Поняття апарату держави та його ознаки.

Апарат держави — це система всіх державних органів, які здійснюють її завдання і функції. Апарат сучасної демократичної держави характеризується наступними ознаками:

– демократизмом, тобто він будується на основі здійснення принципу народовладдя і виконує волю переважної більшості населення;

– суверенністю, тобто незалежністю від будь-яких політичних сил у суспільстві при здійсненні своїх завдань і функцій;

– законністю, тобто точним і неухильним виконанням вимог закону всіма державними службовцями, всіма державними органами;

– гуманізмом, спрямованістю на забезпечення прав і свобод людини, орієнтацією всієї діяльності на інтереси людини;

– соціальною справедливістю, тобто забезпеченням консенсусу у суспільстві, балансу інтересів різних його груп;

– розподілом влади, тобто поділом єдиної державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, за наявності ефективних механізмів їхньої взаємодії та взаємоконтролю та при незалежності кожної з них.

Державний апарат складається з різних за своїм призначенням, функціями та завданнями державних органів.

Види органів держави, їхні ознаки та класифікація.

Орган держави — це створений державою або безпосередньо народом колектив уповноважених осіб (депутатів або державних службовців) або одна особа, який має свою визначену структуру та наділений владними повноваженнями для здійснення певних державних завдань і функцій.

Наявність владних повноважень означає, що орган держави вправі встановлювати формально обов'язкові приписи, тобто норми права чи індивідуальні приписи, і домагатися, за допомогою встановлених законом засобів, їхнього здійснення. Від кожного державного органу залежить ефективність діяльності державного апарату в цілому. Тому одним з головних завдань держави з організації апарату є правильне, чітке і повне законодавче визначення компетенції, повноважень та місця того чи іншого органу в апараті держави. Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.

¨ До загальних ознак можна віднести такі:

– всі органи держави, що створюються, відповідно до закону, шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;

– наділені державно-владними повноваженнями;

– діють у встановленому державою порядку;

– пов'язані між собою відношеннями субординації;

– всі разом створюють єдину цілісну систему — апарат держави.

¨ Специфічними ознаками, тобто такими, що відрізняють державні органи від недержавних та державних організацій, є:

– формування їх безпосередньо державою чи населенням (виборцями) і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;

– наявність у кожного державного органу законодавчо закріпленої організаційної структури, територіальних меж діяльності, а також порядку взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;

– виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законодавчому порядку повноважень, видів і форм діяльності.

Наявність владного характеру є найбільш важливою ознакою державного органу, яка дає можливість достатньо чітко відокремити державні органи від державних організацій й установ та від недержавних утворень.

Практичне втілення державно-владних повноважень знаходить своє відображення у виданні державними органами від імені держави юридично обов'язкових нормативних й індивідуальних актів, а також у здійсненні державними органами нагляду за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами, у забезпеченні і захисті цих вимог від порушень, шляхом застосування заходів виховання, переконання і стимулювання, а в необхідних випадках — заходів державного примусу. До складу кожного державного органу входять особи, які здійснюють керівництво, безпосередньо виконують покладені на них керівні повноваження, крім того спеціалісти й інші особи, що забезпечують технічні умови щодо їхнього виконання, керівних управлінських функцій.

Будучи складовими частинами одного державного апарату, органи держави відрізняються між собою за рядом критеріїв.

1) За місцем у системі державного апарату:

– первинні — створюються безпосередньо народом (виборцями) шляхом волевиявлення;

– вторинні — створюються первинними та їм підзвітні.

2) За характером і змістом державної діяльності:

– органи законодавчої влади;

– органи виконавчої влади;

– органи судової влади;

– контрольно-наглядові органи.

3) За способом утворення:

– виборні;

– призначувані;

– ті, що успадковуються.

4) За часом функціонування:

– постійні;

– тимчасові.

5) За складом:

– одноособові;

– колегіальні.

6) За територією, на яку поширюються їхні повноваження:

– загальні (центральні);

– місцеві (локальні).