -1 секунда, інтервал - 2 секунди;
г) тривалість - 2 секунди, інтервал -1 секунда.
7.3. Скільки повинно бути натискань і вдувань за хвилину при проведенні зовнішнього масажу серця?
а) не менше 15 натискань та 30 вдувань;
б) не менше 30 натискань та 30 вдувань;
в) не менше 60 натискань та 12 вдувань;
г) не менше 60 натискань та 30 вдувань.
7.4. Непрямий масаж серця (для дорослих) проводять з частотою:
а) 50-60 разів на хвилину;
б) 20-30 разів на хвилину;
в) 80-100 разів на хвилину;
г) 10-20 разів на хвилину;
д) 60-80 разів на хвилину.
7.5. Для забезпечення прохідності дихальних шляхів під час проведення штучного дихання необхідно:
а) підкласти валик під лопатки і закинути голову потерпілого максимально назад;
б) підкласти валик під лопатки;
в) підняти ноги під кутом близько 45˚;
г) закинути голову потерпілого максимально назад;
д) підкласти валик під голову потерпілого, нагнути голову потерпілого максимально вперед.
7.6. У яких випадках спроби оживлення постраждалого після зупинки серця можуть бути ефективними?
а) коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 2 хвилин;
б) коли з моменту зупинки серця пройшло не більше З хвилин;
в) коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4-5 хвилин;
г) коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 10 хвилин.
7.7. У яких випадках треба негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця постраждалого?
а) якщо у постраждалого втрачена свідомість, відсутні дихання, пульс;
б) якщо постраждалий знаходитися в непритомному стані з диханням, що збереглося;
в) якщо колір шкіри постраждалого синюшний;
г) якщо зіниці постраждалого розширені.
7.8. У випадку якщо реанімаційні заходи здійснює двоє та більше людей рекомендується робити:
а) вдих та 5 натисків на грудну клітку;
б) вдихи та 10 натисків на грудну клітку;
в) вдих та 10 натисків на грудну клітку;
г) вдихи та 5 натисків на грудну клітку;
д) натиск на грудну клітку та 5 вдихів.
7.9. У випадку якщо реанімаційні заходи здійснює одна людина рекомендується робити:
а) 3 вдих та 5 натисків на грудну клітку;
б) 2 вдихи та 10 натисків на грудну клітку;
в) 1 вдих та 10 натисків на грудну клітку;
г) 2 вдихи та 5 натисків на грудну клітку;
д) 2 натиски на грудну клітку та 5 вдихів.
7.10. Які ознаки артеріальної кровотечі?
а) кров сочиться по усій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях;
б) яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтанчиком;
в) кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір.
7.11. Які ознаки венозної кровотечі?
а) кров сочиться по всій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях;
б) яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтанчиком;
в) кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір.
7.12. При відкритих травматичних переломах передбачається така послідовність дій при наданні долікарської допомоги (вкажіть її):
а) накладання первинної асептичної пов’язки на рану;
б) організація оперативного транспортування постраждалого до лікарського закладу;
в) при наявності крововиливу з рани – тимчасове припинення кровотечі;
г) забезпечення нерухомості кісток у місці перелому шляхом фіксації відламаної кістки або кісток;
д) здійснити заходи знеболення.
7.13. Артеріальну кровотечу можна зупинити:
а) накладанням джгута або закрутки;
б) накладанням щільної пов’язки;
в) пальцевим тиском;
г) максимальним згинанням кінцівки.
7.14. На який термін накладають джгут або закрутку у теплу та у холодну пору року?
а) у теплу пору року не більше ніж на 1 годину, у холодну – 0,5 години;
б) у теплу пору року не більше ніж на 2 години, у холодну –1 годину;
в) у теплу пору року не більше ніж на 3 години, у холодну – 2 години.
7.15. Що треба зробити при переломі стегнової кістки?
а) треба укріпити хвору ногу шиною із зовнішньої сторони так, щоб один кінець шини доходив до пахви, а інший досягав п'ятки;
б) треба укріпити хвору ногу шиною із зовнішньої сторони так, щоб один кінець шини доходив до пояса, а інший досягав п'ятки;
в) другу шину накладають на внутрішню сторону пошкодженої ноги від промежини до п'ятки;
г) другу шину накладають на внутрішню сторону пошкодженої ноги від промежини до коліна.
7.16. Як слід надати першу допомогу постраждалому при травмі голови?
а) постраждалого слід укласти на спину;
б) постраждалого слід усадити;
в) підкласти під голову м'який валик з одягу;
г) зафіксувати голову з двох сторін м'якими валиками;
д) накласти тугу пов'язку;
е) покласти грілку;
ж) застосувати «холод»;
з) забезпечити повний спокій до прибуття лікаря.
ЗМ.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних
ситуацій
Лекція №8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у НС
Мета –вивчення особливостей управління безпекою та його організаційно-правового забезпечення.
Завдання –визначити структурно-функціональна схему державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Проаналізувати правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, режими її функціонування.
Очікувані результати –у результаті вивчення теми студент повинензасвоїти основні положення про безпеку, зміст законів України, які гарантують безпечну життєдіяльність людини, охороняють цілісність природи, структуру управління та нагляду за безпекою життєдіяльності та усвідомити ,що створення в Україні безпечних умов для життєдіяльності людини залежить від правових основ и системи управління і контролю за дотриманням законодавства щодо БЖД.
План лекції:
Ø Основні поняття і терміни: управління, суб‘єкт управління, об‘єкт управління, функція прогнозування та планування, функція організації та координації, облік, аналіз та оцінка показників, контроль, фінансування та стимулювання, аварія, катастрофа, надзвичайна подія, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.
Ø Загальні принципи управління безпекоюжиттєдіяльності. Цілі та завдання управління. Система правового забезпечення життєдіяльності людини.
Ø Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
Ø Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
Ø Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
Ø Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Ø Матеріали лекції.
Ø Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 253–278.
Ø Основи охорони праці: Підруч. 2-ге вид., доп. та перероб./ К.Н. Ткачук, М.О. Халімовський та ін. За ред. К.Н. Ткачука, М.О. Халімовського. – К.: Основа, 2006. – С. 48–55, 80–89.
Додатковий матеріал для вивчення:
Ø Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 306–310.
Ø Геврик Є.О. Охорона праці: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – С. 20–30.
Ø Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред. В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.335-344, 366-384.
Практичне заняття №8. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС
Мета – оволодіти методом кількісного аналізу ризику виникнення та розвитку НС.
Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття
Ø Мати уявлення про ризик та його види.
Ø Для розрахунку загального та індивідуального ризиків знати основні методи визначення ризику.
Основні контрольні запитання:
Ø Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.
Ø Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
Ø Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
Ø Чому не можна ототожнювати ризик з імовірністю небажаної події?
Ø Пояснити поняття «випадкова подія».
Ø Чи може малоймовірна подія привести до неприпустимого ризику?
Ø Яка одиниця виміру ризику?
Ø Яка відмінність аварій і катастроф?
Ø Пояснити можливість управління ризиком.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Ø Матеріали лекції.
Ø Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі: В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.
Ø Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі: Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред. В.П.Матейчика. – К. НТУ, 2013 – 114 с.
Ø Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.11-14.
Ø Д.В.Зеркалов – Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Основа, 2011 – 21 – 27.
Завдання для практичного заняття:
1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2. Вибрати небезпеку, яка має за результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг і виконати для неї кількісний аналіз ризику виникнення небезпек при експлуатації технічної системи( початком задачі є тема практичного заняття № 1).
2.1. Побудувати дерево відмов;
2.2.Скласти логічне вираження для визначення імовірності головної події;
2.3. Запропонувати захисні заходи;
2.4. Скласти для кожного з захисних заходів нове логічне вираження для визначення імовірності головної події;
2.5. Вказати ефект від упровадження заходів.
3. Зробити висновки.
Завдання для самостійної роботи студентів:
Зробити аналіз запропонованої ситуаційної задачі:
«За рік у регіоні N (загальна кількість населення 3,5млн., у т.ч. працюючих 1,3 млн.) сталося понад 3,7тис. ДТП у яких поранено 3163 (2654 людино-дні непрацездатності) та загинуло 787 людей».
Визначати:
Ø коефіцієнт нещасних випадків Нв,
Ø коефіцієнт частоти ризику Кч,
Ø коефіцієнт травматизму Кт,
Тест для контролю рівня засвоєння матеріалу теми:«Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС»
8.1. Ризик це:
а) коли людина збирається зробити щось небезпечне;
б) кількісна характеристика небезпеки;
в) якісна і кількісна характеристика небезпеки;
г) якісна характеристика небезпеки;
д) коли людину очікує небезпека.
8.2. Інженерний, модельний, експертний, соціологічний — це:
а) методи визначення ризику;
б) методи забезпечення безпеки;
в) методи ліквідації небезпеки;
г) методи попередження безпеки.
8.3. Прийнятний рівень ризику у світовій практиці становить:
а) 1/1000;
б) 106;
в) 10-4;
г) 10-6;
д) 1/100.
8.4. Прийнятний рівень ризику у світовій практиці становить:
а) 104;
б) 10-4;
в) 10-6;
г) 10-9.
8.5. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 200 чоловік, а за останні 2,5 роки травми одержали 2 чоловіки.
а) 0,04;
б) 40;
в) 0,01;
г) 0,025;
д) 0,004.
8.6. Порівняйте рівень ризику на підприємстві, обчислений у попередній задачі, з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці:
а) 4·103 ;
б) 1·103 ;
в) 4·107 ;
г) 2,5·104 ;
д) 1,0·104 .
8.7. Які НС можна віднести до техногенних катастроф?
а) стихійні лиха (зсуви, повені, землетруси);
б) наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК;
в) аварії на енергетичних об'єктах, транспортних комунікаціях;
г) соціальні та національні конфлікти;
д) аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об’єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів.
8.8. Залежно від територіального поширення, обсягів економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють рівні НС (відповідно до класифікатора НС):
а) національний;
б) загальнодержавний;
в) обласний;
г) регіональний;
д) об’єктовий;
е) районний;
ж) місцевий.
8.9. За характером походження причин виникнення розрізняють наступні класи НС (згідно з класифікатором):
а) НС антропогенного характеру;
б) НС техногенного характеру;
в) НС природного характеру;
г) НС криміногенного характеру;
д) НС соціально-політичного характеру;
е) НС військового характеру;
ж) НС екологічного характеру.
8.10. До якого класу НС слід віднести інфекційну захворюваність людей?
а) природні;
б) техногенні;
в) соціальні.
8.11. Які НС за масштабом слід віднести до регіональних?
а) наслідки аварії впливають на діяльність підприємства;
б) наслідки аварії впливають на життєдіяльність населеного пункту;
в) наслідки аварії впливають на життєдіяльність області;
г) наслідки аварії впливають на життєдіяльність держави.
Лекція № 9. Тема Управління силами та засобами ОГ під час НС
Мета –розглянути методи управління силами та засобами ОГ під час НС, дати уявлення студентам про проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, обзнайомити з технікою, що застосовується при ліквідації наслідків НС.
Завдання – ознайомитися з порядком надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правилами поведінки та способів дій в цих умовах, визначити сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС.
Очікувані результати – у результаті вивчення теми студенти повинні навчитися аналізувати порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні НС, організовувати управління діями у процесі виконання рятувальних робіт.
План лекції:
Ø Основні поняття і терміни: управління,менеджмент.
Ø Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС.
Ø Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації.
Ø Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.
Ø Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
Ø Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Ø Матеріали лекції.
Ø Сусло С.Т.,Заплатинський В.М.,Харамда Г.М.Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.275 - 294.
Ø Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С.313 – 368.
Ø Д.В.Зеркалов – Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Основа, 2011 – 291 – 318.
Додатковий матеріал для вивчення:
Ø Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності. Опорний конспект лекцій.К. КДТЕУ,1999.-С.195 - 198.
Ø Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С.111.
Ø Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С. 274-281.
Ø Д.В.Зеркалов – Безпека життєдіяльності.Конспект лекцій. 2012.
Практичне заняття №9. Знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування
Мета роботи – ознайомити майбутніх фахівців у галузі автотранспорту, дорожнього і аеродромного будівництва із організацією та проведенням знезаражування транспортних засобів і територій.
Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття
Вивчаючи матеріал цієї теми слід знати мету, зміст, способи і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, необхідні сили і засоби, які залучаються для їх виконання.
Мати уявлення про спеціальну обробку персоналу і населення, методи і способи знезараження території, техніки, приміщень, продуктів харчування, води.
Під час розгляду навчального матеріалу звернути увагу на порядок приготування спеціальних розчинників і норми їх витрат під час виконання дегазації, дезактивації чи дезінфекції.
Основні контрольні запитання:
1. Визначення основних понять і термінів: санітарна обробка, часткова санітарна обробка, повна санітарна обробка, спеціальна обробка дезактивація, дезінфекція, дегазація, дератизація, демеркуризація.
2. Назвіть засоби та способи знезаражування транспорту.
3. Що таке дезактивація та способи її здійснення.
4. Алгоритм проведення санітарної обробки людей (часткової та повної).
5. Що таке дезінфекція та способи її здійснення.
6. Алгоритм проведення спеціальної обробки техніки (часткової та повної).
7. Що таке дегазація та способи її здійснення.
8. Способи знезаражування території, будівель, споруд, одягу
9. Порядок проведення часткової санітарної обробки людей.
10. Особливості проведення спеціальної обробки авто техніки та майна.
11. Що таке демеркуризація, та способи її здійснення.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Ø Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності » / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.
Ø Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред. В.П.Матейчика. – К. НТУ, 2013 – 114 с.
Ø Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.72 - 81.
Ø Сусло С.Т.,Заплатинський В.М., Харамда Г.М.Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О. Біляковича – К.: Арістей, 2007.- С.309 -326.
Завдання для практичного заняття:
1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2. Проаналізувати надзвичайну ситуацію :
«…Після аварії на ГО з викидом радіоактивних або хімічних отруйних речовин виникла необхідність у проведенні знезаражування території, техніки та спеціальної обробки людей…»
Завдання:
Ø скласти алгоритм виконання знезаражування території;
Ø скласти алгоритм виконання повної спеціальної обробки техніки та майна;
Ø скласти алгоритм проведення санобробки на зараженій місцевості;
Ø скласти алгоритм виконання повної санітарної обробки людей.
Завдання для самостійної роботи студентів.
1. Розробити схему управління аварійно - рятувальними роботами в навчальному закладі при виникненні НС. Розглянути шляхи та способи евакуації при виникненні пожежі чи затоплення. Скласти план аварійно - рятувальних дій в навчальному закладі при виникненні НС.
Тест для контролю засвоєння матеріалу тем: «Заходи та засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях». «Засоби і способи знезаражування. Обробка автомобільного транспорту та засобів технічного обслуговування»
9.1. Зазначте медичні засоби індивідуального захисту населення:
а) пакет перев’язувальний індивідуальний;
б) респіратор;
в) легкий захисний костюм;
г) індивідуальний протихімічний пакет;
д) аптечка індивідуальна.
9.2. За якими принципами здійснюються евакуація та тимчасове розселення громадян:
а) соціальний (працюючі, непрацюючі, пенсіонери) та економічний
територіальний та виробничий;
б) віковий ( діти, дорослі, громадяни похилого віку) та статевий.
9.3. Діти евакуюються :
а) разом з батьками;
б) зі школами, дитсадками.
9.4. Для евакуації використовують транспорт:
а) залізничній, автомобільний, водний;
б) громадський, індивідуальний;
в) усі види транспорту та піші колони.
9.5. При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?
а) так;
б) ні.
9.6. За розмірами вертикального обхвату голови випускають фільтруючі протигази ГП-7:
а) 3-х розмірів;
б) 4-х розмірів;
в) 5-ти розмірів.
9.7. За розмірами висоти обличчя випускають респіратори Р-2:
а) 3-х розмірів;
б) 4-х розмірів;
в) 5-ти розмірів.
9.8. Залежно від зросту людини прогумований плащ загальновійськового захисного комплекту (ЗЗК) випускається:
а) 3-х розмірів;
б) 4-х розмірів;
в) 5-ти розмірів.
9.9. Залежно від захисних властивостей захисні споруди розподіляють на:
а) залізобетонні укриття;
б) цегляні укриття;
в) дерев’яні, обсипані землею укриття (бліндажі);
г) дерев’яні укриття;
д) сховища, протирадіаційні укриття, простіші укриття.
9.10. Вбудоване сховище (у жилому будинку) повинне мати виходів:
а) два;
б) три;
в) чотири.
9.11. При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?
а) так;
б) ні.
9.12. Регенеративний патрон ізолюючого протигаза слугує для:
а) поглинання СО;
б) поглинання СО2 та виділення кисню;
в) поглинення пари води та виділення кисню;
г) поглинення СО2 , пари води та виділення кисню.
9.13. При виявлені радіоактивного забруднення люди проходять на пунктах спеціальної обробки (ПуСО):
а) дегазацію;
б) санітарну обробку;
в) дезактивацію.
9.14. Гопкалітовий патрон може застосовуватися тільки в інтервалі температур (оС):
а) -20 – +10;
б) 0 – +20;
в) 0 – +40;
г) +5 – +40.
9.15. Сховища повинні мати основні приміщення висотою не менше (м):
а) 2,0;
б) 2,2;
в) 2,7;
г) 3,0.
9.16. Постачання сховищ зовнішнім повітрям забезпечується мінімум у двох режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції. У режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищається від:
а) радіоактивного пилу;
б) радіоактивного пилу, ОР;
в) біологічних засобів ураження.
9.17. За ступенем захисту від ударної хвилі й у залежності від коефіцієнтів захисту від γ- і нейтронного випромінювання сховища поділяють на 4 класи. Сховища якого класу розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі на менше 3 кгс/см2 (300 кПа) і мають К зах = 3000?
а) 1-го кл;
б) 2-го кл;
в) 3-го кл;
г) 4-го кл.
9.18. Чи згодні Ви з тим, що РіНР при ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно за такими етапами:
Перший етап – екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації.
Другий етап –ліквідація наслідків НС.
Третій етап – розв’язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації?
а) так;
б) ні.
9.19. Що з перерахованого не належить до мети проведення РіНР в мірний та воєнний час? (Потрібне відмітити):
а) порятунок людей, надання першої медичної допомоги постраждалим та евакуації їх у лікувальні установи;
б) локалізація аварій і усунення пошкоджень;
в) забезпечення життєдіяльності міст і ОГ;
г) створення умов для наступного проведення відбудовних робіт;
д) відбудова зруйнованих та пошкоджених будівель і споруд.
9.20. РіНР організують і проводять до повного їх завершення (необхідне відмітити):
а) на протязі світлового дня;
б) вдень і вночі;
в) у будь-яку погоду;
г) у відсутності опадів (дощу та снігопаду) та ожеледиці.
9.21. Що з наведеного нижче належить до невідкладних робіт? (Потрібне відмітити):
а) санітарна обробка людей та знезараження їх одягу;
б) дезактивація та дегазація місцевості, споруд, техніки, засобів захисту;
в) пошук та знешкодження боєприпасів, що не розірвались, та інших вибухонебезпечних предметів;
г) відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.
9.22. Для полегшення дезактивації (потрібне виділити):
а) застосовують розчини синтетичних миючих засобів;
б) підігрівають розчини;
в) користуються промисловими відходами, які можуть пом’якшати воду.
9.23. Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним і фізичним способами. При дегазації фізико-хімічним способом (розчинниками):
а) отруйні речовини взаємодіють з розчинником;
б) внаслідок чого виникають нетоксичні речовини.
9.24. Повна спеціальна обробка проводиться:
а) спеціалізованими формуваннями;
б) невоєнізованими формуваннями;
в) підрозділами Збройних Сил.
9.25. При дезактивації одягу, взуття та засобів індивідуального захисту верхній одяг знімають:
а) ставши спиною проти вітру;
б) ставши обличчям проти вітру.
4.3. РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1.БЖД як наука та навчальна дисципліна.
2.Системний аналіз та його застосування у БЖД. Правило емерджентності.
3.Система «людина – життєве середовище» та її компоненти.
4.Принципи та проблеми забезпечення БЖД людини.
5.Поняття безпека» та «небезпека». Які суттєві ознаки безпеки?
6.Джерела небезпеки та їх класифікація.
7.Номенклатура, таксономія та квантифікація небезпек.
8.Вражаючі, небезпечні, шкідливі фактори та їх класифікація.
9.Кількісна характеристика небезпек. Ризик як критерій небезпеки.
10.Людський чинник у формуванні небезпечної ситуації.
11.Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
12.Будова, властивості аналізаторів. Психофізіологічний закон Вебера – Фехнера, його сутність і наслідки.
13.Характеристика основних аналізаторів та їх роль у безпеці життєдіяльності.
14.Біоритми та їх роль у життєдіяльності людини.
15.Психофізіологічні особливості людини та її психічні характеристики.
16.Адаптація організму до дії зовнішніх факторів середовища.
17.Гомеостаз та його роль у забезпеченні здоров’я та безпеки людини.
18.Природне середовище та середовище життєдіяльності людини, їх характеристика.
19.Хімічні фактори небезпеки. Поняття гранично допустимої концентрації (ГДК).
20.Сильнодіючі отруйні речовини, їх класифікація.
21.Надзвичайна ситуація, її ознаки, види, рівні.
22.Загальні причини виникнення природних небезпек. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха.
23.Небезпеки техногенного характеру. Види аварій, їх характеристика. Наслідки аварії на ЧАЕС.
24.Соціально-політичні конфлікти. Види та форми перебігу конфліктів. Постконфліктний синдром.
25.Війна як крайній прояв політичного конфлікту. Причини і наслідки війн.
26.Сучасний тероризм. Види терактів. Індивідуальні та колективні дії під час терактів. Стратегія захисту від терактів.
27.Природно-техногенні небезпеки.
28.Природно-соціальні небезпеки: причини їх виникнення та наслідки.
29.Соціальні хвороби (туберкульоз, венеричні захворювання, СНІД). Шляхи профілактики цих захворювань.
30.Види та основні характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань.
31.Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
32.Організація ліквідації наслідків НС. Евакуація населення в разі НС.
РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА ТА ФОРМИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ
Науково-дослідна робота студентів включає самостійне наукове дослідження наступних питань.
1.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
2.Методологічні основи безпеки життєдіяльності.
3.Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
4.Модель життєдіяльності людини.
5.Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання.
6.Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності.
7.Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.
8.Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.
Форми науково-дослідної роботи студентів: аналіз літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, обґрунтування та розробка заходів. Одержані результати представляються у вигляді статей, виступів на конференціях тощо.
4.5. КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
1.Предмет, завдання і мета дисципліни «Безпека життєдіяльності». Структура курсу.
2.Основні поняття і терміни: життєдіяльність, безпека, небезпека, прихована небезпека, реалізована небезпека, ризик, прийнятий ризик, небезпечні та шкідливі фактори, потенціал фактора, системний підхід, закон емерджентності, «дерево подій», «дерево відмов», «логічне дерево подій, «імовірність події» і «імовірність ризику».
3. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.
4. Номенклатура, таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Загальний аналіз ризику його види за ступенем припустимості.
5.Концепція прийнятного ризику в життєдіяльності людини.
6.Методологічні підходи до визначення ризику (статистичний метод, метод аналогій, експертні методи).
7.Основні поняття і терміни: природні небезпеки, тектонічні стихійні лиха, топологічні стихійні лиха, метеорологічні стихійні лиха, інфекційні захворювання людей.
8.Природне середовище та його значення у життєдіяльності людини.
9.Природні небезпеки, їх класифікація.
10.Стихійні природні явища та природні катаклізми, їх характеристика.
11.Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
12.Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.
13.Небезпечні гідрологічні процеси і явища.
14.Пожежі у природних екосистемах .
15.Погодно - метеорологічні фактори.
16.Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно-метеорологічних факторів.
17.Основні поняття і терміни: негативні фактори, фізичні фактори небезпеки, аварії, катастрофи, електромагнітні поля та випромінювання, електричні фактори, електротравми, іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека, хімічні фактори небезпеки, біологічні фактори небезпеки, гранично допустима концентрація (ГДК).
18.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
19.Аварії та катастрофи, їх причини та наслідки. Характеристика аварій І та ІІ категорій.
20.Фізичні фактори небезпек: віброакустичні шкідливі чинники. шум, вібрація, електромагнітні поля та випромінювання, іонізуюче випромінювання.
21.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
22.Хімічні фактори, їх класифікація. Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючих речовин.
23.Визначення основних понять і термінів: опік, опікова хвороба, електротравма
24.Термічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги.
25.Хімічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги.
26.Характеристика місцевої і загальної дії електричного струму на організм людини, алгоритм першої медичної допомоги.
27.Визначення основних понять і термінів: отруєння, отрута, отруєння, антидот, утоплення, асфіксія, «синє» утоплення, «біле» утоплення,
28.Класифікація отруєнь в залежності від умов, де сталося отруєння, характеру дії отрути, ступеня тяжкості.
29.Загальні принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях.
30.Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні:
Ø рослинними отрутами.
Ø отруйними грибами.
Ø зміїною отрутою.
Ø алкоголем, ліками.
31.Утоплення, ознаки, способи порятунку, алгоритм першої медичної допомоги.
32.Основні поняття і терміни:соціально-політичне середовище, соціальні небезпеки, політичні небезпеки, конфлікт, тероризм, натовп.
33.Соціальні небезпеки: ВІЛ-інфекція, алкоголізм та наркоманія, злочинність.
34.Політичні небезпеки, принципи їх розвитку.
35.Конфлікт, його види та форми перебігу.
36.Тероризм, як суспільно-соціальна небезпека. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактории. Поведінка людини під час терористичного акту.
37.Поняття ,загальні властивості та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.
38.Основні поняття і терміни: управління, суб‘єкт управління, об‘єкт управління, функція прогнозування та планування, функція організації та координації, облік, аналіз та оцінка показників, контроль, фінансування та стимулювання, аварія, катастрофа, надзвичайна подія, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.
39.Загальні принципи управління безпекоюжиттєдіяльності. Цілі та завдання управління. Система правового забезпечення життєдіяльності людини.
40.Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
41.Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
42.Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності
43.Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.
44.Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання
45.Основні причини пожеж та етапи їх розвитку.
46.Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.
47.Процес горіння ,його види та їх характеристика.
48.Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.
49.Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.
50.Способи і засоби гасіння пожежі
51.Визначення основних понять і термінів: радіація, радіаційна безпека, радіаційна обстановка, доза випромінювання, променева хвороба.
52.Джерела радіаційного випромінювання.
53.Дози радіаційного випромінювання та одиниці їх вимірювання за системою СІ
54.Загальні відомості про гостру променеву хворобу.
55.Правила поведінки в радіаційно зараженій місцевості.
56.Принципи оцінки радіаційної обстановки
57.Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.
58.Основні способи та засоби захисту співробітників і населення.
59.Основні поняття і терміни: евакуація, сховища, укриття, карантин, дезактивація, дезінфекція, дегазація, дератизація.
60.Основні принципи захисту населення у надзвичайних ситуаціях.
61.Організаційні заходи в умовах надзвичайних ситуацій.
62.Засоби індивідуального захисту, їх призначення і класифікація.
63.Захисні споруди, їх призначення та алгоритм поведінки людини.
64.Евакуація. Сутність евакуаційних заходів, способи і принципи проведення евакуації.
65.Знезаражування. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції
66.Визначення основних понять і термінів: санітарна обробка, часткова санітарна обробка, повна санітарна обробка, спеціальна обробка дезактивація, дезінфекція, дегазація, дератизація, демеркуризація,
67.Назвіть засоби та способи знезаражування транспорту.
68.Способи здійснення дезактивація .
69.Способи здійснення дезінфекція.
70.Способи здійснення дегазація.
71.Порядок проведення часткової санітарної обробки людей.
72.Способи здійснення демеркуризації.
73.Основні поняття і терміни: управління,менеджмент.
74.Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації.
75.Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
76.Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.
77.Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
78.Визначення основних понять і термінів: хімічно - небезпечний об’єкт, хімічна обстановка, сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), токсодоза, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.
79.Сильнодіючи отруйні речовини (СДОР) ,їх класифікація.
80.Алгоритм прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха.
81.Що таке зона хімічного зараження і осередок хімічного ураження. .
82.Ступені вертикальної стійкості повітря.
83.Основні заходи та засоби для захисту співробітників і населення від ураження СДОР у зоні лиха.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 169; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |