КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Гіперпосилання на веб-сторінціГіперпосилання — це основа HTML. За допомогою гіперпосилань користувачі можуть переходити з однієї сторінки до іншої. Існує три основних типи гіперпосилань: внутрішні, зовнішні та відносні. Внутрішні гіперпосилання — це посилання на об’єкти в межах одного документа. З їх допомогою користувач може переміщатись всередині однієї Web-сторінки. Такі посилання доцільно використовувати на довгих сторінках, щоб мати можливість швидко переміщуватись між їх розділами. Зовнішні гіперпосилання — це посилання на сторінки, розміщені на іншому Web-сервері. Відносні або локальні посилання — це посилання на Web-сторінки, розміщені на тому ж сервері. Адреси цих посилань задаються відносно адреси Web-сторінки, на якій вони поміщені. У HTML для зовнішніх гіперпосилань використовується синтаксис: <А HREF=»URL»>TeKCT посилання </А> де URL — повна адреса документа, на який здійснюється посилання. Текст, поміщений у контейнер <А HREF=»URL»> </A>, зображається в роузера з підкресленням та іншим кольором (найчастіше синім). Клацнувши на ньому лівою кнопкою миші, даємо вказівку броузеру завантажити сторінку, розміщену за адресою URL. Наприклад, вказівкою: <А HREF=»http://www.firma.com/ibm/computers.html»> Комп’ютери компанії IBM </A> створюється гіперпосилання на Web-сторінку, розміщену за адресою http://www.ibm.com/ibm/computers.html. Зв’язуючи гіперпосиланнями сторінки одного сервера, немає необхідності включати в URL доменне ім’я. Наприклад, вказівкою: <А HREF=”computers.htm”>Koмn’ютери виробництва ІВМ</А> створюється гіперпосилання на файл computers.htm, який повинен знаходитися на тому самому сервері і в тому самому підкаталозі, що і файл, в якому знаходиться це гіперпосилання. Якщо файл знаходиться в іншому підкаталозі, то необхідно вказати шлях до нього, наприклад: <А HREF=”ibm/computers.htm”>Kомn’ютери виробництва ІВМ</А> Є й інші можливості для спрощення записів довгих адрес URL. Так, наприклад, HTML-код: <НТМL> <HEAD> <TITLE> Основні розділи Web-сайта НПУ ро.М.П.Драгоманова</TITLE> </HEAD> <BODY> <А HREF=”http://www.npu.kiev.ua/REKT0RAT/in-rek.htm”>Peктоpaт</A> <А HREF=”http://www.npu.kiev.ua/FAKULT/in-fak.Іііт”>Факультети</А> <A HREF=”http://www.npu.kiev.ua/ASPIRANT/index.htm”>Acnipaнтypa</A> <A HREF=”http://www.npu.kiev.ua/ABITUR/abit-beg.htm”>Aбітурієнту</A> </BODY> </HTML> можна записати компактніше: <HTML> <HEAD> <TITLE> Основні розділи Web-сайта НПУ імені М.П. Драгоманова</ТIТLE> <BASE HREF=”http://www.npu.kiev.ua/”> </HEAD> <BODY> <A HREF=”REKTORAT/in-rek.htm”>Peкторат</A> <A HREF=”FAKULT/in-fak.htm”>Факультети</А> <A HREF=”ASPIRANT/index.htm”>Acnipaнтypa</A> <A HREF=”ABITUR/abit-beg.htm”>Aбітурієнту</A> </BODY> </HTML> Тут використовується дескриптор <BASE>, в якому вказано базову адресу URL, відносно якої подаються всі інші відносні адреси Web-сторінок. Зазначимо, що цей дескриптор використовується всередині контейнера <HEAD> </HEAD>, областю дії його є вся сторінка. Створюючи великі Web-сторінки, необхідно також забезпечити можливість для користувача легко переміщуватись з одного їх розділу до іншого. Це досягається завдяки внутрішнім гіперпосиланням. Для реалізації такого посилання необхідні два елементи: посилання, яке вказує, куди треба перейти, і мітка, яка фіксує місце переходу. Посилання задається кодом: <А HREF=»#Haзвa мітки”>Текст посилання</А> Мітка також використовує контейнер <А></А> і задається так: <А NAME =”#назва мітки”>текст</А> Назва мітки — це довільний текст, який не появляється на екрані й однозначно визначає місце переходу. Якщо на сторінці є кілька міток, то всі вони повинні мати різні назви. Символ «#» при описі посилання вказує, що за ним записана назва мітки, а не назва файла. Приклад використання внутрішніх гіперпосилань: <HTML> <HEAD> <ТITLЕ>Колекція програм мовою VisualBasic</TITLE> </HEAD> <BODY> Нижче наводяться програми мовою VisualBasic: <BR> <!—далі створюємо внутрішні гіперпосилання à <А HREF=”#графік”>Побудова графіків функцій</А><BR> <А HREF=”#масив”>Сортування масиву</А><BR> <А HREF=”#рівняння”>Розв’язування квадратних рівнянь</А> <BR> <Р> <!—далі описуємо місця, на які здійснюються посиланняà <А NAME=»графік”> Побудова графіків функцій – приклад програми</А> <BR> (текст програми) <BR><BR> <А NАМЕ=”масив”> Впорядкування масиву - приклад програми</А> <BR> (текст програми) <BR><BR> <А NАМЕ=”рівняння”> Розв’язування квадратних рівнянь – приклад програми</А> <BR> (текст програми) </BODY> </HTML> Можна зробити так, щоб після натискування на деякому посиланні звучала музика або відтворювався відеофільм. Посилання на мультимедійні файли .avi, .wav створюються так само, як посилання на HTML-документи. В атрибуті HREF контейнера <А></А> необхідно вказати ім’я файла, в якому міститься потрібна мелодія або відеофільм. Наприклад: <Р>Натисніть<А HREF=”my_music.wav”>TyT</A>, щоб почути мою улюблену композицію Файл my_music.wav повинен знаходитись на тому самому сервері, у тому самому каталозі, що і HTML-файл, з якого він викликається. Для створення гіперпосилань на файли мультимедіа, розміщені на інших серверах Internet, використовуються повні URL-адреси. Часто виникає необхідність включити у Web-сторінку посилання на адресу електронної пошти. Для цього в атрибуті HREF необхідно задати адресу електронної пошти у вигляді «mailto: адреса». Наприклад, щоб створити посилання на адресу moi@npu. Kiev. Ua, необхідно у код сторінки помістити такий дескриптор: <А HREF=”mailto: moi@npu.kiev.ua”>moi@npu.kiev.ua</A> згідно з яким роузера відображає текст «moi@npu.kiev.ua» як гіперпосилання. Якщо клацнути на ньому лівою кнопкою миші, броузер відкриє поштову програму в режимі створення листа, і в полі «Адреса:» помістить адресу moi@npu.kiev.ua. Текст, що поміщається в контейнер <А></А>, може бути будь-яким, проте доцільно використовувати адресу E-mail, оскільки не всі користувачі сторінки можуть користуватися поштовими програмами, налагодженими на комп’ютері, з якого переглядається сторінка. Їм необхідно прочитати реальну адресу електронної пошти.
|