Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Основні сервіси (служби) мережі Інтернет та їх протоколи




Найбільш поширеними службами Інтернет є:

· Електронна пошта (протокол SMTP)

· WWW - World Wide Web у перекладі означає «всесвітня павутина»

· Служба новин UseNet (транспортний протокол NNTP),

· служба обміну файлами (протокол FТР)

· служба віддаленого доступу TelNet,

· служба спілкування в реальному часі IRC, ICQ

· служба аудіо - і відео мовлення, Інтернет-телефонія

· телеконференції,

· форуми

telnet - дозволяє з'єднатися з віддаленим комп'ютером і працювати з ним так, як ніби ви сидите перед ним, в текстовому режимі. Це те, для чого призначався Інтернет у момент його зародження. Тепер ця служба використовується перш за все тими, хто стежить за безперебійною роботою мережі, - системними адміністраторами.

ftp - також одна із старих служб, використовується для копіювання файлів з комп'ютера на комп'ютер. У ftp-архівах Інтернету можна знайти багато корисних програм.

e-mail (електронна пошта) - відповідно до назви, пошта, лише електронна. Виконує ті ж функції, що і звичайна пошта, лише швидше, надійніше і дешевше. Ви можете не користуватися жодними іншими службами Інтернету, але цією користуються всі.

news (новини) - це тематичні «тусовки», або газети, де кожен підписчик одночасно може бути автором. Ця служба, так само як і веб-форуми або списки розсилки (схожі по функціях, але відрізняються технічними деталями), призначена для обміну повідомленнями в межах групи людей, зв'язаних загальними інтересами.

WWW (веб-сервер) - служба, яка поєднує в Інтернеті функції електронного видавництва і бібліотеки. Особливість публікацій в Інтернеті - це широке використання посилань і відсутність різниці для читача між посиланнями усередині документа і посиланнями на інші документи, де б вони не зберігалися. З точки зору читача всі публікації в Інтернеті є одним постійно дописуваним багатьма авторами гігантським документом, зв'язаним павутиною перехресних посилань, що і дало назву цій службі (Всесвітня Павутина).

Всі ресурси Інтернет, зокрема Web-сторінки, мають свою адресу, задану у вигляді URL (скороч від англ.. Uniform Resource Locator – уніфікований показчик ресурсів). URL складається з назви протоколу. За протоколом ставляться символи «://», наприклад, http://, потім іде назва серверу - доменне імя комп’ютера, на якому міститься ресурс, наприклад www.microsoft.com – це імя сервера вебсторінок, а далі Шлях – це повний шлях до документа. імена каталогів відокремлюють символом «/». Загальний вигляд URL-адреси такий:

<назва протоколу>://<назва серверу>/<шлях до ресурсу>/<назва ресурсу>

Найпоширеніші прикладні протоколи:

http – протокол служби WWW і дає змогу переглядати веб-сторінки

ftp – протокол пересилання файлів та файлових архівів

news – протокол серверу новин UseNet

mailto – поштовий протокол і т.д.

Електронна пошта – це комп’ютерний аналог звичайної пошти. Є два види пошти: класична електронна пошта e-mail і веб-пошта, що обслуговується службою WWW. Як і кожна служба Інтернету, електронна пошта – це взаємодія пари програм, що є на сервері і у клієнта.

Поштовий сервер – це програма, яка забезпечує роботу служби з боку Інтернет.

Поштовий клієнт – це програма, яка знаходиться на комп’ютері користувача та забезпечує взаємодію з поштовим сервером.

Взаємодія цих програм відбувається за певними правилами, що визначені протоколами електронної пошти, а саме

SMTP – пересилає повідомлення з комп’ютера користувача на поштовий сервер, де знаходиться скринька адресата. Для одержання ел. пошти використовують протокол POP3 (протокол поштового відділення).

Електронна поштова скринька – це обліковий запис користувача у базі даних поштового серверу. Для відправлення або одержання повідомлень потрвбно одержати доступ до скриньки, для цього потрібно ввести логін (імя) і пароль. Обліковий запис створюється під час реєстрації користувача на сервері.

Адреса електронної скриньки – це запис, який однозначно визначає шлях до ел скриньки користувача. Електронна адреса складається з двох частин, відокремлених символом “@” (ет, собака), зліва імя власника скриньки, а справа – адреса серверу., наприклад, most@ukr.net.

Служба WWW - це всесвітня інформаційна мережа, що є набором взаємопов'язаних один з одним документів. Вони називаються Web- сторінками i розміщені на сотнях тисяч комп'ютерів — Web-cepвepax* (Iнші назви — Web-вузол, Web-сайт (вiд англ. Web-site), які розкидані по всьому світу)

Цю службу обслуговують теж дві програми веб – сервер та веб – броузер.

Веб – сервер – це комп’ютер- сервер, на якому виконується спеціальна програма, яка зберігає файли і здійснює пошук у веб – просторі.

Веб – браузер – це програма, яка виконується на комп’ютері користувача і здійснює пошук ресурсів у Веб: відправляє запит на сервер і отримує від нього потрібну інформацію. (від англ. to browse— переглядати, перегортати).

Найпопулярнішими зараз Web-браузерами е Internet Explorer (від англ. explorer — дослідник) фірми Microsoft i Netscape Navigator (вщ англ. navigator — навігатор) фірми Netscape, Opera, The Bat.

Web — одна з інформаційних служб Internet, що швидко здобула широку популярність. Вона була розроблена в 1980 р. в европейській лабораторії фізики елементарних частин.

Співробітник цієї лабораторії Tiм Бернес Лi створив програму, яка дає змогу зв'язати документи один з одним за допомогою введения в них посилань (саме у такий cnoci6, вважав він, організована інформація в людському мозку). Так з'явилося поняття гіпертексту (англ. -hypertext). Префікс «гіпер» означає «більше нiж», тобто гіпертекст - це більше, нiж звичайний текст.

Гіпертекст — це текст (документ), в якому містятъся посилання на iнші документи.

Довідкова система Windows — це гіпертекст. Слово або фраза, що є посиланням, або, як їх називають, гіперпосиланням, звичайно підкреслюється i виділяється іншим кольором, щоб відрізнити від решти тексту. Клацання на гіперпосиланні виводить на ек-ран пов'язаний з ним текст (документ).

Гіперпосилання може мати вигляд підкресленого виокремленого кольором тексту, рисунка або деякого значка. Воно містить невидиму для користувача частину - адресу файлу чи адресу місця у документі, до якого потрібно перейти. Гіперпосилання реагує на вказівник і клацання миші. Якщо вказівник миші навести на гіперпосилання, то він набуде вигляду долоні. Якщо тепер клацнути лівою клавішею миші, то виконається перехід на інше місце в тексті або активізується новий файл. Такий файл може містити текст, звук чи відеозображення. Гіпертекстову технологію застосовують для подання інформації у WWW-просторі, зокрема, для роботи з Web-документами.

Web-документ зберігається і пересилається як файл з розширенням htm чи html. Це звичайні текстові файли — програми, написані мовою HTML. Відображаються такі файли на екрані зовсім інакше, ніж вони виглядають у html-файлі. Для відобра­ження html-файлів використовують броузери.

Web-документ інакше називають Web-сторінкою. Декілька Web-документів на одну тему, що є на деякому комп'ютері чи належать одному власнику, утворюють Web-вузол (інший термін Web-сайт).

 


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 556; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты