Предмет, методи і завдання дисципліни

Слово "Інформатика" (informatique) походить від сполучення двох французьких слів: information (інформація) і automatique (автоматика), введене у Франції для визначення галузі діяльності, що займається автоматизованою обробкою інформації.

Існує багато визначень інформатики. Інформатика - це наука про інформацію, способи її збору, зберігання, опрацювання та передавання з використанням комп'ютерної техніки. Інформатика — це прикладна дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації і т.д. Інформатика — це технічна наука, яка систематизує прийоми створення, зберігання, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціювання цих засобів та методи управління ними.

З цього визначення видно, що інформатика дуже близька до технології, тому її предмет нерідко називають інформаційними технологіями.

Інформатика складається з трьох взаємозв’язаних складових: інформатика як фундаментальна наука, як прикладна дисципліна, і як галузь виробництва.

Основними об’єктами інформатики виступають:

· інформація;

· комп’ютери;

· інформаційні системи;.

Загальні теоретичні основи інформатики:

· інформація;

· системи числення;

· кодування;

· алгоритми.

Структура сучасної інформатики:

1. Теоретична інформатика.

2. Обчислювальна техніка.

3. Програмування.

4. Інформаційні системи.

5. Штучний інтелект.

Предмет інформатики складають такі поняття:

· апаратне забезпечення джерел комп’ютерної техніки;

· програмне забезпечення джерел комп’ютерної техніки;

· засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;

· засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами.

Методи та засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами в інформатиці мають назву інтерфейси користувача. Відповідно існують апаратні інтерфейси, програмні інтерфейси та апаратно-програмні інтерфейси.

Головним завданням інформатики є систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами комп’ютерної техніки. Мета систематизації полягає у виділенні, впровадженні та розвитку передових, найбільш ефективних технологій, в автоматизації етапів роботи з даними, а також у методичному забезпеченні нових досліджень.

Інформатика — це також практична наука. Її досягнення повинні отримувати підтвердження практикою та прийматись у тих випадках, коли вони відповідають критерію підвищеної ефективності управління. У складі основного завдання інформатики сьогодні виділені такі напрямки для практичних додатків:

· архітектура обчислювальних систем (прийоми і методи побудови систем, призначених для автоматизації обробки даних);

· інтерфейси обчислювальних систем (прийоми і методи управління апаратним та програмним забезпеченням);

· програмування (прийоми, методи і засоби розробки ком­п’ютерних програм);

· перетворення даних (прийоми та методи перетворення струк­тур даних);

· захист інформації (розробка методів та засобів захисту даних);

· автоматизація (функціювання програмно-апаратних засобів без участі людини);

· стандартизація (забезпечення суміщення між апаратними і програмними засобами, а також між форматами наведених даних).

Під управлінням в економічній інформатиці розуміють, перш за все, інформаційний процес, що передбачає виконання функцій по збору, передачі, зберіганню, обробці і аналізу інформації, необхідних для вироблення відповідних управлінських рішень.

Всі процеси управління, що протікають в управлінській системі, відбуваються у вигляді інформаційних процесів, тобто процесів по опрацюванню (обробці) інформації.

У сучасних умовах прийняття ефективних рішень в області управління вимагає опрацювання великих об'ємів інформації. Якісна неоднорідність такої інформації і складність її опрацювання вимагають розділення функцій по отриманню, передачі, зберіганню і обробці інформації між людиною і технічними засобами, серед яких центральне місце відводиться комп’ютерам. Однак, приорітети за прийняттям управлінського рішення і відповідальності за його наслідками залишаються за фахівцем.