Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави

Людина за своєю природою прагне до найбільш повного задоволення своїх матеріальних і духовних потреб, своєї безпеки. І чим більше задовольняються ці по­треби, тим щасливішою вона себе відчуває.

Історія свідчить, що найбільших успіхів досягають країни, в деяких інтереси держави збігаються з інтересами громадян. Тому держави, що прагнуть стати процвітаючи­ми, стратегічними задачами вважають підвищення культу­ри громадян, розвиток економіки країни, зміцнення націо­нальної безпеки.

Відомо, що яскраві сплески в розвитку цивілізації спостерігалися тоді, коли держава ефективно заохочувала творчу діяльність своїх громадян. Прикладом може бу­ти історія Стародавньої Греції, Римської імперії або епоха Відродження у Європі.

Сьогодні як державні діячі, так і прості громадяни все частіше приходять до розуміння того, що першоосновою економічного і культурного розвитку суспільства є резуль­тати інтелектуальної діяльності людини — науково-технічної і художньої творчості. Тому держава, що прагне до лідер­ства, повинна забезпечувати своїм громадянам максима­льно сприятливі умови для творчої роботи.

У сучасному світі країни, що процвітають, підносять до рангу державної політики розвиток творчого потенці­алу нації. Так, у США і Японії працюють ретельно проду­мані програми розвитку творчості громадян, починаючи з дошкільного віку.

Таким чином, інтелектуальна власність є необхідною умовою процвітання тих культур, де її важливість є повністю зрозумілою і сприйнятою та ефективно захища­ється законами, виконання яких гарантується державою.

На відміну від природних ресурсів: землі, нафти, ву­гілля тощо, запаси яких мають певну межу, інтелектуальна власність є невичерпним ресурсом, тому останніми десяти­річчями вона швидко замінює традиційні матеріальні активи і стає рушійною силою економічного і культурного розвитку суспільства.

Ми живемо в епоху технологічних суспільств, тобто суспільств, у яких визначальною ланкою у виробництві ма­теріальних благ є технології. Щоб вижити в конкурентній боротьбі, потрібно виробляти конкурентоспроможні товари. Цього можна досягти, якщо безупинно вдосконалювати технологічні процеси для їхнього виробництва. А це мож­ливо здійснити тільки за рахунок використання результатів інтелектуальної діяльності, а саме науково-технічної твор­чості, тобто об'єктів промислової власності: винаходів, ко­рисних моделей, промислових зразків, ноу-хау тощо. Безперечно, результати такої діяльності будуть більш ваго­мими, особливо у сфері оборони, якщо вони отримані сво­їми громадянами.

Необхідною умовою для ефективного створення і використання об'єктів промислової власності є наявність в країні патентної системи. Тому країни, у яких відсутня па­тентна система, створюють її, а країни, де такі системи, будучи успадкованими з минулого, уже не відповідають новим потребам і викликам часу, намагаються удоскона­лити їх.

Створення національної патентної системи промислової власності має подвійну мету. З одного боку, необхідно законно оформити економічні і моральні права авторів і власників об'єктів промислової власності, а з іншого — стимулювати в рамках державної політики творчу активність громадян, сприяти поширенню і застосу­ванню її результатів, заохочувати чесну торгівлю.

Так, право на одержання патенту на винахід стимулює вкладення грошей і зосередження людських ресурсів у галузі досліджень і розробок. Видача патенту стимулює інвестиції в промислове використання винаходу. Публіка­ція патенту робить доступною інформацію про нього ши­рокому колу людей і стимулює тим самим створення но­вих винаходів, а отже, сприяє науково-технічному прогресу. У свою чергу, право на торговельну марку захищає під­приємство від недобросовісної конкуренції.

Серед об'єктів промислової власності великий вплив на науково-технічний і економічний розвиток мають, безумовно, винаходи. Відбита в патентній документації технічна, технологічна і правова інформація дає можли­вість заощаджувати час, гроші і сили в процесі науково-дослідної діяльності, не повторювати роботу, уже викона­ну іншими.

Патентна документація дозволяє виявляти альтернативні технології, якими можна замінити менш сучасні існуючі технології. На основі аналізу патентної документа­ції можна дати оцінку конкретній технології, розглянути її на предмет впровадження чи ліцензування.

Патентна документація використовується також для виявлення підприємств, що діють у тій чи іншій сфері техноло­гії, зокрема конкурентів. Нарешті, вивчення патентної до­кументації допомагає знаходити рішення технічних про­блем, виявляти сучасний рівень розвитку технології, про­водити експертизу науково-технічних програм, визначати пріоритетні напрямки розвитку галузей промисловості й окремих виробництв.

Одне з головних призначень патентної системи полягає в тому, що вона заохочує винахідницьку діяльність і стимулює творчу активність громадян країни.

Прикладом вдалого використання винаходів є історія відомої фірми ТОУОТА (Японія). У 1896 р. Сакігі Тойота отримав патент, який удосконалював відомий у Європі ткацький станок. Через 13 років Сакігі отримав патент на важливий винахід — автоматичний ткацький станок. У на­ступні роки було отримано багато патентів на винаходи, що доповнюють цей станок. У 1924 р. син Сакігі, Кіхіро Тойота, уклав ліцензійну угоду з компанією братів Платт на ви­ключне право виготовляти і продавати автоматичний тка­цький станок у будь-якій країні, окрім Японії, Китаю та Спо­лучених Штатів Америки. Вартість ліцензії становила $25 млн, на які Кіхіро заснував відому автомобільну фірму ТОУОТА.

Ще один приклад. У 1980 р. фірма "РLIVА" (Хорватія) запатентувала винахід на антибіотик аzithrotuzin (тор­говельна назва Zithromax"). "РLIVА" продала ліцензію фі­рмі "РFIRER", що дозволило їй отримати феноменальний прибуток. Тільки у 2000 р. було продано цього препарату на $1,4 млрд.

Вплив винаходів на економічний розвиток може здійснюватися за чотирма каналами:

1) інформація про патенти полегшує передачу (трансфер) технологій і сприяє залученню прямих інозем­них інвестицій;

2) патенти стимулюють наукові дослідження;

3) патенти є каталізатором нових технологій і бізне­су;

4) бізнес накопичує патенти і комерціалізує їх шля­хом передачі прав через ліцензійні угоди, внесення до статутного капіталу підприємств, використання у власному виробництві для отримання додаткового прибутку.

Важко переоцінити роль такого об'єкта, як торговельна марка, у просуванні товару на ринок. Вдала торго­вельна марка — важливий внесок в економіку підприємства, тому що вона дозволяє зайняти на ринку вигідне поло­ження, що грунтується на визнанні цієї торговельної марки покупцями.

Вдало "розкручена" торговельна марка приносить її правовласнику додатковий прибуток понад той, що він отримав би без її використання. Перевагою торговель­ної марки перед винаходом є те, що строк користування правами на неї практично не обмежений у часі.

Так, фантастичний успіх кінострічки "Гаррі Поттер і філософський камінь" ($93,5 млн доходу за перші три до­би прокату) дав поштовх кіностудії "Warner Brothers" на передачу прав на користування цією маркою за ліцензій­ними угодами іншим фірмам для використання у бізнесі від виробництва ляльок до програмного забезпечення, від чого отримано значний додатковий прибуток.

Важко переоцінити роль авторського права в розви­тку культури суспільства, особливо у сфері культурного (духовного) розвитку його громадян. Звичайно, об'єкти ав­торського права: літературні й художні твори — можна самим не створювати, а запозичати їх від інших держав. Однак такий шлях варто вважати змушеним і в остаточному під­сумку хибним. Надзвичайно важливо, щоб твори літера­тури і мистецтва створювалися авторами, які належать до того суспільства, якому вони адресовані, а суспільство, у свою чергу, повинно бачити своє відображення в цих тво­рах. Використання чужоземних робіт у розумних межах варто вважати виправданим настільки, наскільки це спри­яє культурному обміну і взаємному збагаченню ідеями.

Розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за йо­го творчу працю. Тому охорона авторського права і суміж­них прав передбачає не тільки виплату справедливої ви­нагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.

Добре поставлений захист авторських прав вигідний не тільки авторам, але й державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню держав­ної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необ­хідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка б забезпечувала строге дотримання авторських прав.

Об'єкти авторського права і суміжних прав, які роблять внесок у культурний розвиток держави, можуть ма­ти й істотне економічне значення як для авторів, які їх створили, так і для підприємства або держави. Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 р. була визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала сві­тові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн євро. А відома фірма "Місгоsoft^®", використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника — Білла Гейтса — вважають одим з найбагатших людей світу.