Офіційне тлумачення права та його види.

Офіційне тлумачення — це роз'яснення змісту і цілей правових норм, яке здійснюється компетентними державними органами і має загальнообов'язковий характер для всіх суб'єктів, які реалі­зують ці норми права. Таке тлумачення має юридичні на­слідки. Воно відрізняється від неофіційного також формою і особливим порядком здійснення.

По формі офіційне тлумачення виражається в інтерпрета-ційних актах, які мають всі ознаки нормативно-правових актів, але не зводяться до них. Ці акти приймаються офіцій­но компетентними державними органами чи уповноваже­ними державою іншими суб'єктами і повинні використову­ватись в процесі реалізації права. Вони мають загальнообо­в'язковий характер. Суб'єкти офіційного тлумачення нор­мативно-правових актів визначаються законом або їх пра­вовим статусом в системі органів державної влади. Юридич­на сила офіційного тлумачення визначається суб'єктами, які давали роз'яснення нормативно-правових актів. Офіційне тлумачення виражається, як правило, в письмовій формі, хоча іноді може бути і в усній формі.

Офіційне тлумачення характеризується також особливим порядком здійснення і виражається в правороз'яснювально-му процесі. Цей процес складається з п'яти стадій: 1) право-роз'яснювальна ініціатива суб'єктів суспільних відносин; 2) узагальнення практики і перевірка необхідності надання роз'яснення законодавства; 3) розробка і обговорення текс­ту (проекту) роз'яснення; 4) прийняття або затвердження проекту роз'яснення; 5) публікація акту роз'яснення норма­тивно-правових актів1.

Офіційне тлумачення правових норм по характеру і юри­дичним наслідкам поділяється на нормативне і казуальне. Нормативне тлумачення відрізняється від казуального тим, що воно є загальнообов 'язковим для всіх суб'єктів суспільних відносин і використовується багато разів. Таке значення,наприклад, мають інтерпретаційні акти Верховної Ради Ук­раїни і її Президії, Президента, Кабінету Міністрів, Верхов­ного Суду, Вищого Арбітражного Суду тощо.

Казуальне тлумачення — це таке тлумачення, коли норма права роз 'яснюється по конкретній справі, тобто уточняють­ся суб'єктивні права і обов'язки та інші юридичні факти і обставини в рамках конкретних правовідносин. Воно розпов­сюджує свою дію тільки на конкретну ситуацію, хоча і може враховуватись при вирішенні інших аналогічних справ. Найбільш розповсюджене таке офіційне тлумачення в рішен­нях Верховного Суду України по конкретним справам. Ка­зуальне тлумачення є обов'язковим для осіб, відносно яких воно приймається. Казуальне тлумачення може бути судо­вим і адміністративним. Наприклад, Верховний Суд Украї­ни, розглядаючи цивільну справу про визнання дійсним до­говору довічного утримання та про визнання права влас­ності на жилий будинок, роз'яснив, що договір довічного утримання підлягає обов'язковому нотаріальному посвідчен­ню. Недодержання нотаріальної форми, якщо відсутні підста­ви, передбачені ч.2 ст.47 Цивільного кодексу, тягне за со­бою недійсність угоди1.

Серед офіційного нормативного тлумачення слід виділити аутентичне тлумачення. Це таке роз'яснення нормативно-правових актів, яке дає офіційно той державний орган, який приймав нормативно-правовий акт.

В практичному житті можна зустріти також делеговане тлу­мачення. В цьому випадку норми права роз'яснюються тим органом, який держава уповноважила давати обов'язкове тлумачення.