Суть і значення уніфікаціЇ

Розширення масовості виробництва досягається за допомогою уніфікаціЇ.

Уніфікація - це приведення об'єктів однакового функціонального призначення до одноманітності за встановленою ознакою і раціональне скорочення числа цих об'єктів на основі даних про Їх ефективну вживаність.

В основі уніфікаціЇ деталей, вузлів, агрегатів, машин і приладів, а також документаціЇ та послуг лежить Їх подібність, як завдяки спільності робочого процесу, умов експлуатаціЇ і т.д.

"Уніфікація - встановлення оптимального числа різновидів продукціЇ, процесів і послуг, значень Їх параметрів і розмірів" (ГОСТ Р 1.0 - 95). Мета уніфікаціЇ - усунення невиправданого різноманіття виробів, деталей, вузлів, елементів, процесів і зведення Їх до мінімуму шляхом зменшення складових частин у виробі і групі виробів.

Уніфікація буває виробничо-направлена і експлуатаційно-направлена.

Під виробничо-направленою слід розуміти уніфікацію складових частин виробу з складовими частинами інших виробів, які виготовляються на тому ж підприємстві.

Експлуатаційно-направлена - це уніфікація складових частин виробу з складовими частинами інших, спільно експлуатованих виробів.

Найбільший економічний ефект дає уніфікація, що проводиться на стадіЇ проектування. При цьому відпадає необхідність:

виконання креслень, оскільки оригінальна деталь замінюється стандартною, запозиченою;

розробки технологічного процесу для цих деталей;

проектування спеціального технологічного оснащення (використовується вже раніше спроектована).

Уніфікація скорочує частку підготовчо-завершальних операцій і підвищує продуктивність праці за рахунок використання високопродуктивного устаткування, сприяє підвищенню якості виробів, спрощує ремонт Їх в процесі експлуатаціЇ.

Розрізняють наступні види уніфікаціЇ:

-- Внутрішньорозмірна уніфікація всіх модифікацій певного виробу з базовою моделлю або між собою усередині одного типоразміра.

-- Міжрозмірна уніфікація базових моделей або Їх модифікацій( між різними розмірами параметричного ряду виробів, або у середині одного типу).

-- Міжтипова уніфікація виробів, що відносяться до різних параметричних рядів і різних типів.

-- Заводська(в рамках заводу) і галузева(для ряду заводів однієЇ галузі)уніфікація може охоплювати номенклатуру виробів, складальних одиниць і деталей, які проводять і застосовують в різних галузях народного господарства.

Найбільш простий метод уніфікаціЇ деталей і агрегатів загальномашинобудівного призначення полягає в заміні групи близьких по конструкціЇ і розмірам типів одним оптимальним типорозміром, використання якого не пов'язане з істотними труднощами в якій-небудь сфері застосування. Цей метод широко використовують для деталей і вузлів машин з обмеженим числом параметрів, що визначають Їх конструкцію (шайби, гвинти, болти, гайки, муфти). У інших випадках потрібний складніший попередній аналіз конструкцій і параметрів об'єктів, що уніфікуються, оцінка якості Їх функціонування і проведення розрахунково-конструкторських робіт. Неправильно здійснена уніфікація може дати негативний ефект, зокрема, коли доводиться використовувати найближчі великі уніфіковані деталі, що викликають невиправдане експлуатаційними умовами збільшення маси, габаритів і трудомісткості виготовлення машин.

Завдання уніфікаціЇ конструкцій і типорозмірів виробів, складових частин і деталей є не тільки технічною але і економічною. ЇЇ мета - стандартизовати такі конструкціЇ і Їх розмірні ряди, при яких сумарна ефективність у сфері виробництва і експлуатаціЇ була б найбільшою. Таким чином при уніфікаціЇ встановлюють мінімально необхідне, але достатнє число типів, видів, типорозмірів, виробів, складальних одиниць і деталей, що володіють показниками якості і повною взаємозамінюваністю.

Взаємозамінюваністю виробів (машин, приладів, механізмів), Їх частин або інших видів продукціЇ (сировини, матеріалів, напівфабрикатів) називають Їх властивість рівноцінно замінювати при використанні будь-який з безлічі екземплярів виробів, Їх частин або іншоЇ продукціЇ іншим однотипним екземпляром. Найпоширенішою є повна взаємозамінюваність, яка забезпечує збірку без доопрацювання деталей і складальних одиниць.

Іноді необхідно виготовляти деталі і складальні одиниці з малими економічно неприйнятними або технологічно важко здійснимими допусками. У цих випадках для отримання необхідноЇ точності збірки застосовують груповий підбір деталей (селективну збірку), компенсатори, регулювання положення деяких частин машин і приладів, пригін. Таку взаємозамінюваність називають неповною (обмеженою). ЇЇ можна здійснювати не по всіх, а тільки по окремих геометричних або іншим параметрам.

Зовнішня взаємозамінюваність - це взаємозамінюваність купувальних виробів і складальних одиниць, що кооперуються, за експлуатаційними показниками, а так само по розмірах і формі приєднувальних поверхонь. Наприклад, в електродвигунах зовнішню взаємозамінюваність забезпечують по частоті обертання валу і потужності, а так само по розмірах приєднувальних поверхонь.

Внутрішня взаємозамінюваність розповсюджується на деталі, складальні елементи та механізми, що складають виріб. Рівень взаємозамінюваності виробництва характеризується коефіцієнтом взаємозамінюваності Кв, рівним відношенню трудомісткості виготовлення виробу. Значення цього коефіцієнта може бути різним, проте ступінь його наближення до одиниці є об'єктивним показником технічного рівня виробництва.