Місцеві позики

Місцеві позики – це операції, пов’язані з одержанням коштів на умовах повернення, платності і терміновості, у результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, пов’язані з поверненням цих коштів у бюджет. Позики в місцевий бюджет можуть здійснюватися лише з бюджету розвитку, або для покриття касових розривів у період виконання наповнення місцевого бюджету.

Місцеві позики виникають у наступних випадках:

ü позики (позички) з бюджетів вищого рівня;

ü позики в комерційних банках;

ü бюджетні гарантії при позиках комерційних структур, у тому числі на потребу дохідної частини місцевого бюджету (у частині будівництва шкіл, лікарень і т.д.)

ü випуск муніципальних позик.

Позики з державного бюджету надаються місцевим бюджетам для покриття тимчасових касових розривів у період виконання загального фонду бюджету протягом бюджетного року.Тимчасовий касовий розрив – це нестиковка в період фінансування витрат з надходженнями доходів у цей бюджет. Часто такі позики перетворюються в непрямі форми дотації місцевих бюджетів, оскільки вони або пролонгуються, або зовсім списуються. Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають у період наповнення загального фонду місцевого бюджету, виконавчі органи місцевого самоврядування за рішенням відповідної ради можуть одержати короткострокові позики у фінансово-кредитних установах на період до трьох місяців, але в рамках поточного бюджетного періоду.

Відсутність широкої практики залучення кредитів для фінансування бюджетних потреб місцевою владою зумовлена високими процентними ставками, що приводять до значного додаткового бюджетного навантаження при здійсненні видаткової частини.

Ще однією з форм виникнення зобов’язань місцевих бюджетів є надання ними гарантій під позики комерційних банків. У випадку несвоєчасного погашення кредитів банкам, бюджетна гарантія набирає сили. Крім того, місцеві органи влади можуть проводити цільові муніципальні позики під конкретні заходи, у яких зацікавлені територіальні об’єднання громадян (наприклад, будівництво доріг і т.д.).

За термінами погашення позикових коштів позики поділяються на короткострокові (до 5 років) і довгострокові (понад 5 років) позики.

Облігації місцевих позик реєструються Міністерством фінансів України і Державною комісією з цінних паперів. Разом з тим, законодавчих норм щодо обмежень на випуск муніципальних позик не існує, також у нашій країні не проводиться оцінка платоспроможності позичальників. Найчастіше в бюджетах не передбачаються кошти на погашення позичок. А це, у свою чергу, приводить до неможливості повернення коштів.В економічній термінології облігацію, що володіє рейтингом, прийнятним для інвесторів, називають „ангелом”. Відповідно до цієї ж термінології, високоприбуткова облігація, що втратила з тієї або іншої причини рівень рейтингу, прийнятний для інвесторів, зветься „павшим ангелом”.

Невиконання місцевими бюджетами своїх зобов’язань по випущених ними ж позиках, а також криза серпня 1998 року призупинили використання цієї форми фінансування бюджетних потреб.

На жаль, держава не несе відповідальності по зобов’язаннях позик, здійснюваних місцевими бюджетами. Витрати з обслуговування боргу місцевих бюджетів здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету в рамках 10% його обсягу протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування.Якщо в процесі погашення основної суми боргу і платежів з його обслуговування, має місце порушення договору між кредитором і позичальником з вини останнього, відповідна рада не має права здійснювати нові позики протягом 5 наступних один за одним років.