КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Функції права.Право є основним засобом регулювання суспільних відносин. Тому роль права у здійсненні цього завдання називається правовим регулюванням. Під ним розуміють здійснюваний державою за допомогою права владний вплив на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування, закріплення і охорони. Цей вплив здійснюється з використанням або врахуванням: – норм права, що регламентують суспільні відносини; – джерел, або форм права, що виражають, містять, об'єктивують норми права; – юридичних фактів, що породжують, змінюють та припиняють права та обов'язки суб'єктів; – правових відносин, що є способом конкретизації та реалізації передбачених нормами права прав і обов'язків; – актів тлумачення, що розкривають зміст загальної норми; – актів реалізації правових норм; – правосвідомості, що забезпечує єдине розуміння правових норм; – законності, що забезпечує реальність всього процесу правового регулювання. Функції права — це основні напрямки його впливу на людину і суспільство (суспільні відносини). Функції права поділяються на загальносоціальні та спеціальносоціальні. Загальносоціальні функції — це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ. ¨ До загальносоціальних функцій належать: – гуманістична, суть якої полягає у створенні та забезпеченні правових механізмів здійснення і захисту прав і свобод людини; – організаторська — встановлення, зміна і припинення правовідносин між різними суб'єктами суспільного життя; – управлінська — формування та спрямування суспільних відносин у бажаному для держави і суспільства напрямку; – інформаційна (комунікативна), суть якої полягає у повідомленні учасників суспільного життя про державно-владну волю, забезпечення можливості їхнього ознайомлення з цією волею; – орієнтаційна — вказує на припустимі, соціальноприйнятні, безконфліктні шляхи, засоби задоволення потреб та інтересів суб'єктів правових відносин; – оцінювальна — полягає у кваліфікації, оцінці, з точки зору законності, відповідності правовим вимогам дій суб'єктів суспільного життя; – ідеологічна (виховна) — полягає у формуванні певних поглядів на форми і методи реалізації та захисту суб'єктами своїх прав та виконання своїх обов'язків; – пізнавальна (гносеологічна) — полягає у тому, що право виступає показником рівня розвитку суспільства, характеризує головні його параметри. Спеціальносоціальні, або спеціальноюридичні функції — це напрями власне правового впливу на суспільні відносини. ¨ Головними серед них є: – регулятивна, суть якої полягає у регламентуванні суспільних відносин за допомогою правових норм; вона, у свою чергу, поділяється на: – статичну, суть якої полягає у закріпленні сталих, розвинутих суспільних відносин в юридичних нормах, забезпечуючи таким чином їхню стабільність і охорону; – динамічну, яка полягає в заохоченні, стимулюванні розвитку тих суспільних відносин, які є державно- або соціально бажаними чи необхідними і перебувають на стадії становлення, формування. – охоронна, яка полягає у захисті соціально та державно бажаних суспільних відносин, присіканні порушень та посягань на ці відносини та створенні механізмів відновлення і захисту деформованих суспільних відносин. Крім названих функцій, виділяють також обмежувальну, відновлюючу, каральну та ін.
|