Види державних функцій.

Здійснення державних функцій — це складний і багатоплановий процес впливу держави, її відповідних структур на певне коло суспільних відносин. Різноманітність і особливості суспільних відносин обумовлюють існування у держави досить широкого кола відповідних функцій. За певними визначеними критеріями функції можна поділити на ряд груп:

¨ за соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:

– основні, що характеризують призначення держави, найбільш загальні, найважливіші напрямки її діяльності на певному етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими державними органами, а, різною мірою, багатьма ланками державного апарату. Крім того, основні функції мають комплексний характер, їхнім об'єктом є широке коло споріднених суспільних відносин, на які і впливає певна система напрямків державної діяльності. До основних функцій держави належать, наприклад, функція оборони країни, захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян та ін.;

– додаткові (допоміжні), що є складовими елементами основних функцій, але самі по собі не розкривають сутності держави. Так, у складі такої основної функції держави, як оборона країни, можна виділити ряд допоміжних: забезпечення збереження державної та військової таємниці, зміцнення збройних сил, організація та підтримка військового обладнання і т.п.

¨ за сферами діяльності держави її основні функції поділяються на:

– внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. Внутрішні функції держави здійснюються в наступних сферах:

– економічній, в якій держава виступає, як організатор виробництва, координатор господарської діяльності та економічних процесів;

– культурній, виховній, освітній, науковій, спортивній і пропагандистській;

– соціальній, де держава виступає організатором соціального забезпечення, тобто страхування, опіки, піклування, компенсації, охорони здоров'я тощо;

– підтримки порядку. Внутрішня функція підтримки порядку має два аспекти. Перший полягає в гарантуванні елементарного порядку (переслідування за звичайні злочини, правосуддя, утримання тюрем і апарату охорони громадського порядку і т.п). Другий — у захисті суспільного ладу від дестабілізації або деструкції, тобто фактично це функція правоохоронно-політична.

– зовнішні функції, що забезпечують здійснення її зовнішньої політики. До них належать такі функції, як підтримання міжнародного миру, міжнародне економічне співробітництво, організація міждержавних зв'язків тощо. Слід мати на увазі, що в державах різних типів і на різних етапах їхнього розвитку кількість і зміст як внутрішніх, так і зовнішніх функцій може змінюватися.

¨ за часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції поділяються на:

– постійні, що здійснюються протягом всього часу існування держави. До цього виду належать, наприклад, охорона країни, охорона правопорядку тощо;

– тимчасові функції, що здійснюються протягом певного періоду існування держави чи пов'язані з певним фактом. Прикладом може бути розробка конституційного законодавства, ліквідація наслідків стихійного лиха чи соціального конфлікту;

¨ за сферою суспільного життя:

– економічні;

– політичні;

– гуманітарні.

Відповідно, вони можуть поділятися на внутрішні і зовнішні.

¨ До внутрішніх функцій належать:

а) в економічній сфері:

– господарсько-стимулююча, суть якої полягає у створенні умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності;

– господарсько-організаторська, яка полягає у плануванні й організації суспільно необхідного виробництва, управління загальнодержавною та комунальною власністю;

– науково-організаторська, завданням якої є стратегічне і перспективне прогнозування розвитку економіки, забезпечення підтримки і розвитку наукоємних і прогресивних технологій тощо.

б) у політичній сфері:

– створення та забезпечення функціонування правових механізмів демократичного суспільства (виборча система, забезпечення діяльності політичних партій та недержавних структур);

– охорона конституційного ладу та громадського порядку

в) в гуманітарній сфері:

– закріплення, забезпечення та охорона прав і свобод людини;

– охорона навколишнього середовища;

– соціальне забезпечення та захист населення;

– організація функціонування закладів науки, освіти та культури.