Інформатизація суспільства

Вступивши у ХХІ століття, людство відкрило новий етап розвитку - інформаційний з домінуючою роллю інформаційних ресурсів. Зміни, що відбуваються у суспільстві у зв’язку із зміною визначального ресурсу, вже викликали відповідні радикальні зміни у політичних, економічних і правових системах, як приклад - зміна характеру економічних комерційних відносин (розвиток електронної комерції), зміни у економічних виробничих відносинах - впровадження гнучких автоматизованих систем проектування і виробництва продукції. Комп'ютери перетворилися в невід'ємну частину сучасної культури, і є рушійною силою економічного росту в усьому світі. Сучасний період становлення ринкової економіки характеризується переходом до нової економічної моделі, головне місце в якій займають інформаційні технології, засновані на комунікаційних засобах та засобах опрацювання, збереження і захисту інформації.

Інформація являє собою один з найцінніших ресурсів суспільства, таких як природні копалини, тому процес обробки інформації закономірно сприймати як технологію. У сучасному інформаційному суспільстві інформація – це найважливіший стратегічний ресурс.

Інформаційні ресурси (ІР) - це інформація, яка має певну цінність та може бути використана людиною в продуктивній діяльності.

Інформаційні ресурси та документопотоки – основні складові інформаційних технологій та систем. ІР – це, зокрема, окремі документи або масиви документів у ІС (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних). Вони використовуються в усіх сферах людської діяльності. Це поняття широко застосовується поряд із такими поняттями, як матеріальні, енергетичні і трудові ресурси. Можна розглядати ІР окремої особистості, підрозділу, підприємства, країни, корпорації.

Сучасне суспільство перетворю­ється з індустріального на інформаційне, яке характеризується не лише технологічною складовою, але й відповідним рівнем розвитку культури, знань, рівнем освіти, випереджаючими темпами розвитку науки та наукоємних технологій. В інформаційному суспільстві більша частина працездатного населення зайнята у сфері опрацювання інформації.

Про перехід до інформаційного суспільства свідчать такі реалії сьогодення:

· прозорість географічних і геополітичних кордонів в умовах міжнародного інформаційного обміну;

· глобалізація інформаційних потоків і формування способів та засобів інформаційного обміну, що слабко піддаються контролю державами;

· розширення можливостей безпосередніх контактів між різними соціальними і політичними групами;

· поява нових форм та видів діяльності в інформаційних мережах (робота, торгівля, відпочинок, творчість, розваги, освіта, медичні послуги тощо);

· розвиток нового мультимедійного середовища, яке надає можливість конструювати віртуальні світи і діяти у них.

Інформаційні впливи на держави, суспільства, людей сьогодні часом бувають ефективнішими за політичні, економічні чи військові.

Нові комп’ютерні технології вимагають організаційних змін у менеджменті, кадрах, системах документообігу. Значна частина комп’ютеризації об’єктів і процесів пов’язана зі систематизацією документопотоків та їх відображенням у комп’ютері в певному формалізованому вигляді. Ці дії регламентують механізми накопичення, зберігання та обробки даних. Результатом комп’ютеризації є розроблення інтелектуалізованих автоматизованих систем управління, що охоплюють по вертикалі та горизонталі всі рівні і ланки виробництва.

В інформаційному суспільстві акцент зміщується на виробництво та використання інтелекту, знань, що призводить до збільшення питомої ваги розумової праці. Матеріальною та технологічною базою інформаційного суспільства стають різноманітні системи на базі комп’ютерної техніки, телекомунікаційних мереж, ІТ.

Інформатизація економіки – це процес її інтенсифікації на базі сучасних ІТ та створення індустрії інформаційних послуг. Інформаційна послуга - діяльність, спрямована на задоволення інформаційних потреб користувача.

Інформатизаціясуспільства охоплює всі процеси в економіці держави. Наслідком цього має стати створення єдиного ринку фінансів, товарів, робочої сили, послуг, розвиток фінансово-економічних структур та механізмів в інформаційному суспільстві, підтримка електронного бізнесу та електронної комерції, систем електронних платежів.

Сьогодні впевнено можна говорити про те, що ІТ визначають життя всього людства і кожної людини зокрема. Саме ІТ впливають на розвиток інших виробництв, з їх допомогою створюються нові ліки, знаходять корисні копалини, пишуться нові книги та газети, забезпечується управління підприємствами і державами, навчаються діти і створюються нові витвори мистецтва. Процесори керують пральними машинами і мікрохвильовими пічками, дозвілля, розваги, відпочинок - все це реалізується за допомогою інформаційних технологій. Тобто, людина не тільки усвідомила, що її життя - це постійна робота з інформацією, але й навчилася її швидко та ефективно опрацьовувати. Як наслідок, якість життя, рівень комфорту стали значно вищими. Актуальним стає завдання кожного щодо досягнення високого рівня загальної культури, кладовою якої є інформаційна культура, головними компонентами якої є:

1. Розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролі в пізнанні навколишньої дійсності та творчої діяльності людини, в управлінні технічними і соціальними процесами, в забезпеченні зв’язку живого із зовнішнім оточенням.

2. Розуміння проблем подання, оцінки і вимірювання інформації, її сприймання і розуміння, сутності формалізації суджень, зв’язку між змістом та формою, ролі інформаційного моделювання в сучасній інформаційній технології.

3. Розуміння сутності неформалізованих, творчих компонент мислення.

4. Уміння добирати і формулювати мету, здійснювати постановку задач, висувати гіпотези, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, аналізувати їх за допомогою засобів нових інформаційних технологій та інтерпретувати отримані результати, систематизувати факти, осмислювати і формулювати висновки, узагальнювати спостереження, передбачати наслідки рішень, що приймаються і дій, що виконуються, та вміти їх оцінювати.

5. Вміння визначати послідовність операцій і дій в діяльності, розробляти програму спостереження, досліду, експерименту.

6. Володіння інструментальним застосуваннями комп’ютерів, системами опрацювання текстової, числової і графічної інформації, баз даних і знань, предметно-орієнтованими прикладними системами, системами телекомунікацій.

7. Розуміння сутності штучного інтелекту.

8. Уміння адекватно формалізувати наявні у людини знання і адекватно інтерпретувати формалізовані описи, дотримуватися належної рівноваги між формалізованою і не формалізованою складовими.

9. Володіння основами алгоритмізації.

10. Вміння передбачати наслідки власних дій, підпорядковувати свої інтереси тим нормам поведінки, яких необхідно дотримуватися в інтересах суспільства, свідомо приймати всі ті обмеження і заборони, які будуть вироблятися "колективним інтелектом", суспільством.

Але побудувавши своє життя на роботі з інформацією, людина усвідомила, що завжди існує небезпека, що ще хтось може отримати до неї доступ. Тобто дізнатися про її зміст, або внести які-небудь зміни. І першими скористалися з цього шахраї. Сьогодні відомо тисячі випадків шахрайства з банківськими картками. Але найбільші оператори карткового ринку - Visa, American Express і MasterCard - працюють над покращенням стандарту забезпечення захисту у мережі Інтернет.

Але крім злочинців є ще й держава, яка теж бажає знати про громадян значно більше, ніж ті хочуть розповісти. У випадку боротьби з правопорушниками ці заходи виправдані, але таким же чином може бути організоване спостереження за всіма без виключення. Існує апаратура для читання всіх листів, відправлених електронною поштою чи визначити хто, коли на яких сайтах побував. Мобільні можна прослуховувати. Електронні платіжні документи - відслідковувати, тобто можна контролювати практично всю інформацію, що оточує людину. Інакше кажучи, може контролюватися все життя людини.

Таким чином, ІТ несуть як очевидні переваги, так і потенційну небезпеку.

Оптимальне співвідношення між загальним порядком і особистою свободою людство шукає давно. Розвиток ІТ веде як до збільшенню свободи кожної людини, так і до жорстких її обмежень. Практично ми переходимо у нову еру, яка суттєво змінить наше існування. Поки що кожне окреме нововведення майже не змінює наше життя: безготівковий розрахунок, персональна карта замість ключа, автоматичний контрольно-пропускний пункт, переведення зарплати і пенсії на рахунок банку і т.д. Але як тільки ці окремі технології будуть об’єднані в єдину систему, ми опинимося у якісно новому світі, який поставить ряд питань, на які ми повинні підготувати відповіді вже сьогодні:

· чи готові ми жити під постійним контролем?

· чи потрібно кому-небудь збирати, зберігати і опрацьовувати всі дані про нас?

· чи може хтось скористатися зібраною інформацією?

· чи готові ми увійти у друге коло несвободи?

· чи готові ми жити в оточенні цифр, які так легко запам’ятати?